Справа № 22ц – 3468 Головуючий в першій
інстанції: Москаленко В.В.
Доповідач: Оробцова Р.І.
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
2 вересня 2010р. м. Луганськ
Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Луганської області в складі:
головуючого: Оробцової Р.І.
суддів: Васюкової В.І., Коновалової В.О.
при секретарі: Глазковій Ю.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Рубіжанського міського суду Луганської області від 02 квітня 2010 року, за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 та Відкритого Акціонерного Товариства „Українська страхова компанія” Дженералі Гарант” про відшкодування моральної та майнової шкоди, -
ВСТАНОВИЛА:
В вересні 2008 року ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_3 та ВАТ „Українська страхова компанія” Дженералі Гарант” в якому вказав, що 10 липня 2008 року сталася ДТП за участю автомобіля НОМЕР_1 під його керуванням та автомобіля ЗАЗ-DAEWОО реєстраційний номер НОМЕР_2 під керуванням відповідача ОСОБА_3 В результаті вказаного ДТП позивач отримав значні тілесні ушкодження у вигляді закрито-черепно-мозкової травми, струсу головного мозку, удару м'яких тканини голови, внаслідок чого тривалий час знаходився в лікарні. По факту ДТП співробітниками міліції Рубіжанського МВ УМВС України в Луганській області було винесено постанову про відмову в порушенні кримінальної справи. Позивач вважає, що його провини в ДТП немає, так як винен відповідач ОСОБА_3 який порушив п.п.12.1,12.3 Правил дорожнього руху України. В зв’язку з чим позивач просив суд стягнути з ВАТ «Українська страхова компанія»Дженералі Гарант», де на момент ДТП пригоди був застрахований автомобіль яким керував відповідач ОСОБА_3 матеріальну шкоду в сумі 3268,75грн., моральну шкоду в сумі 3000грн. та стягнути з відповідача ОСОБА_3 всі понесені судові витрати в сумі 1381грн. та моральну шкоду в сумі 7000грн. Рішенням Рубіжанського міського суду Луганської області від 02 квітня 2010 року в задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 до ОСОБА_3 та ВАТ «Українська страхова компанія» Дженералі Гарант» про відшкодування моральної та майнової шкоди – відмовлено.
В апеляційній скарзі ОСОБА_2 просить рішення Рубіжанського міського суду Луганської області від 02 квітня 2010 року скасувати і ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги у повному обсязі, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права. Апелянт вказує, що суд не застосував закон, який підлягав застосувванню. Що неповністю з”ясовані обставини, що мають значення для справи, висновки суду не відповідають обставинам справи, що призвело до неправильного вирішення справи.
Апелянт вказує, що суд не задовольнив його клопотання про призначення судово-психологічної єкспертизи, та додаткової автотехнічної експертизи, не задовольнив клопотпння про проведення виїздного судового засідання, на якому б він на місці зміг дати більш детальні пояснення про механізм і обставини доторожно-транспотної пригоди.
Заслухавши суддю – доповідача, пояснення учасників процесу, що з’явилися, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, судова колегія вважає за необхідне апеляційну скаргу відхилити з наступних підстав.
В судовому засіданні встановлено, що 10.07.2008 року сталася дорожньо – транспортна пригода за участю автомобілів АЗЛК-2140 реєстраційний номер НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_2 .який є власником даного автомобіля та автомобіля ЗАЗ – DAEWОО реєстраційний номер НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_3 власником якого є ОСОБА_4
Цивільна відповідальність транспортного засобу ЗАЗ – DAEWОО була застрахована акціонерною страховою компанією ТОВ «Українська страхова компанія «Дженералі гарант» відповідно полісу № 19 G – 0062406 від 26.02.2008 року (а.с.47)
Відповідно до висновку № 158 /08 автотоварознавчого дослідження по оцінці матеріальної шкоди (а.с.7-12) вартість матеріальної шкоди, завданої автомобілю АЗЛК -2140 реєстраційний номер НОМЕР_1 власником якого є ОСОБА_2 складає 2994грн.
Відповідно до постанови про відмову в порушенні кримінальної справи Рубіжанського МВ УМВС України в Луганській області від 09.09.2008 року (а.с.40) водій ОСОБА_2 керуючи автомобілем АЗЛК-2140 реєстраційний номер НОМЕР_1 знаходячись навпроти будинку АДРЕСА_1 в порушення пунктів 10.1 та 10.9 Правил дорожнього руху України при виконанні розвороту заднім ходом не уступив дорогу автомобілю ЗАЗ – DAEWОО, реєстраційний номер НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_3 який рухався по вул.Менделєєва і допустив зіткнення з ним.
Згідно до висновку судової автотехнічної експертизи № 1857/18 від 17.12.2009 року (а.с.109-111) в даній дорожній обстановці, водій автомобіля АЗЛК-2140 реєстраційний номер НОМЕР_1 ОСОБА_2 мав технічну можливість попередити пригоду шляхом виконання вимог пп. 10.1,10.9 Правил дорожнього руху України для виконання яких у нього були відсутні перешкоди технічного характеру оскільки відмовившись від руху заднім ходом він тим самим виключав подію даної дорожньо – транспортної пригоди. В даній дорожньо – транспортній ситуації дії ОСОБА_2, які не відповідали вимогам пп.10.1, 10.9 Правил дорожнього руху України з технічної точки зору були умовою створення аварійної ситуації і знаходились в причинному зв’язку з настанням події даної пригоди.
В судовому засіданні апеляційної інстанції досліджені матеріали про відмову в порушенні кримінальної справи по факту дорожно-транспортної пригоди за участю позивача і відповідача по справі.
В постанові про відмову в порушенні кримінальної справи встановлена вина водія ОСОБА_5 в порушенні правил 10.1, 10.9 Правил дороднього руху України.
В протоколі огляду місця дорожно-транспортної події від 10 липня 2008 року складеного в присутності ОСОБА_5 і ОСОБА_3 і двох понятих не вказані очевидці події.
До протоколу додана схема з якої вбачається, що зіткнення відбулося на правій стороні дороги, протилежній від місця виїзду позивача.
Кожен лист протоколу і схема підписані водіями - учасниками ДТП і понятими.
Довод апеляційної скарги про те, що при повторній автотехнічній єкспертизі слід було дослідити подію ДТП по версії позивача, яка зводилась до того, що він наполягав на тому, що відповідач рухався на швидкості 90-100 кмгод. не може бути прийнята, тому, що в судовому засіданні встановлено, що позивач здіснював до зіткнення маневр заднім ходом і не міг визначити швидкість, машини з якою зіткнувся. Він тому і допустив зіткнення, що не бачив цієї машини.
Висновок спеціаліста, який досліджений судом апеляційної інстанції судова колегія не може визнати достовірним доказом по справі, оскільки він не є належним і допустимим доказом по справіу відповідності з вимогами ст.ст. 58, 59 ЦПК України.
Правильність відмови суду в проведенні додаткової автотехнічної єкспертизи підтверджується вказаними обставинами.
Клопотань про призначення єкспертиз в судовому засіданні апеляційної інстанції заявлено не було.
Дослідивши вказані обставини, судова колегія приходить до висновку про те, що доводи апеляційної скарги не обгрунтовані, а висновки суду узгоджуються з встановленими в судовому засіданні обставинами і відповідають вимогам закону.
Відповідно до ст. 1188 ЦК України, шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме: шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.
Згідно до ч.1 ст.1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями діями чи бездіяльністю відшкодовується особою ,яка її завдала за наявності її вини, крім випадків .встановлених частиною другою цієї статті.
Відповідно Постанови Пленуму Верховного Суду України № 4 від 31.03.1995 року із змінами внесеними згідно з Постановою Пленуму ВСУ № 5 від 25.05.2001 року «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди обов’язковому з'ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв’язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні..
Відповідно до ч.2 ст.1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі володіє транспортним засобом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
Отже колегія суддів вважає, що суд першої інстанції обґрунтовано прийшов до висновку, що зазначена дорожньо – транспортна пригода сталася з вини позивача ОСОБА_2, а саме: його дії, які полягали в порушенні Правил дорожнього руху України були умовою створення аварійної ситуації і знаходилися в причинному зв’язку із подією даної пригоди, за таких підстав позовні вимоги про відшкодування майнової та моральної шкоди є безпідставними.
Таким чином колегія суддів вважає, що рішення суду відповідає вимогам закону і підстав до скасування немає. Доводи апеляційної скарги не спростовують правильних висновків суду першої інстанції, зроблених в рішенні, яке оскаржується.
Враховуючи наведене, керуючись ст.ст. 308, 314-315 ЦПК України, колегія суддів,
УХВАЛИЛА:
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Рубіжанського міського суду Луганської області від 02 квітня 2010 року відхилити.
Рішення Рубіжанського міського суду Луганської області від 02 квітня 2010 року залишити без змін.
Ухвала набирає чинності негайно, але протягом двадцяти днів може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги до Вищоо цивільного Суду України.
Головуючий:
Судді: