Справа № 2-302/10-0408
РІШЕННЯ
Іменем України
05 жовтня 2010р. Дзержинський районний суд м. Кривого Рогу у складі:
головуючого - судді Валуєвої В.Г.,
при секретарі Севанян М.Б.,
за участі:
представника позивача ОСОБА_1,
представника відповідача Бершадської Л.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду м. Кривого Рогу цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Кривому Розі Дніпропетровської області (третя особа - Відкрите акціонерне товариство «Криворізький залізорудний комбінат») про перерахунок суми відшкодування шкоди та страхових виплат, стягнення заборгованості по відшкодуванню шкоди та страховим виплатам,
В С Т А Н О В И В :
Позивач ОСОБА_3 звернувся до суду з позовом до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в місті Кривому Розі Дніпропетровської області (далі - Фонд соціального страхування від нещасних випадків на виробництві...) та Відкритого акціонерного товариства «Криворізький залізорудний комбінату» (далі – ВАТ «КЗРК» про перерахунок суми відшкодування шкоди та страхових виплат, стягнення заборгованості по відшкодуванню шкоди та страховим виплатам.
У позовній заяві позивач вказав, що працював на шахті «Жовтнева», виробничого об’єднання «Кривбасруда», правонаступником якого є Відкрите акціонерне товариство «Криворізький залізорудний комбінат», підземним гірничим робітником, підземним електрослюсарем, підземним вибухівником. 4.03.1996р. при виконанні трудових обов’язків підземного вибухівника, з ним стався нещасний випадок, в результаті якого він був травмований. За висновком МСЕК в 1996р. йому первинно встановлено 50% втрати професійної працездатності. В 1997р. йому встановлено 30% втрати професійної працездатності. Підприємство призначило йому відшкодовувати шкоду. В червні 2006 р. він дізнався, що спричинена йому шкода відшкодовується неправильно. Причиною неправильності є порушення ВАТ «Криворізький залізорудний комбінат» законодавства про відшкодування шкоди, оскільки перерахунок розміру відшкодування шкоди проводився не завжди на коефіцієнти фактичного підвищення тарифних ставок. Позивач вважає, що відповідач ВАТ «Криворізький залізорудний комбінат» не застосував при перерахунку сум з відшкодування шкоди коефіцієнти: 2.5 з 01.01.1996р.; 1.25 з 01.06.1997р.; 1.3 з 01.01.1998р.; 1.265 з 01.07.1999р.; 1.226 з 01.01.2000р.; 1.217 з 01.05.2000р. Фонд соціального страхування від нещасних випадків на виробництві ... після квітня 2001 р. продовжив виплати, але в неправильному розмірі, а в розмірі, призначеному ВАТ «Криворізький залізорудний комбінат».
Позивач вважає, що ВАТ «Криворізький залізорудний комбінат» з 01.01.2001 р. по 01.04.2001 р. недоплатив йому 173грн. 22 коп., а Фонд соціального страхування від нещасних випадків на виробництві ... за період з 01.04.2001 р. по 01.08.2008 р. в сумі 9546грн. 08 коп., вказані суми просить стягнути, також просить стягувати щомісячно з Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві … страхові виплати в розмірі 629грн. 85 коп., починаючи з 01.08.2008 р., до наступного перерахунку згідно чинному законодавству України.
Потім позивач та його представник позовні вимоги неодноразово уточнювали. Згідно останньому уточненню позивач просить стягнути на його користь з Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві… недоплату по страховим виплатам в сумі 9998грн. 49коп. за період з 18.08.2005р. по 1.08.2010р. та призначити щомісячні страхові виплати в сумі 669грн. 53коп. з 1.08.2010р. довічно, або до наступного перерахунку. Просив залишити без розгляду вимоги до ВАТ «КЗРК» щодо стягнення 173грн. 22 коп. недоплати по відшкодуванню шкоди за період з 1.01.2001р. по 1.04.2001р., а також його вимоги про зобов’язання ВАТ «КЗРК» надати Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві… нову довідку, в якій вказати , що сума втраченого ним - позивачем заробітку станом на 1.04.2001р. становить 195грн. 62коп., призначити щомісячні страхові виплати станом на 1.04.2001р. в сумі 195грн. 62коп., та визнати раніше надану ВАТ «КЗРК» довідку про втрачений ним заробіток в сумі 137грн. 88 коп. недійсною.
В судовому засіданні представник позивача, діючий за нотаріально посвідченою довіреністю позивача, позовні вимоги позивача підтримав в повному обсязі згідно останньому уточненню позовних вимог. Просив стягнути з відповідача недоплату по страховим виплатам в сумі 9998грн. 49коп. за період з 18.08.2005р. по 1.08.2010р. та призначити щомісячні страхові виплати в сумі 669грн. 53коп., з 1.08.2010р. довічно, або до наступного перерахунку.
Представник відповідача Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві... заперечувала проти задоволення позову, пояснив, що позивачу своєчасно, та в розмірі, встановленому ВАТ «КЗРК», проводяться страхові виплати і вини Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві… у неправильності призначення розміру відшкодування шкоди позивачу немає, підстав для зменшення або збільшення позивачу сум страхових виплат не було, позивач з цього приводу до них не звертався, тому вони не є належним відповідачем. Просила в задоволені позову відмовити повністю.
Представник третьої особи ВАТ «КЗРК» до суду не з`явився. Про час розгляду справи повідомлений належним чином, про причину неявки суд не повідомив, тому суд, вважаючи неявку до суду представника третьої особи без поважних причин, розглядає справу за відсутності представника третьої особи.
Вислухавши представників сторін, дослідивши та проаналізувавши матеріали справи, суд вважає необхідним позовні вимоги позивача задовольнити повністю.
У судовому засіданні з огляду трудової книжки позивача встановлено, що він 24.07.1985р. був прийнятий підземним гірничним робочим на шахту «Жовтнева» ВО «Кривбасруда», з 1995р. переведений підземним вибухівником, з 1997р. працював слюсарем черговим по ремонту обладнання (а.с. 12-16).
Згідно акту про нещасний випадок за №10 від 6.03.1996р. (а.с. 17-18) при виконанні трудових обов’язків підземного вибухівника, з позивачем стався нещасний випадок, в результаті якого він був травмований. За висновком МСЕК від 09.10.1996р. йому первинно встановлено 50% втрати професійної працездатності, а з 1997р. встановлено 30% втрати професійної працездатності, в наступному переогляді відсоток втрати працездатності встановлювався в розмірі 30%, наступний переогляд 01.11.2010р. (а.с. 19-24). Підприємство своїм наказом від 5.11.1996р. за № 640 призначило позивачу відшкодовувати шкоду, при цьому взято для розрахунку заробітну плату в сумі 304грн. 55 коп., за період з грудня 1995р. по лютий 1996р., та призначено відшкодовувати шкоду в сумі 152грн. 27 коп. з 9.10.1996 р. (а.с. 25).
З довідки, виданої ВАТ «КЗРК», про розмір втраченого позивачем заробітку станом на 1.11.2001р. вбачається, що останньому були призначені виплати в сумі 137грн. 88 коп. (а.с. 52).
Фонд соціального страхування від нещасних випадків на виробництві ... згідно довідки про доходи № 04\4260 від 18.07.2008р виплачував позивачу щомісячні страхові виплати в сумі 137грн. 88 коп. ( після прийняття справи ) (а.с. 39).
Зі спільних постанов адміністрації та профкому ВАТ «КЗРК» та довідки - розрахунку про перерахунок тарифних ставок і сум відшкодування шкоди, починаючи з 1.11.1992 р. по 1.05.2000 р., наданих позивачем видно, що тарифні ставки по підприємству підвищувались: в 2.55 рази з листопада 1992р.,, в 1.95 рази з січня 1993р., в 1.0 рази з березня 1993р., в 2 рази з червня 1993р., в 2.9 рази з вересня 1993р., в 2.1. рази з листопада 1993р., в 3.0 рази з грудня 1993р., в 2 рази з жовтня 1994 р., в 3 рази з лютого 1995 р., в 2.5 рази з січня 1996р., в 1.25 рази з червня 1997р., в 1.3 рази з січня 1998р., в 1.265 рази з липня 1999р., в 1.226 рази з січня 2000р., в 1.217 рази з травня 2000р.
Задовольняючи позовні вимоги позивача суд виходить з наступного:
Спірні правовідносини між сторонами виникли до набрання чинності закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та профзахворювання, які спричинили втрату працездатності» №1105-Х1Y від 23.09.1999р. (далі Закон…), тому суд керується законодавством, яке діяло на час виникнення спірних правовідносин, а саме - Правилами відшкодування власником підприємства, установи, організації або вповноваженим ним органом шкоди, заподіяної працівнику пошкодженням здоров’я, пов’язаного з виконанням ним трудових обов’язків» затвердженими постановою КМ України від 23.06.1993 р. № 472 (зі змінами, внесеними згідно з Постановами КМ України 492 від 18.07.94р., 410 від 13.06.95р, 1100 від 03.10.97 ) (далі Правила відшкодування шкоди... ), згідно яким перерахунок розміру відшкодування шкоди необхідно проводити шляхом збільшення розміру відшкодування шкоди на коефіцієнт фактичного підвищення тарифних ставок та посадових окладів відповідних працівників. Однак, з 24.10.1997р. - з моменту набрання чинності нової редакції пункту 28 Правил відшкодування шкоди… (в редакції Постанови КМ України 1100), при наступному підвищенні тарифних ставок розмір втраченого заробітку в перерахунку на 100% втрати професійної працездатності не може перевищувати середньомісячний заробіток відповідного працівника (після підвищення тарифних ставок) при умові роботи його повний календарний місяць, або в перерахунку на повний календарний місяць роботи. В разі перевищення, розмір втраченого заробітку обчислюється з середньомісячного заробітку відповідного працівника. Перерахований розмір втраченого заробітку порівнюється з середньомісячним заробітком відповідного працівника, до якого включається 1\12 річної премії за попередній рік. Згідно спільним постановам адміністрації та профкому підприємства (а.с.26-30, 37) на підприємстві з червня 1994р. по травень 2000р. (включно) відбувалося підвищення тарифних ставок та посадових окладів, а саме :
- в 1.97 рази з 1.06.1993р. згідно постанові КМ України від 02.06.1993р. №392;
- в 2.94 рази з 1.09.1993р. згідно постанові КМ України від 30.08.1993р. №671;
- в 2.1 рази з 1.11.1993р. згідно спільній постанові адміністрації та профкому підприємства від 30.10.1993р. №21\16 (підвищенню в 2.1 рази підлягали суми відшкодування шкоди);
- в 3 рази з 1.12.1993р. згідно постанові КМ України від 05.12.1993р. №974;
- в 2 рази з 1.06.1994р. згідно постанові КМ України від 04.07.1994р. №449;
- в 2 рази з 1.01.1994р. згідно постанові КМ України від 20.10.1994р. №720;
- в 3 рази з 1.02.1995р. згідно постанові КМ України від 08.02.1995р. №102;
- в 2.5 рази з 1.01.1996р. згідно спільній постанові адміністрації і профкому підприємства від 26.01.1996р. №1\6;
- в 1.25 рази з 1.06.1997р. згідно спільній постанові адміністрації і профкому підприємства від 21.05.1997р. № 3\91\06;
- в 1.3 рази з 1.03.1998р. згідно спільній постанові адміністрації і профкому підприємства від 25.12.1997р. №6\195;
- в 1.265 рази з 1.07.1999р. згідно спільній постанові адміністрації і профкому підприємства від 30.06.1999р. №11\13\5;
- в 1.226 рази з 1.01.2000р. згідно спільній постанові адміністрації і профкому підприємства від 28.12.1999р. №16\20\11;
- в 1.217 рази з 1.05.2000р. згідно наказу по підприємству від 29.05.2000р. №159.
При винесені рішення суд враховує положення ст. 9 Закону України «Про колективні договори і угоди», галузеві угоди між Міністерством промислової політики, виробничими об’єднаннями і ЦК України профспілки трудящих металургійної і гірничодобувної промисловості України, доповнення до Угоди по тарифах трудових і соціальних гарантіях між Мінвуглепромом і галузевими профспілками вугільної промисловості від 18 листопада 1997р., відповідно яким при зростанні тарифних ставок і посадових окладів необхідно враховувати чи відбувся фактичний зріст заробітної плати, оскільки інколи збільшувалась лише структура заробітної плати без зміни її загального розміру. Суд також враховує вимоги пункту 28 Правил відшкодування шкоди…, відповідно якому розмір втраченого заробітку в перерахунку на 100% втрати професійної працездатності не може перевищувати середньомісячний заробіток відповідного працівника (після підвищення тарифних ставок) при умові роботи його повний календарний місяць або в перерахунку на повний календарний місяць роботи.
З довідки, наданої підприємством про заробітну плату по відповідній професії позивача (а.с. 149) вбачається, що заробітна плата з травня 1994р. по травень 2000р. (останнє підвищення тарифних ставок) зросла в 28.8 рази. Так в травні 1994р. вона становила 2272655крб. (в перерахунку на гривні 22грн. 72коп..), а в травні 2000р. 654грн. 18коп. Наказом по підприємству від 5.11.1996р. за №640 (а.с. 25) з 9.10.1996р. встановлено відшкодовувати позивачу шкоду в сумі 152грн. 27 коп. Вказаний розмір відшкодування шкоди позивачем не оскаржується
Враховуючи що з червня 1994р. по травень 2000р. відбувалося як фактичне збільшення тарифних ставок та посадових окладів, так і фактичне збільшення заробітної плати, при незначному підвищенні сум відшкодування втраченого заробітку, суд вважає що розмір втраченого заробітку позивачу необхідно було призначати та перераховувати наступним чином:
З 1.06.1997р. на підставі спільної постанови адміністрації та профспілки ВО «Кривбасруда» тарифні ставки було збільшено на підприємстві в 1.25 рази. Порушуючи вимоги Правил відшкодування шкоди... про одночасне проведення перерахунку розміру відшкодування шкоди на коефіцієнт фактичного підвищення тарифних ставок, підприємство позивачу перерахунок на вказаний коефіцієнт не провело. Отже, з 1.06.1997р. позивачу розмір відшкодування шкоди необхідно перерахувати та призначити в сумі 190грн. 34коп. (152грн. 27 коп. – розмір відшкодування шкоди з 1996р. х 1.25 ). З 1.11.1997р. позивачу встановлено 30% втрати працездатності, тому сума відшкодування шкоди повинна бути перерахована та призначена в сумі 114грн. 20 коп. (190грн. 34 коп. : 50% х 30%).
З 1.01.1998р. на підставі спільної постанови адміністрації та профспілки ВО «Кривбасруда» від 25.12.1997р. № 6\195 тарифні ставки були підвищені в 1.3 рази, а перерахунок розміру відшкодування шкоди проведено не було. З 24.10.1997р. - з моменту набрання чинності нової редакції пункту 28 Правил відшкодування шкоди…, при наступному підвищенні тарифних ставок розмір втраченого заробітку в перерахунку на 100% втрати професійної працездатності не може перевищувати середньомісячний заробіток відповідного працівника ( після підвищення тарифних ставок ) при умові роботи його повний календарний місяць, або в перерахунку на повний календарний місяць роботи. В разі перевищення розмір втраченого заробітку обчислюється з середньомісячного заробітку відповідного працівника. Перерахований розмір втраченого заробітку порівнюється з середньомісячним заробітком відповідного працівника, до якого включається 1\12 річної премії за попередній рік.
Згідно даних ВАТ «КЗРК» середньомісячна заробітна плата по професії підземного вибухівника по ш. «Жовтнева» за січень 1998 року складає 322грн. 02 коп.(а.с. 38).
Розмір відшкодування шкоди – 114грн. 20коп., після перерахунку на коефіцієнт 1.3 складе втрачений заробіток – 148грн. 46 коп., що в перерахунку на 100% втрати професійної працездатності перевищує середній заробіток по відповідній професії, наданий підприємством. Тому, суд вважає, що розмір відшкодування шкоди необхідно залишити в попередньому розмірі в сумі 114грн. 20 коп.
З 1.07.1999р. спільною постановою адміністрації та профкому «Криворізького залізорудного комбінату», котрий являється правонаступником ВО « Кривбасруда», від 30.06.1999р. № 11\13\5 тарифні ставки збільшено в 1.265 рази, а наказом по об’єднанню від 5.11.1999 р. № 265 розмір відшкодування шкоди підвищено в 1.15 рази. При збільшені розміру відшкодування шкоди – 114грн. 20 коп. на коефіцієнт 1.265, сума відшкодування шкоди позивачу з 1.07.1999р. буде становити 144грн. 46 коп., що в перерахунку на 100% втрати працездатності не перевищує середньомісячну заробітну плату по професії підземного вибухівника по ш. «Жовтнева» ВАТ «КЗРК» за даний період , яка згідно даних ВАТ «КЗРК» на 1.07.1999р. становила 482грн. 89 коп.(а.с. 38) і не суперечить вимогам Постанови КМУ № 1100 від 03.10.1997р.
З 1.01.2000р. спільною постановою адміністрації і профкому ДП «Криворізький залізорудний комбінат» від 28.12.1999 р. № 16\20\11 тарифні ставки підвищені в 1.226 рази, а розмір відшкодування шкоди наказом по підприємству від 27.03.2000р. збільшено в 1.1 рази, що суперечить вимогам п.28 Правил відшкодування шкоди…і роз’ясненням Міністерства праці про збільшення розміру відшкодування шкоди на коефіцієнт фактичного підвищення тарифних ставок. При збільшенні розміру відшкодування шкоди 144грн. 46 коп. на коефіцієнт 1.226, розмір відшкодування шкоди позивачу з 1.01.2000р. становитиме 177грн. 11коп., що в перерахунку на 100% втрати працездатності не буде перевищувати середньомісячну заробітну плату по професії підземного вибухівника по ш. «Жовтнева», яка згідно даних ВАТ «КЗРК» станом на 1.01.2000р. становила 642грн. 33 коп. (а.с. 38) і не суперечить вимогам Постанови КМУ № 1100 від 03.10.1997р.
З 1.05.2000р. наказом від 29.05.2000р. № 159 ДП «Криворізький залізорудний комбінат» з 1.05.2000р. підвищило тарифні ставки в 1.217 рази, а відшкодування шкоди наказом от 4.08.2000р. № 229 збільшило в 1.193 рази. При збільшенні суми відшкодування шкоди, яка станом на січень 2000р. становила 177грн.11 коп., на коефіцієнт 1.217, сума відшкодування шкоди позивачу становитиме 215грн. 54коп., що в перерахунку на 100% втрати працездатності перевищує середньомісячну заробітну плату по професії підземного вибухівника по ш. «Жовтнева», яка згідно даних ВАТ «КЗРК» станом на 01.05.2000р. становила 652грн. 06 коп. (а.с. 38). , тому розмір відшкодування шкоди необхідно нарахувати із фактичної заробітної плати, що становитиме 195грн. 62 коп. і не суперечить вимогам Постанови КМУ № 1100 від 03.10.1997р.
Таким чином, сума відшкодування шкоди та щомісячних страхових виплат позивачу станом на 1.04.2001р. повинна становити 195грн. 62коп.
Згідно п. 22 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 6 від 27 березня 1992р. «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди», в якому зазначено, що виплати призначені, але своєчасно не одержані потерпілим, або особою яка має право на їх одержання, а також вимоги про перерахунок суми щомісячних платежів раніше визначених судом або роботодавцем, підлягають задоволенню за час, що не перевищує три роки.
Позивач до суду звернувся 18.08.2008р., тому недоплату необхідно стягнути за три останні роки до звернення - з 18.08.2005р. по 01.08.2010р. в сумі 9998 гривень 49 копійок з розрахунку:
З 01.08.2005р. виплати повинні були проводитись по 393 гривні 40 копійок, фактично проводились по 277 гривень 29 копійок, щомісячно не доплачувалось по 116 гривень 11 копійок, за день недоплата складала 3 гривні 75 копійок, а з 18.08.2005р. по 01.09.2005р. (14 днів), не доплачено 52 грн. 50 коп.;
З 01.09.2005р. щомісячні страхові виплати позивачу складають 393 грн. 40 коп., фактично позивачу виплачувалось по 277 грн. 29 коп., щомісячно не доплачувалось по 116 грн. 11 коп., а до 01.03.2006р. (6 місяців) не доплачено 696 гривень 66 копійок.
З 01.03.2006р. щомісячні страхові виплати позивачу складають 473 грн. 26 коп.
( 393 грн. 40 коп. х 1.203 ), фактично позивачу виплачувалось по 333 грн. 58 коп., щомісячно не доплачувалось по 139 грн. 68 коп., а до 01.03.2007р. (12 місяців) не доплачено 1676 гривень 16 копійок.
З 01.03.2007р. щомісячні страхові виплати позивачу складають 559 грн. 87 коп.
( 473 грн. 26 коп. х 1.183 ), фактично позивачу виплачувалось по 394 грн. 62коп., щомісячно не доплачувалось по 165 грн. 25 коп., а до 01.03.2008р. (12 місяців) не доплачено
1983 гривень.
З 01.03.2008р. щомісячні страхові виплати позивачу складають 629 грн. 85 коп.
( 559 грн. 87 коп. х 1.125 ), фактично позивачу виплачувалось по 443 грн. 95коп., щомісячно не доплачувалось по 185 грн. 90 коп., а до 1.03.2009р. (12 місяців) не доплачено 2230 гривень 80 коп.
З 01.03.2009р. щомісячні страхові виплати позивачу складають 669 грн. 53 коп.
( 629 грн. 85 коп. х 1.063 ), фактично позивачу виплачувалось по 471 грн. 92коп., щомісячно не доплачувалось по 197 грн. 61 коп., а до 1.03.2010р. (12 місяців) не доплачено 2371 гривень 32 коп..
З 01.03.2010р. щомісячні страхові виплати позивачу складають 669 грн. 53 коп.
( 669 грн. 53 коп. х 1.0 ), фактично позивачу виплачувалось по 471 грн. 92коп., щомісячно не доплачувалось по 197 грн. 61 коп., а до 1.08.2010р. (5 місяців) не доплачено 988 гривень 05 коп.
Щодо заяви позивача та представника позивача про залишення без розгляду вимог до ВАТ «КЗРК» про стягнення з ВАТ «КЗРК» 173грн. 22 коп. недоплати по відшкодуванню шкоди за період з 1.01.2001р. по 1.04.2001р. та про зобов’язання ВАТ «КЗРК» надати Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві… нової довідки, в якій вказати, що сума втраченого позивачем заробітку на 1.04.2001р. становить 195грн. 62коп., та до Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві… про призначення щомісячних страхових виплат з 1.04.2001р. в сумі 195грн. 62коп., та про визнання раніше виданої ВАТ «КЗРК» довідки про втрачений позивачем заробіток в сумі 137грн. 88 коп. недійсною, суд вважає, що вказана заява підлягає задоволенню, оскільки є правом позивача і відповідає п.5 ст.207 ЦПК України, про що суд виніс ухвалу.
На підстав наведеного та керуючись ст.173 КЗпП України, ст.11,12,31, Закону України «Про охорону праці», ст.29 Закону «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та профзахворювання, які спричинили втрату працездатності » зі змінами та доповненнями, внесеними Законом України «Про страхові тарифи на загальнообов’язкове державне соціальне страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань, які спричинили втрату працездатності», п.п.. 9 , 11 , 22, 25, 28 , 43 Правилами відшкодування власником підприємства, установи, організації або вповноваженим ним органом шкоди, заподіяної працівнику пошкодженням здоров’я, пов’язаного з виконанням ним трудових обов’язків» затвердженими постановою КМ України від 23.06.1993 р. № 472 (зі змінами, внесеними згідно з Постановами КМ України 492 від 18.07.94р., 410 від 13.06.95р, 1100 від 03.10.97 р.,), п. 22 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 6 від 27 березня 1992р. «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди», ст.15, 60, 88 ч. 2, 209, 213 - 215, 223, 294 ЦПК України, суд -
В И Р І Ш И В :
Позов ОСОБА_3 до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Кривому Розі Дніпропетровської області задовольнити повністю.
Стягнути з Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в місті Кривому Розі ( ррахунок 371756999983102, МФО 805012 банк – Управління Державного казначейства України в Дніпропетровській області, м. Дніпропетровськ, код ЄГРПОУ 25913606) на користь ОСОБА_3 одноразово недоплату по страховим виплатам за період з 18.08.2005р. по 01.08.2010р. в сумі 9998гривень 49 копійок, та щомісячно стягувати виплати в порядку втраченого заробітку в сумі 669гривень 53копійки , починаючи з 01.08.2010р., до 1.11.2010р., або до продовження виплат, або до наступного перерахунку згідно чинному законодавству України.
Стягнути з Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Кривому Розі Дніпропетровської області (рр № 371756999983102, МФО 805012 банк - Управління державного казначейства України в Дніпропетровській області, м. Дніпропетровськ, код ЄДРПОУ 25913606 ) витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового розгляду справи в сумі 8 гривень 50 коп.
Витрати по сплаті судового збору віднести за рахунок держави.
Рішення суду може бути оскаржено до апеляційного суду Дніпропетровської області через Дзержинський районний суд міста Кривого Рогу шляхом подання до суду апеляційної скарги на рішення суду протягом 10 днів з дня проголошення рішення. Рішення суду набирає законної сили, якщо протягом 10 днів з дня проголошення рішення до суду не надійде апеляційна скарга. У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Головуючий: