Справа № 2-2906 / 10

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М     У К Р А Ї Н И

07 жовтня 2010 року Антрацитівський міськрайонний суд Луганської області у складі:

Головуючого

Судді                              Назарової М.В.

При секретарі                Зятьковій О.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Антрацит цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Антрацитівської міської ради про зобов»язання нарахувати та виплатити на дитину, що постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи, щорічної допомоги,

В С Т А Н О В И В :

    ОСОБА_1 в інтересах неповнолітньої дитини – доньки ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, звернулась до суду з позовом до  Управління праці та соціального захисту населення Антрацитівської міської Ради  Луганської області про визнання незаконними дій Управління щодо нарахування  щорічної допомоги дитині, яка потерпіла від Чорнобильської  катастрофи, в зниженому розмірі, зобов»язання нарахування та виплати на дитину щорічної допомоги у розмірі 50 % мінімальної заробітної  плати з 01.03.2004 року по 31.05.10 року.

    В обґрунтування позовних  вимог позивачка ОСОБА_1 послалась на те, що  вона має неповнолітню дитину – доньку ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, яка має статус дитини, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи.                                                 Батьком дитини ОСОБА_2 є ОСОБА_3, який постраждав внаслідок Чорнобильської катастрофи, учасником ліквідації наслідків на ЧАЕС                             1 категорії, визнаний інвалідом 2-ї групи.                                 Відповідно п. 8 ст. 30  Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” від 28.02.91 року №796-Х11 потерпілим дітям та їх батькам державою гарантується щомісячна виплата мінімальної заробітної плати незалежно від інших виплат на кожну дитину шкільного віку, батьки якої стали інвалідами 1 або 2 групи.

    Фактично ж в період з 01.03.2004 року по 31.05.10 року відповідач нараховував та виплачував дитині щомісячні виплати у значно меншому розмірі, ніж передбачено законодавством.                                             13.01.09 року вона звернулась до відповідача з проханням донарахувати та виплатити їй щомісячні виплати на дитину відповідно до ст. 30 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, але 13.04.22.01.09 року отримала відповідь про відмову.                 На думку позивачки ОСОБА_1, дії Управління праці та соціального захисту населення  Антрацитівської міської Ради щодо нарахування  щомісячної допомоги на дитину ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, в заниженому розмірі - є незаконними.               Просить зобов’язати відповідача провести нарахування та виплату за рахунок Державного бюджету України відповідно до п. 8 ст. 30  Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” від 28.02.91 року  №796-Х11, щомісячної допомоги в розмірі мінімальної заробітної плати , визначеного законом на відповідні періоди, на ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, за період з 01.03.2004 року по 31.05.10 року.

    В судове засідання сторони не з»явилися, надавши заяви про слухання справи за їх відсутності: позивачка підтримує свої вимоги; відповідач їх не визнає та надав письмове заперечення, в якому вказує згідно ч. 2 ст. 99 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав і свобод та інтересів особи встановлено річний строк, який, якщо не встановлено  інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав свобод чи інтересів.

    Всі нормативно- правові акти, які стосуються прав та обов'язків громадян,  підлягають оприлюдненню (ст. 57 Конституції України) і про порушення своїх прав позивачка повинна була дізнатися з дня оприлюднення Закону України  № 796 - XII « Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи » або з дня оприлюднення рішень Конституційного Суду від 09.07.07 року та від 22.05.08 року.

    Позивачка отримує щомісячно виплати з 01.03.2004 року, і тому також могла дізнатися про розмір виплат з дня отримання щомісячної виплати.

    Вважає, що позивачкою пропущено строк звернення з позовом до адміністративного суду.

    Також зауважує на те, що позивачка вимагає визнати дії Управління незаконними, однак Управління є бюджетною установою, яка уповноважена на проведення виплат громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, за рахунок коштів Державного бюджету.

    Тому обсяги видатків на реалізацію державних програм з соціального захисту громадян, постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи, не можуть визначатись будь-яким іншим законом, крім закону про Державний бюджет України.

    Ст. 95 Конституції України про Державний бюджет на відповідний рік визначаються будь-які видатки держави на загальносуспільні потреби розмір і цільове спрямування цих видатків.

    Управління, як  отримувач коштів державного бюджету, діє відповідно до Бюджетного Кодексу України, де ч. 2 ст. 4 Бюджетного Кодексу України встановлено, що при здійсненні бюджетного процесу в Україні, положення нормативно-правових актів застосовується лише в частині, в яких вони, не суперечать положенням Конституції України, Бюджетного Кодексу України та закону Державний бюджет України.

    Виходячи з реальних можливостей видаткової частини Державного бюджету, як це і передбачено Конституцією України і законами, що визначали розмір мінімальної заробітної плати на відповідні роки, держава гарантує виплату щомісячної виплати, яка передбачена п.п. 6 та 8 ст. 30  Закону України № 796-ХІІ в розмірах, встановлених постановами Кабінету Міністрів України № 836 від 26.07.96 року та № 649 від  20.04.07 року.

    Паспорта бюджетних програм, затверджених наказом Міністерством праці та соціальної  політики України і Міністерством фінансів України від 19.02.07 року              № 57/211, від 21.02.08 року  № 62/255, від 10.02.09 року № 51/118, відж 15.06.10 р. №148/450 передбачають виплату щомісячної виплати на дітей постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи і обсяги бюджетного призначення на ці цілі в розмірах,   встановлених  вищевказаними постановами Кабінету Міністрів України № 836 і № 649.

    Відповідно до розмірів, встановленими цими постановами Кабінету Міністрів України, Управлінням провадилась виплата позивачці на її дитину.

      Крім того, п. 37 ст. 77 Закону України "Про Державний бюджет України на 2006 рік" призупинено дію п. 6 ст. 30 Закону України №796-XII.

    Норма п. 37 ст. 77 Закону  України  " Про Державний бюджет України на 2006 рік " не визнана неконституційною Конституційним Судом України, була чинна.

    Пунктом 30 ст. 71 Закону  України  " Про Державний бюджет України на 2007 рік " - призупинено дію п.6 ст. 30 Закону  України  № 796-ХІІ.

    Рішення Конституційного Суду про неконституційність п.30 ст.71 Закону  України  

" Про Державний бюджет України на 2007  рік " прийнято лише 09.07.2007 року.

    Тобто, при проведені щомісячної виплати позивачки з 01.01.2007 року по 09.07.2007  року положення п.30 ст.71 Закону  України  " Про Державний бюджет України на 2007 рік "- були чинні.

    Призупинення дії закону не дає право на його застосування. Тому, Управління діяло відповідно до діючого законодавства.

    Пунктом 28 п.п. 5, р II Закону  України  " Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України " текст п.п. 6, 8 ст. 30 Закону України  № 796-ХІІ був викладений в редакції, де Кабінету Міністрів України надано право встановлювати розміри щомісячних виплат які передбачені п. 6, п. 8 ст. 30 Закону України № 796 -XII.

    Рішення про неконституційність п. 28, п.п. 5 р II Закону  України  " Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України " прийнято 22.05.08 року.

    Тобто, при проведенні виплати с 01.01.2008  року по 22.05.2008 року положення п.2 8 п.п. 5, р П вищевказаного закону були чинні. Управління діяло відповідно до діючого законодавства.

    Ст. 71 Закону України "Про Державний бюджет України на 2009 рік" надано право Кабінету Міністрів України у 2009 році  встановлювати розмір соціальних виплат, які відповідно до законодавства визначаються  залежно від розміру мінімальної заробітної плати, в абсолютних сумах у межах асигнувань передбачених за відповідними бюджетними програмами.

    Зазначені положення ст. 71 Закону  України  " Про державний бюджет України на 2009 рік " чинні по теперішній час і не визнані неконституційними.

    Виходячи з вищевказаного,  вважає, що при нарахуванні та виплаті  ОСОБА_4 щомісячної виплати на дитину, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи за 2004-2010 роки дії Управління були правомірними. Управління діяло на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

    Також послався на те, що позивачка вимагає зобов'язати Управління провести нарахування і виплату щомісячної виплати на дитину за 2004-2009 роки, тобто за минулі роки, які не передбачені законом про Державний бюджет у поточному 2010 році.     Управління уповноважено здійснювати виплату за рахунок коштів державного бюджету в порядку та у спосіб, передбачений Бюджетним Кодексом України.

    Пунктом 6 ст. 51 Бюджетного Кодексу встановлено, що будь-які  зобов'язання, взяті юридичними особами за коштами державного бюджету без відповідних бюджетних асигнувань або з перевищення повноважень,  встановлених цим Кодексом та законом про Державний бюджет України, не вважаються бюджетними зобов'язаннями.

    Виплата державного бюджету на покриття таких зобов'язань не можуть здійснюватись.

    Таким чином, Управління не вправі збільшувати виплати і провадити донарахування щомісячної виплати на дітей, постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи, за минулі роки і брати зобов'язання на проведення таких виплат, які не відповідають Закону про Державний бюджет України на поточний 2010 рік, оскільки це приведе до нецільового використання бюджетних коштів, що є бюджетним правопорушенням.

    Згідно ст. 119, 121 Бюджетного Кодексу України,  Управління, як одержувач коштів державного бюджету, несе відповідальність за нецільове використання коштів державного бюджету.

    Просить у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовити.

Суд, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повно і всебічно з»ясованих обставинах  в адміністративній справі та підтверджених доказами, які були досліджені в судовому засіданні, вважає позов таким, що  підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

В судовому засіданні встановлено, що позивачка ОСОБА_1 з 21.08.1982 року  перебуває в зареєстрованому шлюбі із ОСОБА_3 /а.с. 8/.

    Від шлюбу вони мають неповнолітню дитину – доньку ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 ( а.с. 9).

    Дитина ОСОБА_2 має статус дитини, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи, що підтверджується посвідченням серії НОМЕР_2 від 10 травня 1993 року (а.с. 10).

    Батьком дитини ОСОБА_2 є ОСОБА_3, який постраждав внаслідок Чорнобильської катастрофи, є учасником ліквідації наслідків на ЧАЕС 1 категорії, що підтверджується посвідченням серії НОМЕР_1 від 01.12.99 року /а.с. 11/,  визнаний  інвалідом другої групи ( 12).

    Згідно п. 8 ч. 1 ст. 30 Закону України “Про соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” щомісячна потерпілим дітям, зазначеним у пунктах 1-6 ст. 27 цього Закону, та їх батькам надаються такі гарантовані державою компенсації та пільги: щомісячна виплата мінімальної заробітної плати сім»ям на кожну житину шкільного віку, яка стала інвалідом або перебуває на диспансерному обліку по захворюванню внаслідок Чорнобильської катастрофи, а також дітям шкільного віку, батьки яких стали інвалідами 1 або 2 групи чи померли внаслідок Чорнобильської катастрофи, замість виплати, передбаченої пунктом 6 цієї статті, якщо вказана дитина не перебуває на повному державному забезпеченні; необхідність взяття дитини на такий диспансерний облік визначається лікарською консультаційною комісією.

    В судовому засіданні встановлено, що відповідач здійснював позивачці передбачену вказаною нормою Закону щомісячну виплату, але в розмірі, визначеному  постановами Кабінету Міністрів України № 836 “Про компенсаційні виплати особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” та № 649 «Про встановлення розмірів виплат деяким категоріям громадян, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» - 3 грн. 30 коп. у 2003-04 р.р., по 6 грн. 40 коп. – у 2005 р. та по 25.04.07 р., з 25.04.07 р. по 31.12.07 р. – 32 грн. 00 коп. щомісячно, в 2008 році – по 32 грн. 00 коп. щомісячно.

    Проте, погодитися із відповідачем щодо такого розміру виплат не можна з наступних підстав.

    Так, ст. 19 Конституції України встановлено, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

    Відповідно до ст. 50 Конституції України кожен має право на безпечне для життя і здоров'я довкілля та на відшкодування завданої порушенням цього права шкоди.

          Основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, зокрема, соціальний захист потерпілого населення, визначені Законом України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”.

    Ст. 63 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” передбачено, що фінансування витрат, пов'язаних з реалізацією цього  Закону, здійснюється за рахунок Державного бюджету України.

    Постановою Кабінету Міністрів України від 4 березня 2002 року № 256, якою затверджений  Порядок фінансування видатків місцевих бюджетів на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення за рахунок субвенцій з державного бюджету, встановлено, що головними розпорядниками коштів місцевих бюджетів на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення є керівники головних управлінь, управлінь, відділів та інших самостійних структурних підрозділів місцевих держадміністрацій, виконавчих органів рад, до компетенції яких належить питання праці та соціального захисту населення.

    Таким чином, відповідач - Управління  праці та соціального захисту населення  Антрацитівської  міської  Ради  Луганської області - є головним розпорядником коштів місцевого бюджету за рахунок субвенцій  з  державного бюджету та на нього покладений обов'язок щодо реалізації механізму фінансування видатків місцевих бюджетів на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення, зокрема, пільг громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи.

    Суд вважає, що відповідач необґрунтовано застосував при виплаті компенсації на дитину розміру виплат, який встановлений Постановою Кабінету Міністрів України від 26.07.1996 року № 836 “Про компенсаційні виплати особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” – та № 649 «Про встановлення розмірів виплат деяким категоріям громадян, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

    Відповідно до ст. 8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Конституція має найвищу юридичну силу.

    Закони та інші нормативно правові акти приймаються на основі Конституції України та повинні відповідати їй.

    Постанови, положення, порядки готуються на підставі законів України, актів чи доручень Президента України, актів Кабінету Міністрів України, рішень урядових комітетів, доручень Прем'єр-міністра, Першого віце-прем'єр-міністра, віце-прем'єр-міністрів (пункт 10 розділу VI Тимчасового регламенту Кабінету Міністрів України від 05 червня 2000 року

 № 915).

    Таким чином, нормативно-правові акти Кабінету Міністрів України повинні відповідати актам вищої юридичної сили.

    Згідно ст. 67 Закону України “Про соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, конкретні розміри всіх видів доплат, пенсій і компенсацій підвищуються Кабінетом Міністрів України,  відповідно до зміни вартості життя і зростання мінімальної заробітної плати.

    Встановлений Постановою Кабінету Міністрів України № 836 від 26 липня 1996 року “Про компенсаційні виплати особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, розмір щомісячної грошової допомоги дітям, які потерпіли від Чорнобильської катастрофи не збільшувався, в той час як Законами України про мінімальну заробітну плату та про державний бюджет на відповідний рік розмір мінімальної заробітної плати збільшувався неодноразово, і вказаний розмір щомісячної компенсації є значно нижчим за відповідний, передбачений п. 6, 8 ч. 1 ст. 30 Закону України “Про соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, кратний розміру мінімальної заробітної плати.

    Так, Законами України встановлювались розміри мінімальної заробітної плати:

- ст. 89 Закону України «Про Державний бюджет України на 2004 рік» від 27.11.03 року  № 1344-IV  встановлено з 01.01.04 року розмір мінімальної заробітної плати 205 гр. на місяць, з 1.09.04 року - 237 гр. на місяць;

- ст. 83 Закону України № 2285-1У від 23.12.04 року встановлено розмір мінімальної  заробітної плати - з 01.01.05 року - 262 гр.; 01.04.05 року – 290 гр.; 01.07.05 року – 310 гр.; 01.09.05 року - 332 гр.;

- ст. 76 Закону України № 489 -У від 19.12.06 року встановлено розмір мінімальної заробітної плати - з 01.01.07 року - 400 гр.; 01.04.07 року – 420 гр.; 01.07.07 року - 440 гр.; 01.10.07 року – 460 гр.;

- ст. 59 Закону України № 107-У1 від 28.12.07 р., встановлено розмір мінімальної заробітної плати - з 01.01.2008 року – 515 гр.; 01.04.08 року – 525 гр.; 01.10.08 року -           545 гр.; 01.12.08 року - 605 гр.,

- ЗУ № 835-У1 від 26.12.08 р. «Про Державний бюджет України на 2009 рік» встановлено розмір мінімальної заробітної плати: з 01.01.09 р. – 605 грн., з 01.04.09 р. – 625 грн., з 01.07.09 р. – 630 грн., з 01.10.09 р. – 650 грн., з 01.11.09 р. – 744 грн.;

- ЗУ № 1646-У1 від 20.10.09 р. «Про встановлення прожиткового мінімуму та мінімальної заробітної плати» встановлено розмір мінімальної заробітної плати – з 01.01.10 р. – 869 грн., з 01.04.10 р. – 884 грн., а не постанови Кабінету Міністрів України №  836                   та постанови Кабінету Міністрів України № 649.        

    Згідно ч. 4 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України у разі невідповідності нормативно-правового акта Конституції України, закону України, суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу, тому до спірних правовідносин суд застосовує нормативний акт вищої юридичної сили - Закон України “Про соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”.

    Враховуючи, що щомісячна допомога на дитину відповідачем виплачувалась починаючи з 01.03.04 року, тому саме з цього часу відповідач може нести відповідальність та сплачувати різницю між виплаченою та належною сумою, а саме, за період з 01.03.04 року по 31.12.04 року та з 01.01.05 року по 31.12.05 року.

    Тому суд погоджується із позивачем щодо правомірності його вимог за цей час.

    Що ж до вимог позивача за 2006 рік, то суд вважає їх такими, що не підлягають задоволенню, оскільки дія абзацу 2 та 3 ч. 4 ст. 48 була зупинена в частині виплати компенсацій і допомоги у розмірах відповідно до мінімальної заробітної плати на 2006 рік, згідно із п. 37 ст. 77 Закону України N 3235-IV  від 20.12.2005 року “Про Державний бюджет України на 2006 рік”, який до теперішнього часу не визнаний неконституційним Конституційним Судом України.

    Таким чином, суд вважає, що відповідачем правомірно була виплачена позивачці щомісячна виплата на дитину  з 01.01.06 року по 31.12.06 року по 3 гр. 30 коп. згідно до постанови Кабінету Міністрів України «Про компенсаційні виплати особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» № 836 від 26.07.96 року.

            Що стосується вимог позивачки ОСОБА_1 за 2007-2008 роки, то на думку суду вони підлягають частковому задоволенню, виходячи з наступного.

    Пунктом 1 Рішення Конституційного Суду України від 9 липня 2007 року                    № 6-рп/2007 визнані такими, що не відповідають Конституції України, серед інших, положення пункту 30 ст. 71 Закону України „Про Державний бюджет України на 2007 рік”, яким була зупинена дія, у том числі ст. 30 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», внаслідок чого положення ст. 30 підлягають застосуванню  у 2007 році.

        Враховуючи, що положення Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік», що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення, суд вважає, що у відповідача з 01.01.07 року  до 9.07.07 року були відсутні правові підстави для щомісячної  виплата у розмірі мінімальної заробітної плати .

        Таким чином, суд вважає, що відповідачем правомірно були виплачені позивачці щомісячні виплати в розмірі 3 гр. 30 коп. за період з січня 2007 року  по 24.04.2007 року,

встановленому постановою Кабінетом Міністрів України від 26.07.1996 року № 836 “Про компенсаційні виплати особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” та

щомісячні  виплати  в розмірі 16 гр. 50 коп. за період з 25.04.07 року по 31.12.2007 року,

встановленому постановою Кабінетом Міністрів України  № 649 від 20.04.2007 року «Про встановлення розмірів деяким категоріям громадян, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

    Отже, з 9 липня 2007 року була відновлена дія ст. 30 Закону України Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

    За таких обставин, суд вважає,  що  у 2007 році  позивачка мала право на отримання щомісячної виплати на дитину у розмірі 50% мінімальної заробітної плати тільки в період з 09.07.07 року по 31.12.07 року.

      Рішенням Конституційного Суду України № 10-рп від 22.05.08 року визнані такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), положення, зокрема підпункту "а" підпункту 5 пункту 28 розділу II Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 28.12.2007 року № 107-VI.

    Враховуючи, що положення Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України», що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення, суд вважає, що у відповідача з 01.01.08 року  до 22.05.08 року були відсутні правові підстави для щомісячної  виплата у розмірі мінімальної заробітної плати .

        Таким чином, суд  вважає, що відповідачем правомірно була виплачена позивачці щомісячна виплата в розмірі 32 грн. за період з січня 2008 року по 22.05.08 року, встановленому постановою Кабінетом Міністрів України № 649 від 20.04.07 року «Про встановлення розмірів деяким категоріям громадян, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

        Отже, з 22 травня 2008 року була відновлена дія п. 8 статті 30 “Про соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, за якою потерпілим дітям, зазначеним у пунктах 1-6 статті 27 цього Закону, та їх батькам надаються такі гарантовані державою компенсації та пільги: щомісячна виплата мінімальної заробітної плати сім»ям на кожну житину шкільного віку, яка стала інвалідом або перебуває на диспансерному обліку по захворюванню внаслідок Чорнобильської катастрофи, а також дітям шкільного віку, батьки яких стали інвалідами 1 або 2 групи чи померли внаслідок Чорнобильської катастрофи, замість виплати, передбаченої пунктом 6 цієї статті, якщо вказана дитина не перебуває на повному державному забезпеченні; необхідність взяття дитини на такий диспансерний облік визначається лікарською консультаційною комісією.

    За таких обставин, суд  вважає, що позивачка мала право на отримання щомісячної виплати мінімальної заробітної плати тільки за період з 22.05.08 року по 31.12.08 року.          

    Що стосується вимог позивача ОСОБА_1 за період з 01.01.09 року по 31.05.10 року, то суд вважає, що такі  вимоги не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 71 Закону України "Про Державний бюджет України на 2009 рік" від 26.12.08 року № 835-УІ було надано право Кабінету Міністрів України у 2009 році встановлювати розміри соціальних виплат, які відповідно до законодавства визначаються залежно від розміру мінімальної заробітної плати, в абсолютних сумах та  межах асигнувань, передбачених за відповідними бюджетними програмами.

           Названа норма передбачає встановлення в абсолютних сумах розмірів лише тих виплат, вихідним критерієм розрахунку яких є розмір мінімальної заробітної плати.

Відповідно п. 8 ст. 30  Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” від 28.02.1991 року  №796-Х11 потерпілим дітям та їх батькам державою гарантується щомісячна виплата, яка  

визначається  залежно від розміру мінімальної заробітної плати.

    Зазначені положення ст. 71 Закону  України  " Про державний бюджет України на 2009 рік " чинні по теперішній час і не визнані неконституційними Конституційним Судом України.

Таким чином, враховуючи викладене, вимоги позивачки ОСОБА_1  є првомірними в частині зобов»язання відповідача проведення перерахунку та виплати щомісячних випат, встановлених п. 8 ч. 1 ст. 30 Закону України “Про соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” з 01.03.04 року  по 31.12.04 року, за рахунок державного бюджету на її користь на доньку ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2.

Проте, згідно ст. 257 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки. З вказаними позовними вимогами позивачка звернулася до суду лише 05.07.10 р. /а.с. 3/, тобто після спливу встановленого законом строк звернення до суду, доказів поважності причин пропуску строку звернення до суду позивачкою не надано, прохання про поновлення цього строку не заявлено.

З матеріалів справи вбачається, що відповідач, хоча і помилково посилався на норми КАСУ, проте наполягав на застосуванні строків, і, таким чином, оскільки згідно ч. 4 ст. 267 ЦК України сплив позовної давності, про застосування якої заявленою стороною у спорі, є підставою для відмови у позові, то суд вважає саме з цих підстав відмовити у задоволенні позовних вимог за період з 01.03.04 року по 31.12.04 року, з 01.01.05 року по 31.12.05 року, а за період з 09.07.07 року по 31.12.07 року та з 22.05.08 року по 31.12.08 року – задовольнити повністю.

Щодо вимог за 2009 рік, то у їх задоволенні суд відмовляє з вищенаведених підстав.

Що ж до вимог за 2010 рік, то оскільки суду не надані відомості про існування між сторонами спірних правовідносин /відмова відповідача, на яку посилається позивачка, мала місце 22.01.09 р./ а.с. 14/ у подальшому, то суд також відмовляє у задоволенні позову з цих підстав.

На підставі викладеного, керуючись статтями ст. ст. 10, 11, 60 ЦПК України, п.8 ст. 30  Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” від 28.02.91 року  №796-Х11, ст. 89 Закону України «Про Державний бюджет України на 2004 рік» від 27.11.03 року  № 1344-IV,

ст. 83 Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про Державний

бюджет України на 2005 рік» та деяких інших законодавчих актів України»

від 25.03.05 року № 2505, ст. 76 Закону України «Про Державний бюджет

України на 2007 рік»,ст. 59 Закону України «Про Державний бюджет України

на 2008 рік»,  ст. 71 Закону України « Про Державний бюджет України на 2009

рік», суд, -

                                                В И Р І Ш И В :

Позов ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Антрацитівської міської ради про зобов»язання нарахувати та виплатити на дитину, що постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи, щорічної допомоги задовольнити частково.

Зобов»язати Управління праці та соціального захисту населення Антрацитівської  міської Ради Луганської області провести ОСОБА_1  нарахування та виплату за рахунок коштів Державного Бюджету України, відповідно до п. 8 ст. 30  Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” від 28.02.1991 року  №796-Х11 щомісячної  допомоги  у розмірі мінімальної  заробітної плати, встановленої  законодавством на відповідний період, на  неповнолітню ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, за період  з 09.07.07 року по 31.12.07 року та з 22.05.08 року по 31.12.08 року, в  решті   вимог - відмовити за пропуском строку звернення до суду та за необґрунтованістю.

Рішення суду може бути оскаржене протягом десяти днів з дня його проголошення  шляхом подачі апеляційної скарги, а особами, які брали участь у справі, але не були присутні під час проголошення судового рішення – з дня отримання копії цього рішення – і в той же строк.

Рішення надруковано у нарадчій кімнаті.

    Головуючий:                                                                      М.В. Назарова