Справа № 2-3260 / 10                

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 вересня 2010 р. Антрацитівський міськрайонний суд Луганської області у складі: головуючого

    судді                                     Назарової М.В.

    при секретарі                       Зятковій О.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Антрацит цивільну справу за позовом  ОСОБА_1 до Управління Пенсійного Фонду України в м. Антрацит про перерахунок пенсії та відшкодування  недоплати по пенсії, -

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Управління Пенсійного Фонду України в м. Антрацит Луганської області про перерахунок пенсії та відшкодування  недоплати по пенсії.

    В обґрунтування вимог позивач ОСОБА_1 послався на те, що він  є громадянином, який постраждав внаслідок Чорнобильської катастрофи, учасником  ліквідації  наслідків на ЧАЕС 1 категорії, з 01.05.08 року внаслідок повторного огляду є інвалідом 3-ї групи по захворюванню, пов'язаному з виконанням  обов’язків воїнської служби із ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, у зв'язку із чим йому була призначена пенсія.

Також  зазначив, що згідно зі ст. 54 Законом України  “Про статус і соціальний захист громадян, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” від 28.02.91 року №796-Х11 призначений розмір пенсії для інвалідів 3 групи повинен бути не нижчим                       6 мінімальних пенсій за віком, додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю у розмірі 50%  мінімальної пенсії за віком, для інвалідів 2 групи - не нижчим 8 мінімальних пенсій за віком, додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю у розмірі 75 %  мінімальної пенсії за віком.

Проте, відповідач нараховував та виплачував йому пенсію у значно нижчому розмірі.

Відповідно до ч. 2 ст. 46 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.03 року № 1058-ІУ нараховані суми пенсії, не отримані з вини органу, що призначає і виплачує пенсію, виплачуються за минулий час без  обмеження будь-яким строком.

Статтею 24 Конституції України встановлена рівність громадян на конституційні права, свободи та рівність перед законом.

Тому просить зобов'язати УПФУ в м. Антрацит Луганської області здійснити перерахунок та виплату йому за період з 01 січня 2005 року по 31 грудня 2007 року та з 22 травня до 30 червня 2008 року основної пенсії, виходячи з 6-ми мінімальних пенсій за віком та додаткової пенсії, виходячи з 50% мінімальної пенсії, виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком, що відповідає прожитковому мінімуму на відповідні періоди.

В судове засідання позивач не з’явився та просив суд розглядати справу без його участі.

Представник відповідача - УПФУ в м. Антрацит - в судове засідання не з»явився, надіслав заперечення на позов, також просив справу за їх відсутності, вимоги позивача ОСОБА_1 повністю не визнають, посилаючись на те, що позивача дійсно з 29.04.91 р. визнано інвалідом 3-ї групи від захворювання, яке пов»язане  з виконанням обов»язків військової служби по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС. І з цього часу той отримує відповідну пенсію в розмірі фактичних збитків на підставі ст.ст. 50, 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" від 28.02.91р. № 796-ХІІ.

    30.06.10 року позивач звернувся до УПФУ в м. Антрацит із заявою про  перерахунок з 01.01.05 року по 30.06.08 року державної та щомісячної додаткової пенсій, у чому йому Рішенням № 78 від 08.07.10 року було відмовлено.

    Також послався на те, що відповідно до ст. 49 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" від 28.02.91р. № 796-ХП пенсії особам, віднесеним до категорій 1, 2, 3, 4, встановлюються у вигляді державної пенсії та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, яка

призначається після виникнення права на державну пенсію.

    Відповідно до вимог ст. 54 Закону пенсії по інвалідності, що настала

внаслідок каліцтва чи захворювання внаслідок Чорнобильської катастрофи

можуть призначатися за бажанням громадянина із заробітку, одержаного за роботу в зоні відчуження в 1986-1990 роках, у розмірі відшкодування фактичних збитків. В усіх випадках розміри пенсій для інвалідів по 3 групі інвалідності, щодо яких встановлено зв'язок з Чорнобильською катастрофою, не можуть бути нижчими 6 мінімальних пенсій за віком, по 2 групі інвалідності - 8 мінімальних пенсій за віком. Порядок обчислення пенсії по інвалідності, що настала  внаслідок Чорнобильської катастрофи, визначається Кабінетом Міністрів України.

    Відповідно до вимог ст. 50 Закону "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, інвалідам 3 групи, віднесеним до категорії 1, призначається у розмірі 50% мінімальної пенсії за віком, інвалідам 2 групи - у розмірі 75% мінімальної пенсії за віком.

    Відповідно до ч. 1 ст. 67 конкретні розміри всіх доплат, пенсій і компенсацій підвищується Кабінетом Міністрів України.

    Згідно з Постановою Верховної Ради України "Про порядок введення в дію статей 10, 33, 34 Закону України "Про оплату праці" та встановлення мінімального розміру пенсії за віком" від 20.02.96 № 49/96-ВР з 01.03.1996 мінімальну пенсію за віком було встановлено в розмірі 1 млн. 500 тис. крб. (15 гривень -  відповідно до Указу Президента України від 25.08.96 № 762/96 "Про грошову реформу в Україні").

    З 01.07.96 відповідно до п. 4 постанови Кабінету Міністрів України від 26.07.96 № 836 "Про компенсаційні виплати особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" виплати, передбачені Законом, що ґрунтуються на мінімальному розмірі пенсії за віком, мали також провадитися виходячи з суми 1500 тис. крб.

    Цією ж постановою Кабінету Міністрів України визначено, що з 01.08.96 розмір мінімальної пенсії за віком був збільшений в 1,108 разів (16,62 грн.).

    Згідно постанови Кабінету Міністрів України від 03.01.02 № 1 "Про підвищення розміру пенсій та інших соціальних виплат окремим категоріям пенсіонерів, фінансування яких здійснюється за рахунок коштів державного бюджету" розрахунок пенсій, виплачуваних відповідно до частини 4 статті 54 Закону і додаткових пенсій, здійснювався виходячи з розміру пенсії за віком 19,91 грн.

    З 01.01.2006 набрала чинності постанова Кабінету Міністрів України від 27.12.05 № 1293, згідно з якою було збільшено розмір пенсій, призначених відповідно до ст. 54 Закону України "Про статус і соціальний захист-громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи":

- у 3,5 рази - пенсію по інвалідності учасникам ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС у 1986 році;

- у 2,5 рази - пенсію по інвалідності учасникам ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС у            1987-1990  роках.

    При цьому було встановлено, що мінімальний розмір пенсії, передбачений                ч. 4 ст. 54 Закону, для інвалідів 2 групи не може бути нижчим 500 гр.

    Законом України від 05.10.06 № 231-У було доповнено ст. 67 Закону "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" частиною третьою (набрала чинності з 31.10.06), якою передбачено, що в разі збільшення розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, підвищуються розміри: пенсії, визначеної відповідно до ст. 54 Закону; додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю особам, віднесеним до категорії 1, 2, 3 та 4; щомісячної компенсації сім'ям за втрату годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи.

    З урахуванням зростання розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність (перше підвищення розміру прожиткового мінімуму з моменту набрання чинності Законом України від 05.10.2006 № 231-У), з 1 січня 2007 року розмір виплат, передбачених  ч.3 ст. 67 Закону "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" підвищено на коефіцієнт зростання прожиткового мінімуму.

    З 01.01.08 р. згідно ст. 54 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" (в редакції                     Закону № 107-УІ від 28.12.07), розмір державної пенсії для інвалідів, щодо яких встановлено зв'язок з Чорнобильською катастрофою, для учасників ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС у 1987-1990 роках році, по 2 групі інвалідності не може бути нижчим 200 % прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.

    З 01.01.08 р. згідно ст. 50 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" (в редакції

Закону № 107-УІ від 28.12.2007р.) інвалідам 2 групи, віднесеним до категорії 1, призначається щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, в розмірі 20% прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.

    Зазначені зміни, згідно рішення Конституційного суду України від 22.05.08                № 10-рп визнані неконституційними та втратили чинність лише з 22.05.2008.

    Тобто виплата пенсії в період з 01.01.2008 по 21.05.2008 позивачу проведена у встановленому Законом розмірі.

    Намагання позивача самостійно розрахувати, який повинен бути розмір мінімальної пенсії за віком, що відповідає розміру прожиткового мінімуму у відповідності до ст.ст. 50, 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" та ст. 2 Закону України "Про прожитковий мінімум" не може бути прийнято судом до уваги, оскільки  законодавчо мінімальний розмір пенсії за віком у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначений ст. 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" встановлено Законом України "Про внесення змін до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 23.12.04 р. № 2291-ІУ, що набрав чинності з 12.01.05 року.

    Крім того, перерахунок пенсій особам, яким призначено пенсію відповідно до ст. 54 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" виходячи з розміру мінімальної пенсії, встановленої Законом "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування"  суперечить чинному законодавству. Відповідно до вимог ч.1 та 3 статті 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" мінімальний розмір пенсії за віком за наявності у чоловіків 25, а у жінок - 20 років страхового, стажу встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом, та застосовується виключно для визначення розмірів пенсій, призначених згідно з цим Законом.

    Таким чином, вимога позивача про те, що базова мінімальна пенсія за віком при нарахуванні пенсії на підставі статей 50, 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" повинна визначатись згідно із Законами України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" та про Державний бюджет України на відповідний рік суперечить законодавству, що підлягає застосуванню до спірних правовідносин.

    Посилання позивача на ч. 2 ст. 46 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» при вимозі перерахунку пенсії за минулий період недоречне, оскільки зазначена норма передбачає випадки виплати нарахованої, але не отриманої суми пенсії. Пенсія позивачу нарахована і виплачена в розмірах, встановлених діючим законодавством.

    Строки перерахунку пенсії визначено статтею 45 зазначеного Закону.

    Відповідно до статті 45 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» перерахунок призначеної пенсії проводиться з першого числа місяця, в якому заявник звернувся за перерахунком пенсії, якщо відповідну заяву з усіма необхідними документами подано ним до 15 числа включно, і з першого числа наступного місяця, якщо заяву з усіма необхідними документами подано ним після 15 числа.

    Крім того, для звернення до суду із заявою про перерахунок пенсії з 01.01.05-31.12.07 року та з 22.05.08-30.06.09 року позивачем пропущено строк позовної давності, встановлений статтею 257 ЦПК  України.

    Наполягає на застосуванні при розгляді справи строку позовної давності для звернення до суду та прошу відмовити позивачу в задоволенні позову.

    Просить у  задоволенні позову ОСОБА_1 відмовити.

Суд, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повно і всебічно з'ясованих обставинах в адміністративній справі та підтверджених доказами, які були досліджені в судовому засіданні, вважає позов таким, що не підлягає задоволенню з наступних підстав.    

Відповідно до ч. 1 ст. 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Основні положення щодо реалізації конституційного права  громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, на охорону їх життя і здоров'я, створення єдиного порядку  призначення категорій зон радіоактивно забруднених територій, умов проживання і трудової діяльності на них, соціального захисту потерпілого населення визначені та закріплені в Законі  України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

Нормами ст. 49 Закону України «Про статус і соціальний замет громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» передбачено пенсії особам, віднесеним до 1, 2, 3, 4 категорій у вигляді:

- державної пенсії;

- додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, яка призначається після виникнення права  на державну пенсію.

Відповідно до ст. 50 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської  катастрофи» особам, віднесеним до 1 категорії , які є інвалідами 3 групи, призначається щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, у розмірі 50 %  мінімальної пенсії за віком, інвалідам 2 групи – у розмірі 75 % мінімальної пенсії за віком.

Згідно зі ст. 54 Закону України «Про статус і соціальний захист  громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» в усіх випадках розмір пенсій для інвалідів  3 групи, щодо яких встановлено зв'язок з Чорнобильською катастрофою, не може бути нижчим 6 мінімальних пенсій за віком, по 2 груп інвалідності – 8 мінімальних пенсій за віком.

    Є встановленим, що позивач ОСОБА_1 є учасником ліквідації наслідків аварії на ЧАЄС та користується пільгами, передбаченими для осіб, віднесених до 1 категорії Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», про що свідчить посвідчення серії НОМЕР_1 /а.с. 6/.

    В період з 29.04.91 року позивача було визнано інвалідом 3-ї групи у зв’язку з захворюванням, пов'язаним з виконанням обов’язків воїнської служби  із ліквідації  наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, а з 01.05.08 року відповідно до довідки Луганської обласної МСЕК позивачу при повторному огляді встановлена 3 група інвалідності безстроково у зв’язку з захворюванням, пов'язаним з виконанням обов’язків воїнської служби із ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС (а.с. 7).

Таким чином, позивачу було призначено пенсію як інваліду 3-ї групи по захворюванню, пов'язаному з виконанням обов’язків воїнської служби із ліквідації  наслідків  аварії на Чорнобильській АЕС.

Також є встановленим, що позивач 30.06.10 року звернувся до відповідача - Управління Пенсійного фонду України в м. Антрацит Луганської області із заявою про  перерахунок державної та щомісячної додаткової пенсій за період з 01 січня 2005 року по 30.06.08 року /а.с. 12/.

     Рішенням № 78 від 08.07.10 року в перерахунку пенсії позивачу було відмовлено /а.с. 9/.

     Суд вважає, що вимоги позивача ОСОБА_1 щодо перерахунку за період з 01.01.05 року по 31.12.07 року та з 22.05.08 р. по 30.06.08 року його основної пенсії, виходячи з 6 мінімальних пенсій за віком та додаткової пенсії, виходячи з 50 % мінімальної пенсії, що відповідає прожитковому мінімуму за певні періоди, є необґрунтованими.

    Так, згідно з ч. 4 ст. 45 Закону України « Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»  перерахунок призначеної пенсії у разі виникнення права на її підвищення провадиться з першого числа місяця, в якому пенсіонер звернувся за перерахунком пенсії, якщо відповідну заяву з усіма необхідними документами подано ним до 15 числа включно, і з першого числа наступного місяця, якщо заяву з усіма необхідними документами подано ним після 15 числа.

Позивач ОСОБА_1 звернувся до відповідача - УПФУ в м. Антрацит - із заявою про проведення вищевказаного перерахунку пенсій 30.06.10 року.

Однак, фактично перерахунок основної та додаткової пенсій позивачу був проведений відповідачем ще з 01 липня 2008 року згідно із постановою Антрацитівського міськрайонного суду Луганської області від 12.06.09 року /а.с. 14-16/.

За таких обставин суд погоджується із позицією відповідача та приходить до висновку, що відсутні підстави для  задоволення вимог позивача  щодо перерахунку пенсії за період з 01.01.05 року по 31.12.07 року та з 22.05.08 р. по 30.06.08 року, оскільки суду не надані відомості, що мали його звернення за вищезазначеним перерахунком пенсії у ці періоди, а суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, … в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі / ч. 1 ст. 11 ЦПК України/ і кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень / ч. 3 ст. 10 ЦПК України/.

Тому суд вважає за необхідне відмови позивачу у задоволенні позову за необгрунтованістю.

Керуючись ст. ст. 10, 11, 60 ЦПК України, ст. ст. 22, 24, 46 Конституції України, ст.ст. 50, 54 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” від 28.02.91 року №796-Х11, ст. 45 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», суд, -

                                                  В И Р І Ш И В:

ОСОБА_1 у задоволенні позовних вимог до Управління Пенсійного Фонду України в м. Антрацит Луганської області перерахунок пенсії та відшкодування  недоплати по пенсії - відмовити.

Рішення суду може бути оскаржене протягом десяти днів з дня його проголошення  шляхом подачі апеляційної скарги, а особами, які брали участь у справі, але не були присутні під час проголошення судового рішення – з дня отримання копії цього рішення – і в той же строк.

Рішення надруковано у нарадчій кімнаті.

Головуючий:                                                                        М.В. Назарова