Судове рішення #11400196

Справа № 2-4010/10

 ЗАОЧНЕ  РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

    04 серпня  2010 р. Ленінський районний суд м. Донецька в складі:

головуючого судді: Хмельницької Л.І.

при секретарі: Богоявленської А.С.

за участю  позивача:  ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Донецька  цивільну справу за позовом  ОСОБА_1   до  ОСОБА_2 про відшкодування   матеріальної  та моральної шкоди,  що була заподіяна внаслідок  дорожньо–транспортної пригоди, -

ВСТАНОВИВ:

             Позивач звернувся до суду з позовом до відповідача про відшкодування шкоди, що була заподіяна  дорожньо–транспортною пригодою. В обгрунтування позову зазначив, що 16 березня  2010 року в Ленінському районі м. Донецька  сталась дорожньо-транспортна пригода за участю  автомобілів ІЖ 2717 д/н НОМЕР_5 під керуванням  ОСОБА_2 та автомобіля  ДЄУ Ланос д/н НОМЕР_6 під керуванням позивача.

  За висновком ДАІ  винним  у порушенні Правил дорожнього руху визнаний водій ОСОБА_2 Постановою Ленінського районного суду м. Донецька   від 29.03.2010р.  ОСОБА_2  був притягнутий до адміністративної відповідальності за ст.. 124 КУоАП та підданий адміністративному стягненню у вигляді штрафу в доход держави в сумі  340 грн.   Цивільна відповідальність відповідача  перед третіми особами  була застрахована   в Страховій компанії «АХА-страхування». Згідно договору страхового відшкодування   сума страхового відшкодувангня  виплачується страховою компанією, але за мінусом  встановленої договором суми франшизи-510грн. Сума страхового відшкодування була виплачена йому страховою компанією, але залишилась невиплаченою сума 510 грн., яку позивач просив стягнути з відповідача на його користь.

Крім того, вважає що діями відповідача  йому була спричинена моральна шкода, яку він  оцінює в 5000 грн., та обґрунтовує тим, що внаслідок ДТП він  був позбавлений можливості користуватися автомобілем, який йому належить, втратив душевний спокій, хвилювався, вимушений був звертатися до юристів за консультацією, та до суду.

    В судовому засіданні позивач  підтримав свої позовні вимоги в повному обсязі, просив стягнути з відповідача на його користь суму матеріальної шкоди - 510грн., моральну шкоду в сумі 5000грн. та судові витрати в сумі  171грн.

    Відповідач ОСОБА_2 до судового засідання не з’явився, про день слухання справи  був повідомлений належним чином, шляхом вручення йому особисто  телеграфного повідомлення з зазначенням дати  та часу судового засідання, своїх заперечень до суду не надіслав. Зі згоди позивача суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст. 224 ЦПК України.

    Суд, вислухавши пояснення позивача, вивчивши матеріали справи, вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

    Як встановлено  судом,  16 березня 2010 року в Ленінському районі м. Донецька сталась дорожньо-транспортна  пригода  за участю автомобілів „ИЖ 2717» дН НОМЕР_5 під керуванням відповідача та ДЄУ Ланос д/н НОМЕР_4 під керуванням позивача

Відповідно до Постанови Пленуму Верховного Суду «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди» від 27.03.1992 р. з наступними змінами під власником джерела підвищеної небезпеки розуміється юридична особа або громадянин, що здійснює експлуатацію джерела підвищеної небезпеки на підставі права  власності, повного господарського ведення, оперативного керування або за іншими підставами.

    Саме у відношенні  ОСОБА_2 робітниками ДАІ був складений протокол про адміністративне правопорушення, передбачене ст.. 124 КУоАП.  Постановою суду  від 29.03.2010 року ОСОБА_2 був притягнутий до адміністративної  відповідальності  та підданий адміністративному  стягненню у вигляді штрафу  на користь держави в сумі 340 грн. (а.с.9). Постанова суду не була оскаржена або опротестована, тому набрала чинності.

    Відповідно до ч. 4 ст. 61 ЦПК України, в якій вказано, що  постанова суду по адміністративній справі, яка  набрала чинності є обов’язковою для суду, який розглядає справу про цивільно-правові наслідки  дій особи у відношенні якої винесена постанова, вина ОСОБА_2  у вказаному  ДТП не підлягає повторному доказуванню при розгляді даної справи.

    Таким чином, суд вважає встановленим той факт, що   винним у ДТП є водій ОСОБА_2

Як встановлено в судовому засіданні, цивільна відповідальність відповідача  перед третіми особами  була застрахована   в Страховій компанії «АХА-страхування». У відповідності до договору страхового відшкодування   сума страхового відшкодування  була виплачена страховою компанією, що підтверджується   заявою про видачу  готівки від 31.05.2010 року №ORKJ96600(а.с.10),  але за мінусом  встановленої договором суми франшизи-510грн.

Згідно до вимог ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю  особистим немайновим  правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана  майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі  особою, яка її завдала.

Таким чином, суд вважає необхідним  стягнути з відповідача на користь позивача  матеріальну шкоду в сумі 510 грн.

Згідно ст. 1167 ГК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними діями або бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, при наявності її вини.

Позивачем заявлені позовні вимоги про стягнення з відповідача на його користь моральної шкоди в сумі 5000 грн. Суд вважає, що саме відповідач винен в заподіянні шкоди позивачу,  дійсно, у зв”язку з ушкодженням його автомобілю, позивачу  були заподіяні моральні страждання, а саме: внаслідок ДТП він втратив душевний спокій, вимушений був витрачати час на оформлення відповідних документів, був позбавлений можливості користуватися власним автомобілем. Тобто, внаслідок ДТП був порушений  звичайний уклад його життя, він  втратив  душевний покій та рівновагу,  вимушений був звертатися до суду за захистом своїх інтересів. В той же час, суд вважає за можливе зменшити суму моральної шкоди, та стягнути її з відповідача на користь позивача в розмірі 1500 грн., оскільки, на погляд суду,  саме така сума буде достатньою для відшкодування моральної шкоди, завданої позивачеві діями відповідача.

Крім того  з відповідача на користь позивача підлягають стягненню судові витрати, а саме:  на підставі ст. 88 ЦПК України -сплачений при подачі позовної заяви судовій збір в  сумі 51грн.00коп.(а.с.4), витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду цивільної справи в сумі 120 грн. (а.с. 5), а також на користь держави судовий збір за задоволення  позову в частині моральної шкоди в сумі 8грн.50 коп.

Керуючись ст. ст. 10, 60, 212-215, 224-226, 88 ЦПК України,  ст. ст. 1166, 1167 ЦК України, п.п.3,4,7,9 Постанови  Пленуму Верховного Суду України  № 4 від 31.03.1995 р. „ Про судову практику по справах про відшкодування моральної шкоди”, суд, -

ВИРІШИВ:

      Позов   ОСОБА_1  про стягнення матеріальної та моральної шкоди задовольнити частково.

    Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1  матеріальну шкоду в сумі 510 грн. 00 коп., моральну шкоду в сумі 1500 грн., судові  витрати в сумі 171грн.00 коп.

    Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави  судовий збір в сумі 8грн.50 коп.

    В частині стягнення моральної шкоди в сумі 3500 грн.  позивачу відмовити.

    Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду Донецької області через Ленінський районний суд м. Донецьк шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги,   або в порядку ч.4 ст. 295 ЦПК України.

Заочне рішення  може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою  заявою відповідача, поданою протягом десяти днів з дня отримання його копії.

       

Суддя:                                                      

   

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація