Справа № 2-2953/10
Р І Ш Е Н Н Я
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
09 серпня 2010 року Ленінський районний суд м. Донецька у складі:
головуючого судді: Хмельницької Л.І.
при секретарі: Богоявленській А.С.
за участю позивачки: ОСОБА_1
за участю представника позивачки: ОСОБА_2
за участю відповідачів: ОСОБА_3, ОСОБА_4
за участю представника відповідача: ОСОБА_5
розглянувши у попередньому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3, ОСОБА_4 про стягнення аліментів на утримання матері,-
ВСТАНОВИВ:
Позивачка звернулась до суду з позовом про стягнення аліментів на своє утримання з дітей. В обґрунтування позову зазначив що відповідачі -її син та дочка. Їй 79 років, вона знаходиться на пенсії за віком та не працює. Розмір її щомісячної пенсії складає 720грн. Вона має право на пільги, встановлені законодавством України для ветеранів війни- учасників війни, інших доходів не має. Стан її здоров*я незадовільний, у 2006 році вона знаходилась на стаціонарному лікуванні у відділенні мікрохірургії ока МЛ № 20 м. Донецька з приводу катаракти правого ока, часткової атрофії здорового нерву правого ока. 05.09.2006 року перенесла хірургічне втручання. На теперішній час вона має низький зір, який поступово знижується. Раніше з нею за адресою: АДРЕСА_1 мешкала дочка ОСОБА_4, чоловік дочки- ОСОБА_10, онука ОСОБА_6 На теперішній час з нею уу квартирі зареєстрована лише онука та неповнолітні правнуки ОСОБА_7 та ОСОБА_8 Комунальні послуги внучка не сплачує, допомогу в утриманні квартири не надає. У відповідності до наказу Ленінського районного суду м . Донецька від 17.06.2006 р. з неї та зареєстрованих осіб була стягнута заборгованість на користь КП «Донецькміськводоканал» в сумі 1571грн.99 коп. Станом на 01.04.2010 року заборгованість за послуги водопостачання та водовідведення складає 8 742,31 грн. та щомісячне нарахування складає 172,85грн. Крім того, у відповідності до наказу Ленінського районного суду м. Донецька від 15.02.2010 року стягнута заборгованість за природний газ у сумі 808,58грн., а на теперішній час сума заборгованості складає 1960грн.65 коп. Її матеріальне становище дуже важке. Діти матеріальну допомогу в добровільному порядку їй не надають, незважаючи на те, що мають таку можливість: стан їхнього здоров’я задовільний, непрацездатних осіб на своєму утриманні не мають, і син і дочка отримують пенсію. Просила стягнути з відповідачів на своє утримання щомісячно аліменти в розмірі по 1/12 частині з усіх видів доходів кожного, але не менш ніж 30 % прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.
В судовому засіданні позивачка змінила позовні вимоги, та пояснила, що в цей час її пенсія складає 828грн., з яких щомісячно сплачує заборгованість КП «Донецькміськводоканал»-166грн., 130 грн. сплачує за комунальні послуги з урахуванням пільги як учасник війни, також сплачує заборгованість за опалення по 33грн.23 коп. щомісячно. Ця заборгованість утворилась ще в період, коли в неї в квартирі були зареєстровані дочка та зять, знялись з реєстрації вони у лютому 2010 року. Внучка, яка зареєстрована з нею, матеріально їй не допомагає, комунальні послуги не сплачує, правнуки ще неповнолітні. Грошей, які залишаються їй від пенсії, не вистачає на продукти харчування та ліки, на які вона витрачає біля 100-120 грн. щомісячно. Вона зверталась до сина та дочки з проханням в добровільному порядку надавати їй матеріальну допомогу, але отримала відмову. Оскільки їй не вистачає грошей, вона вимушена позичати їх. Коли вона хворіла та лежала у лікарні біля 3-х місяців, діти не навідували її. В цей час вона самостійно вимушена купувати продукти харчування та ліки. Вважає, що і син і дочка мають можливість надавати їй матеріальну допомогу в сумі по 200грн. щомісячно кожний, тому просила стягнути з кожного з них щомісячно саме зазначену суму на своє утримання довічно.
Відповідач ОСОБА_3 в судовому засіданні визнав позовні вимоги частково, пояснив, що не заперечує надавати матері допомогу, але не в грошовому вираженні, а у вигляді продуктів харчування. Зазначив, що надавав матері допомогу у вигляді грошів в сумі 500 доларів США, з яких вона повернула йому 200 доларів. На які потреби вона ви тратила ще 300 доларів, йому не відомо. Після отримання грошей вона більш не дзвонила йому та про допомогу не просила, він не бачив її біля 2-х років. Коли позивачка знаходилась у лікарні, він навідував її, купував ліки. Крім того, пояснив, що ніколи не відмовляв матері у допомозі, в них були нормальні відносини, але у 9 років мати оформляла його та сестру в інтернат, після розлучення з батьком. В інтернаті мешкав з сестрою, потім пішли в звичайну школу. Пізніше вони мешкали з бабусею, мати працювала, та була зайнята особистим життям. Коли він пішов працювати, всі гроші віддавав матері, сам ніколи в неї гроші не просив. В цей час, він допоміг би матері сплатити комунальні послуги, але вона не зверталась до нього за допомогою. Також зазначив, що його пенсія складає в цей час 4160грн., мешкає він разом з дружиною, пенсія якої складає 730 грн, та повнолітнім сином, неповнолітніх та непрацездатних осіб на утриманні не має, щомісячно сплачує комунальні послуги в сумі приблизно 670грн., крім того, він хворіє, є інвалідом 3-ї групи, вимушений проходити лікування, тому надавати матеріальну допомогу матері в грошовому вигляді не має можливості.
Відповідачка в судовому засіданні позовні вимоги не визнала, та пояснила, що вона отримує пенсію у розмірі 1000 грн., пенсія її чоловіка- 1300 грн., вони в цей час допомагають матеріально своїм дітям, які вже повнолітні, та онукам. З 1997 року вони з чоловіком не мешкають з позивачкою. Борг по газопостачанню, який утворився з 2003 року у квартирі матері, погасила вона. Її дочка, яка мешкає з позивачкою сплачує борг перед КП «Донецькміськводоканал» за договором реструктуризації в сумі 285 грн. щомісячно, встановила водяні лічильники. За використану у квартирі позивачки електричну енергію також сплачує її дочка. Надавати матеріальну допомогу матері вона не має можливості, оскільки їй самій не вистачає коштів на продукти харчування та ліки. Зазначила, що до 16 років її виховувала бабуся, потім вона пішла працювати, гроші віддавала матері. Мати ніколи не зверталась з проханням до неї про надання матеріальної допомоги. Проти стягнення з неї аліментів заперечувала, просила у задоволенні позову відмовити.
Свідок ОСОБА_9 в судовому засіданні пояснила, що вона є двоюрідною сестрою позивачки. Сестра залишилась без чоловіка коли дітям було по 8 та 9 років, виховувала їх та працювала. Крім того, виховувала внучку-дочку ОСОБА_4 з 1 року 3-х місяців. Внучка до цього часу мешкає з бабусею. Їй відомо, що позивачка має борги по комунальним послугам перед КП «Донецькміськводоканал» та з неї утримують борг щомісячно по рішенню суду.
Свідок ОСОБА_10 в судовому засіданні пояснила, що відповідач ОСОБА_3 ніколи не відмовляв позивачці у допомозі, давав гроші на операцію, крім того, давав гроші в сумі 500 доларів США, які були потрібні позивачці на погашення боргів, яких саме, їй невідомо.
Суд, вислухавши сторони, свідків, вивчивши матеріали справи, вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
У відповідності до ч.1 ст. 202 Сімейного Кодексу України, повнолітні дочка, син зобов*язані утримувати батьків, які є непрацездатними та потребують матеріальної допомоги.
Як встановлено в судовому засіданні, позивачка є матір*ю відповідачів, є непрацездатною особою за своїм віком ( 79 років) та станом здоров*я, що підтверджується виписками з історії хвороби (а.с.7-8). Крім того, вона потребує матеріальної допомоги, оскільки, як встановлено в судовому засіданні, розмір її пенсії складає 820грн., що підтверджується довідкою № 1123, виданою УПФУ в Ленінському районі м. Донецька (а.с.37). Обов*язкові щомісячні витрати позивачки складаються з комунальних послуг в сумі 130 грн., з урахуванням пільг, сплати заборгованості за судовими наказами, виданими Ленінським районним судом м. Донецька 17.07.2006р. за заявою КП «Донецькміськводоканал»(а.с.11), та від 15.02.2010 року за заявою ВАТ «Донецькміськгаз» (а.с..12). При цьому, слід зазначити, що вказана заборгованість утворилась за час, коли в квартирі позивачки була зареєстрована відповідачка ОСОБА_4 та її чоловік, а також їх дочка з дітьми. Крім того, факт погіршення здоров*я позивачки підтверджується виписками з Центру судинної офтальмології (а.с.7), а також випискою з історії хвороби з відділення мікрохірургії ока міської лікарні № 20 м. Донецька(а.с.8). За таких обставин, суд вважає доведеним той факт, що рідна мати відповідачів є непрацездатною за віком та станом здоров*я та потребує матеріальної допомоги у вигляді аліментів. Вказані юридичні факти у своїй сукупності утворюють юридичний склад, необхідний та достатній для виникнення аліментних зобов*язань по утриманню повнолітніми дітьми своєї матері.
Незважаючи на ствердження відповідачів, що вони у дитинстві деякий час перебували в інтернаті, та виховувались бабусею, суд вважає недоведений той факт, що позивачка ухилялась від виконання своїх батьківських обов*язків у відношенні до відповідачів, оскільки самі вони не заперечували той факт, що в інтернат їх мати оформила коли залишилась без чоловіка, при цьому сама вона в цей час працювала.
У відповідності до ч. 1 ст. 205 Сімейного кодексу України, суд встановлює розмір аліментів на батьків в твердій грошовій сумі та (чи) в частці від заробітку (доходів) з урахуванням матеріального та сімейного ст. ану сторін.
Позивачка просила стягнути з відповідачів аліменти в сумі щомісячно по 200 грн. з кожного. В той же час, суд приймає до уваги матеріальний та сімейний стан відповідачів. Так, у відношенні відповідачки, приймає до уваги що сукупний щомісячний доход її та чоловіка складається з 2-х пенсій, загальна сума якої складає біля 2300грн., те що вони з чоловіком надають матеріальну допомогу своїй дочці ОСОБА_6, яка самостійно виховує двох неповнолітніх дітей, та не отримує від їх батька аліменти, що підтверджується довідкою (а.с.64 ) . Крім того, як встановлено в судовому засіданні дочка ОСОБА_4, яка до цього часу з дітьми зареєстрована в квартирі з позивачкою (а.с.9), та мешкає з нею, частково сплачує комунальні послуги, а саме- сплачує заборгованість перед КП «Донецькміськводоканал» у відповідності до договору реструктурізації (а.с.67-68), а також витрати по електричній енергії.
У відношенні відповідача суд приймає до уваги, що його пенсія складає 4186грн. (а.с.40), пенсія його дружини складає 777 грн. (а.с.41). Неповнолітніх дітей вони не мають, але відповідач є інвалідом 3-ї групи, що підтверджується довідкою МСЄ (а.с.25), потребує постійного лікування, а також той факт, що позивачка не заперечувала, що відповідач раніше надавав їй матеріальну допомогу. Таким, чином, аналіз викладених обставин, надає суду підстави вважати, що стягнення аліментів з відповідачки в сумі 50грн. щомісячно, з відповідача- 150грн. щомісячно на користь позивачки на її утримання буде розумним і достатнім для задоволення потреб останньої.
У відповідності зі ст. 88 СК України, ст. 3 Декрету Кабінету Міністрів України «Про державне мито» з відповідачів на користь держави необхідно стягнути судовий збір у розмірі 51 грн. з кожного, та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду цивільної справи, згідно Постанови Кабінету Міністрів України № 1258 від 21.12.2005 р. в сумі 120 грн.00 коп.
На підставі ст.ст. 202, 205 СК України та керуючись ст.ст. 10, 60, 212-215, 367 ЦПК України, суд-
В И Р І Ш И В :
Позов ОСОБА_1 задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Донецьк на користь матері ОСОБА_1 аліменти на її утримання щомісячно у розмірі 150( сто п*ятдесят) грн. починаючи з 30 квітня 2010 року довічно.
Стягнути з ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_3, уродженки м. Донецьк на користь матері ОСОБА_1 аліменти на її утримання щомісячно у розмірі 50( п*ятдесят) грн. починаючи з 30 квітня 2010 року довічно.
Стягнути з ОСОБА_3 та ОСОБА_4 на користь держави судовий збір у розмірі 51 гривень з кожного, а також витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у розмірі 120 грн.
Рішення у частині стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць підлягає негайному виконанню.
У частині позову щодо стягнення аліментів з ОСОБА_3 в сумі 50 грн. щомісячно та з ОСОБА_4 в сумі 150 грн. щомісячно- відмовити.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду Донецької області через суд першої інстанції в 10-денний строк з дня його проголошення.
Рішення постановлено суддею у нарадчій кімнаті.
Суддя: