Справа № 2-5495/10

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М     У К Р А Ї Н И

13 жовтня 2010 року Печерський районний суд м. Києва в складі:

головуючого:                              судді Козлова Р.Ю.,

при секретарі:                             Адерейко Т.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства Акціонерний Банк «Укргазбанк», третя особа – приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Русанюк Золтан Золтанович, про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню,

ВАСТАНОВИВ:

 У червні 2010 року позивачка звернулася до суду із зазначеним позовом та просила ухвалити рішення, яким визнати виконавчий напис приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Русанюка З.З. № 3697 від 26.05.2010 року про звернення стягнення на легковий автомобіль – Volvo модель S 80, 2007 року випуску, державний реєстраційний номер НОМЕР_1, таким, що не підлягає виконанню.

Свої вимоги мотивувала тим, що між ним та банком був укладений кредитний договір № А-71/07 від 29 серпня 2007 року, згідно умов якого відповідач надає позивачці кредит в розмірі 39600,00 дол. США зі строком остаточного повернення кредитних коштів до 29.08.2014 року.

З метою забезпечення виконання зобов’язань за вказаним кредитним договором між сторонами даної справи було укладено договір застави належного позивачці автомобіля Volvo модель S 80, 2007 року випуску, державний реєстраційний номер НОМЕР_1.

26 травня 2010 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Русанюком З.З. було вчинено виконавчий напис про стягнення з позивачки заборгованості за кредитним договором в розмірі 269742,33 грн. шляхом звернення стягнення на предмет застави, а саме: легковий автомобіль – Volvo модель S 80, 2007 року випуску, державний реєстраційний номер НОМЕР_1, що належить на праві приватної власності позивачці.  

 Посилаючись на те, що виконавчий напис був вчинений нотаріусом без належного підтвердження банком безспірності заборгованості позивача та на те, що всупереч п. 287 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 03 березня 2004 року № 20/5, у виконавчому написі не назначено повного імені та по батькові нотаріуса, позивачка просила задовольнити заявлені вимоги.

В судовому засіданні представник позивачки підтримала заявлені вимоги.

Представник відповідача в судовому засіданні заперечувала проти вимог позивача та просила відмовити в задоволенні позову. Свої заперечення обґрунтовує тим, що між банком та позивачкою був укладений кредитний договір № А-71/07 від 29 серпня 2007 року та договір застави від 29.08.2007 року. Банком умови кредитного договору виконані в повному обсязі, проте позивачкою порушувався графік погашення заборгованості, а згодом позивачка припинила здійснювати будь-які платежі за кредитним договором.  

Згідно з п. 3.2.8. кредитного договору, у випадку невиконання позичальником зобов’язань за договором, кредитор (банк) має право здійснювати погашення заборгованості звернення стягнення на предмет застави.

Крім того, представник відповідача посилався на те, що згідно п. 3.1.6.договору застави заставодержатель має право звернути стягнення на предмет застави у разі одноразового прострочення сплати процентів за користування кредитними коштами незалежно від настання строку виконання зобов’язання, забезпеченого заставою.

24 березня 2010 року відповідачем було направлено претензію № 1311/3116 з вимогою погашення заборгованості. У вказаній претензії також було зазначено, що в разі невиконання вимоги, банк має намір звернутися до нотаріуса за вчиненням виконавчого напису через 30 днів після отримання претензії боржником.

Третя особа – приватний нотаріус Русанюк З.З., в судове засідання не з’явився, про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином. До суду направив заяву про проведення розгляду справи без його участі.

Заслухавши пояснення учасників судового розгляду, дослідивши матеріали справи, проаналізувавши надані докази, суд дійшов наступного висновку.

Судом встановлено, що 29 серпня 2007 року між позивачкою та Відкритим акціонерним товариством акціонерним банком «Укргазбанк», правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство Акціонерний Банк «Укргазбанк», був укладений кредитний договір № А-71/07, згідно умов якого банк надав ОСОБА_1 кредит в розмірі 39600 дол. США з остаточним терміном повернення кредитних коштів 29.08.2014 року та зі сплатою фіксованої процентної ставки в розмірі 9,5 %.

В забезпечення виконання зобов’язань за вказаним кредитним договором  між сторонами даної справи було укладено договір застави автомобіля марки – Volvo модель S 80, 2007 року випуску, державний реєстраційний номер НОМЕР_1, що належить на праві приватної власності позивачці.

Пунктом 3.1.6. договору застави передбачено, що заставодержатель має право достроково звернути стягнення на предмет застави у випадку одноразового  прострочення сплати процентів за користування кредитними коштами, або порушення інших умов кредитного договору.  

Крім того, сторони погодили, що звернення стягнення на предмет застави та його реалізація може здійснюватись на підставі виконавчого напису нотаріуса.

Відповідач вказує, що ним умови кредитного договору та договору застави були виконані належним чином, однак позивач ухиляється від виконання взятих на себе зобов’язань та порушує обумовлений сторонами порядок погашення заборгованості.

24.03.2010 р. за № 1311/2136 ОСОБА_1 було направлено претензію з вимогою про сплату заборгованості, яка була отримана позивачкою 26.03.2010 р., що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення.

26 травня 2010 року ПАТ АБ «Укргазбанк» звернулося до приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Русанюка З.З. із заявою № 1312/3116 від 29.04.2010 року про вчинення виконавчого напису. На підтвердження безспірності заборгованості до вказаної заяви були додані оригінал договору застави, виписки по рахункам позичальника, розрахунок заборгованості за кредитним договором та інші документи.

26 травня 2010 року приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Русанюк З.З. вчинив виконавчий напис, яким з метою погашення заборгованості за основним зобов’язанням запропонував звернути стягнення на заставлене майно - автомобіль марки Volvo модель S 80, 2007 року випуску, державний реєстраційний номер НОМЕР_1.

Відповідно до ст. 87 Закону України «Про нотаріат» для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість.

Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Частиною 1 ст. 88 цього Закону визначено, що нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями – не більше одного року.

У абзаці 3 п. 284  Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 03 березня 2004 року № 20/5, вказано, що заборгованість або  інша відповідальність боржника визнається безспірною і не потребує додаткового доказування у випадках,  якщо подані  для  вчинення  виконавчого  напису  документи  передбачені Переліком   документів,   за   якими   стягнення    заборгованості провадиться  у  безспірному  порядку,  затвердженому постановою Кабінету Міністрів України.

Згідно з п. 1  Переліку документів, за якими стягнення заборгованості проводиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженого Постановою Кабінету міністрів України від 29 червня 1999 року № 1172 для одержання виконавчого напису подаються: а) оригінал нотаріально посвідченої угоди; б) документи, що підтверджують безспірність заборгованості боржника та встановлюють прострочення виконання зобов’язання.

Як вбачається зі змісту заяви про вчинення виконавчого напису та додатків до неї, стягувачем були надані всі необхідні для підтвердження безспірності заборгованості та для вчинення вказаного напису документи.

Посилання позивачки на те, що сума заборгованості, яка вказана у виконавчому написі, не відповідає фактичній сумі заборгованості на момент вчинення виконавчого напису не можуть бути прийняті судом до уваги, оскільки, як вбачається з матеріалів справи, позивачка погасила частину заборгованості вже після звернення банку із заявою про вчинення виконавчого напису. Крім того, дану обставину до відома банку не довела, відповіді на претензії банку не направляла.

В обґрунтування позовних вимог в частині відсутності безспірності заборгованості представник позивачки також посилається на те, що звертаючись до нотаріуса із заявою про вчинення виконавчого напису банк, крім іншого, просив стягнути пеню за несплату заборгованості по процентам в розмірі 14 грн. 20 коп., в той час як дана сума пені вже була сплачена позивачкою.

Разом з тим, як було встановлено в ході розгляду даної справи та проти чого не заперечувала представник позивачки, на момент розгляду судом даної справи кредитні правовідносини між сторонами не припинились, заборгованість позивачки перед відповідачем не погашена, кредитор продовжує здійснювати визначені умовами договору періодичні нарахування, в тому числі у зв’язку з порушенням боржником строків виконання зобов’язання. Таким чином, оскільки суду не було надано доказів того, що на момент вирішення даного спору сума заборгованості боржника за кредитним договором є меншою, ніж та, що зазначена у виконавчому написі нотаріуса, суд не вбачає підстав для визнання оскаржуваного напису таким, що не підлягає виконанню.

Та обставина, що виконавчий напис замість повного зазначення і`мя та по батькові нотаріуса містить лише його ініціали, не може, на думку суду, вважатись підставою для визнання даного документу таким, що підлягає виконанню.

Таким чином, оскільки в ході розгляду даної справи судом не було здобуто жодних доказів того, що при вчиненні виконавчого напису приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Русанюком З.З. не було дотримано вимог закону щодо встановлення безспірності заборгованості ОСОБА_4, а також того, що на момент вирішення даного спору зазначена у виконавчому написі сума перевищує суму реальної заборгованості за договором, позовні вимоги підлягають залишенню без задоволення як безпідставні.

Керуючись статтями 50, 87, 88 Закону України «Про нотаріат», Постановою Кабінету міністрів України Про затвердження переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів від 29 червня 1999 року № 1172, пунктами 283, 284 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 03 березня 2004 року № 20/5, статтями 3, 4, 10, 11, 57-60, 88, 209, 212-215, 218, 223 ЦПК України, суд –  

В И Р І Ш И В:

У задоволенні позову ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства Акціонерний Банк «Укргазбанк», третя особа – приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Русанюк Золтан Золтанович, про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню - відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Апеляційного суду м. Києва через Печерський районний суд м. Києва протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії рішення.

СУДДЯ