Справа № 22ц-2662/ 2010 р.          оскаржуване рішення  ухвалено під головуванням                                                                

Категорія    57                                                                                      Кіосак Н.О.                                

                                                                                          Доповідач  Сорока Л.А.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ  СУД  ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М  У К Р А Ї Н И

    24 червня 2010 року   колегія суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду  Вінницької області в складі:

    Головуючої:  Сороки Л.А.

    Суддів: Нікушина В.П., Копаничук  С.Г.

    При секретарі Топольській В.О.

розглянувши у відкритому  судовому засіданні в залі судових засідань апеляційного суду Вінницької області апеляційну скаргу  Управління Пенсійного Фонду України у Тиврівському районі Вінницької області на постанову Тиврівського районного суду Вінницької області від 13 жовтня 2009 р. по справі за позовом ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України у Тиврівському районі Вінницької області про визнання дій неправомірними та зобов’язання до вчинення дій,

В С Т А Н О В И Л А :

    Рішенням суду позовні вимоги ОСОБА_2 задоволені частково.

    Визнано відмову Управління Пенсійного Фонду України у Тиврівському районі Вінницької області щодо перерахунку та виплаті ОСОБА_2 підвищення до пенсії у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком як дитині війни за період з 25.05.2008 р. по 31.12.2008 р. неправомірною. Відповідача зобов’язано нарахувати та виплатити ОСОБА_2 підвищення до пенсії як дитині війни за період з 25.05.2008 р. по 31.12.2008 р.

    В задоволенні решти вимог відмовлено.

    Не погоджуючись з рішенням суду відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить колегію суддів постанову скасувати та ухвалити нове рішення, яким в позові відмовити.

    Апелянт посилається на порушення судом норм матеріального права поскільки суд не врахував, що нарахування та виплата підвищення  до пенсії проводилась у відповідності до виділених державою коштів, визначених законами України « Про державний бюджет України» на відповідний рік».

    Перевіривши законність та  обгрунтованість рішення суду в межах заявлених вимог та доводів апеляційної скарги, колегія суддів не вбачає підстав для задоволення скарги з наступних підстав.

    Основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які набули правового статусу дітей війни, основи їх соціального захисту гарантії їх соціальної захищеності шляхом надання пільг і державної соціальної підтримки зазначені та закріплені в Законі України « Про соціальний захист дітей війни». Зокрема, статтею 6-ю цього закону передбачено, що дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії підвищується на 30% пенсії за віком.

    Судом 1-ї інстанції правильно зазначено, що позивач має право на призначення йому підвищення до пенсії в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком, оскільки він є громадянином України, якому до 2 вересня 1945 р. було менше 18 років, тобто, відповідно ч. 1 ст. 1 Закону України « Про соціальний захист дітей війни» він є дитиною війни, цю обставину відповідач не оспорює.

    Відповідно до п. 12 ст. 71 Закону України « Про державний бюджет України на 2007 рік» дію ст. 6 Закону України « Про соціальний захист дітей війни» було зупинено.

    Проте, рішенням Конституційного Суду України від 09.07.2007 р. положення п. 12 ст. 71 Закону України « Про державний бюджет України на 2007 р.» визнано таким, що не відповідає Конституції України.

    22 травня 2008 р. визнано неконституційними положення п.41 розділу ІІ Закону України «Про державний бюджет України на 2008 р.», яким вносились зміни до п. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни».

    За правилами ч. 2 ст. 152 Конституції України закони,  інші правові  акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.

    Таким чином, з моменту ухвалення зазначених вище рішень Конституційним Судом України відмова управління пенсійного фонду України і Тиврівському районі у перерахунку та виплаті підвищення до пенсії є протиправною.

    Виходячи із зазначеного вище, в період з 9.07.2007 р. по 31.12.2007 та з 22.05.2008 р. по грудень 2009 р. включно відповідач зобов’язаний був нараховувати та сплачувати підвищення до пенсії в розмірі, встановленому ст. 6 Закону України « Про соціальний захист дітей війни».

    Що стосується розміру мінімальної пенсії за віком, з якої має обчислюватись зазначене підвищення, то колегія суддів вважає, що розрахунок необхідно проводити з розміру мінімальної пенсії за віком, встановленого ч. 1 ст. 28 Закону України  « Про загально-обов’язкове державне пенсійне страхування», оскільки іншого розміру такої пенсії законодавством не передбачено.

    Доводи відповідача щодо правомірності своїх дій із посиланням на відсутність бюджетних коштів для повної реалізації програми з доплат дітям війни не приймаються до уваги, оскільки питання фінансування цих видатків не є предметом цього спору. Проблеми надання бюджетних коштів УПФ для виконання покладених на нього обов’язків  у справах цієї категорії виходять за межі заявлених вимог і тому судом не розглядалися.

    Суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, а тому апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

    Керуючись ст.ст. 307, 308, 313-315 ЦПК України, колегія суддів,-

У Х В А Л И В :

    Апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України у Тиврівському районі Вінницької області відхилити.

    Постанову Тиврівського районного суду Вінницької області від 13 жовтня 2009 р. залишити без змін.

    Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку протягом 2-х місяців до Верховного Суду України.

    Головуюча:

    Судді:

    З оригіналом вірно: