Справа № -22 ц- 8282/10 Головуючий в інстанції Сурніна Л.О.
Категорія Доповідач Оробцова Р.І.
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
14 жовтня 2010 року колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Луганської області у складі :
головуючого: Оробцової Р.І.
суддів: Гаврилюка В.К., Коновалової В.А.
при секретарі : Логвіновій Є.С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Луганську цивільну справу за апеляційною скаргою ВАТ КБ „Надра”
на рішення Ленінського районного суду м. Луганська від 26 травня 2010 року
за позовом ОСОБА_2 до ВАТ КБ „Надра” в особі відділення № 8 філії ВАТ КБ „Надра” Луганське регіональне управління, ВАТ КБ „Надра” про стягнення боргу за договором банківського вкладу та відшкодування моральної шкоди, -
ВСТАНОВИЛА :
У лютому 2010 року позивач звернувся із зазначеним позовом до суду, посилаючись на те, що 11.08.2008 р. між ним та відповідачем були укладені договори строкового банківського вкладу , відповідно до яких він передав, а банк прийняв грошові кошти, 15.02.2010 р. позивач звернувся до відповідача з проханням повернути йому грошові кошти, однак йому повернули лише частину вкладу, в іншій частині було відмовлено, а тому ОСОБА_2 просив суд стягнути з відповідача на його користь суму вкладу за договором строкового банківського вкладу (депозиту) „Мій вибір” від 11.08.2008 р. у розмірі 36364,10 євро, що складає 399277,82 грн., моральну шкоду у розмірі 1000 грн. та судові витрати.
Оскаржуваним рішення суду позовні вимоги задоволено частково, стягнуто з відповідача на користь позивача суму вкладу за договором строкового банківського вкладу (депозиту) „Мій вибір” від 11.08.2008 р. у розмірі 36364,10 євро, що складає 399277,82 грн., моральну шкоду у розмірі 1000 грн. та судові витрати 120 грн., всього 400397,82 грн.
В апеляційній скарзі апелянт просить скасувати рішення суду, як незаконне та необґрунтоване, постановлене з порушенням норм матеріального та процесуального права та ухвалити нове рішення про відмову в задоволення позивних вимог.
Вислухавши доповідь судді, пояснення сторін, розглянувши справу у межах доводів апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду, колегія суддів вважає апеляційну скаргу слід задовольнити частково з наступних підстав.
Відповідно до вимог ст. 213 ЦПК України законним і обґрунтованим є рішення, коли суд виконав всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом на основі повного і всебічного з’ясування обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених такими доказами, які були досліджені у судовому засіданні.
Судом встановлено, що 11.08.2008 року між позивачем та ВАТ КБ «Надра» в особі відділення №8 філії ВАТ КБ «Надра» Луганське РУ було укладено договори №566969 та №566962 строкового банківського вкладу (депозиту) «Мій вибір», відповідно до яких ОСОБА_2 передав, а відповідач прийняв грошові кошти в сумі 35303,36 евро, що складає в еквіваленті 257832,90 грн. на момент укладення договору, а також 100 евро, еквівалент 730,34 грн., на строк один рік, по 11.08.2009 року. Відповідно до умов договору, на спеціально відкритому на ім'я позивача рахунку ОСОБА_2 розміщує 100 евро та 35 303.36 евро, строком на 12 місяців, тобто до 11.08.09р. Зазначені суми позивачем було внесено через касу банку на рахунок відповідно до квитанції №9912 від 11.08.08р., а також квитанції №9747 від 11.08.08р., копії яких перебувають в матеріалах справи. Банк, в свою чергу, після сплину строку дії договору повинен був повернути позивачу вказану суму 35303,36 евро і проценту ставку з розрахунку 11,2% річних.
Відповідно до п.1.1. договору, відповідач повинен був повернути ОСОБА_2 після 11 серпня 2009 року 35403,36 евро основного вкладу та 4035,74 (11,2+4024,54) евро процентну ставку, всього 39439,10 евро.
Згідно ст.ст. 1058, 1061 Цивільного кодексу України за договором банківського вкладу (депозиту ) одна сторона (банк), що прийняла від другої сторони (вкладника) або для неї грошову суму (вклад), що надійшла, зобов'язується виплачувати вкладникові таку суму та проценти на неї або дохід в іншій формі, на умовах та в порядку, встановлених договором.
Відповідно до п.3.4.5. вказаного договору, банк зобов'язаний повернути вкладнику вклад за його вимогою в кінці терміну дії Вкладу чи у випадках дострокового розірвання договору шляхом перерахування коштів на рахунок.
Заявою від 15.02.2010 року позивач звернувся до відповідача з проханням повернути йому грошові кошти по вищезазначеним договорам строкового банківського вкладу (депозиту). Однак, відповідачем ОСОБА_2 була повернута сума лише у розмірі 2020 евро. У видачі іншої частини вкладу позивачу було відмовлено, із посиланням на введення у банку тимчасової адміністрації.
У подальшому позивачу частинами відповідачем було повернуто також ще 1055 евро.
Станом на дату пред'явлення позовної заяви до суду, загальна сума боргу перед позивачем складає 36364,10 евро.
Відповідно до ст.2 Закону України «Про банки і банківську діяльність» №2121-111 від 07.12.2000р. вклад (депозит) - це кошти в готівковій або безготівковій формі, у валюті України чи в іноземній валюті, які розміщені клієнтами на їх іменних рахунках у банках на договірних засадах на визначений строк зберігання або без зазначення такого строку й підлягають виплаті вкладникові відповідно до законодавства України та умов договору. Прийняття вкладу супроводжується відкриттям вкладного (депозитного) рахунку.
Згідно ст.1060 ЦК України, договір банківського вкладу укладається на умовах видачі вкладу на першу вимогу (вклад на вимогу) або на умовах повернення вкладу зі спливом встановленого договором строку (строковий вклад). Договором може бути передбачено внесення грошової суми на інших умовах її повернення. За договором банківського вкладу незалежно від його виду банк зобов'язаний видати вклад або його частину на першу вимогу вкладника, крім вкладів, зроблених юридичними особами на інших умовах повернення, які встановлені договором.
У відповідності до ст.525, 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається. Належне виконання зобов'язання передбачає виконання зобов'язання в належний строк.
У відповідності до ст.530 Цивільного Кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Порушенням зобов'язання, у відповідності зі ст.610 Цивільного кодексу України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання, тобто - неналежне виконання. Згідно ст.611 Цивільного кодексу України. у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
У зв'язку із викладеним суд дійшов правильного висновку щодо обґрунтованості вимог позивача про стягнення суми вкладу за договорами строкового банківського вкладу (депозиту) «Мій вибір» №566969 та №566962 від 11.08.2008р. в сумі 36364,10 євро, що становить 399277,82 грн. відповідно до розпорядження №01/1-03/10 від 01.03.2010р. про встановлення курсів купівлі та продажу валют за гривну, яке перебуває в матеріалах справи.
Згідно п.2 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 12 квітня 1996 року №5 «Про практику розгляду цивільних справ за позовами про захист прав споживачів» законом України «Про захист прав споживачів» регулюються відносини по наданню споживачам фінансово-кредитних послуг.
Відповідно до ст.22 Закону України «Про захист прав споживачів», захист прав споживачів, передбачених законодавством, здійснюється судом. При задоволенні вимог споживача суд одночасно вирішує питання відшкодування моральної (немайнової) шкоди.
Однак правильно встановивши обставини справи, суд допустив помилку при застосуванні норм матеріального права в частині стягнення моральної шкоди.
Статтею 4 ч. 1 п.5 Закону України "Про захист прав споживачів" передбачено відшкодування шкоди (збитків), завданих дефектною чи фальсифікованою продукцією або продукцією неналежної якості, а також майнової та моральної (немайнової) шкоди, заподіяної небезпечною для життя і здоров'я людей продукцією у випадках, передбачених законодавством.
Виходячи з наведених норм Закону України "Про захист прав споживачів" позивачу не було спричинено шкоди, заподіяної небезпечною для життя і здоров'я , а тому рішення в частині стягнення моральної шкоди підлягає скасуванню.
Зважаючи на вищевикладене, ураховуючи, що суд повно встановив обставини справи і характер правовідносин сторін, але неправильно застосували норми матеріального права в частині стягнення моральної шкоди, відповідно до ст. 309 ЦПК України вказані обставини є підставами для скасування рішення в частині стягнення моральної шкоди у сумі 1000 грн.
Керуючись ст.ст. 307, 309, 314, 316 ЦПК України, колегія суддів, -
ВИРІШИЛА:
Апеляційну скаргу ВАТ КБ „Надра” задовольнити частково.
Рішення Ленінського районного суду м. Луганська від 26 травня 2010 року змінити, скасувати його в частині стягнення з ВАТ КБ „Надра” на користь ОСОБА_2 суми моральної шкоди у розмірі 1000 грн., в іншій частині рішення залишити без змін.
Рішення апеляційного суду набирає чинності негайно та може бути оскаржене протягом двадцяти днів у касаційному порядку до Верховного суду України.
Головуючий :
Судді :