ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

13 жовтня 2010 року                               м. Київ                                        П-321/10

         Суддя Вищого адміністративного суду України Ханова Раїса Федорівна, в порядку підготовки справи до судового розгляду вирішуючи клопотання про забезпечення  

адміністративного позову        ОСОБА_1

до                                                            Верховної Ради України

про                                              

провизнання незаконними дій, постанови і її скасування,

                                                            ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 12 жовтня 2010 року звернувся із адміністративним позовом до Верховної Ради України, який передано на розгляд судді-доповідачу 13 жовтня 2010 року.

Ухвалою суду від 13 жовтня 2010 року відкрито провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до Верховної Ради України про визнання дії Верховної Ради України щодо поставлення на голосування питання про прийняття за основу та в цілому проекту Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про Регламент Верховної Ради України»№ 2199 незаконними та визнання незаконною та скасування постанови Верховної Ради України про прийняття за основу та в цілому проекту Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про Регламент Верховної Ради України»№ 2199.

Одночасно із заявленням позову ОСОБА_1 заявив клопотання про забезпечення позову, у якому просить на час розгляду даної справи, постановлення рішення та набрання ним законної сили зобов’язати Голову Верховної Ради України (Першого заступника чи заступника Голови) утриматися від вчинення будь-яких дій щодо підписання та направлення проекту Закону України «Про Регламент Верховної Ради України»№ 2199 на підпис Президенту України.

Правовими підставами забезпечення позову визначає норми статей 6, 49, 117, 118 КАС України. Розгляд даного клопотання просить здійснити у порядку та строки, передбачені частиною першою статті 118 КАС України.

Необхідність застосування заходів забезпечення позову доводить порушенням Верховною Радою України законодавчої процедури, визначеної нормами Регламенту під час опрацювання законопроекту «Про внесення змін до Закону України «Про Регламент Верховної Ради України»№ 2199. Наголошує на тому, що порушення процедури призведе до скасування законодавчого акту. Позивач посилається на те, що дії Верховної Ради України та її посадових осіб, що не відповідають встановленій процедурі законотворення, створюють загрозу праворегуляторних процесів в державі, що може призвести до негативних наслідків для народу України. Доводить, що зазначені дії Верховної Ради України збуджують суспільство та призводять до масових акцій протесту, що тягне за собою порушення стабільності в державі. В разі набрання чинності вказаним актом існують всі підстави для скасування його Конституційним Судом України з урахуванням пункту четвертого резолютивної частини Рішення Конституційного Суду України від 30 вересня 2010 року № 20-рп/2010 по справі № 1-45/2010.

Тобто, в разі набрання спірним рішенням чинності для поновлення порушених прав необхідно буде докласти багато зусиль, сам факт скасування у подальшому Конституційним Судом України Закону призведе до негативних наслідків для народу України, передбачених статтею 152 Конституції України.

Таким чином, позивач вважає наявними підстави для забезпечення позову відповідно до частини першої статті 117 КАС України, з огляду на те, що для відновлення порушених прав (свобод та інтересів позивача) необхідно буде докласти значних зусиль та витрат, а також з огляду на наявність очевидних ознак протиправності рішення та дій суб’єкта владних повноважень.

Забезпечення адміністративного позову, у тому числі підстави та способи такого забезпечення, визначаються статтею 117 КАС України, а порядок такого забезпечення –статтею 118 КАС України.

Відповідно до частини другої статті 5 КАС України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

Як правильно зазначає позивач, підстави забезпечення адміністративного позову передбачені частиною першою статті 117 КАС України. Способи забезпечення передбачені частиною третьою та четвертою даної статті. Відповідно до частини четвертої наведеної статті адміністративний позов може бути забезпечено забороною вчиняти певні дії. Саме про такий спосіб забезпечення просить позивач.

Разом з тим, частиною п’ятою статті 117 КАС України в редакції Закону України від 13 травня 2010 року № 2181 передбачені випадки, в яких забезпечення позову не допускається. Серед них пунктом першим визначено недопущення забезпечення позову шляхом зупинення актів Верховної Ради України, Президента України, Вищої ради юстиції та встановлення для них заборони вчиняти певні дії.

Оскільки відповідачем у даній справі є Верховна Рада України, предметом даного спору є її  дії та рішення, забезпечення позову шляхом встановлення заборони вчинення певних дій для Верховної Ради України, про що просить позивач, не допускається. Зазначена норма носить імперативний характер і не надає можливості суду погодити обраний позивачем спосіб забезпечення позову.

          Керуючись статями 5, 117, 118, 160, 165, 171-1, 254 Кодексу адміністративного судочинства України,

УХВАЛИВ:

Відмовити ОСОБА_1 у задоволенні клопотання про забезпечення позову.

Ухвала набирає чинності з моменту постановлення та оскарженню не підлягає.

Суддя                                                                         Р.Ф. Ханова