ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,
тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
_________________________________________________________________________
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"15" серпня 2006 р. 10-30 Справа № АС-13/375-06
вх. № 8772/1-13
Суддя господарського суду Харківської області Водолажська Н.С.
за участю секретаря судового засідання Зіміна К.В.
представників сторін :
позивача - Шебаніц Н. М., (дов.)
відповідача - Крутогузенко І. І., директор, пасп. № МК 866795
по справі за позовом Харківське обласне відділення Фонду соціального захисту інвалідів м.Х-в
до ТОВ "Крановий електропривід", м. Харків
про стягнення 4910,64 грн.
ВСТАНОВИВ:
Позивач, Харківське обласне відділення Фонду соціального захисту інвалідів, звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача, ТОВ "Крановий електропривід", штрафних санкцій за незайняті інвалідами робочі місця у 2005 році, обґрунтовуючи свої вимоги тим, що відповідач зобов’язаний був створити у 2005 р. 1 робоче місце для працевлаштування інваліда, але фактично не створив жодного, у зв’язку з чим відповідач повинен сплатити позивачеві штрафні санкції в сумі 4910,64 грн.
Відповідач в запереченнях на позовну заяву та представник відповідача в судовому засіданні, проти позовних вимог заперечує, посилаючись на те, що відповідно до Закону України “Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні” на підпиємствах де працюючих від 8 до 15 осіб, до яких належить відповідач, розмір штрафної санкції за робоче місце, не зайняте інвалідом, визначається в розмірі половини середньої річної плати на відповідному підприємстві (об”єднані), у відповідній установі, організації. Крім того, незважаючи на те, що компетентними органами інваліди не направлялись на підприємство для працевлаштування, не звертались безпосередньо інваліди з питання працевлаштування, відповідач сплатив штрафні санкції за незайняті у 2005 р.інвалідами робочі місця в сумі 2393,34 грн.
Враховуючи положення ст. 17, ст. 50, прикінцевих та перехідних положень КАС України, справа розглядається за правилами цього кодексу.
Вислухавши представників сторін, перевіривши матеріали справи, суд встановив, що статтею 19 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" (далі Закон), встановлено, що для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, які використовують найману працю, установлюється норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів у розмірі чотирьох відсотків середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік, а якщо працює від 8 до 25 осіб, - у кількості одного робочого місця.
Згідно зі статтею 20 Закону України “Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні” Підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, де середньооблікова чисельність працюючих інвалідів менша, ніж установлено нормативом, передбаченим статтею 19 цього Закону, щороку сплачують відповідним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів адміністративно-господарські санкції, сума яких визначається в розмірі середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, установі, організації, у тому числі підприємстві, організації громадських організацій інвалідів,фізичної особи, яка використовує найману працю, за кожне робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте інвалідом. Для підприємств (об”єднань), установ і організіцій незалежно від форм власності та господарювання, на яких працює від 8 до 15 осіб, розмір штрафної санкції за робоче місце, не зайняте інвалідом, визначається в розмірі половини середньої річної плати на відповідномупідприємстві (об”єднані), у відповідній установі, опрганізації.
Згідно Порядку сплати підприємствами (об"єднаннями), установами і організаціями штрафних санкцій до відділень Фонду соціального захисту інвалідів, акумуляції, обліку та та використання цих коштів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 2812.2001р. № 1767, штрафні санкції сплачуються підприємствами самостійно не пізніше 15 квітня року, що настає за звітнім.
Згідно наданих суду документів, звіту підприємства відповідача, середньооблікова чисельність штатних працівників облікового складу в 2005 році на підприємстві відповідача становить 15 осіб, отже, відповідно до ст. 19 Закону кількість робочих місць для працевлаштування інвалідів в 2005 році визначена - 1 місце. Відповідачем фактично не було створено жодного такого місця, що підтверджується звітом відповідача про зайнятість та працевлаштування інвалідів за 2005 рік.
Позивач заявив про зменшення суми позову на 2393,34 грн. у зв”язку з тим, що відповідачем сплачені штрафні санкції за незайняті інвалідами робочі місця у 2005 році в сумі 2394,34 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 243 від 12.07.06 р. Суд розцінює зменшення позову як відмову від позову в частині 2393,34 грн., і приймає її. Таким чином, провадження у справі в цій частині підлягає закриттю на підставі п.2 ч.1 ст. 157 КАС України
З матеріалів справи судом встановлено, що фонд оплати праці штатних працівників на підприємстві відповідача у 2005 р. становить 71800 грн., при середньообліковій чисельності штатних працівників 15 осіб, отже, середньорічна заробітна плата на підприємстві на одного працівника у 2005р. становить 4786,67 грн. Сума штрафних санкцій за 1 нестворене робоче місце для працевлаштування інваліда у 2005 році складає 2393,34 грн., а не 4786,67 грн., як стверджує позивач, (4910, 64 грн. з врахуванням пені) оскільки на підприємстві працює 15 осіб, а відповдіно до ст.20 Закону України „Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні”, якщо на підпрємстві працює від 8 до 15 осіб, розмір штрафної санкції за робоче місце, не зайняте інвалідом, визначається в розмірі половини середньої річної плати на відповідномупідприємстві (об”єднані), у відповідній установі, організації.
На підставі вищевикладеного, суд вважає, що в частині стягнення 2516,70 грн. в задоволенні позовних вимог необхідно відмовити.
Керуючись статтями 18, 19, 20 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні", ст.ст. 7, 9, 17, 79, 94, 157, 160- 163 Кодексу адміністративного судочинства України , суд
ПОСТАНОВИВ:
В частині стягнення з ТОВ "Крановий електропривід" на користь Харківського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів 2393, 34 грн. провадження у справі закрити.
В іншій частині в позові відмовити.
Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси чи обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку постанову суду першої інстанції повністю або частково.
На постанову через суд першої інстанції може бути подана заява про апеляційне оскарження протягом десяти днів з дня складання постанови у повному обсязі.
Апеляційна скарга може бути подана через суд першої інстанції протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Копія апеляційної скарги одночасно направляється до суду апеляційної інстанції.
Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
Постанови набирає законної сили після закінчення строків для подачі заяви про апеляційне оскарження.
Постанову по даній справі в повному обсязі виготовлено 21.08.06 р.
Суддя Водолажська Н.С.