Справа: 2 – 633/10

РІШЕННЯ

ІМ'ЯМ    УКРАЇНИ

    26 липня 2010 року                     Орджонікідзевський міський суд Дніпропетровської області в складі:

                головуючого – судді Томаш В.І.

                при секретарі – Клепікової К.П.,

розглянувши у відкритому попередньому судовому засіданні в м. Орджонікідзе цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до приватного нотаріуса Орджонікідзевського міського нотаріального округу ОСОБА_2 «про зобов’язання вчинити певні дії»,-

ВСТАНОВИВ:

    В судовому засіданні позивач підтримав свої вимоги, висловлені в позовній заяві і просить суд зобов'язати  нотаріуса Орджонікідзевського міського нотаріального округу ОСОБА_2 посвідчити договір купівлі – продажу житлового будинку АДРЕСА_1 Дніпропетровської області, який розташований на земельній ділянці розміром 900,0 квадратних метрів, що має земельну реєстрацію згідно до рішення виконкому № 740 від 22 жовтня 1976 року без зазначення кадастрового номеру цієї ділянки.

    Відповідач – ОСОБА_2 в судове засідання не з'явилася, але надіслала до суду заяву у якій просить розглянути справу за її відсутності, при її розгляді покладається на розсуд суду.

    Суд, вислухавши пояснення позивача, дослідивши матеріали справи і оцінивши їх в сукупності, прийшов до висновку, що заявлені позивачем вимоги обґрунтовані, знайшли своє підтвердження в судовому засіданні та підлягають задоволенню в повному обсязі за наступних підстав.

            Судом встановлено, що 29 червня 2010 року позивач по справі – ОСОБА_1 звернулася до приватного нотаріуса Орджонікідзевського міського нотаріального округу ОСОБА_2, щодо посвідчення договору купівлі-продажу житлового  будинку з надвірними спорудами, що розташований в                                   АДРЕСА_2. Вказаний житловий будинок з надвірними спорудами належить позивачу на праві власності на підставі свідоцтва про право на спадщину від 26 березня 2004 року – ? частина, а також на підставі рішення Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 12 жовтня 2007 року, також ? частина. Право власності на зазначений будинок зареєстроване на ім’я позивача у КП "МБТІ" м. Нікополь, що підтверджується Витягом з реєстру прав власності на нерухоме майно. Житловий будинок з надвірними спорудами розташований на земельній ділянці, розміром 900,0 кв.м, яка знаходиться у фактичному користуванні позивача. Вказана земельна ділянка була надана в постійне користування колишньому власнику житлового будинку на підставі рішення виконкому від 22 жовтня 1976 року за №740 і перейшла у фактичне користування ОСОБА_1  відповідно до ст. 120 Земельного кодексу України. Земельна ділянка позивачем не приватизована.

            На даний час, позивач має потребу у відчуженні належного йому житлового будинку. При зверненні ОСОБА_1 до відповідача ОСОБА_2 з метою нотаріального посвідчення договору купівлі-продажу належного позивачу житлового будинку з надвірними спорудами, йому було відмовлено постановою про відмову у вчиненні нотаріальних дій від 29 червня 2010 року. Обґрунтовуючи відмову у вчиненні нотаріальних дій, приватний нотаріус ОСОБА_2  повідомила позивача, що земельна ділянка на якій розташований його житловий будинок з надвірними спорудами не приватизована і не має кадастрового номеру. Інших підстав, які б забороняли позивачу, як власнику нерухомого майна реалізовувати своє право на відчуження не існує.

            Згідно з ч.1 ст. 120 Земельного кодексу України, у разі набуття права власності на житловий будинок, будівлю або споруду, що перебувають у власності, користуванні іншої особи, припиняється право власності, право користування земельною ділянкою, на якій розташовані ці об'єкти. До особи, яка набула право власності на житловий будинок, будівлю або  споруду, розміщені на земельній ділянці, що перебуває у власності іншої особи, переходить право власності на земельну ділянку або її частину, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення.

              Відповідно до ч.2 ст. 120 ЗК України, якщо житловий будинок, будівля або споруда розміщені на земельній ділянці, що перебуває у користуванні, то в разі набуття права власності на ці об'єкти до набувача переходить право користування земельною ділянкою, на якій вони розміщені, на тих самих умовах і в тому ж обсязі, що були у попереднього землекористувача.

            Відповідно до ст.377 ЦК України до особи, яка набула право власності на житловий будинок (крім багатоквартирного), будівлю або споруду, переходить право власності, право користування на земельну ділянку, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення в обсязі та на умовах, встановлених для попереднього землевласника (землекористувача). Розмір та кадастровий номер земельної ділянки, право на яку переходить у зв'язку з переходом права власності на житловий будинок, будівлю або споруду, є істотними умовами договору, який передбачає набуття права власності на ці об'єкти (крім багатоквартирних будинків).

           Відповідно до ст.92 ЗК України суб'єктами права постійного користування можуть виступати тільки юридичні особи, але рішенням Конституційного суду України від 22 вересня 2005 року №5-рп/2005 у справі щодо відповідності Конституції України положень статті 92, пункту 6 розділу Х "Перехідні положення" Земельного кодексу (справа про постійне користування земельними ділянками), підтверджено законне право на користування землею, тих громадян, які у свій час у встановленому законом порядку отримали присадибні земельні ділянки в постійне користування.

            За таких обставин суд вважає, що позивачу як власнику нерухомого майна, безпідставно чиняться перешкоди та обмеження щодо здійснення права власності на своє майно в повному обсязі, а тому позов слід задовольнити та зобов'язати нотаріуса Орджонікідзевського нотаріального округу ОСОБА_2 посвідчити договір купівлі – продажу житлового будинку АДРЕСА_1 Дніпропетровської області, який розташований на земельній ділянці розміром 900,0 квадратних метрів, що має земельну реєстрацію згідно до рішення виконкому № 740 від 22 жовтня 1976 року без зазначення кадастрового номеру цієї ділянки.

            Керуючись ст.. ст.. 3, 16, 321, 377 Цивільного кодексу України, ст.. ст.. 120, 121 Земельного кодексу України, ст. ст. 10, 60, 209 – 211, 213 Цивільного процесуального кодексу України, суд –  

ВИРІШИВ:

    Позовні вимоги ОСОБА_1 до приватного нотаріуса Орджонікідзевського міського нотаріального округу ОСОБА_2 «про зобов’язання вчинити певні дії» задовольнити.

    Зобов’язати нотаріуса Орджонікідзевського міського нотаріального округу ОСОБА_2 посвідчити договір купівлі – продажу житлового будинку АДРЕСА_1 Дніпропетровської області, який розташований на земельній ділянці розміром 900,0 квадратних метрів, що має земельну реєстрацію згідно до рішення виконкому № 740 від 22 жовтня 1976 року без зазначення кадастрового номеру цієї ділянки.

    Заява про апеляційне оскарження рішення може бути подано до Орджонікідзевського міського суду протягом 10 – днів з дня проголошення рішення. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом 20 – днів після подання заяви про апеляційне оскарження до Апеляційного суду Дніпропетровської області через Орджонікідзевський міський суд, з подачею її копії до апеляційної інстанції або в порядку, передбаченому ч.4 ст.295 ЦПК України.

Суддя Орджонікідзевського

міського суду                                         Томаш В.І.