Справа № 22-а-154                                          Головуючий у 1 -й інстанції Корольова Г.Ю.

Категорія 33                                                           Суддя-доповідач Дубровна В.В.

ПОСТАНОВА

 іменем    України

03   квітня  2007  року  колегія  суддів  судової  палати   в   цивільних   справах

апеляційного суду Сумської області в складі:

головуючого - Маслова В.О.,

суддів                                  - Дубровної В. В., Попруги С .В.,

з участю секретаря судового засідання - Кияненко Н.М. та осіб, які беруть участь у справі - представника ОСОБА_1-ОСОБА_2, прокурора Яковенка В.В., представників Охтирської міжрайонної державної податкової інспекції Сумської області Педько І.Г., Приймак О.М., представника Бугруватівської сільської ради Таран Ю.М., представника Охтирського районного відділу земельних ресурсів Литвиненка В.П., представника ВАТ "Укрнафта" Єфіменко Л.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні апеляційного суду справу

за апеляційною скаргою представника відповідача ОСОБА_1- ОСОБА_2

на постанову Охтирського міськрайонного суду Сумської області від 12 січня 2007 року

у справі за адміністративним позовом Охтирського міжрайонного прокурора в інтересах Охтирської міжрайонної державної податкової інспекції Сумської області до ОСОБА_1про стягнення 1949 грн. 37 коп.,-

встановила:

Зазначеною постановою суду позовні вимоги Охтирського міжрайонного прокурора в інтересах Охтирської міжрайонної податкової інспекції Сумської області задоволено.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Охтирської міжрайонної податкової інспекції Сумської області заборгованість з податку за землю в сумі 1133, 57 грн.

Вирішене питання судових витрат.

В апеляційній скарзі представник відповідача ОСОБА_1 - ОСОБА_2, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову та прийняти нову про відмову у задоволенні позовних вимог. Зазначає про безпідставне нарахування податку на землю в розмірі 5% , оскільки договори оренди , відповідно до яких змінювалось цільове призначення землі, не пройшли державної реєстрації, не набрали чинності, не тягнуть за собою нарахування земельного податку в розмірі 5%.

Вислухавши суддю-доповідача, пояснення сторін , перевіривши законність та обгрунтованість постанови суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги , колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню , а постанова суду - зміні.

З матеріалів справи вбачається , що ОСОБА_1 є власником земельної ділянки площею 3,5788 га, що підтверджується державним актом на право власності на

2

земельну ділянку серія ЯА № 872551 від 01 вересня 2005 року з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва / а.с. 22/ , успадкованої ним 26 липня 2005 року після померлої ІНФОРМАЦІЯ_1матері -ОСОБА_3 /ах. 100/

Згідно ст. 20 ЗК України зміна цільового призначення земель, які перебувають у власності громадян або юридичних осіб, здійснюється за ініціативою власників земельних ділянок у порядку, що встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до п.2 Постанови Кабінету Міністрів України від 11 квітня 2002 року "Про затвердження Порядку зміни цільового призначення земель, які перебувають у власності громадян або юридичних осіб" зміна цільового призначення земельної ділянки проводиться за поданням заяви (клопотання) її власника до сільської, селищної, міської ради, якщо земельна ділянка розташована в межах населеного пункту або районної державної адміністрації, якщо земельна ділянка розташована за межами населеного пункту.

В порушення закону ОСОБА_1 самовільно змінив цільове призначення сільськогосподарської землі в землю промисловості , передавши її в оренду ВАТ "Укрнафта" для будівництва та експлуатації свердловини Бугруватівського родовища.

Використання землі не по цільовому призначенню підтверджується зібраними в справі доказами.

Так , згідно договорів , укладених між ОСОБА_1та ВАТ "Укрнафта" в особі НГВУ "Охтирканафтогаз" : за № 487-ОР та №488-ОР від 14 листопада 2005 року , за № 720-ОР від 9.10.2006 року орендарю передана в оренду земля площею , відповідно , 1,3493 га, 0,36 га,0,2061 га для будівництва експлуатаційних свердловин № 313, № 320 Бугруватівського родовища / а.с. 88-89,85-86,106-107 /.

В день укладення договорів відбулась передача земельних ділянок орендарю , що вбачається з актів приймання - передачі земельних ділянок (ах. 13,11,7).

Орендодавцем ОСОБА_1 отримувалась , а орендарем ВАТ "Укрнафта" сплачувалась орендна плата, підтвердженням чому є платіжні доручення / ах. 48 - 53 /.

Сторонами не оспорюється той факт , що фактично земля використовувалась й продовжує використовуватись ВАТ "Укрнафта" з метою , визначеною договорами оренди.

А тому , податок за землю повинен сплачуватись власником як за землю промисловості, а не за землю сільськогосподарського призначення.

Відповідно до ст. 6 Закону України " Про плату за землю " ставка земельного податку з 1 га сільськогосподарських угідь встановлюється у відсотках від їх грошової оцінки в таких розмірах : для ріллі, сіножатей , пасовищ- 0,1 % , для багаторічних насаджень - 0,03%.

2

3

Згідно ст. 8 цього ж Закону податок на земельні ділянки , надані для підприємств промисловості , транспорту, зв*язку ...справляється в розмірі 5% від грошової оцінки одиниці площі ріллі по області.

Як пояснили сторони в судовому засіданні , податок, належний до сплати як за сільськогосподарську землю в розмірі 0,1 %, відповідачем не сплачувався .

При подачі позовної заяви до суду прокурор просив стягнути з ОСОБА_1 податок в розмірі 5%, що становив 1949 грн. 37 коп. В ході розгляду справи місцевим судом позивач вточнив вимоги , які були задоволені судом , стягнуто податок в розмірі 1133,57 грн.

Під час апеляційного перегляду судового рішення позивач надав ще один розрахунок , відповідно до якого заборгованість з податку складає 804 грн. 63 коп. / а.с. 94-95/.

Зокрема , за землю площею 1,3493 га розмір земельного податку за період з

2004                      до 15.11.2005 року склав 647,27 грн.; за землю площею 0,36 га за період з

2005                      року по 31.08.2006 року склав126 грн. 76 коп. ; за землю площею 0,2061 га за період з 01.09.2006 до 01.09.2007 року року склав 30,60 грн.

Наданий апеляційному суду розрахунок не викликає сумніву , не спростований сторонами , а тому , колегія суддів вважає за можливе прийняти його до уваги , в зв*язку з чим змінити постанову суду в частині розміру стягнутого з ОСОБА_1 земельного податку з 1133 ,57 грн. до 804 грн.63 коп.

Не заслуговують на увагу доводи апелянта про безпідставне нарахування та стягнення з нього податку за період часу , коли він не був власником землі, тобто до отримання ним 1 вересня 2005 року Державного акту на землю , оскільки , по-перше , весь згадуваний період земля використовувалась не за її цільовим призначенням , що тягне за собою нарахування земельного податку в розмірі не 0,1 , а 5 %; по -друге , укладаючи 14.11.2005 року за № 487-ОР договір оренди земельної ділянки площею 1,3493 га зі строком дії на один день , до 15.11.2005 року , ОСОБА_1 та ВАТ "Укрнафта" розповсюдили його дію на попередній період , починаючи з 4 жовтня 2004 року ; по-третє , до ОСОБА_1, як до спадкоємця після померлої матері , у відповідності до ст. 1218 ЦК України перейшли всі права та обов*язки спадкодавця , в тому числі й щодо сплати в належному розмірі земельного податку.

Не спростовують судового рішення також доводи апелянта про те , що суд не міг посилатись на фактичне виконання договорів оренди на погоджуватись з обгрунтованістю нараховування земельного податку в розмірі 5% , оскільки , договори оренди , укладені між ним та ВАТ "Укрнафта" не були зареєстровані, а тому , згідно ст. 18 Закону України " Про оренду землі" є нечинними .

Щодо договорів , то вони дійсно не пройшли державну реєстрацію й не могли бути зареєстрованими навіть за умови звернення зацікавлених осіб до відповідних державних органів , оскільки ОСОБА_1 в порушення вимог ст. 20 Земельного кодексу України , як власник , не ініціював питання та не звертався до Бугруватівської сільської ради з заявою про зміну цільового призначення належної йому земельної ділянки і сторони погодились на виконання умов договору без реєстрації.

З

4

Предметом спору в даній справі є земельний податок , обов*язок по уплаті якого покладається на власника земельної ділянки не у зв*язку з укладанням договору оренду , а у зв*язку з фактичним використанням землі за іншим цільовим призначенням.

Сама по собі відсутність реєстрації договорів оренди не є підставою для відмови в задоволенні заявлених вимог , оскільки вона ніяким чином не стосується правовідносин , що склалися між ОСОБА_1 та податковими органами з приводу сплати земельного податку.

Вирішальним в даному випадку є доведеність фактичного використання землі не за цільовим сільськогосподарським призначенням , а її використання як землі промисловості. А ця обставина , як вже зазначалось вище , знайшла своє підтвердження.

Керуючись ст. 196,198,200,205,206 КАС України, колегія суддів

постановила:

Апеляційну скаргу представника відповідача ОСОБА_1- ОСОБА_2 частково задовільнити.

Змінити постанову Охтирського міськрайонного суду Сумської області від 12 січня 2007 року.

Стягнути з ОСОБА_1на користь Охтирської міжрайонної податкової інспекції Сумської області 804 грн. 63 коп .

В іншій частині постанову залишити без зміни.

Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду протягом одного місяця з дня її складання в повному обсязі.

Головуючий:

Судді: