АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа № 22 - 7165 / 2010 р. Головуючий у 1-й інстанції: Щаслива О.В.
Суддя-доповідач: Сапун О.А.
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
20 жовтня 2010 року м. Запоріжжя
Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Запорізької області у складі:
головуючого: Пільщик Л.В.,
суддів: Сапун О.А.,
Краснокутської О.М.,
при секретарі: Петровій О.Б.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_3 на рішення Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 30 серпня 2010 року по справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4, третя особа - відділ імміграції та реєстрації фізичних осіб Шевченківського РВ ЗМУ ГУМВС України в Запорізькій області, про усунення перешкод у здійсненні права власності шляхом виселення та зняття з реєстраційного обліку, -
ВСТАНОВИЛА :
В лютому 2010 року ОСОБА_3 звернулась до суду із позовом про виселення ОСОБА_4 з належної їй на параві власності квартири АДРЕСА_1.
Зазначала, що набула право власності на вказане житло на підставі договору купівлі-продажу від 14 березня 2006 року, посвідченого приватним нотаріусом Запорізького міського нотаріального округу. Квартиру придбала за кошти, отримані за договором кредитування. Житло є предметом договору іпотеки.
ОСОБА_4, яка є продавцем за вказаним правочином, зобов'язалася до 14 квітня 2006 року припинити реєстрацію в спірному житлі, між тим продовжує в ньому проживати та перебувати на реєстраційному обліку.
На теперішній час у зв’язку зі скрутним матеріальним станом вона неспроможна виконувати кредитні зобов'язання, тому має намір продати квартиру, проте проживання та реєстрація відповідачки в спірному житлі перешкоджає здійсненню цих намірів.
Оскільки проживання та реєстрація відповідача в належній їй квартирі створює перешкоди у здійсненні нею права власності, просила позов задовольнити і усунути ці перешкоди шляхом виселення ОСОБА_4 та припинення її реєстрації за вказаною адресою.
Рішенням Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 30 серпня 2010 року в задоволенні позову відмовлено.
На зазначене рішення ОСОБА_3 подала апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на допущені судом першої інстанції порушення норм матеріального та процесуального права, а також невідповідність висновків суду наданим доказам, просить рішення Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 30 серпня 2010 року скасувати та ухвалити нове рішення про задоволення позову.
Заслухавши суддю-доповідача, вислухавши пояснення представника апелянта та заперечення представника відповідача, розглянувши матеріали справи, перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає з наступних підстав.
Пунктом 1 частини 1 статті 307, статтею 308 ЦПК України передбачено, що за наслідками розгляду апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції апеляційний суд має право постановити ухвалу про відхилення апеляційної скарги і залишення рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення з одних лише формальних міркувань.
Судом з’ясовано, що ОСОБА_4 зареєстрована та постійно проживає у квартирі АДРЕСА_1. Право власності на квартиру вона набула на Ѕ частину - на підставі свідоцтва № 2242 про право власності, виданого АТ «Мотор Січ» 30 січня 1996 року, на Ѕ частину - на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом, виданого П’ятою Запорізькою державною нотаріальною конторою 15 вересня 2003 року ( а. с. 6-7 ).
06 листопада 2004 року до спірної квартири на правах члена сім’ї власника оселились і зареєструвались онука відповідачки ОСОБА_3 та її неповнолітній син ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1 ( а. с. 11-13).
14 березня 2006 року між ОСОБА_4 і ОСОБА_3 укладений договір купівлі-продажу квартири, який був посвідчений приватним нотаріусом Запорізького міського нотаріального округу та зареєстрований в реєстрі 14 березня 2006 року № 728. На підставі вказаного договору право власності на квартиру набула позивачка ( а. с. 8-10 ).
ОСОБА_4 залишилася проживати у спірній квартирі як член сім’ї нового набувача – онуки ОСОБА_3 і на підставі статей 150,156 ЖК України зберігає право користуватися жилим приміщенням ( а. с. 27-29 ). Цей факт визнавався і позивачкою ( а. с.27-28).
Незважаючи на ту обставину, що на теперішній час відносини між сторонами зіпсувалися і вони перестали проживати однією сім’єю, суд першої інстанції, виходячи з фактичних обставин справи, дійшов правильного висновку, що ОСОБА_4 має право користуватися спірною квартирою як колишній член сім’ї власника. При цьому суд в рішенні навів відповідні доводи з посиланням на надані про справі докази та положення норм матеріального права.
Рішення відповідає наданим доказам, вимогам закону, підстав для його скасування колегія суддів не вбачає.
Доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують та не дають підстав вважати, що справа вирішена неправильно.
Керуючись ст.ст. 307,308,313-315 ЦПК України, колегія суддів, -
УХВАЛИЛА:
Апеляційну скаргу ОСОБА_3 відхилити.
Рішення Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 30 серпня 2010 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, проте може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.
Головуючий :
Судді :