Справа № 2 – а – 240/10

ПОСТАНОВА

ІМ'ЯМ      УКРАЇНИ

16 вересня 2010 року                     Орджонікідзевський міський суд Дніпропетровської області в складі:

            головуючого – судді Томаш В.І.,

            при секретарі – Чумаченко Н.Г.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Орджонікідзе справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до інспектора ДПС роти ДПС ДАЇ № 2 УДАЇ ГУ МВС України в Запорізькій області Полежаєва М.Ю. "про визнання протиправною та скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності від 15.01.2010 року", -

ВСТАНОВИВ:

В судовому засіданні позивач підтримав та уточнив позовні вимоги по підставах зазначених в позовній заяві і просить суд поновити йому строк на оскарження постанови про адміністративне правопорушення серії АР № 153639 від 15 січня 2010 року; скасувати постанову серії АР № 153639 від 15 січня 2010 року, складену інспектором ДПС роти ДАЇ № 2 УДАЇ ГУ МВС України в Запорізькій області Полежаєва М.Ю. про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення у виді штрафу в сумі 425 грн. за вчинення правопорушення, передбаченого ст. 122 ч. 2 кодексу України про адміністративні правопорушення та закрити провадження по справі.

            Відповідач – Полежаєв М.Ю. в судове засідання не з’явився, але надав до суду письмове клопотання про можливість розгляду справи без його участі та заперечення щодо позовних вимог позивача. Вважає, що діяв у відповідності до матеріальних та процесуальних вимог законодавства України.

            Суд, вислухавши пояснення позивача, розглянувши заперечення відповідача та дослідивши матеріали справи і оцінивши їх в сукупності, прийшов до висновку, що заявлені позивачем вимоги обґрунтовані,  знайшли своє підтвердження в судовому засіданні та  підлягають задоволенню в повному обсязі за наступних підстав.

            Судом встановлено, що 15 січня 2010 року позивач  по справі – ОСОБА_1 керував автомобілем Мерседес державний реєстраційний номер НОМЕР_1, рухаючись по 341 км а/д Харків-Сімферополь м. Василівка. Близько 23-й годині його зупинив відповідач та склав відносно нього протокол про адміністративне правопорушення серії АР №145252 відповідно до якого, «15.01.2010 року о 23 год. 05 хв. на 341 км а/д Харків-Сімферополь м. Василівка, ОСОБА_1 керуючи автомобілем Мерседес д/з НОМЕР_1 порушив правила проїзду перехресть.  При виїзді з другорядної дороги не надав перевагу в русі автомобілю ВАЗ 2101 д/з НОМЕР_2, котрий рухався по головній дорозі. Від підпису у протоколі відмовився в присутності двох свідків». Після цього інспектор ДПС Полежаєв М.Ю. ухвалив на місці постанову про накладення на позивача адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 425 грн. за скоєння адміністративного правопорушення передбаченого ч.2 ст.122 КУпАП (серії АР №153639 від 15.01.2010 р.).

            Як встановлено судом, на момент переїзду перехрестя автомобіль ВАЗ-2101 знаходився на відстані 70 м від перехрестя, що не заважало його безпечному проїзду. При цьому ОСОБА_1 при переїзді перехрестя, рухаючись по другорядній дорозі, не перешкоджав транспортному засобу, що рухався по головній дорозі на відстані 70 м від перехрестя, не змусив його ні до гальмування, ні до зміни швидкості руху.

           На перехресті, про який йдеться в постанові, встановлено знак 2.1 «Дати дорогу», який вимагає від учасника дорожнього руху, що рухається по другорядній і дорозі - не продовжувати або не відновлювати рух, не здійснювати будь-яких маневрів (за винятком вимог звільнити займану смугу руху), якщо це може примусити інших учасників  дорожнього  руху,  які мають  перевагу,  змінити  напрямок  руху  або швидкість.

Згідно п.16.11 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 р. № 1306 на перехресті нерівнозначних доріг водій транспортного засобу, що рухається по другорядній дорозі, повинен дати дорогу транспортним засобам, що наближаються до даного перехрещення проїзних частин по головній дорозі незалежно від напрямку їх подальшого руху.

Відповідно до ст.18 «Конвенції про дорожній рух» наближаючись до перехрестя водій повинен проявити особливу обережність в залежності від місцевих умов . Водій повинен, зокрема, вести транспортний засіб з такою швидкістю, щоб мати   можливість   зупинитися і пропустити   транспортний засіб , що має переважне   право проїзду .

              Відповідно до п. «и» ст. 1 Конвенції про дорожні знаки та сигнали, що набрала законної сили 06.06.78 г. шляхом ратифікації СРСР (Указ Президії ВР СРСР від 29.04.1974) попередження для водія «надати дорогу» іншим транспортним засобам означає,  що водій не повинен продовжувати чи відновлювати рух чи  здійснювати маневр, якщо це може змусити водіїв інших транспортних засобів раптово змінити напрям руху чи швидкість.

              Оскільки знак 2.1 «Дати дорогу», відповідно до Правил дорожнього руху, відноситься до знаків пріоритету і не забороняє рух по перехрестю, не виключає     одночасний  рух   по    перехрестю   транспортних   засобів,    що  рухаються по головній і другорядній дорозі при умові, якщо транспортний засіб, що рухається по другорядній дорозі забезпечує безперешкодний проїзд транспортному засобу, що рухається по головній дорозі , а також враховуючи той факт, що в постанові у справі про адміністративне правопорушення не вказано, що при переїзді перехрестя автомобілем Мерседес (державний реєстраційний номер НОМЕР_1),  автомобіль ВАЗ 2101 № НОМЕР_2, який наближався до перехрестя, подавав сигнали або раптово змінив напрям чи швидкість руху,   то  на думку суду    підстав   для   притягнення   ОСОБА_1   до    адміністративної відповідальності немає, оскільки відсутній склад адміністративного правопорушення.

             Виходячи з положень ст.ст.69, 70 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом, зокрема, на підставі пояснень сторін та письмових доказів. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.

           Відповідно до ч. 2 ст.71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

             Оскільки постанову про накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу позивач ОСОБА_1 отримав тільки 26.04.2010 р. то суд вважає необхідним поновити йому строк для оскарження зазначеної постанови.

 Суд приходить до висновку про відсутність фактичних даних, на підставі яких можливо встановити наявність події адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст.122 КУпАП, а тому необхідно скасувати постанову серії АР № 153639 від 15 січня 2010 року, складену інспектором ДПС роти ДАЇ № 2 УДАЇ ГУ МВС України в Запорізькій області Полежаєва М.Ю. про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення у виді штрафу в сумі 425 грн. за вчинення правопорушення, передбаченого ст.. 122 ч. 2 кодексу України про адміністративні правопорушення та закрити провадження по справі.

    Керуючись ст. ст. 158 – 163 кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Поновити ОСОБА_1 строк на оскарження постанови про адміністративне правопорушення серії АР № 153639 від 15 січня 2010 року.

Скасувати постанову серії АР № 153639 від 15 січня 2010 року, складену інспектором ДПС роти ДАЇ № 2 УДАЇ ГУ МВС України в Запорізькій області Полежаєва М.Ю. про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення у виді штрафу в сумі 425 грн. за вчинення правопорушення, передбаченого ст.. 122 ч. 2 кодексу України про адміністративні правопорушення та закрити провадження по справі.

Постанова суду є остаточною та оскарженню не підлягає.

Суддя Орджонікідзевського

міського суду                                                   Томаш В.І.