Справа №2-3375
2010 р.
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
22 вересня 2010 року Ленінський районний суд м. Донецька в складі:
головуючого судді: Хмельницької Л.І.
при секретарі: Богоявленської А.С.
за участю позивача: ОСОБА_1
за участю адвоката: ОСОБА_2
за участю представника відповідача: Мещерякова В.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Донецька справу за позовом ОСОБА_1 до Управління пенсійного фонду України у Ленінському районі м. Донецька про визнання незаконним рішенням та зобов*язання призначення пенсії зі зниженням пенсійного віку,-
В С Т А Н О В И В :
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Управління Пенсійного фонду України у Ленінському районі м. Донецька про визнання рішення незаконним та зобов’язання вчинити певні дії.
В обгрунтування позовних вимог зазначив, що він в період з 23.09.1987р. по 22.12.1987 року був призваний на спеціальні військові збори по ліквідації аварії на Чорнобильській АЕС, працював в якості водія ветеринарної служби при військовій частині 64360. Обслуговував при цьому населений пункт Хочевая Іванківського району Київської області, яке віднесений, відповідно до рішення Конституційного суду України від 25.10.2000р., до зони відчуження. У 1991 році Міністерством України з питань надзвичайних ситуацій та по справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи йому був наданий статус учасника ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС (категорія 2), а 09.03.2010 року Донецькою обласною державною адміністрацією йому було видано дублікат посвідчення учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС. 04.02.2010р. він звернувся до УПФУ в Ленінському районі м. Донецька з заявою про призначення пенсії зі зниженням пенсійного віку на 8 років, оскільки віднесений до 2-ї категорії ліквідаторів. Рішенням УПФУ в Ленінському районі м. Донецька від 29.04.2010р. в призначенні пенсії йому було відмовлено на підставі того, що він не представив первинні документи, які підтверджували період його роботи у зоні відчуження по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС.
Позивач вважає таке рішення протиправним, оскільки відповідно до п. 3 Порядку підтвердження трудового стажу для призначення пенсії при відсутності трудової книжки або відповідного запису в ній ухвалено, що якщо в трудовій книжці відсутні відомості, які встановлюють право на пенсію на пільгових підставах або за вислугу років, встановлених для окремої категорії працівників, для підтвердження спеціального стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств та установ де вказані період робот, фах, посада та характер роботи, яка виконувалась, первинні документи за час виконання робот, на підставі яких видана така довідка, накази, особові рахунки та відомості про виплату заробітних плат. При зверненні до УПФУ він додав наступні документи: копію трудової книжки, копію посвідчення учасника ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС 2-ї категорії, копію військового білету, довідку Ленінського РВК, архівну довідку Міністерства оборони України, довідку про розмір заробітної плати. Інших документів, підтверджуючих період його роботи у зоні відчуження, він не має, але відповідач не викликав та не допитував свідків, які мають підтвердити факт його роботи у зоні відчуження.
Просив визнати незаконним рішення Комісії УПФУ в Ленінському районі м. Донецька від 29.04.2010р. про відмову у призначення пенсії зі зниженням пенсійного віку та зобов*язати відповідача призначити йому таку пенсію з 04.02.2010р.
У судовому засіданні позивач підтримав позовні вимоги, та просив їх задовольнити в повному обсязі.
Представник відповідача у судовому засіданні заперечував проти задоволення позовних вимог, посилаючись на те, що основним документом, що визначає час виконання робіт по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС безпосередньо в зоні відчуження є довідка ф. № 122, яка видається на підставі и первинних документів лише тими підприємствами, установами, організаціями, в складі яких працівник безпосередньо виконував роботи по ліквідації наслідків аварії. Така довідка в позивача відсутня, крім того, відсутні данні про його відрядження в зону відчуження. Вважає, що позивачу правомірно та обґрунтовано було відмовлено в призначенні пенсії за пільговими умовами, просила у позові відмовити.
Свідок ОСОБА_4 в судовому засіданні пояснила, що вона є дружиною позивача. Підтвердила той факт, що у 1987 року, коли вони ще не були одружені з позивачем, від його колишньої дружини їй стало відомо, що він працює водієм в зоні відчуження після аварії на ЧАЕС. В цей час її чоловікові наданий статус учасника ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС (категорія 2), вони мають пільги на оплату квартирної плати 50%.
Заслухавши пояснення учасників процесу, дослідивши матеріали справи, пояснення свідка ОСОБА_4, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги є обгрунтованими та підлягають задоволенню з наступних підстав.
Позивач ОСОБА_1 віднесений до категорії 2, як учасник ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС у 1987році, що підтверджується дублікатом посвідчення серії А № 225989 від 09.03.2010р. (а.с.8).
У судовому засіданні встановлено, що позивач з 23.09.1987р. по 22.12.1987 р. був призваний на спеціальні збори Ленінським РВК м. Донецька та приймав участь у ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, що підтверджується довідкою (а.с.17). У відповідності до довідки Пролетарського-Будьонівського об’єднаного районного військового комісаріату м. Донецька (а.с. 23) позивач дійсно був призваний на військові збори по ліквідації аварії на ЧАЕС при військовій частині 64360 Ленінським РВК в період з 23.09.1987р. по 22.12.1987 р. та отримав дозу випромінювання 9,12 бер. У відповідності до довідки Центрального архіву Міністерства оборони (а.с.22) військова частина 64360 значиться у списку військових частин, установ, підприємств Збройних Сил СРСР особовий склад яких приймав участь в роботах (виконуючи службові обов’язки) з ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС у 1986-1990 роках. У відповідності до довідки АТ «Норд», позивач працював на підприємстві в період з 21.05.1987р. по 30.10.1998р. та працює з 19.07.2000р. по цей час. Оплата за час перебування на ЧАЕС з 23.09.1987 по 21.12.1987р. проводилась за середнім заробітком на підставі довідки № 1703/20 від 21.12.1987р.
29.04.2010р. комісія по призначенню пенсій УПФУ в Ленінському районі м. Донецька прийняла рішення №55, яким відмовила ОСОБА_1 у призначенні пенсії за віком зі зниженням пенсійного віку за ст. 55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи». Підставою відмови є відсутність документів,, що підтверджують період роботи в зоні відчуження, виданим за місцем роботи в ЧАЕС (а.с.10).
Відповідно до ст. 46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених Законом. Це право гарантується загальнообов*язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.
Статтею 1 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» визначено, що державна політика в галузі соціального захисту потерпілих від Чорнобильської катастрофи та створення умов проживання і праці на забруднених територіях базується у тому числі, на принципі соціального захисту людей, повного відшкодування шкоди особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи.
Відповідно до ст. 70 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» громадяни, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи мають право захищати у відповідних державних, судових органах свої законні інтереси та інтереси своїх дітей.
Суд вважає, що відповідачем не доведена правомірність своїх дій.
За частиною 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.
Статтею 55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» визначені умови надання пенсій за віком особам, які працювали або проживали на територіях радіоактивного забруднення.
Цією статтею зокрема, передбачено зменшення на 8 років встановленого законодавством пенсійного віку (для чоловіків 60 років) учасникам ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, які працювали у зоні відчуження з 1987 року не менш 14 календарних днів.
Призначення та виплата пенсії відповідно до ст. 55 цього Закону провадиться відповідно до Закону України «Про загальнообов*язкове державне пенсійне страхування» і цього Закону.
Відповідно до ст. 26 Закону України «Про загальнообов*язкове державне пенсійне страхування» особи мають право на призначення пенсій за віком після досягнення чоловіками 60 років, жінками-55 років та наявності страхового стажу не менше п*яти років.
Частиною 1 ст. 44 цього Закону визначено, що заява про призначення (перерахунок) пенсії або про її відстрочення та необхідні документи подаються до територіального органу Пенсійного фонду або до уповноваженого ним органу чи уповноваженій особі в порядку, визначеному правлінням Пенсійного фонду та за погодженням із спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у сфері праці та соціальної політики, особисто або через представника, який діє на підставі виданої йому довіреності, посвідченої нотаріально.
У відповідності до п. 7 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов*язкове державне пенгсійне страхування» затвердженого Постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005р. № 22-1 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 27.12.2005р. за № 1566/11846, до заяви про призначення пенсії за віком додається в тому числі, посвідчення учасника ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС та довідка про період(періоди) участі в ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, форма якої затверджена постановою Державного Комітету СРСР по праці та соціальних питаннях від 09.03.1988 №122; посвідчення потерпілого від Чорнобильської катастрофи (при призначенні пенсії із використання норм ст.55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»).
У судовому засіданні представник відповідача посилається на те, що позивачем така довідка або інші первинні документи надані не були, у зв*язку з чим йому відмовлено у призначенні пенсії за ст. 55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Разом з тим, відповідач не врахував, що документи на підтвердження трудового стажу позивача в зоні відчуження саме у період з 23.09.1987р. по 22.12.1987р. позивачем надані, такими документами є: довідка Ленінського РВК(а.с.16), довідка Пролетарського-Будьонівського об’єднаного районного військового комісаріату м. Донецька (а.с.23); архівна довідка Міністерства оборони(а.с.19); військовий білет (а.с.20); довідка з місця основної роботи АТ «Норд» (а.с.15), але відповідач не врахував ці документи, хоча за своїм змістом ці документи доводять факт праці позивача у зоні відчуження.
Аналізуючи та оцінюючи усі письмові докази по справі у їх сукупності, суд вважає доведеним факт праці позивача у зоні відчуження у період з 23.09.1987р. по 22.12.1987р.
Таким чином, на позивача як на учасника ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС у 1987р. та особу, яка працювала у зоні відчуження у вказаний період, поширюється дія ст. 55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» у зв*язку з чим є незаконним та підлягає скасуванню рішення УПФУ в Ленінському районі м. Донецька від 29.04.2010р. про відмову ОСОБА_1 у призначенні пенсії зі зниженням пенсійного віку.
Суд вважає за необхідне поновити порушені права позивача шляхом зобов*язання УПФУ в Ленінському районі м. Донецька призначити позивачу таку пенсію.
Оскільки суд прийшов до висновку, що у даному випадку пенсія позивачу має бути призначена зі зменшенням пенсійного віку на 8 років (тобто з моменту досягнення позивачем 60 років), то її призначення має бути здійснено з дня звернення позивача про призначення пенсії за віков.
Згідно п. 18 ч. 1 ст. 4 Декрету Кабінету Міністрів України «Про державне мито» за № 7-93 від 21.01.1993 р., громадяни, віднесені до категорії 1 і 2 постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи звільнені від сплати судового збору.
Враховуючи вищенаведене та керуючись ст.. ст.. 49, 50 п.4, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» , Законом України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», ст.ст. 15, 73, 107, 109, 118, 120 ЦПК України, суд ,-
ВИРІШИВ :
Позов ОСОБА_1 задовольнити.
Визнати незаконним рішення комісії Управління пенсійного фонду України в Ленінському районі м. Донецька від 29.04.2010 р. про відмову ОСОБА_1 у призначенні пенсії за віком зі зниженням пенсійного віку за ст. 55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»
Зобов*язати Управління Пенсійного фонду України в Ленінському районі м. Донецька з 04.02.2010 р. призначити ОСОБА_1 пенсію за віком на пільгових умовах зі зниженням пенсійного віку за ст. 55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» на вісім років.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду Донецької області через суд першої інстанції в 10-денний строк з дня його проголошення.
Суддя: