Справа № 22ц–2644-2010 р. оскаржуване рішення ухвалено під головуванням
Категорія 57 Глушко І.В.
Доповідач Сорока Л.А.
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ
Р І Ш Е Н Н Я
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
17 червня 2010 року колегія суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Вінницької області в складі:
Головуючого: Сороки Л.А.
Суддів: Нікушина В.П., Копаничук С.Г.
При секретарі: Кирилюк Л.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань апеляційного суду Вінницької області апеляційну скаргу ОСОБА_2 на постанову Бершадського районного суду Вінницької області від 23 грудня 2009 р. по справі за позовом ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України в Бершадському районі Вінницької області про стягнення недоплаченої щомісячної державної допомоги « дітям війни»,-
В С Т А Н О В И Л А :
ОСОБА_2 02.12.2009 р. звернувся в суд з вищезазначеним позовом посилаючись на те, що йому з 01.01.2006 р. по 01.11.2009 р. відповідач не виплачує щомісячну грошову допомогу, передбачену ст. 6 Закону України « Про соціальний захист дітей війни» ( далі Закон № 2195-ІV від 18.11.2004 р.).
Постановою суду від 23.12.2009 р. в задоволенні позову ОСОБА_2 відмовлено.
Не погоджуючись з рішенням суду ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу, в якій просить постанову скасувати та ухвалити нове рішення, яким його позовні вимоги задовольнити. Апелянт посилається на порушення судом норм матеріального права.
Перевіривши законність і обгрунтованість рішення суду в межах заявлених вимог та доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ч. 1 ст. 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право та забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, а також у старості та в інших випадках, передбачених Законом.
Основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які набули правового статусу дітей війни, основи їх соціального захисту та гарантії їх соціальної захищеності шляхом надання пільг і державної, соціальної підтримки визначені та закріплені в Законі України « Про соціальний захист дітей війни». ( Далі закон № 2195-ІV).
Зокрема, ст. 6 Закону України № 2195-ІV передбачає, що дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30% мінімальної пенсії за віком.
Наявність у позивача права на призначення йому підвищення до пенсії в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком є визначальною для вирішення даного спору, крім того це право гарантується Конституцією України ( ст. 46).
Із матеріалів справи вбачається, що позивач є громадянином України, якому до 2 вересня 1945 р. було менше 18 років, тобто, відповідно до ч. 1 ст. 1 Закону України № 2195- ІV від 18.11.2004 р. він являється дитиною війни і має право на підвищення пенсії в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком, а тому рішення суду першої інстанції, яким в позові ОСОБА_2 відмовлено підлягає скасуванню.
Колегія суддів, дослідивши матеріали справи вважає можливим ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги ОСОБА_2 задовільнити частково, виходячи з наступного.
Вимоги позивача, які стосуються 2006 р. задоволенню не підлягають оскільки Кабінет Міністрів України в 2006 р. так і не визначив порядку виплати 30% надбавки до пенсії дітям війни.
Відповідно до вимог ст. 99 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється річний строк, який обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатись про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Позовна заява ОСОБА_2 датована 17.11.2009 р. а тому підлягають задоволенні позовні вимоги з 17.11.2008 р. Посилання позивача на те, що він юридично не обізнаний, а тому пропустив строк звернення до суду, колегія суддів не вважає поважною причиною для поновлення строку. При цьому колегія суддів враховує, що період нарахування виплат за 2008 р. має обчислюватись з 22.05.2008 р. тобто, з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення, щодо неконституційності п. 41 розділу 2 Закону України « Про державний бюджет на 2008 рік», яким було зупинено дію ст. 6 Закону України № 2195- ІV.
Колегія суддів вважає, що позовні вимоги ОСОБА_2 підлягають задоволенню, починаючи з 17 листопада 2008 р. по день набрання рішенням законної сили.
Щодо доводів відповідача про те, що поняття « Мінімальна пенсія за віком», про яке йдеться в статті 28 Закону України « Про загально-обов’язкове державне пенсійне страхування», застосовується виключно для визначення пенсій, що призначаються лише за цим Законом і не стосується « дітей війни» відповідно до ст. 6 Закону, то вони є безпідставними. Положення ст. 28 не є перешкодою для застосування даної величини (мінімального розміру пенсії за віком) для обрахування інших пенсій чи доплат, пов’язаних з мінімальною пенсією за віком, оскільки чинним законодавством не встановлено іншого крім передбаченою частиною першої статті 28.
Із матеріалів справи вбачається, що судом першої інстанції порушені норми матеріального права, а тому рішення суду підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення.
На підставі викладеного та керуючись ст. 307, 309, 313, 314, 315 ЦПК України, ст.ст. 2,6 Закону України « Про соціальний захист дітей війни»,-
В И Р І Ш И Л А :
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовільнити частково.
Постанову Бершадського районного суду Вінницької області від 23 грудня 2009 р. скасувати та ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги ОСОБА_2 задовільнити частково.
Визнати дії Управління пенсійного фонду України Бершадського району Вінницької області щодо відмови в перерахунку підвищення пенсії ОСОБА_2 як дитині війни- протиправними.
Зобов’язати управління пенсійного фонду України в Бершадському районі Вінницької області здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_2 як дитині війни з урахуванням її підвищення на 30% мінімальної пенсії за віком, встановленого для відповідного періоду, починаючи з 17 листопада 2008 р. по день набрання рішенням суду законної сили тобто, по 17 червня 2010 р.
В решті позовних вимог ОСОБА_2 відмовити.
Рішення вступає в законну силу з моменту його проголошення і може бути оскаржене в касаційному порядку протягом 2-х місяців до Верховного Суду України.
Головуюча:
Судді:
З оригіналом вірно: