Справа: 2 – 575/10

РІШЕННЯ

ІМ'ЯМ    УКРАЇНИ

    22 червня 2010 року                     Орджонікідзевський міський суд Дніпропетровської області в складі:

                головуючого – судді Томаш В.І.

                при секретарі – Клепікової К.П.,

розглянувши у відкритому попередньому судовому засіданні в м. Орджонікідзе цивільну справу за позовом ОСОБА_1 по довіреності в інтересах ОСОБА_2 до територіальної громади м. Орджонікідзе Дніпропетровської області в особі виконкому Орджонікідзевської міської ради «про встановлення факту прийняття спадщини та про визнання права власності на квартиру», -

ВСТАНОВИВ:

В судовому засіданні позивачка підтримала вимоги висловлені в позовній заяві і просить суд встановити факт прийняття спадщини ОСОБА_2, що залишилася після смерті ОСОБА_3, померлої ІНФОРМАЦІЯ_2; визнати за ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 право власності на квартиру АДРЕСА_1 Дніпропетровської області загальною площею 43,7 квадратних метрів.

    Представник відповідача в судове засідання не з’явився, але надіслав до суду заяву у якій повністю визнає позов і просить розглянути справу за його відсутності.    

            Суд, вислухавши пояснення позивачки, дослідивши матеріали справи і оцінивши їх в сукупності, прийшов до висновку, що заявлені позивачкою вимоги обґрунтовані, знайшли своє підтвердження в судовому засіданні та підлягають задоволенню в повному обсязі за наступних підстав.

            Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_2 померла ОСОБА_3, рідна матір ОСОБА_2. Після її смерті відкрилася  спадщина на квартиру АДРЕСА_1 Дніпропетровської області, вартістю 24553 грн. за оцінками МБТІ. Заповіту вона не залишила і єдиним спадкоємцем першої черги за законом після її смерті є її син ОСОБА_2  Він протягом встановленого законом строку не звертався до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини після смерті своєї матері, але відповідно до ст.1268 ч.3 ЦК України він вважається спадкоємцем, який прийняв спадщину після смерті своєї матері. Це виразилося у тому, що він проживав разом зі своєю матір’ю в цій квартирі, зареєстрований в ній з 09 грудня 1997 року і по теперішній час там проживає.

            Відповідно до ст.1268 ч.3 ЦК України, спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на день відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку встановленого ст.1270 ЦК України він не подав заяви про відмову від спадщини. ОСОБА_2 такої заяви про відмову від спадщини не подавав.

            Вказана квартира належала матері ОСОБА_2 на підставі свідоцтва про право власності на житло від 02.03.1994 року, яке їй було видано на підставі розпорядження органу приватизації №4027 від 02.03.1994 року. В МБТІ м. Нікополя на ім’я ОСОБА_3 було зареєстровано право власності на вказану квартиру. Після смерті матері ОСОБА_2 не знайшов вказаного правовстановлюючого документу, він виявився втраченим.

            У разі втрати правовстановлюючого документу власнику житла може бути виданий дублікат правовстановлюючого документа на нерухоме майно, який підлягає державної реєстрації в МБТІ.

            Коли ОСОБА_2 звернувся до нотаріуса з питання отримання свідоцтва про право на спадщину після смерті своєї матері, то виявилося, що дублікат свідоцтва про право власності на вказану квартиру видано 04 червня 2010 року, і державна реєстрація квартири на ім’я його матері була здійснена також 04 червня 2010 року, тобто через п’ять років після смерті ОСОБА_3

            Крім того, коли ОСОБА_2 звернувся до МБТІ для отримання витягу з реєстрації прав власності, працівниками МБТІ було встановлено, що при первинній інвентаризації квартири АДРЕСА_1 помилково в загальну площу квартири не була включена площа балкону розміром 0,9 кв.м. В зв’язку з чим виявилося, що фактично загальна площа квартири складає не 42,8 кв.м., як це було вказано в свідоцтві про право на житло на ім’я ОСОБА_3, а 43,7 кв.м. І фактично квартира з такою загальною площею і була передана нею у приватну власність.

            Факт належності квартири АДРЕСА_1 Дніпропетровської області саме ОСОБА_2 підтверджується вказаним дублікатом свідоцтва про право власності на житло від 04 червня 2010 року, відповідно до якого померла ОСОБА_3 на підставі розпорядження органу приватизації від 02 березня 1994 року отримала квартиру АДРЕСА_1 в приватну власність, що підтверджується свідоцтвом про право на житло від 02 березня 1994 року на її ім’я.

            Свідоцтвом про народження ОСОБА_2 підтверджується той факт, що він є рідним сином померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_3 Довідкою МКП «ЖЕО» №1184 від 02.02.2010 року підтверджується той факт, що ОСОБА_2 зареєстрований в квартирі своєї матері – ОСОБА_3, з 09 грудня 1997 року і проживав разом з нею до дня її смерті.

Таким чином, суд вважає необхідним встановити факт прийняття спадщини ОСОБА_2, що залишилася після смерті ОСОБА_3, померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 та визнати за ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 право власності на квартиру АДРЕСА_1 Дніпропетровської області загальною площею 43,7 квадратних метрів.

Керуючись ст.. ст.. 1222, 1223, 1228, 1261, 1268 Цивільного кодексу України, ст. ст. 10, 60, 209 – 211, 213, 256, 258 Цивільного процесуального кодексу України, суд –  

ВИРІШИВ:

Встановити факт прийняття спадщини ОСОБА_2, що залишилася після смерті ОСОБА_3, померлої ІНФОРМАЦІЯ_2.

Визнати за ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 право власності на квартиру АДРЕСА_1 Дніпропетровської області загальною площею 43,7 квадратних метрів.

    Заява про апеляційне оскарження рішення може бути подано до Орджонікідзевського міського суду протягом 10 – днів з дня проголошення рішення. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом 20 – днів після подання заяви про апеляційне оскарження до Апеляційного суду Дніпропетровської області через Орджонікідзевський міський суд, з подачею її копії до апеляційної інстанції або в порядку, передбаченому ч.4 ст.295 ЦПК України.

Суддя Орджонікідзевського

міського суду                                     Томаш В.І.