Справа № 2а-112/07
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
03 квітня 2007 р. м. Запоріжжя
Жовтневий районний суд м. Запоріжжя в складі:
головуючого судді СТРАТІЙ Є.В.
при секретарі МОРОЗ Н.І.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Запоріжжі цивільну справу за адміністративним позовом ОСОБА_1до Державного підприємства «Національна енергетична компанія «Укренерго» про визнання постанови нечинною,
встановив:
ОСОБА_1 звернулася до суду з адміністративним позовом до Державної інспекції з енергетичного нагляду за режимами споживання електричної і теплової енергії в Запорізькій області про визнання нечинною постанови № 48/ПЕ4-2 від 24 жовтня 2006 року, зазначивши, що 25 жовтня 2006 року відповідач направив на її домашню адресу постанову № 48/ПЕ4-2 «про накладання штрафу за порушення законодавства про електроенергетику на суб'єкт господарської діяльності». Підставою для винесення постанови став «розглянутий старшим Державним інспектором Дудником Г.Г. акт перевірки виконання припису № 48/Е4-371 від 13.10.2006 року; невиконання припису № 48/Е4-368 від 04.10.2006 року, пунктів 2, 3, 6 виданого інспекцією Держенергонагляду у Запорізькій області; порушення ст. 27 Закону України «Про електроенергетику». Вважає постанову № 48/ПЕ4-2 від 24 жовтня 2006 року незаконною, оскільки акт перевірки № 48/Е4-371 від 13.10.2006 року не відповідає вимогам ст. 256 КУпАП. Акт перевірки № 48/Е4-371 від 13.10.2006 року не підписаний позивачем, так як вона не була присутня при його складанні. В порушення вимог ст. 268 КУпАП справа про адміністративне правопорушення розглянута у відсутності позивача; про розгляд справи її не повідомлено.
Протягом розгляду справи позивач подала клопотання про заміну первісного відповідача належним відповідачем, виходячи з того, що первісний відповідач не наділений ні адміністративною процесуальною правоздатністю, ні адміністративною процесуальною дієздатністю, оскільки є структурним підрозділом відокремленого підрозділу «Держенергонагляд у Дніпровському регіоні» Державного підприємства «Національна енергетична компанія «Укренерго» без права юридичної особи. Просить задовольнити позов та визнати нечинною постанову № 48/ПЕ4-2 від 24 жовтня 2006 року.
В судовому засіданні представник позивача наполягає на задоволенні позову в повному обсязі.
Представник відповідача в судове засідання не з'явився. Про дату, час і місце судового розгляду - належним чином повідомлений.
Вивчивши матеріали справи, вислухавши доводи та пояснення представника позивача, дослідивши надані докази, суд дійшов наступного.
Судом встановлені такі факти та відповідні їм правовідносини.
25 жовтня 2006 року Державна інспекція з енергетичного нагляду за режимами споживання електричної і теплової енергії в Запорізькій області направила на домашню адресу позивача постанову № 48/ПЕ4-2 від 24 жовтня 2006 року, що підтверджується листом № 48/4764 від 25.10.2006 року.
Згідно з ч. 1 ст. 9 КАС України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Ст. 27 Закону України «Про електроенергетику» передбачено, що державні інспектори з енергетичного нагляду за режимами споживання електричної та теплової енергії на підставі акта перевірки, оформленого в установленому порядку, за наявності порушень, передбачених цією статтею, видають у межах своєї компетенції суб'єктам господарської діяльності постанови про накладення штрафів за встановленою формою.
Відповідно до вимог ст. 256 КУпАП в акті перевірки повинно бути зазначено: дата та місце його складання; посада, прізвище, ім'я та по-батькові особи, що склала акт; відомості про особу порушника; місце, час скоєння та суть правопорушення; нормативний акт, яким передбачена відповідальність за дане правопорушення; прізвища та адреси свідків; пояснення правопорушника. Акт підписується особою, що його склала та особою, що скоїла правопорушення; при наявності свідків та потерпілих акт може бути підписаний також і цими особами. В разі відмови особи, що скоїла правопорушення від підписання акту, в ньому робиться запис про це.
З акту перевірки № 48/Е4-371 від 13.10.2006 року видно, що складено його за домашньою адресою позивача, але без її присутності. В акті не зазначено суть правопорушення та нормативний акт, яким передбачена відповідальність за правопорушення; лише зроблено посилання на невиконання припису № 48/Е4-368 від 04.10.2006 року. Зі змісту припису № 48/Е4-368 неможливо встановити якому підприємству; його місце розташування, - приписано виконати перелічені в приписі заходи та яке відношення позивач має до цього підприємства; де розташовані зазначені в приписі об'єкти нерухомості; та яке відношення до них має позивач.
Суд зазначає, що направлені первісним відповідачем позивачу оригінали акту-обстеження (перевірки) № 48/Е4-368 від 04.10.2006 року; акту обстеження (перевірки) № 48/Е4-370 від 13.10.2006 року; акту перевірки № 48/Е4-371 від 13.10.2006 року не містять записів відносно відмови позивача від підписання акту.
Надані відповідачем до суду копії вищезазначених актів містять дописки, - відсутні в оригіналі, - відносно відмови позивача від підпису, при чому всі вони зроблені до складання перелічених актів, а саме: 02 жовтня 2006 року, що не може відповідати дійсності.
Ст. 268 КУпАП передбачено, що справи про адміністративні правопорушення розглядаються в присутності особи, що притягується до адміністративної відповідальності.
Матеріалами справи підтверджено, що акт обстеження № 48/Е4-370 від 13.10.2006 року, яким зафіксовано факт проведення перевірки за адресою:АДРЕСА_1 та акт перевірки № 48/Е4-371 від 13.10.2006 року, що також стосується перевірки квартириАДРЕСА_1, - на адресу позивача направлені 25 жовтня 2006 року за № 48/Е4-4777, - після винесення оскаржуваної постанови.
12.10.2006 року на ім'я позивача направлене повідомлення про розгляд справи про адміністративне правопорушення, яке призначалось до розгляду на 18 вересня 2006 року.
Суд вважає, що при зазначених обставинах позивач не мала можливості скористатися правами, передбаченими ст. 268 КУпАП.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідач не надав суду належних та допустимих доказів відносно порушення позивачем законодавства про електроенергетику.
Позивач надала суду докази відносно того, що на підставі договору про співпрацю від 28 квітня 2006 року, укладеного між КП ЦПКиО «Дубовий гай» та ОСОБА_1 займалася по вихідним та святковим дням торговою діяльністю на території парку. Суду надана довідка № 391к від 05.12.2006 року про те, що позивач працює на КП «НПК «Іскра» на посаді начальника бюро, що унеможливлює зайняття підприємницькою діяльністю. Суду також надано копію договору про безоплатне користування нежилими приміщеннями від 01.06.2006 року, відповідно до якого належні позивачу об'єкти нерухомості, розташовані вАДРЕСА_2- передані в користування третій особі.
Суд вважає безпідставним притягнення позивача до адміністративної відповідальності як суб'єкта господарської діяльності, оскільки наданими відповідачем доказами не доведено, що вона здійснювала підприємницьку діяльність за адресою, зазначеною в актах перевірки № 48/Е4-368 від 04.10.2006 року; № 48/Е4-370 від 13.10.2006 року; № 48/Е4-371 від 13.10.2006
року, а саме:АДРЕСА_1. Зазначена квартира є місцем проживання позивача.
Таким чином, враховуючи викладене, суд знаходить позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 9, 11, 160, 161, 163, 167 КАС України, ст.ст. 255,256,268 КУпАП, суд
постановив:
Адміністративний позов ОСОБА_1до Державного підприємства «Національна енергетична компанія «Укренерго» - про визнання нечинною постанови № 48/ПЕ4-2 від 24 жовтня 2006 року «про накладання штрафу за порушення законодавства про електроенергетику на суб'єкт господарської діяльності» - задовольнити.
Визнати нечинною постанову № 48/ПЕ4-2 від 24 жовтня 2006 року «про накладання штрафу за порушення законодавства про електроенергетику на суб'єкт господарської діяльності».
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до апеляційного суду Запорізької області через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-тиденний строк заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги з подачею її копії до апеляційної інстанції, або в порядку ч.5 ст.186 КАС України.