У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
15 жовтня 2009р. м. Івано-Франківськ
Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Івано-Франківської області в складі:
головуючого Пнівчук О.В.,
суддів Беркій О.Ю., Фединяка В.Д. секретаря Довжинської Н.Б.
з участю апелянта ОСОБА_1 та її представника ОСОБА_2
відповідачки ОСОБА_3
представника Пійлівської сільської ради Савчук Н.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1 до Пійлівської сільської ради, ОСОБА_3 про визнання частково недійсними рішення сесії сільської ради та державних актів на землю за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Калуського міськрайонного суду від 19 липня 2010 року,-
в с т а н о в и л а :
Рішенням Калуського міськрайонного суду від 19 липня 2010 року в задоволенні позову ОСОБА_1 до Пійлівської сільської ради, ОСОБА_3 про визнання частково недійсними рішень Пійлівської сільської ради від 03.09.2004 року про безоплатну передачу у приватну власність земельної ділянки для обслуговування житлового будинку 0,14 га та ведення особистого селянського господарства 0,21 га ОСОБА_3, визнання незаконними державних актів від 24.05.2007 року на право власності на земельну ділянку в розмірі 0,0066 га для будівництва та обслуговування житлового будинку і господарських будівель та право приватної власності на земельну ділянку для будівництва та обслуговування житлового будинку та господарських будівель в розмірі 0,1595 га на ім.»я ОСОБА_3 – відмовлено.
На дане рішення ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу, в якій посилається на порушення норм матеріального та процесуального права.
Апелянт зазначила, що при ухваленні рішення за її позовом суд першої інстанції не взяв _____________________________________________________________________________
Справа № 22-ц-4305/2010 р. Головуючий у 1 інстанції Бердан Н.В.
Категорія 45 Доповідач Пнівчук О.В
до уваги те, що відповідачкою ОСОБА_3 не було виконано вимоги закону щодо реєстрації права власності на спадкове майно після смерті ОСОБА_6, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 року. За таких обставин, вважає апелянт відповідачці не могли надати у власність
земельну ділянку для обслуговування будинку, власником якого вона не являється.
Крім того, поза увагою суду залишилась також та обставина, що в результаті приватизації земельної ділянки вона позбавлена під»їзду до своєї земельної ділянки. Згідно погосподарських книг за будинковолодінням покій ОСОБА_6 було закріплено для будівництва і обслуговування житлового будинку і господарських споруд 0,02 га землі, а приватизовано 0,16 га.
Зважаючи на те, що її будинок та будинок ОСОБА_6 знаходяться на одному подвір»ї, то на вважає апелянт, відповідачці надали землю яка перебувала в її користуванні без попереднього її вилучення.
Апелянт просила рішення суду скасувати та постановити нове рішення яким позов задовольнити.
В судовому засіданні апелянт ОСОБА_1 та її представник ОСОБА_2 вимоги апеляційної скарги підтримали, відповідачка ОСОБА_3, представник Пійлівської сільської ради Савчук .В. заперечили доводи апеляційної скарги.
Вислухавши доповідача, пояснення сторін, перевіривши матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення з наступних підстав.
Відповідно до вимог ст. 10, 60 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Із матеріалів справи вбачається,що ОСОБА_1 пред»явила позов до Пійлівської сільської ради та ОСОБА_3 про визнання недійсними рішень сільської ради та державних актів про право приватної власності на землю виданих на ім»я ОСОБА_3, посилаючись на те, що відповідачці передано у власність частину земельної ділянки яка перебувала в її користуванні.
Разом з тим, на підтвердження своїх позовних вимог позивачка не представила суду жодних доказів щодо площі та плану земельної ділянки закріпленої за її будинковолодінням чи порушені межі її землекористування та яка площа спірної земельної ділянки.
Таким чином, позивачка, посилаючись на порушення її прав як суміжного землекористувача не зазначила в чому саме полягає таке порушення та не представила з цього приводу належних доказів.
У зв»язку з цим, суд першої інстанції обґрунтовано відмовив у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1
Посилання апелянтки на те, що внаслідок приватизації відповідачкою ОСОБА_3 земельної ділянки, вона позбавлена можливості доступу до своєї земельної ділянки, не заслуговують на увагу, оскільки відповідно до технічної документації та державного акту на право приватної власності на землю ОСОБА_3 через земельну ділянку відповідачки проходить стежка шириною 70 см, тобто позивачка має доступ до своєї земельної ділянки.
Крім того, рішенням Пійлівської сільської ради від 17 серпня 2005 року затверджено акт комісії від 10.11.2004 року про те, що межа між земельними ділянками ОСОБА_3 та ОСОБА_1 проходить по давно існуючій границі та не порушена (а.с. 34-35).
Не заслуговують на увагу також доводи апелянтки про те, що відповідачка ОСОБА_3 не оформивши право власності на спадкове майно не вправі була приватизовувати земельну ділянку, оскільки земельна ділянка відповідачці передана у власність з дотриманням вимог чинного законодавства.
Рішення суду постановлено з дотриманням вимог норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують правильність висновків суду першої інстанції, а тому підстав для його скасування колегія суддів не вбачає.
Керуючись ст.ст. 307, 308, 313-315, 317 ЦПК України, колегія суддів, -
у х в а л и л а :
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.
Рішення Калуського міськрайонного суду від 19 липня 2010 року залишити без зміни.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, однак може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду України протягом двадцяти днів з часу набрання законної сили.
Головуюча Пнівчук О.В.
Судді: Беркій О.Ю.
Фединяк В.Д.