Справа: 2 – 345/10

РІШЕННЯ

ІМ'ЯМ    УКРАЇНИ

2 серпня 2010 року                             Орджонікідзевський міський суд Дніпропетровської області в складі:

                головуючого – судді Томаш В.І.

                при секретарі – Клепікової К.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Орджонікідзе цивільну справу за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 до колективного підприємства «Гірник» м. Орджонікідзе Дніпропетровської області «про усунення порушень прав власності, визначення розміру частки (паю) в майні колективного підприємства та зобов’язання колективного підприємства «Гірник» м. Орджонікідзе вчинити певні дії», -

ВСТАНОВИВ:

Позивачі звернулися до Орджонікідзевського міського суду з дійсним позовом, в якому зазначають, що в 1993 році у м. Орджонікідзе Дніпропетровської області на підставі Закону України «Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)» та рішення XIX сесії Орджонікідзевської міської Ради народних депутатів від 01 липня 1993 року, шляхом викупу майна у держави згідно з Договором купівлі-продажу державного майна від 25.08.1993р. та відповідно до рішення трудового колективу від 21.09.1993р. було створено колективне підприємство «Гірник», яке було зареєстроване 24.09.1993р. Рішенням №320/4 Виконкому Орджонікідзевської міської Ради народних депутатів. Підприємство було засноване на спільної власності трудового колективу підприємства, у відповідності до положень ст.2 п.1 Закону України «Про підприємства в Україні», як добровільне об'єднання працівників, які є співвласниками майна Підприємства. Відповідно до Статуту Підприємства – власники мають право власності на частки в майні Підприємства, розмір яких не встановлено Статутом чи установчим договором, тобто майно підприємства є спільною частковою власністю власників. Співвласники мають наступні права по відношенню до Підприємства: отримувати   відповідну  частку  прибутку  Підприємства  (п.9.5   Статуту Підприємства).; приймати участь в управлінні Підприємством (Р.8 Статуту Підприємства); отримати відповідну частку активів у разі ліквідації Підприємства (п.9.10 Статуту).

Згідно до п.9.6 Статуту Підприємства, - у разі звільнення робітнику-власнику повинно бути виплачено, у грошовому вираженні, вартість його частки (паю) у майні Підприємства, а якщо така виплата не мала місця то особа залишається власником частки (паю) Підприємства (п.9.6 абз.2 Статуту Підприємства). Статутом колективного підприємства «Гірник» чи іншими установчими документами розмір одної частки (паю) в майні підприємства не визначено, тобто відповідно до положень ст..357 ч. 1 ЦК України – частки (паї), що належать співвласникам КП «Гірник» вважаються рівними.

У зв'язку з набуттям чинності 01 січня 2004 року Господарського Кодексу України, Закон України «Про підприємства в Україні», який регулював господарські відносини стосовно колективних підприємств, а саме питання їх створювання, діяльності,     ліквідації та інше, втратив чинність.

Відповідно до Р.9 ст.4 Прикінцевих положень Господарського Кодексу України       «Господарський кодекс України» застосовується до господарських відносин, які виникли після набрання чинності його положеннями відповідно до цього розділу. До господарських відносин, що виникли до набрання чинності відповідними положеннями Господарського кодексу України, зазначені положення застосовуються щодо тих прав і обов'язків, які продовжують існувати або виникли після набрання чинності цими положеннями.» Відповідно до ст.63 Господарського Кодексу України : ч. 1 Залежно від форм власності, передбачених законом, в Україні можуть діяти підприємства таких видів: - підприємство, що діє на основі колективної власності (підприємство колективної власності).; ч. 3 Залежно від способу утворення (заснування) та формування статутного фонду в Україні діють підприємства унітарні та корпоративні.; ч.5 Корпоративне підприємство утворюється, як правило, двома або більше засновниками за їх спільним рішенням (договором), діє на основі об'єднання майна та/або підприємницької чи трудової діяльності засновників (учасників), їх спільного управління справами, на основі корпоративних прав, у тому числі через органи, що ними створюються, участі засновників (учасників) у розподілі доходів та ризиків підприємства. Корпоративними є кооперативні підприємства, підприємства, що створюються у формі господарського товариства, а також інші підприємства, в тому числі засновані на приватній власності двох або більше осіб.

Відповідно до вищевикладеного колективне підприємство «Гірник» по способу утворення (заснування) та формування статутного фонду є корпоративним підприємством. В зв'язку з чим до господарських відносин, в яких колективне підприємство «Гірник» приймає участь застосовуються відповідні положення чинних Законів України, зокрема тих що регулюють відносини між учасниками господарської діяльності при здійсненні ними корпоративних прав.

Станом на 01.10.2007року, переважну частину робітників-власників колективного підприємства «Гірник» було звільнено. Але у зв'язку з тим, що розрахунок з ними не було здійснено, а саме не було виплачено вартість їхніх часток (паїв) у майні Підприємства та на підставі п.9.6 Статуту Підприємства, ці особи залишились власниками своїх часток (паїв) у майні Підприємства, також за ними, як за власниками часток (паїв) у майні Підприємства залишились й корпоративні права по відношенню до колективного підприємства «Гірник». При цьому статутними документами не було визначено розмір часток (паїв) у майні колективного підприємства «Гірник», але під час голосування на загальних зборах підприємства всі власники часток(паїв) мають однакові права, а саме 1 (один) голос.

У ст. 41 Конституції України зазначено, що: «Кожен має право володіти, користуватись і розпоряджатися своєю власністю ...».

Відповідно до положень Цивільного Кодексу України: ст.316 ч. 1 Правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.»; ст.317 ч. 1 Власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.»; ст.319 ч. 1 Власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. 2. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону.»; ст.321 ч. 1 Право власності є непорушним: Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.».

Таким чином власники часток(паїв) у майні колективного підприємства «Гірник» мали законні права «розпоряджатись своїм майном на власний розсуд», наприклад продати належні ним частки(паї) у майні колективного підприємства «Гірник» чи вчиняти стосовно них інші дії, до того ж у Статуті колективного підприємства «Гірник» відсутні положення, які забороняють чи обмежують вказані права власників підприємства.

У жовтні – листопаді 2007 року, деякі власники часток (паїв) у майні колективного підприємства «Гірник» продали належні їм права власності на частки (паї) у майні колективного підприємства «Гірник», тобто продали свої корпоративні права стосовно колективного підприємства «Гірник» громадянам ОСОБА_4, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_1, які є Позивачами у справі.

Доказами здійснення цих продаж є наступні документи:

-     Довіреності, відповідно до яких власники часток (паїв) у майні колективного підприємства «Гірник» надали Позивачам право розпоряджатись, продавати тощо, своїми частками(паями) в майні колективного підприємства «Гірник»;

-     Розписки, відповідно до яких власники часток(паїв) у майні колективного підприємства «Гірник» отримали від Позивачів грошові кошти за продані Позивачам права власності на свої частки (паї) у майні колективного підприємства «Гірник»;

-     Угоди, що були укладені між Позивачами та власниками часток (паїв) у майні колективного підприємства «Гірник», у тому рахунку і через довірених осіб, та відповідно до яких власники часток (паїв) у майні колективного підприємства «Гірник» продали права власності на свої частки (паї) у майні колективного підприємства «Гірник» Позивачам.

У зв'язку з тим, що керівництво колективного підприємства «Гірник» в порушення п.9.3 та п.9.6 Статуту Підприємства не надало власникам Підприємства документи, що свідчать про їхні права власності на частки (паї) у майні колективного підприємства «Гірник», у якості доказів наявності цих прав власниками часток (паїв) у майні колективного підприємства «Гірник» були надані наступні, нижче перелічені документи: особові рахунки; квитанції про сплату коштів на приватизацію майна Підприємства; нотаріально засвідчені витяги з трудових книжок власників Підприємства. Усі перелічені документи завірені посадовими особами Підприємства, а їх підписи завірені печатками Підприємства, тому вони підтверджують наявність у вказаних осіб прав власності на частки(паї) у майні колективного підприємства «Гірник» станом на момент здійснення їх продажу Позивачам.

Перелік Угод по купівлі – продажу прав власності на частки (паї) у майні колективного підприємства «Гірник», що були укладені між власниками часток (паїв) у   майні колективного підприємства«Гірник», у тому рахунку і через своїх довірених осіб, та громадянами ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_2, ОСОБА_1 : 1. (Продавець) ОСОБА_5 (Угода від 12.10.2007 р.) через довірену особу ОСОБА_6 (Довіреність ВЕХ №967616 від 12.10.2007 р.) та ОСОБА_3 (Покупець); 2. (Продавець) ОСОБА_7 (Угода від 09.11.2007 р.) через довірену особу ОСОБА_2 (Довіреність ВКА №779252 від 09.11.2007 р.) та ОСОБА_3 (Покупець); 3. (Продавець) ОСОБА_8 (Угода від 15.10.2007 р.) через довірену особу ОСОБА_6 - (Довіреність ВКА №488079 від 15.10.2007 р.) та ОСОБА_3 (Покупець); 4. (Продавець) ОСОБА_9 (Угода від 11.10.2007 р.) через довірену особу ОСОБА_6 (Довіреність ВЕХ №967597 від 11.10.2007 р) та ОСОБА_3 (Покупець); 5. (Продавець) ОСОБА_10 (Угода від 13.10.2007 р.) через довірену особу ОСОБА_6 (Довіреність ВЕХ №967625 від 13.10.2007р) та ОСОБА_3 (Покупець); 6. (Продавець) ОСОБА_11 (Угода від 11.10.2007 р.) через довірену особу ОСОБА_6 (Довіреність ВЕХ №967596 від 11.10.2007 р.) та ОСОБА_3 (Покупець); 7.(Продавець) ОСОБА_12 (Угода від 11.10.2007 р.) через довірену особу ОСОБА_6 (Довіреність ВЕХ №967589 від 11.10.2007 р. та ОСОБА_3 (Покупець); 8. (Продавець) ОСОБА_13 (Угода від 12.10.2007 р.) через довірену особу ОСОБА_6 (Довіреність ВЕХ №967617 від 12.10.2007 р.) та ОСОБА_3 (Покупець); 9. (Продавець) ОСОБА_14 (Угода від 17.10.2007 р.) через довірену особу ОСОБА_6 (Довіреність ВКА №488093 від 17.10.2007 р.) та ОСОБА_3 (Покупець); 10.(Продавець) ОСОБА_15 (Угода від 12.10.2007 р.) через довірену особу ОСОБА_6 (Довіреність ВЕХ №967582 від 11.10.2007 р) та ОСОБА_3 (Покупець); 11.(Продавець) ОСОБА_16 (Угода від 15.10.2007р.) через довірену особу ОСОБА_6 (Довіреність ВЕХ№967632 від 15.10.07р) та ОСОБА_3 (Покупець); 12.(Продавець) ОСОБА_17 (Угода від 15.10.2007 р.) через довірену особу ОСОБА_6 (Довіреність ВЕХ№967633 від 15.10.07р) та ОСОБА_3 (Покупець); 13.(Продавець) ОСОБА_18 (Угода від 17.10.2007 р.) через довірену особу ОСОБА_6 (Довіреність ВКА №488094 від 17.10.2007 р.) та ОСОБА_3 (Покупець); 14.(Продавець) ОСОБА_19 (Угода від  12.10.2007 р.) через довірену особу ОСОБА_6 (Довіреність ВЕХ №967613 від 12.10.2007р.) та ОСОБА_3 (Покупець); 15. (Продавець) ОСОБА_20 (Угода від 11.10.2007 р.) через довірену особу ОСОБА_6 (Довіреність ВЕХ №967583 від 11.10.2007р.) та ОСОБА_3 (Покупець); 16. (Продавець) ОСОБА_21 (Угода від 13.10.2007 р.) через довірену особу ОСОБА_6 (Довіреність ВЕХ №967627 від 13.10.2007 р.) та ОСОБА_3 (Покупець); 17.(Продавець) ОСОБА_22 (Угода від 12.10.2007 р.) через довірену особу ОСОБА_6 (Довіреність ВЕХ №967618 від 12.10.2007 р) та ОСОБА_3 (Покупець); 18. (Продавець) ОСОБА_23 (Угода від 13.10.2007 р.) через довірену особу ОСОБА_6 (Довіреність ВКА №488065 від 13.10.2007 р.) та ОСОБА_3 (Покупець); 19.(Продавець) ОСОБА_24 (Угода від 16.10.2007 р.) та ОСОБА_4 (Покупець); 20.(Продавець) ОСОБА_25 (Угода від  18.10.2007 р.) та ОСОБА_4 (Покупець). 21. (Продавець) ОСОБА_26 (Угода від 15.10.2007 р.) через довірену особу ОСОБА_4 (Довіреність ВЕХ №967641 від 15.10.07 р.) та ОСОБА_3 (Покупець); 22.(Продавець) ОСОБА_27 (Угода від 15.10.2007 р.) через довірену особу ОСОБА_4 (Довіреність ВКА №488103 від 185.10.2007 р.) та ОСОБА_3 (Покупець); 23.(Продавець) ОСОБА_28 (Угода від 13.10.2007 р.) через довірену особу ОСОБА_4 (Довіреність ВЕХ №967624 від 13.10.2007 р) та ОСОБА_3 (Покупець); 24.(Продавець) ОСОБА_29 (Угода від 08.10.2007 р.) через довірену особу ОСОБА_4 (Довіреність ВЕХ №967558 від 08.10.2007 р.) та ОСОБА_3 (Покупець); 25.(Продавець) ОСОБА_30 (Угода від 08.10.2007 р.) через довірену особу ОСОБА_4 (Довіреність ВЕХ №967559 від 08.10.2007 р.) та ОСОБА_3 (Покупець); 26.(Продавець) ОСОБА_31 (Угода від 13.10.2007 р.) через довірену особу ОСОБА_4 (Довіреність ВКА №488066 від 13,10.2007 р) та ОСОБА_3 (Покупець); 27.(Продавець) ОСОБА_32 (Угода від 11.10.2007 р.) через довірену особу ОСОБА_4 (Довіреність ВЕХ №967581 від 11.10.2007 р.) та ОСОБА_3 (Покупець); \/28. (Продавець) ОСОБА_33 (Угода від 18.10.2007 р.) та ОСОБА_2 (Довіреність    ВКА №779252 від 18.10.2007 р.) (Покупець); 29. (Продавець) ОСОБА_34 (Угода-від 20.10.2007 р.) через довірену особу ОСОБА_2 (Довіреність ВКА № 675951 від 20.10.07 р) та ОСОБА_3 (Покупець); 30. (Продавець) ОСОБА_35 (Угода від 19.10.2007 р.) через довірену особу ОСОБА_2 (Довіреність ВКА № 675946 від у 19.10.2007 р.) та ОСОБА_3 (Покупець); 31. (Продавець) ОСОБА_36 (Угода від 09.10.2007 р.) та і ОСОБА_2 (Покупець). 32.(Продавець) ОСОБА_37 (Угода від 07.11.2007 р.) та ОСОБА_1 (Покупець); 33.(Продавець) ОСОБА_38 (Угода від 18.10.2007 р.) через довірену особу ОСОБА_4 (Довіреність ВКА № 488107 від 18.10.07 р.) та ОСОБА_1(Покупець); 34.(Продавець) ОСОБА_39 (Угода від 13.10.2007 р.) через довірену особу ОСОБА_4 (Довіреність ВКА №48063 від 13.10.2007 р.) та ОСОБА_1(Покупець); 35.(Продавець) ОСОБА_40 (Угода від  13.10.2007 р.) через довірену особу ОСОБА_4 (Довіреність ВКА № 488064 від 13.10.2007 р.) та ОСОБА_1 (Покупець) Всього: 35 угод.

Придбання Позивачами прав власності на частки (паї) у майні колективного підприємства «Гірник» призвело до переходу корпоративних прав стосовно колективного підприємства «Гірник» від первинних власників до покупців, а саме до Позивачів.

Відповідно до ст.18 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» «Корпоративне право – право власності на статутний фонд (капітал) юридичної особи або його частку (пай), включаючи право на управління, отримання відповідної частки прибутку такої юридичної особи, а також активів у разі її ліквідації відповідно до чинного законодавства, незалежно від того, чи створена така юридична особа у формі господарського товариства, підприємства, заснованого на власності однієї юридичної або фізичної особи, або в інших організаційно-правових формах». Відповідно до Статуту колективного підприємства «Гірник» власники Підприємства здійснюють свої корпоративні права, приймаючи участь в загальних зборах Підприємства та отримуючи частину прибутку Підприємства у відповідності до своїх часток (паїв) у майні колективного підприємства «Гірник». Право голосу при прийнятті рішення загальними зборами, а також право на отримання частини прибутку мають власники часток (паїв) у майні підприємства у відповідності та пропорціональні до розміру часток (паїв), що належать власникам. Для здійснення власниками своїх корпоративних прав стосовно Підприємства та у відповідності до п.9.3 та п.9.6 Статуту Підприємства, - керівництво Підприємства повинно надати власникам документи, що свідчать їхні права власності на частки (паї) у майні колективного підприємства «Гірник», а у зв'язку з продажем деякими власниками своїх прав власності на частки (паї) у майні колективного підприємства   «Гірник».

Позивачі неодноразово звертались до Відповідача з проханням внести нових власників до Переліку власників колективного підприємства «Гірник» із визначенням розміру кожної частки пропорціональні до кількості співвласників підприємства – 66 співвласників (протокол №1 від 21.09.1993р.-Додаток №7), а саме 1 (одна) частка (пай) дорівнює 1/66 частина (1,515%) від загальної вартості майна підприємства, та надати новим власникам документи, що свідчать їхні права власності на частки у майні колективного підприємства «Гірник», але керівництво колективного підприємства «Гірник» не відреагувало на звернення та не виконало прохання позивачів. Оскільки статутом колективного підприємства «Гірник» не встановлено розмір частки (паю) кожного співвласника, та у відповідності до п.1 ст.357 Цивільного кодексу України - позивачі вважають, що частки в майні колективного підприємства «Гірник», що належать власникам є однаковими та надають кожному власнику право 1 (одного) голосу при голосуванні на загальних зборах, підприємства, а розмір однієї частки (паю) у майні підприємства становить 1/66 частини (1,515%) від загальної вартості майна підприємства.

Як вже було зазначено вище, - відповідно до ст. 316, 317, 319, 321 ЦК України, власнику майна належать права володіння, користування та розпорядження, при чому право власності є непорушеним і ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права, чи обмежений у його здійсненні. Незаконні дії Відповідача, а саме не надання, всупереч положенням Статуту Підприємства, Позивачам документів, що свідчать їхні права власності на частки (паї) у майні колективного підприємства «Гірник», та не внесення нових власників до Переліку (Реєстру) власників колективного підприємства «Гірник» порушують майнові права та законні інтереси Позивачів та ведуть до завдання збитків Позивачам..

Внаслідок того, що Відповідач не надає Позивачам документи, що свідчать їхні права власності на частки (паї) у майні колективного підприємства «Гірник», та не вносить нових власників до Переліку (Реєстру) власників колективного підприємства «Гірник», Позивачі не мають можливості здійснювати свої корпоративні права стосовно колективного підприємства «Гірник», а саме: не мають можливості приймати участь в управлінні Підприємством; не мають можливості отримувати відповідну частку прибутку; а також не мають можливості отримувати відповідну частку активів у разі ліквідації Підприємства.

Відповідно до положень Цивільного Кодексу України: ст.386 ч.2 Власник, який має підстави передбачати можливість порушення свого права власності іншою особою, може звернутися до суду з вимогою про заборону вчинення нею дій, які можуть порушити його право, або з вимогою про вчинення певних дій для запобігання такому порушенню.»; ст.15 ч.1 Кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання»; ст. 16 ч.1 Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. 2. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: 1) визнання права; 2) визнання правочину недійсним; 3) Припинення дії, яка порушує право; 4) відновлення становища, яке існувало до порушення; 5) примусове виконання обов'язку в натурі; 6) зміна правовідношення; 7) припинення правовідношення; 8) відшкодування збитків та інші способи відшкодування «майнової шкоди; 9) відшкодування моральної (немайнової) шкоди; 10) визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади,* органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.».

У ст. 63 п. 5 ЦК України вказано, що залежно від форм власності, передбачених законом, в Україні можуть діяти підприємства таких видів, а саме: корпоративне підприємство, яке утворюється, як правило, двома або більше засновниками за їх спільним рішенням (договором), діє на основі об'єднання майна та/або підприємницької чи трудової діяльності засновників (учасників), їх спільного управління справами, на основі корпоративних прав, у тому числі через органи, що ними створюються, участі засновників (учасників) у розподілі доходів та ризиків підприємства. Корпоративними є кооперативні підприємства, підприємства, що створюються у формі господарського товариства, а також інші підприємства, в тому числі засновані на приватній власності двох або більше осіб.

На підставі вищевказаного, позивачі вважають, що їх позов до колективного підприємства «Гірник», як його співвласників повинен розглядатись у суді загальної юрисдикції за правилами цивільного судочинства, оскільки позивачі у 2009р. вже звертались з позовом про захист їх порушених та невизнаних прав та інтересів відносно колективного підприємства «Гірник» до господарських судів у порядку господарського судочинства, але ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 28.04.2009 по справі №В25/101-09 в прийнятті позовної заяви було відмовлено на підставі того, що справа не підвідомча господарському   суду,  що  також було підтверджено постановою  Вищого господарського суду України від 10.12.2009р., яка обґрунтована посиланнями на Постанову Пленуму Верховного Суду України від 24.10.2008р. №13 «Про практику  розгляду  судами  корпоративних  спорів»  (Додатки  8 та 9.). Відповідно до ст.32 ЦПК України «Позов може бути подано кількома позивачами чи до кількох відповідачів.».

В судовому засіданні представник позивачів  ОСОБА_6 підтримав вимоги позивачів, висловлені ними в позовній заяві та просить суд:

?   визначити розмір однієї частки (паю) у майні колективного підприємства «Гірник» такою, що дорівнює 1/66 частину (1,515 %) від загальної вартості належного підприємству майна»;

?   зобов'язати колективне підприємство «Гірник» виключити з Переліку (Реєстру) власників колективного підприємства «Гірник» осіб, які продали Позивачам свої права власності на відповідні частки (паї) у майні колективного підприємства «Гірник» а саме: ОСОБА_41; 2.ОСОБА_42; ОСОБА_43; 4.ОСОБА_44; ОСОБА_45; 6.ОСОБА_46; ОСОБА_47; ОСОБА_48; 9.ОСОБА_49; ОСОБА_50; ОСОБА_51; ОСОБА_52; ОСОБА_53; 14.ОСОБА_54; 15.ОСОБА_55; І6.ОСОБА_56; ОСОБА_57; 18.ОСОБА_58; ОСОБА_59; ОСОБА_60; 21.ОСОБА_61; ОСОБА_62; ОСОБА_63; 24.ОСОБА_64; 25.ОСОБА_65; ОСОБА_66; ОСОБА_67; ОСОБА_68; 29.ОСОБА_69; 30.ОСОБА_70; ОСОБА_71; ОСОБА_72; ОСОБА_73; ОСОБА_74; ОСОБА_75 – та внести Позивачів до Переліку (Реєстру) власників колективного підприємства «Гірник», як нових співвласників колективного підприємства «Гірник» а саме: ОСОБА_1 - ( 4 частки (паю), що становить 6,06% від загальної вартості майна підприємства); ОСОБА_2 - ( 2 частки (паю), що становить 3,03% від загальної вартості майна підприємства); ОСОБА_3 - ( 27 часток (паю), що становить 40,9% від загальної вартості майна підприємства); ОСОБА_4 - (2частки (паю), що становить 3,03% від загальної вартості майна підприємства);

?   зобов'язати колективне підприємство «Гірник» надати Позивачам (ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4.), документи, що свідчать їхні права власності на відповідні частки (паї) у майні колективного підприємства «Гірник», придбані Позивачами на підставі вказаних в позові Договорів купівлі-продажу часток (паїв) у майні колективного підприємства «Гірник».

Представники відповідача  в судовому засіданні позовні вимоги позивачів не визнали та надали до суду письмові заперечення, які підтримали в судовому засіданні та просять суд відмовити в задоволенні позовних вимог позивачів, оскільки вважають, що вони є необґрунтованими та безпідставними.

Суд, вислухав пояснення сторін, дослідив матеріали справи і оцінив їх в сукупності, прийшов до висновку, що заявлені позовні вимоги необґрунтовані, свого підтвердження в судовому засіданні не знайшли та не підлягають задоволенню в повному обсязі за наступних підстав.

Відповідно до вимог ст. 10 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини на які вона посилається як на підстави своїх вимог. Відповідно до вимог ст. 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненнями фізичних чи юридичних осіб, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб які беруть участь у справі.

Відповідно до ст. ст.. 57, 58 Цивільного процесуального кодексу України визначено, що доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Суд не бере до уваги докази, які одержані з порушенням порядку, встановленого законом.

Відповідно до ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов’язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

    Позивачі та їх представник просять суд:

1.   Визначити розмір однієї частки (паю) у майні колективного підприємства «Гірник» такою, що дорівнює 1/66 частину (1,515 %) від загальної вартості належного підприємству майна».

2.   Зобов'язати колективне підприємство «Гірник» виключити з Переліку (Реєстру) власників колективного підприємства «Гірник» осіб, які продали Позивачам свої права власності на відповідні частки (паї) у майні колективного підприємства «Гірник» та внести Позивачів до Переліку (Реєстру) власників колективного підприємства «Гірник», як нових співвласників колективного підприємства «Гірник» а саме: ОСОБА_1 - ( 4 частки (паю), що становить 6,06% від загальної вартості майна підприємства); ОСОБА_2 - ( 2 частки (паю), що становить 3,03% від загальної вартості майна підприємства); ОСОБА_3 - ( 27 часток (паю), що становить 40,9% від загальної вартості майна підприємства); ОСОБА_4 - (2частки (паю), що становить 3,03% від загальної вартості майна підприємства).

3.   Зобов'язати колективне підприємство «Гірник» надати Позивачам (ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4.), документи, що свідчать їхні права власності на відповідні частки (паї) у майні колективного підприємства «Гірник», придбані Позивачами на підставі вказаних в позові Договорів купівлі-продажу часток (паїв) у майні колективного підприємства «Гірник».

В обґрунтування своїх позовних вимог позивачі посилаються на слідуючи обставини, що у жовтні – листопаді 2007 року, деякі власники часток (паїв) у майні колективного підприємства «Гірник» продали належні їм права власності на частки (паї) у майні колективного підприємства «Гірник», тобто продали свої корпоративні права стосовно колективного підприємства «Гірник» позивачам по справі – ОСОБА_4, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_1 і доказами здійснення цих продаж є наступні документи:

1.   Довіреності, відповідно до яких власники часток (паїв) у майні колективного підприємства «Гірник» надали Позивачам право розпоряджатись, продавати тощо, своїми частками (паями) в майні колективного підприємства «Гірник».

2.   Розписки, відповідно до яких власники часток (паїв) у майні колективного підприємства «Гірник» отримали від Позивачів грошові кошти за продані Позивачам права власності на свої частки (паї) у майні колективного підприємства «Гірник».

3.   Угоди, що були укладені між Позивачами та власниками часток (паїв) у майні колективного підприємства «Гірник», у тому рахунку і через довірених осіб, та відповідно до яких власники часток (паїв) у майні колективного підприємства «Гірник» продали права власності на свої частки (паї) у майні колективного підприємства «Гірник» Позивачам.

    З жодними доводами позивачів та їх представника, викладеними ним в позовній заяві, а також в судовому засіданні, суд погодитися не може, тому як вони не відповідають дійсності, встановленим в судовому засіданні обставинам справи та спростовуються стабільними поясненнями відповідачів, наданими ним письмовими запереченнями та доказами, дослідженими матеріалами справи в їх сукупності.

Стосовно вимоги позивачів щодо визначення розміру однієї частки (паю) у майні колективного підприємства «Гірник».

В судовому засіданні відповідачами по справі надані до суду необхідні документи, які свідчать про розмір частки паю у майні колективного підприємства «Гірник» м. Орджонікідзе, а тому зазначена вимога позивачів не входить в компетенцію суду при її розгляді.

Стосовно зобов'язання колективного підприємства «Гірник» виключити з Переліку (Реєстру) власників колективного підприємства «Гірник» осіб, які продали Позивачам свої права власності на відповідні частки (паї) у майні колективного підприємства «Гірник» та внести Позивачів до Переліку (Реєстру) власників колективного підприємства «Гірник», як нових співвласників колективного підприємства «Гірник».

Суд обґрунтовано приходить до висновку, що вищезазначені документи, а саме довіреності, розписки та угоди, які надані позивачами як докази щодо їх позовних вимог не можуть бути ні в якому випадку доказами по справі виходячи з наступного.

По перше, надані позивачами нотаріально засвідчені довіреності від осіб, які на той час були членами КП «Гірник» були своєчасно та у встановленому законом порядку нотаріально скасовані, про що позивачам було своєчасно відомо.

По друге, надані позивачами розписки та угоди не можуть бути доказами щодо їх позовних вимог, оскільки вони не відповідають вимогам цивільного кодексу України, та тягнуть за собою недійсність правочину.

Суд не може брати ці докази за основу при вирішенні даної справи, оскільки не вирішено питання про визнання укладених правочинів дійсними.

Слід звернути увагу на ту обставину, що позивачі зверталися до суду з позовом до членів КП «Гірник з приводу визнання дійсними правочинів та про визнання права власності на долі (пайові внески) колективного підприємства „Гірник”, однак ухвалою Орджонікідзевського міського суду від 7 липня 2008 року, яка набрала законної сили,  провадження по цивільній справі закрито в зв’язку з тим, що справу не належить розглядати в порядку цивільного судочинства.

Відповідно до рішення трудового колективу від 21 вересня 1993 року було створено колективне підприємство «Гірник», яке було зареєстроване 24.09.1993 року. Підприємство було засноване на спільної власності трудового колективу підприємства, у відповідності до положень ст.2 п.1 Закону України «Про підприємства в Україні», як добровільне об'єднання працівників, які є співвласниками майна Підприємства. Відповідно до Статуту Підприємства – власники мають право власності на частки в майні Підприємства, розмір яких не встановлено Статутом чи установчим договором, тобто майно підприємства є спільною частковою власністю власників.

Пунктами 9.1-9.3 Статуту КП «Гірник» передбачено, що майно колективного підприємства складають основні та оборотні засоби, а також цінності, вартість яких відображається у самостійному балансі. Майно підприємства належить йому на праві власності. Вартість майна, викупленого колективом, є спільною частковою власністю працівників (колективною власністю) і створює частковий фонд колективного підприємства. Працівникам власникам видається документ, який підтверджує частку в майні колективного підприємства.

Згідно п. 8.4 Статуту КП «Гірник» вирішення питання про прийняття в члени колективного підприємства та виходу з нього належить до компетенції загальних зборів членів трудового колективу.

Позивачами не надано доказів дотримання вищезазначених положень Статуту щодо прийняття їх в члени колективного підприємства, рішення загальних зборів трудового колективу про прийняття позивачів до членів підприємства не приймалось. Також, позивачами не отримувалося передбачених п. 9.3 Статуту КП «Гірник» документів на підтвердження частки у майні колективного підприємства.

Відносно договорів купівлі – продажу корпоративних прав у вигляді часток колективного підприємства, то діючим законодавством, на відміну від господарських товариств не передбачена можливість продажу частки у колективному підприємстві третім (стороннім особам), які не є членами підприємства.

Крім цього, виходячи з положень п. 9.6, 9.11 Статуту КП «Гірник» передбачається тільки виплата компенсації вартості частки лише при звільненні працівника з підприємства або при виході на пенсію.

Згідно п. 5 ст. 63 Цивільного кодексу України, корпоративне підприємство утворюється, як правило, двома або більше засновниками за їх спільним рішенням (договором), діє на основі об'єднання майна та (або) підприємницької чи трудової діяльності засновників   (учасників),   їх   спільного   управляння   справами,   на   основі корпоративних прав, у тому числі через органи, що ними створюються, участі засновників (учасників) у розподілі доходів та ризиків підприємства. Корпоративними є кооперативні підприємства, підприємства, що створюються у формі господарського товариства, а також інші підприємства, в тому числі засновані на приватній власності двох або більше осіб.

Підприємство колективної власності, згідно частини 1 ст. 93 Цивільного кодексу України, визнається корпоративне або унітарне підприємство, що діє на основі колективної власності засновника (засновників). Таким чином, володіння корпоративними правами учасників колективного підприємства, здійснюється на праві спільної часткової власності.

При цьому, ст.. 362 Цивільного кодексу України закріпляється переважне право співвласника на купівлю частки у праві спільної часткової власності. Як встановлено ч. 1 вказаної статті, у разі продажу частки у праві спільної часткової власності співвласник має переважне право перед іншими особами на її купівлю за ціною, оголошеною для продажу, та інших рівних умовах, крім випадку продажу з публічних торгів. Відповідно до ч. 2 ст. 362 ЦК України продавець частки у справі спільної часткової власності зобов'язаний письмово повідомити інших співвласників про намір продати свою частку, вказавши ціну та інші умови, на яких він її продає.

Проте, позивачами доказів додержання вищезазначених правил при укладанні договорів купівлі-продажу корпоративних прав, не надано.

З урахуванням вищезазначеного, додані до матеріалів позовної заяви договори купівлі-продажу, довіреності, розписки та квитанції не можна визнати доказами, які б посвідчували факт придбання позивачами ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 права власності на майнові паї у майні КП «Гірник» та наявності корпоративних прав щодо вказаного підприємства.

Не залишається без уваги і та обставина, що три особи, які нібито продали позивачам належні їм частки КП «Гірник», як встановлено в судовому засіданні, взагалі не є та не були членами КП «Гірник» та не мали будь – яких прав на відчуження майна, яке їм не належать.

Таким чином враховуючі ті обставини, які встановлені в судовому засіданні, що позивачі діяли всупереч вимогам чинного законодавства, суд не може взяти до уваги їх доводи та докази як за основу при вирішенні питання щодо задоволення позовних вимог.

Вказані вище обставини дають суду законні та обґрунтовані підстави для відмови в задоволенні позовних вимог позивачів та їх представника в повному обсязі.

Керуючись ст.. ст.. 3, 15, 16, 356, 357, 362 Цивільного кодексу України, ст. ст. 10, 11, 57, 60, 209, 210, 211, 213 Цивільного процесуального кодексу України, суд –  

ВИРІШИВ:

Відмовити в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 до колективного підприємства «Гірник» м. Орджонікідзе Дніпропетровської області «про усунення порушень прав власності, визначення розміру частки (паю) в майні колективного підприємства та зобов’язання колективного підприємства «Гірник» м. Орджонікідзе вчинити певні дії».

Заява про апеляційне оскарження рішення може бути подано до Орджонікідзевського міського суду протягом 10 – днів з дня проголошення рішення. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом 20 – днів після подання заяви про апеляційне оскарження до Апеляційного суду Дніпропетровської області через Орджонікідзевський міський суд, з подачею її копії до апеляційної інстанції або в порядку, передбаченому ч.4 ст.295 ЦПК України.

Рішення не набрало законної сили.

Суддя Орджонікідзевського

міського суду                                         Томаш В.І.