Судове рішення #11399204

                                                   

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

29 вересня 2010 року                                                                                м.Ужгород

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Закарпатської області в складі :

                                головуючої : Готри Т.Ю.,

                                суддів : Кеміня М.П., Панька В.Ф.,

                                при секретарі : Добра М.В.  

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» в особі представника Гриниха Тетяни Юріївни на рішення Виноградівського районного суду від 23 березня 2010 року в справі за позовом  Закритого акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк»  до ОСОБА_2, ОСОБА_3, де 3-я особа виконавчий комітет Виноградівської міської ради, про звернення стягнення на предмет іпотеки та виселення,

в с т а н о в и л а :

У червні 2009 року ЗАТ КБ «ПравтБанк»  звернувся до суду з даним позовом.

Свої вимоги обґрунтовував тим, що згідно кредитного договору № MKVOGA00007088 від 03.08.2007 року відповідачці ОСОБА_2 було надано кредит у сумі 39250,00 доларів США строком погашення до 02.08.2017 року включно. На виконання умов договору відповідачка зобов’язалася щомісячно сплачувати частину кредиту та відсотки по ньому в період з «01» по «05» число кожного місяця, але до цих пір заборгованість по кредиту не погасила внаслідок чого станом на 12.03.2009 року її прострочена заборгованість становить 38532,82 доларів США, яка складається з заборгованості за кредитом в сумі 34190,90 доларів США; заборгованості по нарахованим процентам за користування кредитом в сумі 3386,54 доларів США; заборгованості по комісії в сумі 478,38 доларів США  та пені за несвоєчасне виконання зобов’язань за кредитним договором в сумі 477,00 доларів США.

Посилаючись на те, що відповідачка ОСОБА_2 порушила умови кредитного договору, а саме не повернула кредит та відсотки по ньому у строк, встановлений договором, тому просив звернути стягнення на предмет іпотеки, наданий відповідачкою ОСОБА_3 згідно іпотечного договору від 03.08.2007 року, а саме житловий будинок та земельну ділянку, що розташовані АДРЕСА_1, шляхом продажу вказаного предмету іпотеки позивачем з укладенням від імені ОСОБА_3 договору купівлі-продажу будь-яким способом з іншою особою – покупцем, з отриманням витягу з Державного реєстру прав власності, а також наданням Приватбанку всіх повноважень, необхідних для здійснення продажу. Виселити відповідачку ОСОБА_3, яка зареєстрована та проживає у вказаному будинку, зі зняттям з реєстраційного обліку у Відділі у справах громадянства, імміграції та реєстрації фізичних осіб УМВС України м.Виноградів. Стягнути з відповідачів 1708,50 грн. сплаченого судового збору та 30 грн. витрат  на ІТЗ розгляду справи.    

Рішенням Виноградівського районного суду від 23.03.2010 року у задоволенні позову  ЗАТ КБ «ПриватБанк» - відмовлено.

У апеляційній скарзі ПАТ КБ «ПриватБанк» в особі представника Гриниха Т.Ю. просить скасувати зазначене рішення, як незаконне та необґрунтоване, і ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги банку задовольнити.  

У судовому засіданні представник апелянта ПАТ КБ «ПриватБанк»  Переста С.М. апеляційну скаргу підтримала.

Відповідачі ОСОБА_2,  ОСОБА_3, їх представник ОСОБА_5 та представник 3-ї особи виконкому Виноградівської міської ради  у судове засідання не з»явилися, хоча про час і місце розгляду справи були повідомлені належним чином, а тому їх неявка згідно ч.2 ст.305 ЦПК України не перешкоджає розглядові справи.

Заслухавши доповідача, пояснення представника апелянта Перести С.М., перевіривши доводи апеляційної скарги та матеріали справи, колегія суддів вважає, що скарга підлягає до часткового задоволення з таких підстав.

Відмовляючи ЗАТ КБ «ПриватБанк» у задоволені позову, суд першої інстанції виходив із того, що при укладенні кредитного договору та іпотечного договору сторони порушили вимоги Закону України «Про охорону дитинства», а в разі звернення стягнення на будинок, в якому проживають відповідачі та їх неповнолітні діти, будуть порушені права останніх.  

Проте, колегія суддів із висновком суду першої інстанції погодитись не може з таких підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, 03.08.2007 року між ЗАТ КБ «ПриватБанк» та відповідачкою ОСОБА_2 був укладений кредитний договір № MKVOGA00007088, згідно якого остання отримала кредит в сумі 39250,00 доларів США, зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 11,04% річних на суму залишку заборгованості за кредитом, відповідно до умов якого зобов’язалася щомісячно сплачувати частину кредиту та відсотки по ньому в період з «01» по «05» число кожного місяця, з кінцевим терміном погашення 02.08.2017 року включно.

На забезпечення виконання зобов’язань за кредитним договором між відповідачкою ОСОБА_3 та ЗАТ КБ «ПриватБанк»  03.08.2007 року був укладений іпотечний договір, згідно якого ОСОБА_3 надала в іпотеку нерухоме майно, а саме житловий будинок з надвірними спорудами, який розташований АДРЕСА_1 Закарпатської області та належить їй на праві особистої приватної власності.

 Відповідно до п.5.1 іпотечного договору іпотекодержатель набуває право звернення стягнення на предмет іпотеки та його реалізацію у наступних випадках , зокрема якщо у момент настання строку виконання іпотекодавцем зобов’язань за договором про іпотечний кредит вони не будуть виконані повністю, а саме  при повному або частковому неповерненні у встановлені відповідно до п.2.2 Договору про іпотечний кредит строки суми кредиту; та/або при несплаті або частковій несплаті у передбачені Договором про іпотечний кредит строки сум відсотків (у тому числі відсотків за неправомірне користування кредитом); та/або при несплаті або частковій несплаті в строк сум неустойки (пені, штрафу), що передбачені Договором про іпотечний кредит.

З матеріалів справи слідує, що відповідачка ОСОБА_2 в порушення умов кредитного договору своїх зобов’язань за договором належним чином не виконала, а саме не повернула кредит та відсотки по ньому у строк, визначений в договорі, у зв’язку з чим станом на 12.03.2009 року її прострочена заборгованість становить 38532,82 доларів США, яка складається з заборгованості за кредитом в сумі 34190,90 доларів США; заборгованості по нарахованим процентам за користування кредитом в сумі 3386,54 доларів США; заборгованості по комісії в сумі 478,38 доларів США  та пені за несвоєчасне виконання зобов’язань за кредитним договором в сумі 477,00 доларів США.

Відповідно до ч.1 ст.526 ЦК України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору.

Згідно з ч.1 ст.530 ЦК України, якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст.589 ЦК України у разі невиконання зобов’язання, забезпеченого заставою, заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави. За рахунок предмета застави заставодержатель має право задовольнити в повному обсязі свою вимогу, що визначена на момент фактичного задоволення, включаючи сплату процентів, неустойки, відшкодування збитків, завданих порушенням зобов’язання, необхідних витрат на утримання заставленого майна, а також витрат, понесених у зв’язку із пред’явленням вимоги, якщо інше не встановлено договором.

Згідно з ч.2 ст.590 ЦК України заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави в разі, коли зобов’язання не буде виконано у встановлений строк (термін), якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з ч.1 ст.33 Закону України «Про іпотеку» у разі невиконання боржником основного зобов’язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов’язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки.

Оскільки відповідачка ОСОБА_2 своїх зобов’язань за кредитним договором належним чином не виконала, тому вимоги позивача про звернення стягнення на предмет іпотеки, зокрема житловий будинок, що розташований АДРЕСА_1 Закарпатської області,  шляхом його продажу позивачем з укладенням від імені відповідачки ОСОБА_3 договору купівлі-продажу будь-яким способом з іншою особою – покупцем, з отриманням витягу з Державного реєстру прав власності, а також наданням Приватбанку всіх повноважень, необхідних для здійснення продажу, та виселення відповідачки ОСОБА_3 з вказаного будинку, є підставними і такими, що підлягають задоволенню.

Посилання суду першої інстанції на порушення сторонами при укладенні кредитного договору та іпотечного договору вимог Закону України «Про охорону дитинства», є безпідставним, оскільки вказані договори є чинними і при оформленні вказаного кредиту, Виноградівська міська рада своїм рішенням №408 від 12.06.2007 року, яке також є чинним, надала дозвіл відповідачам на заставу зазначеного будинку.

Стосовно вимог позивача про звернення стягнення на земельну ділянку, на якій розташований належний ОСОБА_3 житловий будинок, то такі не підлягають задоволенню, оскільки така не є предметом застави, як і не підлягають задоволенню вимоги про зняття відповідачки ОСОБА_3 з реєстраційного обліку у Відділі у справах громадянства, імміграції та реєстрації фізичних осіб УМВС України м.Виноградів - за відсутністю предмета спору, а також не підлягають задоволенню вимоги позивача про виселення відповідачки ОСОБА_3 з вказаного житлового будинку на підставі Закону України «Про внесення змін до деяких законів України з метою подолання негативних наслідків фінансової кризи» від 23.06.2009 року, яким на 2009-2010 роки введено мораторій на примусове виселення із житла, в якому зареєстрована фізична особа – іпотекодавець, і це житло є єдиним житлом іпотекодавця.

З огляду на наведене, колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції у відповідності до ст.309 ЦПК України підлягає скасуванню, як постановлене з порушенням норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи, з ухваленням по справі нового рішення, яким позов ПАТ КБ «ПриватБанк» та апеляційну скаргу слід задовольнити частково.

Керуючись ст.ст. 307, 309, 313, 316 317, 319, ч.5 ст.88 ЦПК України, ст.ст. 526, 530, 589, 590 ЦК України, Законом України «Про іпотеку» колегія суддів,

р і ш и л а :

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк»  - задовольнити частково.

Рішення Виноградівського районного суду від 23 березня 2010 року – скасувати.

Ухвалити нове рішення, яким позов Публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк»  - задовольнити частково.

Звернути стягнення на будинок АДРЕСА_1 у м.Виноградів Закарпатської області, шляхом його продажу з укладенням від імені ОСОБА_3 договору купівлі-продажу будь-яким способом з іншою особою – покупцем, з отриманням витягу з Державного реєстру прав власності, а також наданням Приват Банку всіх повноважень, необхідних для здійснення продажу.

Стягнути солідарно з ОСОБА_2 та ОСОБА_3 в користь Публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» сплачені судові витрати в сумі 2928,50 грн.

У решті вимог – відмовити.

Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення, однак може бути оскаржено до Верховного Суду України на протязі двадцяти днів з дня набрання ним законної сили шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

                            Головуюча :

                            Судді :

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація