АПЕЛЯЦІЙНИЙ  СУД  ВІННИЦЬКОЇ  ОБЛАСТІ

УХВАЛА

ІМЕНЕМ    УКРАЇНИ

    05  жовтня  2010 року                                                                    м. Вінниця

Колегія суддів судової палати з цивільних справ  Апеляційного суду Вінницької області у складі  :

                                    Головуючого : Колоса С.С.

                                   Суддів  : Іващука В. А., Міхасішина І. В.

                                    При секретарі  : Топольській В. О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2  про відшкодування майнової та моральної шкоди, завданої внаслідок невиплати заробітної плати за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на  рішення Староміського районного суду  м. Вінниця  від 21 квітня  2010 року, -

Встановила :

         Рішенням Староміського районного суду  м. Вінниця  від 21  квітня 2010 року позов задоволено частково  .

         Стягнуто з ОСОБА_2  на користь ОСОБА_1  заборгованість по заробітній платі з урахуванням компенсації в розмірі  6 246 грн. 91 коп.  та  3 000 грн.  моральної шкоди .

         Вирішено питання про розподілення та відшкодування судових витрат  .

         Своє рішення суд першої інстанції мотивував тим, що ОСОБА_1, перебуваючи в трудових відносинах з ОСОБА_2,  не отримував заробітної плати .

         В апеляційній скарзі ОСОБА_2 просить рішення суду першої інстанції скасувати, ухвалити нове, яким в позові відмовити, посилаючись на невідповідність висновків суду обставинам справи, недотриманням норм матеріального та порушенням норм процесуального права, а саме, що ОСОБА_1  не доведено, що заробітної плати він не отримував  .

         В запереченнях ОСОБА_1  просить рішення суду першої інстанції залишити без змін, а скаргу відхилити, мотивуючи тим, що вона є безпідставною та не обгрунтованою .

         Дослідивши матеріали в межах позовних вимог та доводів апеляційної скарги, заслухавши представника ОСОБА_2 – ОСОБА_3, який просить рішення скасувати та ухвалити нове з підстав викладених у скарзі, ОСОБА_1 та його представника, які просять рішення суду залишити без змін, а скаргу відхилити, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення з наступних підстав .

         Відповідно до ст. 213  ЦПК України  рішення суду повинно бути законним та обгрунтованим. Законним є рішення, яким, суд, виконавши вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно закону. Обгурнтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з"ясованих обставин, на які сторони посилаються, як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні .

         Згідно ст. 60  ЦПК України кожна сторона зобов"язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір .

         Судом встановлено і не заперечується сторонами, що ОСОБА_1  в період з 1 січня по 17 жовтня 2008 року перебував в трудових відносинах з ОСОБА_2.

         Працівник має право на оплату праці відповідно до актів законодавства і колективного договору на підставі укладеного трудового договору. Заробітна плата виплачується працівникові регулярно в робочі дні в строки, встановлені у колективному договорі, але не рідше двох разів на місяць через проміжок часу, що не перевищує  шістнадцяти календарних днів .

         Факт отримання заробітної плати, згідно діючих підзаконних актів, можливо підтвердити відомістю, ордером чи іншим документом з особистим підписом працівника .

         Відповідачем не надано зазначених доказів, які б підтвердили оплату праці ОСОБА_1 за час перебування в трудових відносинах. Докази, на які посилається відповідач, як такі, що підтверджують виплату заробітної плати не є такими, так як вони підтверджують не виплату  заробітної плати, а лише на наявність трудових відносин між ОСОБА_1  та  ОСОБА_2 .

         В той же час суд вірно не погодився з вимогами позивача про стягнення заробітної плати з відповідача із розрахунку  1 500 грн. в місяць, оскільки дана сума ОСОБА_1 не доведена та обгрунтовано зазначено про необхідність стягнення заробітної плати у мінімальному розмірі, що встановлено державою .

         Згідно з ЗУ  " Про державний бюджет "  ст. 59  встановлено : з 1 січня 2008 року розмір мінімальної заробітної плати - 515 грн. на місяць, з  1 квітня  - 525 грн., а з 1 жовтня  -  545 грн. .

         Визначаючи  розмір стягнення заборгованості по заробітній платі та компенсацію, судом вірно враховано зазначене та обгрунтовано застосовано норми   ЗУ  " Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв"язку з порушенням строків їх виплати  та  постанови  КМ України  № 159  від  21 лютого 2001 року, якою затверджено   " Порядок проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв"язку з порушенням термінів їх виплати  ". Розмір моральної шкоди також підтверджуються наявними у справі доказами .

         Твердження викладені у скарзі висновку суду першої інстанції не спростовують .

         Враховуючи вище викладене, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, рішення суду першої інстанції без зміни .

         Керуючись  ст. ст. 307, 308, 314, 315  ЦПК України,  -

Ухвалила  :

Апеляційну скаргу ОСОБА_2  -  відхилити  .

Рішення Староміського районного суду  м. Вінниця  21 квітня 2010 року  -  залишити без змін  .

Ухвала набирає законної сили з дня її проголошення .

Протягом  двадцяти днів з  дня проголошення на ухвалу може бути подана касаційна скарга до суду касаційної інстанції  .

                    Судді :

         З оригіналом згідно  :