КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Справа: № 2-а-845/10/2670 Головуючий у 1-й інстанції: Шелест С.Б.
Суддя-доповідач: Цвіркун Ю.І..
У Х В А Л А
Іменем України
"11" жовтня 2010 р. м. Київ
Київський апеляційний адміністративний суд у складі:
Головуючого-судді –Цвіркуна Ю.І.;
суддів – Зайця В.С.,
Земляної Г.В.,
при секретарі судового засідання – Петриченко Ю.П.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за апеляційною скаргою Закритого акціонерного товариства «Ганза»на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 02 березня 2010 року у справі за позовом Закритого акціонерного товариства «Ганза»до Державної податкової інспекції у Оболонському районі міста Києва про визнання протиправним та скасування рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій,
в с т а н о в и в:
Закрите акціонерне товариство «Ганза»(далі –ЗАТ «Ганза», позивач) звернулося до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Державної податкової інспекції у Оболонському районі міста Києва (далі –ДПІ у Оболонському районі, відповідач) про визнання протиправним та скасування рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій.
Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 02 березня 2010 року у задоволені позову відмовлено.
Не погоджуючись з постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 02 березня 2010 року, ЗАТ «Ганза»звернулося до Київського апеляційного адміністративного суду з апеляційною скаргою, в якій просить ухвалене у справі судове рішення скасувати та постановити нове рішення, яким задовольнити заявлені позовні вимоги, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права.
Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши докази у справі та обговоривши доводи апеляційної скарги, судова колегія встановила наступне.
У листопаді 2009 року Державною податковою адміністрацією в Київській області проведено перевірку за дотримання суб’єктами господарювання порядку проведення розрахунків за товари (послуги), вимог регулювання обігу готівки, наявності торгових патентів і ліцензій господарської одиниці аптека №4 (місце знаходження: м. Узин, вул. Половича, 2/23) суб’єкта господарської діяльності ЗАТ «Ганза».
За результатами вказаної перевірки податковим органом складено акт від 11 листопада 2009р. №1110/26/54/23/16283454.
На підставі зазначеного акта перевірки, ДПІ у Оболонському районі м. Києва прийняте рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 30листопада 2009року № 0009492305 в сумі 145 010, 05 грн.
Як вбачається з матеріалів перевірки, штрафні (фінансові) санкції до позивача застосовано за порушення вимог п. 2.6 ст. 2 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні та на підставі абзацу 3 ст. 1 Указу Президента України «Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки».
Перевіркою встановлено, що позивачем не оприбутковано готівкові кошти у повній сумі у день їх надходження в книзі обліку розрахункових операцій №2654005205р/2 за період з 03.11.09р. по 10.11.09р. на загальну суму 29 002, 01 грн.
Звертається увага на те, що позивачем не заперечується вказаний факт, однак ЗАТ «Ганза»вважає, що невнесення Z- звітів до КОРО за вказаний період не можна вважати не оприбуткуванням готівки.
З такими доводами позивача не можна погодитись, виходячи з наступного.
Відповідно до п.1 ч.1 ст.33 Закону України «Про Національний банк України» від 20.05.1999 року N 679-XIV (із змінами, внесеними згідно із Законом України від 10.01.2002 р. N 2922-III), до повноважень Національного банку щодо організації готівкового грошового обігу, серед інших належить, зокрема, визначення порядку ведення касових операцій для банків, інших фінансових установ, підприємств і організацій.
Такий Порядок ведення касових операцій у національній валюті України підприємствами (підприємцями) визначає Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затверджене постановою Правління НБУ від 15 грудня 2004 року №637, зареєстроване в Міністерстві юстиції України 13.01.05р. за № 40/10320 (надалі –Положення).
Так, відповідно до п. 1.2 п. 1 Положення оприбуткування готівки –це проведення підприємствами і підприємцями обліку готівки в касі на повну суму її фактичних надходжень у касовій книзі, книзі обліку доходів і витрат, книзі обліку розрахункових операцій.
Відповідно до п. 2.6 п. 2 Положення уся готівка, що надходить до кас, має своєчасно (у день одержання готівкових коштів) та в повній сумі оприбутковуватися. У разі проведення готівкових розрахунків із застосуванням РРО або використанням РК оприбуткуванням готівки є здійснення обліку зазначених готівкових коштів у повній сумі їх фактичних надходжень у КОРО на підставі фіскальних звітних чеків РРО (даних РК). Суми готівки, що оприбутковуються мають відповідати сумам, визначеним у відповідних касових (розрахункових) документах.
Вищезазначеним нормами спростовуються доводи позивача про те, що невнесення фіскальних звітних чеків до КОРО не може вважатись не оприбуткуванням готівки.
Відповідно до абзацу 3 ст.1 Указу, за неоприбуткування (неповне та/або несвоєчасне) оприбуткування у касах готівки застосовується фінансова санкція у вигляді штрафу у п'ятикратному розмірі неоприбуткованої суми.
Перевіркою встановлено та не заперечується позивачем, що за період з 03.11.09р. по 10.11.09р. загальна сума отриманих аптекою готівкових коштів становить 29 002, 01 грн.; вказана сума не оприбуткована та не внесена в КОРО, про що свідчать також копія витягу з КОРО № 2654005205 р/2, зареєстрована ДПІ у Оболонському районі м. Києва та пояснення відповідальної особи позивача, яка знаходилась в аптеці під час перевірки, долучені до матеріалів справи.
Встановлено, що акт перевірки підписаний уповноваженою від позивача особою без зауважень.
Таким чином, враховуючи, що матеріалами справи підтверджується порушення позивачем вимог п. 2.6 п. 2 Положення, застосування податковим органом, згідно оспорюваного рішення, фінансової санкції за порушення норм регулювання обігу готівки у п’ятикратному розмірі неоприбуткованої суми в розмірі 145 010, 05 грн. (29 002, 01 * 5) –правомірне.
Критерії, визначені ст. 238 ГК України, на яку посилається позивач, як на підставу своїх вимог, щодо встановлення адміністративно-господарських санкцій виключно законами, не скасовують вимог Указу Президента України «Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки», прийнятого у 1995 році, тобто до набрання чинності ГК України (01.01.04р). Вказана норма ГК України не припиняє та не скасовує передбаченої чинним законодавством відповідальності за неоприбуткування готівкових коштів, встановленої Указом Президента України, який (указ), відповідно до ст. 106 Конституції України, є обов’язковим до виконання на території України.
В силу преамбули Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»цей Закон визначає правові засади застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг.
Отже, доводи позивача про те, що Положення та Указ не підлягають застосуванню до спірних правовідносин не заслуговують на увагу. Щодо Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», то відповідно до його преамбули, зазначений Закон визначає правові засади застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг.
Правові ж засади порядку ведення касових операцій у національній валюті України підприємствами (підприємцями), зокрема і оприбуткування грошових коштів, як зазначалось вище, регламентовані Положенням про проведення касових операцій в національній валюті в Україні, затвердженим постановою Правління НБУ № 637 від 15.12.2007 р.
Суд першої інстанції правильно встановив те, що підставою для застосування штрафної (фінансової) санкції не слугували порушення вимог Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», в зв'язку з чим доводи позивача про те, що до спірних правовідносин підлягає застосуванню Закон України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»не заслуговують на увагу.
За таких обставин, судова колегія Київського апеляційного адміністративного суду погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що позовні вимоги є не обґрунтованими, тому позов задоволенню не підлягає.
Колегія суддів визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Таким чином, враховуючи відповідні правові норми та встановлені обставини, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про застосування статті 200 КАС України.
Керуючись статтями 195, 196, 200, 205 КАС України, суд
у х в а л и в:
Апеляційну скаргу Закритого акціонерного товариства «Ганза»залишити без задоволення.
Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 02 березня 2010 року залишити без змін.
Рішення набирає законної сили з моменту проголошення, а якщо його було прийнято за наслідками розгляду у письмовому провадженні, - через п’ять днів після направлення копій особам, які беруть участь у справі (ч. 5 статті 254 КАС України). Касаційна скарга на судові рішення подається безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, крім випадків, передбачених цим Кодексом, а в разі складення постанови в повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу –з дня складення постанови в повному обсязі (стаття 212 КАС України).
Головуючий: Ю.І. Цвіркун
Суддя: В.С. Заяць
Суддя: Г.В. Земляна
Складено у повному обсязі 15.10.2010 року.