КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Справа: № 2-а-11906/09/2570 Головуючий у 1-й інстанції: Падій В.В.
Суддя-доповідач: Хрімлі О.Г.
У Х В А Л А
Іменем України
"07" жовтня 2010 р. м. Київ
Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого
суддів
Хрімлі О.Г.,
Літвіної Н.М.,
Ключковича В.Ю.,
розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за апеляційними скаргами ОСОБА_4 на ухвали Чернігівського окружного адміністративного суду від 20 січня 2010 року та від 05 лютого 2010 року за позовом ОСОБА_4 до заступника прокурора Чернігівської області Седлецького Олександра Олександровича про зобов’язання вчинити певні дії, -
ВСТАНОВИЛА:
ОСОБА_4 звернувся до Чернігівського окружного адміністративного суду з позовом до заступника прокурора Чернігівської області Седлецького Олександра Олександровича про зобов’язання вчинити певні дії.
Ухвалою Чернігівського окружного адміністративного суду від 20 січня 2010 року провадження в адміністративній справі закрито на підставі п. 1 ч. 1 ст. 157 КАС України.
Ухвалою Чернігівського окружного адміністративного суду від 05 лютого 2010 року відмовлено у задоволенні заяви ОСОБА_4 про роз’яснення судового рішення від 20 січня 2010 року.
Не погоджуючись з зазначеними ухвалами, ОСОБА_4 подав апеляційні скарги, в яких просить їх скасувати, роз’яснити судове рішення, а справу направити до Прилуцького міскрайонного суду Чернігівської області для продовження розгляду.
У зв’язку з відсутністю клопотань від усіх осіб, які беруть участь у справі, про розгляд справи за їх участю, колегія суддів вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження, відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 197 КАС України.
Перевіривши матеріали справи та доводи апеляційних скарг, колегія суддів вважає, що апеляційні скарги підлягають залишенню без задоволення, а ухвали суду першої інстанції - без змін з наступних підстав.
Закриваючи провадження в адміністративній справі суд першої інстанції посилався на те, що позивач фактично оскаржує рішення прокуратури Чернігівської області про відмову в скасуванні постанови про відмову в порушенні кримінальної справи, що в свою чергу виключає її розгляд в порядку адміністративного судочинства.
Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції.
Як вбачається з позовних вимог, позивач просить суд визнати повідомлення відповідача від 29.10.2009 року таким, що порушує його права, зобов’язати розглянути скаргу на постанову про відмову у порушенні кримінальної справи.
Пунктом 2 ч. 3 ст. 17 КАС України визначено, що юрисдикція адміністративних судів не поширюється на публічно-правові справи, що належить вирішувати в порядку кримінального судочинства.
Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 157 КАС України суд закриває провадження у справі якщо справу не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.
В Рішенні Конституційного Суду України № 6-рп/2001 від 23.05.2001 року зазначено, що кримінальне судочинство - це врегульований нормами Кримінально-процесуального кодексу України порядок діяльності органів дізнання, попереднього слідства, прокуратури і суду (судді) щодо порушення, розслідування, розгляду і вирішення кримінальних справ, а також діяльність інших учасників кримінального процесу - підозрюваних, обвинувачених, підсудних, потерпілих, цивільних позивачів і відповідачів, їх представників та інших осіб з метою захисту своїх конституційних прав, свобод та законних інтересів.
Захист прав і свобод людини не може бути надійним без надання їй можливості оскаржити до суду окремі процесуальні акти, дії чи бездіяльність органів дізнання, попереднього слідства, прокуратури і суду. Але таке оскарження може здійснюватись у порядку, встановленому Кримінально-процесуальним кодексом України, оскільки діяльність посадових осіб прокуратури має свої особливості і не належить до управлінської сфери.
Таким чином, колегія суддів прийшла до висновку, що судом першої інстанції правильно враховано підвідомчість спору, а тому є вірним висновок про закриття провадження в адміністративній справі.
Крім того, згідно ч. 1 ст. 170 КАС України якщо судове рішення є незрозумілим, суд, який його ухвалив, за заявою осіб, які беруть участь у справі, або державного виконавця ухвалою роз'яснює своє рішення, не змінюючи при цьому його змісту.
Роз'яснення судового рішення зумовлено його нечіткістю за змістом, коли воно є неясним та незрозумілим для осіб, стосовно яких воно ухвалене, так і для тих, що будуть здійснювати його виконання. Тобто, це стосується випадків, коли судом недотримані вимоги ясності, визначеності рішення. Невизначеність судового рішення означає, що таке рішення містить положення, які викликають суперечки щодо його розуміння та під час виконання.
Виходячи із системного тлумачення положень ст. 170 КАС України, роз'яснено може бути постанову чи ухвалу суду у разі, якщо без такого роз'яснення її тяжко виконати, оскільки високою є ймовірність неправильного виконання внаслідок неясності резолютивної частини рішення.
Колегія суддів вважає, що судом першої інстанції обґрунтовано відмовлено у задоволенні заяви ОСОБА_4 про роз’яснення судового рішення від 20 січня 2010 року, оскільки воно є зрозумілим.
Доводи апеляційних скарг спростовуються вищевикладеним, матеріалами справи та не відповідають вимогам чинного законодавства.
Згідно зі ст. ст. 199 ч. 1 п. 1, 200 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на ухвалу суду першої інстанції суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а ухвалу суду –без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
На підставі вищевикладеного, колегія суддів дійшла висновку про те, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судові рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст.ст. 157, 160, 170, 195, 197, 199, 200, 205, 206, 211 КАС України, колегія суддів, -
УХВАЛИЛА:
Апеляційні скарги ОСОБА_4 –залишити без задоволення, ухвали Чернігівського окружного адміністративного суду від 20 січня 2010 року та від 05 лютого 2010 року –без змін.
Ухвала набирає законної сили через п’ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена протягом двадцяти днів після набрання законної сили шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий суддя О.Г. Хрімлі
Судді Н.М. Літвіна
В.Ю. Ключкович