Справа № 2 – 66/ 2010р.
Р І Ш Е Н Н Я
іменем України
10 березня 2010 року Бориславський міський суд Львівської області
в складі: головуючого - судді Слиша А.Т.
при секретарі - Шетерляк М.Є.
з участю позивача - ОСОБА_1
адвоката ОСОБА_2
відповідача - ОСОБА_3
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Бориславі цивільну справу за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_4 до ОСОБА_3 про відшкодування моральної шкоди, завданої в наслідок вчинення злочину, суд, –
в с т а н о в и в:
Позивачі ОСОБА_1 та ОСОБА_4 звернулись до суду з позовом до ОСОБА_3 про відшкодування моральної шкоди, завданої в наслідок вчинення злочину , просять стягнути з відповідача в рівних долях 45 000 гривень моральної шкоди.
В обґрунтування позовних вимог покликається на те, що постановою Бориславського міського суду Львівської області від 17 квітня 2008 року ОСОБА_3 звільнений від кримінальної відповідальності за вчинення злочинів, передбачених ст.ст.358 ч.3, 192 ч.2 КК України у зв’язку із закінченням строків давності. Але протиправними діями відповідача було завдано позивачам моральної шкоди, а саме 29 грудня 1998 року позивачі та відповідач приватизували квартиру АДРЕСА_1 загальною площею 50,3 кв.м. З 7 червня 1998 року позивач ОСОБА_1 по 29 липня 2007 року перебувала на заробітках в Італії. ОСОБА_4, також з 17 липня 2002 року по 23 грудня 2002 року проживав та працював за кордоном.
Відповідач ОСОБА_3, переслідуючи мету позбавити позивачів право власності на житло у спірній квартирі, 22 липня 2002 року звернувся до виконавчого комітету Бориславської міської ради із письмовою заявою про реприватизацію спірної квартири. В зазначеній заяві підробив підписи позивачів ОСОБА_1 та ОСОБА_4, зазначена заява була завірена начальником ЖЕКу №2 Стефанишиним П.І. Самі позивачі своїх підписів на зазначеній заяві не ставили, оскільки у цей час не перебували на Україні, згоди на реприватизацію спірної квартири відповідачеві ОСОБА_3 не давали. Тобто, своїми діями, відповідач ОСОБА_3 вчинив злочин, передбачений ст..358 ч.3 КК України, оскільки використав завідомо підроблений документ. Відповідно поданої заяви, виконавчий комітет Бориславської міської ради 30 серпня 2002 року виніс рішення за №381 про реприватизацію спірної квартири. Своїми діями відповідач ОСОБА_3 позбавив позивачів законного права на частку в квартирі АДРЕСА_1, чим завдав останнім майнової шкоди шляхом обману на загальну суму 17 024 гривень 67 копійок, тобто вчинив злочин, передбачений ст..192 ч.2 КК України – заподіяння майнової шкоди шляхом обману у великих розмірах за відсутністю ознак шахрайства.
В цьому ж 2002 році за рішенням Бориславського міського суду від 25 липня 2002 року, у відсутність позивачки ОСОБА_1, шлюб між ОСОБА_3 та ОСОБА_1 було розірвано. Після розірвання шлюбу, відповідач ОСОБА_3 в листопаді зареєстрував шлюб з ОСОБА_6, з якою проживає у незаконно реприватизованій квартирі.
Після звернення з адміністративним позовом ОСОБА_1 та ОСОБА_4 постановою Бориславського міського суду Львівської області від 4 грудня 2007 року рішення виконавчого комітету Бориславської міської ради про реприватизацію спірної квартиру було скасовано, одночасно було зобов’язано виконавчий комітет Бориславської міської ради видати свідоцтво про право власності на квартиру АДРЕСА_1, згідно із розпорядженням органу приватизації від 29 грудня 1998 року за №6541.
На сьогоднішній день, позивачі відновлені у своїх правах власників спірної квартири, але проживати у даному житлі не можуть оскільки відповідач проживає там із своєю теперішньою дружиною. Вважають, що вчиненим злочином їм завдана моральна шкода, а саме. Позивач ОСОБА_1, повернувшись з-за кордону 29 липня 2007 року до сьогоднішнього дня не може потрапити до своєї квартири. З позивачкою ОСОБА_1 стався нервовий зрив, їй було заподіяно сильну душевну травму, від якої вона не може прийти до себе по сьогоднішній день, коли вона взнала про реприватизацію її житла, про позбавленні її частки у власності на квартиру АДРЕСА_1. На сьогоднішній день позивач ОСОБА_1 вимушена проживати у квартирі співмешканки сина – позивача у справі ОСОБА_4 Для неї це образливо та соромно. На старості років позбавлена власного даху над головою. Її сину – позивачу у справі ОСОБА_4 завдана аналогічна моральна шкода вчиненим відповідачем ОСОБА_3 моральна шкода. Просять ухвалити рішення, яким стягнути з відповідача ОСОБА_3 в рівних долях на їхню користь моральну шкоду в сумі 45 000 гривень та витрати, пов’язані з наданням правової допомоги у розмірі 1650 гривень.
В судовому засіданні позивач ОСОБА_1, вона ж як представник позивача ОСОБА_4 позов підтримала в цілому, зіславшись на обставини, викладені в позовній заяві, зменшила розмір позовних вимог в частині стягнення з відповідача витрат на правову допомогу у розмірі 850 гривень.
Відповідач ОСОБА_3 у судовому засіданні позовні вимоги заперечив повністю, вважає позов безпідставним. Постановою Бориславського міського суду Львівської області від 17 квітня 2008 року його звільнено від кримінальної відповідальності за вчинення злочинів, передбачених ст.ст.358 ч.3, 192 ч.2 КК України у зв’язку із закінченням строків давності. Відсутність відносно нього обвинувального вироку у вчиненні вищезгаданих злочинів є підставою для відмови у задоволенні позову ОСОБА_1 та ОСОБА_4 до нього про відшкодування моральної шкоди, завданої в наслідок вчинення злочину. Крім цього, вважає що позивачам було відомо про подану ним заяву про реприватизацію спірного житла, зокрема позивачу ОСОБА_4 А останній мав повідомити про подану заяву свою матір, позивачку у справі ОСОБА_1 Позивачам було вже 2002 році відомо про те, що відповідач розірвав шлюб з ОСОБА_1, одружився з іншою жінкою. Вважає, якщо б позивачі домовились з ним про поділ спірного житла, а не витрачали час та кошти на «міліцію, прокуратуру, суди», не було б підстав для звернення до суду із позовом про відшкодування шкоди.
Допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_7. ствердила, що позивач ОСОБА_4 в грудні 2002 року зустрічався на квартирі АДРЕСА_1 з її чоловіком, відповідачем у справі ОСОБА_3 Вона особисто чула, що говорили про поділ квартири. ОСОБА_4 повинен був передати зміст розмови про поділ спірної квартири ОСОБА_1 Але, наскільки їй відомо, так і ні про що не домовились.
Заслухавши пояснення сторін та покази свідка, з’ясувавши дійсні обставини справи, права та обов’язки сторін, дослідивши зібрані у справі докази у їх сукупності, суд приходить до висновку, що позов підлягає до часткового задоволення з наступних підстав.
Судом встановлено, що відповідач ОСОБА_3, переслідуючи мету позбавити позивачів ОСОБА_1 та ОСОБА_4 право власності на житло у квартирі АДРЕСА_1 загальною площею 50,3 кв.м, звернувся із заявою у виконавчий комітет Бориславської міської ради про реприватизацію спірної квартири. У зазначеній заяві підробив підписи позивачів, тобто використав завідомо підроблений документ. В результаті виконавчий комітет Бориславської міської ради 30 серпня 2002 року виніс рішення за №381 про реприватизацію спірної квартири. Своїми діями відповідач ОСОБА_3 позбавив позивачів законного права на частку в квартирі АДРЕСА_1, чим завдав останнім майнової шкоди шляхом обману на загальну суму 17 024 гривень 67 копійок, тобто вчинив протиправне діяння - злочин, передбачений ст.192 ч.2 КК України – заподіяння майнової шкоди шляхом обману у великих розмірах за відсутністю ознак шахрайства та ст.. 358 ч.3 КК України – використання завідомо підробленого документі.
Постановою Бориславського міського суду Львівської області від 17 квітня 2008 року відповідач ОСОБА_3 звільнений від кримінальної відповідальності за вчинення злочинів, передбачених ст.ст.358 ч.3, 192 ч.2 КК України у зв’язку із закінченням строків давності. Закриття кримінальної справи стосовно ОСОБА_3 у зв’язку із закінченням строку давності відповідно до вимог кримінально-процесуального законодавства України не реабілітує та не звільняє останнього від відшкодування моральної шкоди, завданої його злочинними діями.
Крім цього, допитаний у якості обвинуваченого ОСОБА_3 свою вину у вчиненні злочинів, передбачених ст.ст.192 ч.2, 358 ч.3 КК України, визнав повністю, щиро розкаявся, просив суд суворо його не карати.(а.с.118-121 кримінальної справи №111-0272 про обвинувачення ОСОБА_3) Тобто, вина відповідача у справі ОСОБА_3 у вчиненні протиправних діянь - злочинів, передбачених ст. ст.192 ч.2, 358 ч.3 КК України.
Судом встановлено, що постановою слідчого СВ Бориславського МВ ГУМВСУ у Львівській області Каричорта І.І. від 24 жовтня 2007 року позивач ОСОБА_1 визнана потерпілою у даній кримінальній справі. (а.с.67 вищезгаданої кримінальної справи) та постановою слідчого СВ Бориславського МВ ГУМВСУ у Львівській області Каричорта І.І. від 12 листопада 2007 року позивач ОСОБА_4 визнаний потерпілим у даній кримінальній справі. (а.с.86 вищезгаданої кримінальної справи).
Внаслідок незаконних дій відповідача ОСОБА_3 позивачам ОСОБА_1 та ОСОБА_4було завдано моральні страждання, що полягали у нервовому стресі, порушенні нормальних життєвих зв’язків та встановленого порядку, незручності в особистому та родинному житті, побуті, необхідності звертатись за захистом своїх прав у відповідні інстанції, трати часу на це та обставини пов’язані з наслідками позбавлення іх права власності на житло у квартирі АДРЕСА_1, які вони оцінили у 45 000 ( сорок п’ять тисяч) гривень.
Відповідно до ст.1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній особі неправомірними діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.
Оцінюючи вищезазначені обставини, суд вважає, що в заявленому позові, відповідно до загальних підстав цивільно-правової відповідальності про відшкодування моральної (немайнової) шкоди, позивачами доведено: наявність завданої моральної (немайнової) шкоди, протиправність діяння відповідача, наявність причинного зв’язку між шкодою і протиправним діянням відповідача та вина останнього в її заподіянні.
При визначенні розміру відшкодування моральної (немайнової) шкоди, суд виходить з наступного. Позбавлення права власності неправомірними діями відповідача на частку у нерухому майні; в квартирі АДРЕСА_1 призвело до психологічного дискомфорту, значного порушення душевної рівноваги позивачів. Після звернення в судові інстанції їх право власності було поновлено. Проте цей стан тривав відносно короткий термін: з 30 серпня 2002 року, коли виконавчий комітет Бориславської міської ради виніс рішення за №381 про реприватизацію спірної квартири по 4 грудня 2007 року (судове рішення про скасування рішення виконавчого комітету Бориславської міської ради про реприватизацію спірної квартиру). Із зазначених причин, суд вважає, що позовні вимоги в частині стягнення моральної шкоди підлягають до задоволення частково, оскільки дійсно позивачам було завдано неправомірними діями відповідача моральні страждання, що полягали у нервовому стресі, порушенні нормальних життєвих зв’язків та встановленого порядку, незручності в особистому та родинному житті, побуті, необхідності звертатись за захистом своїх прав у відповідні інстанції, трати часу на це, тому на їх відшкодування слід стягнути 30 000 гривень, що об’єктивно відповідатиме характеру дій заподіюваної шкоди, глибині страждань та розміру матеріальної шкоди.
Крім цього, слід стягнути з відповідача в користь позивача судові витрати та судові витрати, а саме судовий збір на користь держави.
Керуючись ст.ст.23, 1167 ЦК України, ст.ст. 10, 11, 60, 88, 209, 212, 213-215 ЦПК України, суд -
в и р і ш и в:
Позов задовольнити частково.
Стягнути із ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 та ОСОБА_4 моральну шкоду, завдану в наслідок вчинення злочину у розмірі 30 000 (тридцять тисяч) гривень..
Стягнути із ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 та ОСОБА_4 судові витрати, що складаються витрати на правову допомогу у розмірі 850 (вісімсот пятдесят) гривень, 30 гривень витрат на інформаційно-технічного забезпечення.
Стягнути із ОСОБА_3 на користь держави 300 гривень судового збору.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до апеляційного суду Львівської області через Бориславський міський суд Львівської області шляхом подачі в 10-денняй строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і подання після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, з подачею її копії до апеляційної інстанції або в порядку ч. 4 ст. 295 ЦПК України.
Головуючий Слиш А.Т.