№2-2847/10
Р І Ш Е Н Н Я
іменем України
19 жовтня 2010 року Стахановський міський суд, Луганської області в складі:
головуючого судді Юрченко І.М.
при секретарі Скляр М.В.
за участю позивача ОСОБА_1
відповідача ОСОБА_2
розглянув у відкритому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів та звільнення від сплати аліментів,
В С Т А Н О В И В:
Позивач, у мотивування своїх вимог вказав, що у грудні 1991 року між нею та відповідачем був укладений шлюб.
08 серпня 2000 року шлюб між ними було розірвано (копію свідоцтва про розірвання шлюбу НОМЕР_1 додає).
Від шлюбу вони мають неповнолітню дитину - ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 (копію свідоцтва про народження НОМЕР_2 додає).
Їх неповнолітня дочка з 2007 року мешкала разом з відповідачем.
На підставі рішення Стахановського міського суду Луганської області від 16.08.2007року у справі № 2-1988 з позивачки на користь ОСОБА_2 на утримання доньки було стягнуто аліменти у розмірі 1/4 частини зі всіх видів доходу щомісячно, але не менш ніж 30 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 05.07.2007 року до повноліття дитини.
З 05.07.2007 року позивачка на користь відповідача на утримання доньки сплачувала аліменти, даний факт підтверджується довідкою з ВДВС Стахановського міського управління юстиції Луганської області № 4869 від 07.06.2010 року. За період з 05.07.2007 року по 28.02.2010 року у неї виникла переплата у сумі 1823, 30 грн.
З березня 2010 року їх дочка мешкає разом з нею, вона самостійно займається вихованням та утриманням дитини, однак відповідач виконавчий лист на підставі якого з неї стягуються аліменти не відзиває. Даний факт підтверджується актом від 03.06.2010 року та може бути підтверджений самим відповідачем під час його допиту в порядку ст. 62 ЦПК України.
Факт проживання з матір'ю неповнолітньої дитини, перебування дитини на утриманні та вихованні позивача є підставою для звільнення позивача від сплати аліментів.
Оскільки їх неповнолітня дитина проживає разом з позивачкою, її вихованням та утриманням займається саме вона, грошових коштів, або іншої допомоги в натуральному вигляді від відповідача на утримання доньки вона не одержує. В зв'язку з чим має право вимагати від відповідача сплати аліментів.
Зі слів відповідача їй відомо, що він в даний час зареєстрований приватним підприємцем.
Крім того, з зв'язку з тим, що станом на 28.02.2010 року згідно з виконавчого листа, на підставі якого з неї стягуються аліменти на утримання їх дитини виникла переплата у сумі 1823, 30 грн., позивачка вважаю за доцільне стягнути зазначену переплату з відповідача.
На підставі зазначеного позивачка просила:
1.Звільнити її з 01.03.2010р. від сплати аліментів на утримання неповнолітньої дитини – ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2, стягнутих на користь ОСОБА_2 на підставі рішення Стахановського міського суду Луганської області від 16.08.2007року №2-1988 у розмірі ј частини з усіх видів доходу щомісячно, але не менш ніж 30% прожиткового мінімуму.
2.Стягнути з ОСОБА_2 на її користь аліменти на утримання неповнолітньої дитини – ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2 щомісячно у розмірі ј частки з усіх видів заробітку (доходу), але не менш ніж 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з дня пред’явлення позовної заяви до суду і до досягнення ОСОБА_3 повноліття.
3.Стягнути з ОСОБА_2 на її користь переплату зі сплати аліментів у сумі 1823, 30 грн., яка виникла на підставі виконавчого листа від 16.08.2007 року № 2-1988.
У судовому засіданні позивачка підтвердила свої позовні вимоги у повному обсязі і надала суду пояснення, які повністю співпадають з доводами, викладеними в позовній заяві. Просила позов задовольнити повністю. Також пояснила, що їй було відомо, що вона повинна була сплачувати аліменти на користь відповідача у розмірі ј частини від її доходу, чому сплачувала більше, пояснити не змогла.
Відповідач у судовому засіданні позов визнав частково, а саме визнав позовні вимоги позивачки у частині стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини у розмірі ј частини з усіх видів його заробітку щомісячно, але не менш ніж 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку та позовні вимоги позивачки щодо звільнення її від сплати аліментів на утримання неповнолітньої ОСОБА_3, пояснивши, що дійсно дочка з березня 2010року мешкає разом з позивачкою. Що стосується вимог позивачки про стягнення переплати зі сплати аліментів у сумі 1823,30грн., то дані позовні вимоги відповідач не визнав, бо вважав, що цю суму він отримав та витратив її на дитину, яка на той час мешкала разом з ним і позивачка добровільно сплатила йому ці кошти.
Відповідно до ст. 11 ЦПК України суд розглядає справи у межах заявлених вимог. Кожна особа, що бере участь у справі розпоряджається своїми правами щодо предмету спору на власний розсуд. Відповідно до ст.31 ЦПК України відповідач вправі визнати позов протягом усього часу розгляду справи.
Згідно з ч.4 ст. 174 ЦПК України у разі визнання позову, суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.
Згідно з ч.1 ст.61 ЦПК України обставини, визнані сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі, не підлягають доказуванню.
Оскільки відповідач не заперечував той факт, що донька ОСОБА_3 з березня 2010 року дійсно мешкає разом з позивачкою, цю обставину слід вважати доведеними.
Визнанням позову не зачіпаються права та інтереси осіб, не залучених до участі у справі і його можна прийняти.
Відповідно до ч. 2 ст. 197 СК України за позовом платника аліментів суд може повністю або частково звільнити його від сплати заборгованості за аліментами, якщо вона виникла у зв'язку з тяжкою хворобою або іншою обставиною, що має істотне значення.
Відповідно до ст.180 Сімейного кодексу України батьки зобов’язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття. Відповідно до ст.181 Сімейного кодексу за рішенням суду кошти на утримання дитини присуджуються у частці від доходів її матері, батька. Відповідно до ст. 182 Сімейного кодексу України мінімальний розмір аліментів не може бути менший ніж 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Оскільки відповідач у справі позов визнав у частині стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини у розмірі ј частини з усіх видів його заробітку (доходу) щомісячно, але не менш ніж 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку та позовні вимоги позивачки щодо звільнення її від сплати аліментів на утримання неповнолітньої ОСОБА_3, а також те, що підстав вважати, що визнанням позову будуть порушені чиїсь інтереси, або він суперечить закону, не встановлено, його можна прийняти, та позов в даній частині вимог задовольнити.
Що стосується вимог позивачки щодо стягнення з відповідача на її користь переплати зі сплати аліментів у сумі 1823, 30 грн., яка виникла на підставі виконавчого листа від 16.08.2007 року № 2-1988, то суд вважає, що звернення позивача до суду з зазначеними вимогами не відповідає можливим способам захисту цивільних прав та обов’язків.
Вирішуючи позов у межах заявлених позовних вимог суд виходить з наступного. Відповідно до ст.3 ЦПК України кожна особа має право у порядку, що передбачений цим
Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних та оспорюваних прав, свобод чи інтересів. Відповідно до ст.4 ЦПК України здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб у спосіб, визначений законами України.
При чому, відповідно до ст. 11, 15 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають з дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства. Захист цивільних прав - це передбачені законом способи охорони цивільних прав у разі їх порушення чи реальної небезпеки їх порушення.
Під способами захисту суб'єктивних цивільних прав розуміються закріплені законом матеріально-правові заходи примусового характеру, за допомогою яких проводиться поновлення (визнання) порушених (оспорюваних) прав та вплив на правопорушника.
Перелік способів захисту прав та інтересів передбачений ст.16 ЦК України. Чинним законодавством не передбачено як спосіб захисту порушених прав стягнення переплачених сум по аліментним платежам, які позивачка виплатила добровільно відповідачу.
Керуючись ст. 10, 11, 57, ч.4 ст. 174, 209, 212, 214, 215, 218 ЦПК України, ст. 142, 180, 181, 182, 183, 192, СК України, суд
В И Р И Ш И В:
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів та звільнення від сплати аліментів задовольнити частково.
Звільнити ОСОБА_1 з 01.03.2010р. від сплати аліментів на утримання неповнолітньої дитини – ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 народження, стягнутих на користь ОСОБА_2 на підставі рішення Стахановського міського суду Луганської області від 16.08.2007року №2-1988 у розмірі ј частини з усіх видів доходу щомісячно, але не менш ніж 30% прожиткового мінімуму.
Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3., мешкає АДРЕСА_1, приватного підприємця на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання неповнолітньої дитини – ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 народження щомісячно у розмірі ј частки з усіх видів заробітку (доходу), але не менш ніж 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 18.06.2010року і до досягнення ОСОБА_3 повноліття.
У іншій частині позовних вимог ОСОБА_1 відмовити.
Раніше виданий Стахановським міським судом Луганської області виконавчий лист №2-1988 від 16.08.2007р. про стягнення з ОСОБА_1, 1970 р.н. на користь ОСОБА_2 аліментів на утримання доньки ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1. у розмірі ј з усіх видів доходу, щомісячно, але не менш ніж 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку відкликати.
Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Луганської області через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення.
СУДДЯ: