Справа № 2-1024
2010 р.
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
19 жовтня 2010 року Біляївський районний суд
Одеської області
в складі: головуючого судді – Трушиної О.І.
при секретарі – Поцелуйко К.Ю.
з участю адвоката – ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Біляївка цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3, Майорівської сільської ради Біляївського району Одеської області про визнання недійсним рішення сільської ради та визнання недійсним державного акту на право власності на земельну ділянку,
ВСТАНОВИВ:
Позивач звернувся до суду з позовом і просить визнати недійсним рішення сесії Майорівської сільської ради № 9-ХХІV від 06 квітня 2004 року щодо надання дозволу ОСОБА_3 на приватизацію земельної ділянки площею 0,16 га для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд по АДРЕСА_1, а також визнати недійсним державний акт на право власності на вказану земельну ділянку на ім»я ОСОБА_3
Свої вимоги мотивує тим, що 29 грудня 2003 року між ним і ОСОБА_3 був укладений договір дарування. Рішенням апеляційного суду Одеської області від 25 лютого 2009 року вказаний договір був визнаний недійсним, тобто на теперішній час власником будинку є він. Рішенням сесії Майорівської сільської ради від 06 квітня 2004 року був наданий дозвіл ОСОБА_3 на приватизацію земельної ділянки по АДРЕСА_1, на підставі якого він отримав державний акт. У зв»язку з тим, що власником житлового будинку по АДРЕСА_1 є він, вважає, що рішення сільської ради і державний акт мають бути визнані недійсними.
У судовому засіданні позивач на задоволенні позовних вимог наполягав і пояснив, що договір дарування визнаний недійсним, і на теперішній час власником житлового будинку є він, а тому рішення сільради і державний акт підлягають визнанню недійсними.
Відповідач ОСОБА_3 у судовому засіданні позовні вимоги не визнав і пояснив, що справа в частині вимог щодо визнання недійсним рішення сільради підлягає закриттю, при цьому посилається на рішення Конституційного Суду України від 01 квітня 2010 року. Виходячи з цього, вважає, що позовні вимоги в частині визнання недійсним державного акту задоволенню не підлягають.
Представник Майорівської сільської ради Біляївського району Одеської області у судовому засіданні позовні вимоги не визнав і пояснив, що рішення сільради законне, на момент його прийняття власником будинку був ОСОБА_3, а тому вважає, що немає підстав для визнання його недійсним. Клопотання ОСОБА_3 про закриття провадження у справі в частині визнання недійсним рішення сільради підтримав, і також просив провадження в цій частині закрити.
Як встановлено у судовому засіданні, рішенням сесії Майорівської сільської ради № 9-ХХІV від 06 квітня 2004 року ОСОБА_3 наданий дозвіл на приватизацію земельної ділянки площею 0,16 га для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд по АДРЕСА_1 (а.с. 12), на підставі якого ОСОБА_3 отримав державний акт на право приватної власності (а.с. 26).
Відповідно до рішення Конституційного суду України №10-рп/2010 року від 01.04.2010 року положення п.1 ч.1 ст. 17 КАС України стосовно поширення компетенції адміністративних судів на «спори фізичних чи юридичних осіб із суб»єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності» слід розуміти так, що до публічно-правових спорів, на які поширюється юрисдикція адміністративних судів, належать і земельні спори фізичних чи юридичних осіб з органом місцевого самоврядування як суб»єктом владних повноважень, пов»язані з оскарженням його рішень, дій чи бездіяльності.
Згідно Постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 16 квітня 2004 року (з послідуючими змінами) «Про практику застосування судами земельного законодавства» ті земельні спори та пов»язані із земельними відносинами майнові спори, сторонами в яких є юридичні особи, а також громадяни, що здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статус суб»єкта підприємницької діляьності, розглядаються господарськими судами, а всі інші в порядку цивільного судочинства, крім спорів, зокрема, щодо скасування рішень, дій чи бездіяльності суб»єкта владних повноважень при реалізації ними управлінських функцій у сфері земельних правовідносин, вирішення яких згідно з п.1,3 ч.1 ст. 17 КАС України віднесено до компетенції адміністративних судів.
З урахуванням викладеного суд вважає, що позовні вимоги ОСОБА_2 до Майорівської сільської ради Біляївського району Одеської області в частині визнання недійсним рішення сільської ради № 9-ХХІV від 06 квітня 2004 року щодо надання дозволу ОСОБА_3 на приватизацію земельної ділянки площею 0,16 га для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд по АДРЕСА_1 мають бути розглянуті в порядку адміністративного судочинства, а тому провадження по цивільній справі в цій частині підлягає закриттю.
На підставі викладеного та керуючись ч. 1п. 1 ст. 205, 206 ЦПК України, суд
УХВАЛИВ:
Провадження по цивільній справі за позовною заявою ОСОБА_2 до ОСОБА_3, Майорівської сільської ради Біляївського району Одеської області про визнання недійсним рішення сільської ради та визнання недійсним державного акту на право власності на земельну ділянку в частині позовних вимог до Майорівської сільської ради Біляївського району Одеської області про визнання недійсним рішення сільської ради № 9-ХХІV від 06 квітня 2004 року щодо надання дозволу ОСОБА_3 на приватизацію земельної ділянки площею 0,16 га для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд по АДРЕСА_1 - закрити.
Роз’яснити позивачеві ОСОБА_2 право на звернення з адміністративним позовом до відповідного суду.
На ухвалу суду може бути подана апеляційна скарга протягом п’яти днів до апеляційного суду Одеської області через Біляївський районний суд Одеської області з дня її проголошення.
Суддя Біляївського районного суду
Одеської області: Трушина О.І.