Справа № 2- 85 / 2010р.
Р І Ш Е Н Н Я
Іменем України
29 квітня 2010 року Бориславський міський суд Львівської області
в складі: головуючого-судді Слиша А.Т.
при секретарі - Шетерляк М.Є.
з участю позивача - ОСОБА_1
представника позивача ОСОБА_2
третьої особи ОСОБА_3
представника відповідача - ОСОБА_4
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Бориславі цивільну справу за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_5, третьої особи на стороні позивача ОСОБА_3 до ОСОБА_6 про відшкодування шкоди завданої, внаслідок дорожньої-транспортної пригоди, суд, -
в с т а н о в и в:
Позивачі ОСОБА_1 та ОСОБА_5 звернулись з позовом в суд до відповідача ОСОБА_6 про відшкодування шкоди завданої, внаслідок дорожньої-транспортної пригоди та просять стягнути з відповідача на користь ОСОБА_1 24 300 гривень матеріальної шкоди та 10 000 моральної шкоди і на користь ОСОБА_5 2 800 гривень матеріальної шкоди та 16 000 моральної шкоди. Позовною заявою (уточнена по позовних вимогах) від 16 листопада 2009 року позивачами було зменшено розмір позовних вимог, а саме : просять стягнути з відповідача на користь ОСОБА_1 16 469 гривень матеріальної шкоди та 10 000 моральної шкоди і на користь ОСОБА_5 1243 гривні 1 копійка матеріальної шкоди та 16 000 моральної шкоди. Просять стягнути на їх користь судові витрати.
Свої вимоги позивач ОСОБА_1 мотивує тим, що 06 липня 2008 року відповідач ОСОБА_6 у м. Бориславі на вул. Дрогобицькій, керуючи автомобілем марки БМВ -740 «Д», транзит державний номер НОМЕР_1 порушив вимоги Правил дорожнього руху (п.12.1, 12.3, 13.1, 2.1 «а») скоїв зіткнення з автомобілем ВАЗ 2106 номер НОМЕР_2, яким керував позивач на підставі довіреності від 31 липня 2007 року.
В результаті дорожньо-транспортної пригоди позивачеві ОСОБА_1 завдано легких тілесних ушкоджень.
Крім цього, в результаті дорожньо-транспортної пригоди позивачеві ОСОБА_1 завдана матеріальна шкода, яка складається з вартості матеріального збитку пошкодженого автомобіля на суму 13 594 гривень, що підтверджується висновком спеціаліста №28/2008 експертного автотоварознавчого дослідження складеного 3 вересня 2008 року, з вартості оплати послуг експерта в сумі 480 гривень, з вартості витрат понесених ним за зберігання транспортного засобу в сумі 490 гривень, згідно платіжного доручення проведеного банком №66 від 29 вересня 2008 року та з витрат понесених позивачем на стаціонарне лікування в сумі 1900 гривень.
Моральну шкоду мотивує моральну шкоду, що з вини відповідача позивач ОСОБА_1 отримав легкі тілесні ушкодження, переніс черепно-мозкову травму, струс головного мозку, забій тканин в ділянці нижньої щелепи зліва та на передній поверхні правої гомілки, з 6 липня. 2008 року перебував на стаціонарному лікуванні..Моральну шкоду завдану стражданнями знищенням майна та ушкодженням здоров'я позивач оцінив у розмірі 10 000 гривень.
П озивачка ОСОБА_5, яка знаходилась під час дорожньо-транспортної пригоди в транспортному засобі, яким керував позивач ОСОБА_1, свої позовні вимоги мотивує, що в результаті даної пригоди отримала легкі тілесні ушкодження у вигляді черепно-мозкової травми, струсу головного мозку, садна в лобній ділянці голови зліва, на лівому плечі, на ліктьовому суглобі, на спинці носа справа, поверхнева рана ry6и, забій поперекового відділу хребта. У зв'язку із цим тривалий час перебувала на стаціонарному лікуванні. П росить стягнути з відповідача в її користь завдану їй матеріальну шкоду в сумі 1243 гривень 1 копійку, яка складається з витрат понесених нею на лікування та 16 000 гривень моральної шкоди. Просить позов задовольнити.
Завдану матеріальну та моральну шкоду позивачі ОСОБА_1 та ОСОБА_5 просять стягнути на підставі того, що така шкода завдана їм внаслідок прямих винних дій відповідача ОСОБА_6, який керував автомобілем БМВ-740 транзитний номерний знак НОМЕР_1 та з вини якого сталося дорожньо-транспортна пригода. На думку позивачів, їхні моральні страждання збільшує обставина, що відповідач ОСОБА_6 заподіявши позивачам збитків, абсолютно не переймається цим, не цікавиться здоров'ям позивачів, нi матеріальними проблемами позивачів, пов'язаними із лікуванням.
В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 позов підтримав, дав пояснення аналогічні вищевикладеним у позовній заяві, просить стягнути з відповідача в його користь 16 469 гривень матеріальної шкоди та 10 000 моральної шкоди та понесені судові витрати. Просить позов задовольнити.
Позивач ОСОБА_5 в судове засідання не з’явилась, хоча належним чином був повідомлена про час та місце слухання справи.
Представник позивача ОСОБА_5 – ОСОБА_1 позов підтримав, дав пояснення аналогічні вищевикладеним у позовній заяві, просить стягнути з відповідача на користь ОСОБА_5 1243 гривні 1 копійка матеріальної шкоди та 16 000 моральної шкоди. Просить позов задовольнити.
Представник позивача ОСОБА_1 та ОСОБА_5 - ОСОБА_2 дав пояснення аналогічні вищевикладеним у позовній заяві, просить стягнути з відповідача на користь ОСОБА_1 16 469 гривень матеріальної шкоди та 10 000 моральної шкоди і на користь ОСОБА_5 1243 гривні 1 копійка матеріальної шкоди та 16 000 моральної шкоди. Просить стягнути на користь позивачів судові витрати. Просить позов задовольнити.
Третя особа на стороні позивачів – ОСОБА_3 в судовому засіданні пояснив, автомобіль ВАЗ 2106 днз. НОМЕР_2 АТ, який в результаті ДТП отримав механічні пошкодження, на підставі договору купівлі-продажу був зареєстрований на праві власності за ним. Згідно довіреності від 13 лютого 2007року ОСОБА_3 уповноважив ОСОБА_1 користуватись даним транспортним засобом, представляти його інтереси як власника автомобіля ВАЗ 2106 днз. НОМЕР_2 АТ. Не заперечує проти стягнення коштів з відповідача на користь ОСОБА_1 Позов просить задовольнити.
Представник відповідача – ОСОБА_7 в судовому засіданні проти позову заперечила та пояснила, що позовні вимоги позивачів вважає безпідставними, необґрунтованими, а обставини, на які позивачі посилаються, як на підставу своїх позовних вимог, - не доведеними.
Відповідно і до вимог ч.2 ст. 1187 ЦК України шкода завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
Відповідно до вимог ст. 1188 ЦК України шкода завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме за наявності вини всіх осіб, діяльністю яких було завдано шкоди, розмір відшкодування визначається у відповідній частці залежно від обставин, що мають значення. Виходячи з постанови Пленуму Верховного Суду України від 27 березня 1992року №6 «Про практику розгляду судами справ за позовами про відшкодування шкоди» під володільцем джерела підвищеної небезпеки розуміється юридична особа або громадянин, що здійснюють експлуатацію джерела підвищеної небезпеки в силу права власності, повного господарського відання, оперативного управління або з інших підстав (договору оренди, довіреності, тощо).
На час дорожньо-транспортної пригоди, яка мала місце 6 липня 2008 року, власником автомобіля БМВ-740 транзитний номерний знак НОМЕР_1 був ОСОБА_8, що стверджується свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_3. Згідно копії біржової угоди купівлі-продажу транспортного засобу від 27 червня 2009року, укладеної між ОСОБА_8, як власником автомобіля БМВ-740, та ОСОБА_9, який є рідним батьком відповідача у справі, відповідно до якої ОСОБА_8 зобов’язувався передати у власність ОСОБА_9, а ОСОБА_9 зобов’язувався оплатити і прийняти даний автомобіль, з правом перегону ОСОБА_6, не є належним та допустимим доказом у підтвердження правомірності володіння на час дорожньо-транспортної пригоди відповідачем ОСОБА_6 транспортним засобом БМВ-740. Оскільки договір купівлі-продажу автомобіля згідно вимог ст.210 ЦК України повинен укладатися в письмовій формі та відповідно до Правил державної реєстрації та обліку автомобілів, автобусів, а також самохідних машин, сконструйованих на шасі автомобілів, мотоциклів усіх типів, марок і моделей, причепів, напівпричепів та мотоколясок, затверджених постановою КМУ №1388 від 7 вересня 1998 року підлягає реєстрації в органах ДАІ, так як наслідок тягне за собою перереєстрацію власника автомобіля(тобто, зміну одного власника автомобіля на іншого). Вищевказаний правочин - біржова угода купівлі-продажу транспортного засобу від 27 червня 2009року, не зареєстрований в органах ДАІ, тому згідно вимог закону (ч.1 ст.210 ЦК України) вважається не вчиненим. Отже, відповідач ОСОБА_6 керував транспортним засобом без відповідної правової підстави, відповідно власник даного автомобіля ОСОБА_8 згідно ст. 1187 ЦК України та п.3ч.1 ст.1188 ЦК України повинен нести відповідальність за шкоду завдану позивачам.
Крім цього, автомобіль ВАЗ 2106 днз. НОМЕР_2 АТ, який в результаті ДТП отримав механічні пошкодження, на підставі договору купівлі-продажу був зареєстрований на праві власності за ОСОБА_3, право керувати яким мали його брат ОСОБА_10 і його дружина ОСОБА_11, які були законними володільцями цієї автомашини, що стверджується довідкою про дані комп’ютерного обліку Дрогобицького відділення реєстраційно – екзаменаційної роботи ДАІ ГУМВСУ у Ло. Згідно довіреності від 13 лютого 2007 року ОСОБА_3 уповноважив ОСОБА_1 представляти його інтереси як власника автомобіля ВАЗ 2106 днз. НОМЕР_2 АТ. 29 серпня 2008 року автомобіль ВАЗ 2106 днз. НОМЕР_2 АТ позивачем ОСОБА_1 знятий з обліку для реалізації, що стверджується журналом карток Дрогобицького відділення реєстраційно-екзаменаційної роботи ДАІ від 10 березня 2009 року і проданий ОСОБА_13 на металобрухт за 7 000 гривень, що стверджується письмовою розпискою Марцинюка, яка знаходиться в матеріалах справи.
Враховуючи вищевикладене у ОСОБА_3 в силу вимог ст.347 ЦК України з 29 серпня 2008 року припинилося право власності на автомобіль ВАЗ 2106 днз. НОМЕР_2 АТ.,а у відповідності до ст.247 ЦК України видана ОСОБА_3 довіреність ОСОБА_1 від 13 березня 2007року припинила свою дію, у зв’язку з виконанням ОСОБА_1 своїх повноважень за даною довіреністю, тобто вчинення ним дій, які були визначені довіреністю. Враховуючи з даними обставинами у позивача ОСОБА_1 немає права вимоги на відшкодування вартості матеріального збитку завданого власнику автомобіля ВАЗ 2106 днз. НОМЕР_2 АТ в сумі 13 594 грн., який визначено у висновку спеціаліста №28/2008 експертного авто товарознавчого дослідження складеного 3 вересня 2008року, як і немає права вимоги на відшкодування 480 гривень – оплати послуг експерта за виготовлення висновку.
Не підлягають до задоволення позовні вимоги в частині відшкодування позивачу ОСОБА_1 матеріальної шкоди в сумі 1900 гривень, які складається з витрат на лікування, позивач ОСОБА_1 не подав суду жодного належного та допустимого доказу, а тому, його позовні вимоги в цій частині є безпідставними, необґрунтованими та до задоволення не підлягають.
Не підлягають до задоволення позовні вимоги ОСОБА_5 в частині відшкодування матеріальної шкоди в сумі 1243 гривень 1 копійка, що складається з витрат на лікування, то я також вважаю, що вони до задоволення не підлягають.
Просить суд відмовити у задоволенні позову в частині відшкодування моральної шкоди, оскільки вважає її розмір занадто завищеним, адже розмір такої шкоди повинен бути розумним, справедливим та виваженим.
Просить суд у задоволенні позову відмовити.
Заслухавши пояснення сторін, з’ясувавши дійсні обставини справи, дослідивши зібрані по справі докази у їх сукупності, суд заявлений позов підлягає до задоволення з наступних підстав.
Судом встановлено, що ОСОБА_6 6 липня 2008 року о 11 год.00 хв., керуючи автомобілем марки БМВ державний номерний знак транзит АІ в м.Бориславі по вул..Дрогобицькій, не вибрав в установлених межах безпечної швидкості руху, не врахував дорожню обстановку та стан транспортного засобу, не дотримався безпечної дистанції, внаслідок чого здійснив зіткнення з автомобілем марки ВАЗ 2106 державний номер НОМЕР_4 під керуванням водія ОСОБА_1 результаті дорожньо-транспортної пригоди водій ОСОБА_1 та пасажир ОСОБА_5 отримали легкі тілесні ушкодження.
Дані обставини справи стверджуються оглянутими в судовому засіданні матеріалами про відмову у порушенні кримінальної справи по факту ДТП № 315-311-0458 та постановою судді Бориславського міського суду Львівської області від 22 серпня 2008 року, згідно з якою ОСОБА_6 визнано винним у вчиненні адміністративниого правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП.
Із і свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу вбачається, що власником транспортного засобу ВАЗ 2106 днз. НОМЕР_2 АТ, який в результаті ДТП отримав механічні пошкодження, на підставі договору купівлі-продажу був зареєстрований на праві власності за ОСОБА_3.
Суд не приймає до уваги заперечення представника відповідача в частині незаподіяння матеріальної та моральної шкоди позивачу ОСОБА_1, оскільки відповідно до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу ВАЗ 2106 не належав останньому. Дані заперечення спростовуються тією обставиною, що 31 серпня 2007 року ОСОБА_3. уповноважив ОСОБА_1 керувати та розпоряджатися транспортним засобом марки ВАЗ 2106 реєстраційний № НОМЕР_2 АР, в тому числі, у випадку пошкодження даного транспортного засобу в результаті ДТП іншими особами укладати від його імені договори на відшкодування шкоди та відповідно одержувати за такими договорами грошові суми. Відповідно до положень ст. 48 Закону України «Про власність» право власності поширюється також на особу, яка хоч і неє власником, але володіє майном на праві повного господарського відання, оперативного управління, або на іншій підставі, передбаченій законом чи договором. Таким чином, з огляду на вищенаведене, ОСОБА_1 вправі звернутися до суду за захистом свого порушеного права.
Суд не приймає до уваги заперечення представника відповідача ОСОБА_4, що відповідач ОСОБА_6, який керував транспортним засобом без відповідної правової підстави, не може бути належним відповідачем у справі, оскільки власник даного автомобіля БМВ є ОСОБА_8 і повинен нести відповідальність за шкоду завдану позивачам. Дані заперечення спростовуються ч.1 ст. 1188 ЦК України, де зазначено що шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою. У постанови Пленуму Верховного Суду України від 27 березня 1992року №6 із відповідними змінами «Про практику розгляду судами справ за позовами про відшкодування шкоди», на який посилається представник позивача зазначено, що шкода, заподіяна особі і майну громадянина підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її заподіяла, за умови, що дії останньої були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв'язок та є вина зазначеної особи, а коли це було наслідком дії джерела підвищеної небезпеки, незалежно від наявності вини.
Як встановлено в судовому засіданні, внаслідок дорожньо-транспортної пригоди позивачу нанесено шкода у розмірі 13 594 гривень, що підтверджується висновком спеціаліста №28/2008 експертного автотоварознавчого дослідження складеного 3 вересня 2008 року. Крім цього позивач ОСОБА_1 провів оплату послуг експерта в сумі 480 гривень, поніс витрати на зберігання пошкодженого транспортного засобу в сумі 490 гривень, згідно платіжного доручення проведеного банком №66 від 29 вересня 2008 року.
Суд не приймає до уваги витрати понесені позивачем на стаціонарне лікування у розмірі 1900 гривень, оскільки останнім не представлено жодного доказу про понесені витрати.
Суд вважає підставними позовні вимоги позивача ОСОБА_5, в частині відшкодування матеріальної шкоди в сумі 1243 гривень 1 копійки., що складається з витрат на лікування.
Відповідно вимог ст.1166 ЦК України майнова шкода, завдана майну фізичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Разом з тим, спеціальна норма по відношенню до загальної - ст.1188 ЦК України зазначає, що шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.
Враховуючи, що шкода заподіяна позивачу ОСОБА_1 у вигляді пошкодження його транспортного засобу внаслідок дорожньо-транспортної пригоди та шкода заподіяна внаслідок дорожньо-транспортної пригоди позивачу ОСОБА_5, що складається з витрат на лікування у розмірі 1243 гривень 1 копійки, сталася з вини відповідача, суд приходить до висновку, що позовні вимоги в частині стягнення матеріальної шкоди є підставними та обґрунтованими і підлягають до задоволення.
Відповідно до ст.1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній особі неправомірними діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.
Позовні вимоги в частині стягнення моральної шкоди підлягають до задоволення частково, оскільки дійсно позивачам було завдано неправомірними діями відповідача моральні страждання, що полягали у нервовому стресі, порушенні нормальних життєвих зв’язків та встановленого порядку, незручності в особистому та родинному житті, побуті, необхідності звертатись за захистом своїх прав у відповідні інстанції, трати часу на це та обставини пов’язані з наслідками дорожньо-транспортної пригоди, а тому на відшкодування ОСОБА_1 моральну шкоду у розмірі 5000 гривень, а на відшкодування ОСОБА_5 моральну шкоду у розмірі 500 гривень, що об’єктивно відповідатиме характеру дій заподіювача шкоди, глибині страждань та розміру матеріальної шкоди.
Крім цього, слід стягнути з відповідача в користь позивачів судові витрати в рівних частках.
Керуючись ст.ст. 1166, 1167, 1187, 1188 ЦК України, ст. ст. 10,11, 60,61, 88, 208, 209, 212-215, 216, 218 ЦПК України, суд, -
в и р і ш и в :
Позов задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_6 на користь ОСОБА_1 майнову шкоду в розмірі 14 564 гривень та моральну шкоду у розмірі 5000 гривень.
Стягнути з ОСОБА_6 на користь ОСОБА_5 майнову шкоду в розмірі 1243 гривень 1 копійки та моральну шкоду у розмірі 500 гривень.
Стягнути з ОСОБА_6 на користь ОСОБА_1 та ОСОБА_5 в рівних частках судові витрати, які складаються 51 гривні судового збору та 7 гривень 50 копійок витрат на інформаційно-технічного забезпечення.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до апеляційного суду Львівської області через Бориславський міський суд Львівської області шляхом подачі в 10-денняй строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і подання після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, з подачею її копії до апеляційної інстанції або в порядку ч. 4 ст. 295 ЦПК України.
Головуючий Слиш А.Т.