Справа № 2-767

                                                                                                                                                    2010 р.

Р І Ш Е Н Н Я

 І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

09 вересня 2010 року                                                                                                           м. Тлумач

Тлумацький районний суд Івано-Франківської області в складі:

головуючої-судді  Лущак Н.І.

з участю: секретаря  Курко М.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Тлумачі справу за позовом ОСОБА_2 до управління Пенсійного фонду України в Тлумацькому районі Івано-Франківської області на неправомірні дії щодо ненарахування та невиплат підвищення до пенсії як дитині війни, -

в с т а н о в и в :

Позивач звернувся в суд з позовом до відповідача про визнання неправомірними дій управління Пенсійного фонду України в Тлумацькому районі щодо ненарахування та невиплат підвищення до пенсії у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком як дитині війни відповідно до ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», зобов’язання нарахувати та виплатити доплату до пенсії у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком як дитині війни відповідно до ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» починаючи з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року, з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2008 року, з 01 січня 2009 року по 31 липня 2010 року у розмірі 3693 грн. 93 коп., з тих підстав, що згідно ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» дітям війни, до яких він відноситься, пенсії підвищуються на 30% від мінімальної пенсії за віком. Однак, підвищення управлінням Пенсійного фонду України в Тлумацькому районі за 2007 рік здійснено не було, а за 2008 рік та надалі така виплата проводиться в розмірі 10% мінімальної пенсії за віком. Вважає такі дії відповідача неправомірними, при цьому посилається: на норми Конституції України; Рішення Конституційного Суду України від 09.07.2007 р. №6-рп/2007, яким визнані неконституційними окремі положення Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік»; Закон України «Про соціальний захист дітей війни»; Закони України про Державний бюджет на 2007, 2008 роки та інші нормативно-правові акти.

Позивач ОСОБА_2 в судове засідання не з’явився, попередньо подавши клопотання щодо підтримання позову та розгляду справи у його відсутності.

Представник відповідача в судове засідання не з’явився, однак попередньо подав заперечення, в якому позов не визнав, вказавши на відсутність чіткого механізму реалізації положень ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни». Наголосивши на тому, що Пенсійний фонд України в Тлумацькому районі діяв виключно в межах повноважень визначених законами України та нормативно-правовими актами Кабінету Міністрів України, що приймались та діяли у визначений позивачем період. Просив відмовити у позові.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає до часткового задоволення, з таких підстав:

Судом встановлено, що між сторонами виник спір щодо захисту порушеного права на отримання підвищення до пенсії у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком відповідно до ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни».

Позивач є пенсіонером, народився 05 серпня 1940 р. Він відповідно до вимог ст.1 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», який набрав чинності з 01.01.2006р., набула статусу «дитина війни», тому згідно ст.6 вказаного Закону має право на підвищення пенсії на 30% мінімальної пенсії за віком.

      Дію ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» на 2007 р. було зупинено ст.111 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік” (з урахуванням положень п.12 ст.71 цього Закону).

Рішенням Конституційного Суду України від 09.07.2007 р. № 6-рп/2007 визнані неконституційними положення п.12 ст.71 та ст.111 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік», дію ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» відновлено. Відповідно до п.5 резолютивної частини вказаного рішення воно має преюдиціальне значення для судів загальної юрисдикції при розгляді ними позовів у зв’язку з правовідносинами, які виникли внаслідок дії положень статей законів, що визнані неконституційними. У відповідності з вимогами ч.2 ст.152 Конституції України визнані неконституційними положення Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» втратили чинність з дня ухвалення рішення Конституційним Судом України.

Згідно Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» рішення щодо призначення, донарахування, перерахунок пенсії приймаються територіальними органами Пенсійного фонду України за місцем проживання пенсіонерів. Таким чином, обов’язок по нарахуванню і виплаті передбаченої ст.6 Закону доплати до пенсії позивачу покладено на управління Пенсійного фонду України в Тлумацькому районі.

Положення ч.3 ст.28 Закону «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» не є перешкодою для застосування даної величини - мінімального розміру пенсії за віком для розрахунку інших пенсій чи доплат, пов’язаних з мінімальною пенсією за віком, оскільки чинним законодавством не встановлено іншого, крім передбаченого ч.1 ст.28 вказаного Закону мінімального розміру пенсії за віком.

Судом встановлено, що всупереч рішенню Конституційного Суду України відповідач не нараховував та не виплачував позивачу вказане підвищення до пенсії, що мало бути нараховане і виплачене, починаючи з 09.07.2007 р. до 31.12.2007 р. включно.

Стосовно вимоги за період з січня 2008 р. – липень 2010 р. судом встановлено, що згідно п.41 розд.П Закону України «Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» викладена в новій редакції, згідно якої дітям війни (крім тих, на яких поширюється дія Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту») до пенсії виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни. Вказані положення визнані неконституційними згідно Рішення Конституційного Суду України № 10-рп/2008 від 22.05.2008 р. Незважаючи на те, що з 22.05.2008 р. відновлено дію ст.6 Закону у попередній редакції, відповідач всупереч рішенню Конституційного Суду України в період з 22.05.2008 р. до 31.07.2010 р. нараховував та виплачував позивачу підвищення до пенсії у розмірі лише 10% прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.

Факт нарахування та виплати позивачці за вказаний період підвищення до пенсії тільки в розмірі 10% прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність визнав також відповідач.

Згідно зі ст.ст. 257 та 267 Цивільного кодексу України загальна позовна давність встановлена три роки і застосується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Оскільки позивач звернувся з позовом 19.08.2010 року, а відповідачем заявлено клопотання про застосування трьохрічного строку звернення до суду, суд вважає, що у позові за період з 09.07.2007 року до 31.07.2007 року слід відмовити за пропуском строку звернення до суду.

За таких обставин суд дійшов висновку, що заявлені позивачем вимоги підлягають до часткового задоволення. Слід визнати неправомірними дії відповідача щодо не нарахування та невиплати позивачу підвищення до пенсії у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком як дитині війни відповідно до ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» за період з 01.08.2007р. до 31.12.2007 р. та з 22.05.2008 р. до 31.07.2010 р. та зобов’язати відповідача нарахувати та виплатити позивачу підвищення до пенсії у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком як дитині війни відповідно до ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» за період з 01.08.2007 р. до 31.12.2007 р. та за період з 22.05.2008 р. до 31.07.2010 р.

Прохання позивача щодо стягнення конкретної суми на вимогах закону не базуються, оскільки нарахування та виплата підвищення до пенсії є обов'язком відповідача, а не суду.  

На підставі наведеного, відповідно до ст.ст. 55, 124 Конституції України, ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік», Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України», Закону України ?ро державний бюджет на 2009 рік”, Рішення Конституційного Суду України від 09.07.2007 р. № 6-рп/2007, Рішення Коституційного Суду України від 22.05.2008 р. № 10-рп/2008, керуючись ст.ст. 10, 11, 60, 212-215 ЦПК України, суд, –

В И Р І Ш И В :

    Позов ОСОБА_2 задоволити частково.

Визнати неправомірними дії управління Пенсійного фонду України в Тлумацькому районі Івано-Франківської області щодо не нарахування та невиплат ОСОБА_2 підвищення до пенсії у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком як дитині війни відповідно до ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» за період з 01 серпня 2007 року до 31 грудня 2007 року та за період з 22 травня 2008 року до 31 липня 2010 року.

Зобов’язати управління Пенсійного фонду України в Тлумацькому районі Івано-Франківської області нарахувати та виплатити ОСОБА_2 підвищення до пенсії у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком як дитині війни відповідно до ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» з урахуванням ст.28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», за період з 01 серпня 2007 року до 31 грудня 2007 року та за період 22 травня 2008 року до 31 липня 2010 року включно, із врахуванням виплачених сум.

В решті позову відмовити.

Рішення суду набирає законної сили в порядку встановленому ст. 223 ЦПК України та може бути оскаржене до апеляційного суду Івано-Франківської області в порядку і строки передбачені ст. 294 ЦПК України.

Рішення виготовлено в повному обсязі 10 вересня 2010 року.

Головуюча: підпис

З оригіналом вірно

Суддя Тлумацького

районного суду                                                                             Н.І.Лущак