Печерський районний суд м. Києва

Справа № 4-3697/10

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

      18 жовтня  2010 року  Печерський районний суд м. Києва  у складі:

     Головуючого - судді            Козлова Р.Ю.

     при секретарі                        Гуцинюку М.І.,

     з участю прокурора             Таргонія О.В.,

     адвоката                 ОСОБА_1,      

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києва скаргу  ОСОБА_2   на постанову   про  закриття  кримінальної справи,  

В С Т А Н О В И В :

         ОСОБА_2 звернувся до  суду  зі скаргою, в якій просить скасувати постанову старшого  слідчого  в ОВС Генеральної прокуратури  України Кулініча І.І. про закриття кримінальної справи від 23.02.2010 року, порушеної відносно  ОСОБА_2 за ознаками складу злочину, передбаченого ч. 4 ст. 189 КК України, на підставі п.2 ст.213 КПК України.

         В обґрунтування скарги  ОСОБА_2 вказав, що справу закрито незаконно, з порушенням вимог  ст.ст.213,214 КПК України.

       ОСОБА_2 в судовому засіданні підтримав доводи скарги, просив скаргу задовольнити,  матеріали направити для відновлення досудового слідства.

         Прокурор в судовому засіданні проти задоволення скарги заперечував, вказав, що постанову винесено законно з підстав недоведеності участі обвинуваченого у вчиненні злочину.        

         Печерським районним судом м. Києва згідно положень ст.236-6 КПК України витребувано справу   №49-1536,  до початку судового розгляду суддя ознайомився з її матеріалами.

         Суд, заслухавши пояснення ОСОБА_2, думку адвоката ОСОБА_1 та прокурора Таргонія О.В., приходить до наступних висновків.

В судовому засіданні  встановлено, що постановою від  23.02.2010 року  слідчим в особливо важливих справах Генеральної прокуратури  України І.І.Кулінічем   кримінальна справа  відносно  ОСОБА_2 за фактом вимагання скаржником грошових коштів за ознаками складу злочину, передбаченого ч.4 ст.189 КК України, закрита у зв’язку з недоведеністю участі  обвинуваченого  у вчиненні злочину на підставі  п.2 ст.213 КПК України.

             Згідно оскаржуваної постанови досудовим слідством  отримані дані, які  викликають сумнів у винності обвинуваченого ОСОБА_2, а сукупність доказів, яка є, не дозволяє їх повністю спростувати та зробити беззаперечний і однозначний висновок про доведеність участі           ОСОБА_2 у вчинені злочину, передбаченого ч.4 ст.189 КК України і можливості слідства для усунення наявних сумнівів вичерпані.

Згідно положень ст.236-6 КПК України суддя, розглядаючи скаргу на постанову про закриття кримінальної справи, залежно від того, чи були при закритті справи виконані вимоги ст.ст.213,214 КПК України залишає скаргу без задоволення чи скасовує постанову про закриття справи.

У відповідності зі ст. 213 КПК України  кримінальна справа закривається  при наявності підстав, зазначених у статті 6 цього Кодексу та  при недоведеності участі обвинуваченого у вчинені злочину.

Постановами Печерського районного суду м. Києва від 12.05.2010 року, від 31.05.2010 року, від 25.08.2010 року скарга ОСОБА_2 у даній справі була задоволена, постанова про закриття справи скасована, зокрема, з мотивів  порушення слідчим при закритті справи  вимог ст.213 КПК України, справу закрито за п.2 вказаної статті Кодексу, за наявності підстав для закриття за п.1 ст.213 КПК України ( за відсутністю події злочину як такої).

Разом з тим, ухвалами апеляційної інстанції вказані постанови суду першої інстанції були скасовані.

Згідно ухвали Апеляційного суду м.Києва від 29.09.2010 року оскаржувана постанова про закриття кримінальної справи відповідає вимогам ст.ст.130, 213 КПК України, оскільки вона містить суть справи, підстави для її закриття та обґрунтування прийнятого рішення. Факт вимагання у ОСОБА_4 встановлений у ході досудового слідства і подія даного злочину підтверджується даними, що містяться в матеріалах справи. Також ухвала містить посилання на положення ч.7 ст.374 КПК України, які визначають обов’язковість вказівок суду апеляційної інстанції для суду першої інстанції при повторному розгляді справи.

Перевіряючи дотримання органом досудового слідства вимог ст.ст.213,214 КПК України суд приходить до висновку, що останнім  встановлено наявність події злочину – вимагання  грошових коштів.

Суд також бере до уваги  ту обставину, що наявність події злочину в даному випадку фактично підтверджено судовим рішенням про залишення скарги на постанову про порушення кримінальної справи без задоволення.

Отже, слідчим при закритті справи дотримані вимоги ст.213 КПК України, справу закрито за наявності відповідних підстав для її закриття, які зазначені в оскаржуваній постанові.

 За таких обставин посилання скаржника ОСОБА_2 на незаконне закриття кримінальної справи  з підстав недоведеності його участі у вчинені злочину є необґрунтованим, а відтак скарга задоволенню не підлягає.

           З урахуванням викладеного, керуючись ст. ст.130, 213, 214, 236-6 КПК України, суд

                                                  П О С Т А Н О В И В :

              Скаргу  ОСОБА_2 на постанову слідчого в особливо важливих справах Генеральної прокуратури  України І.І.Кулініча від 23.02.2010 року про закриття   кримінальної справи відносно  ОСОБА_2  за фактом вимагання грошових коштів, порушеної  за ч.4 ст.189 КК України, у зв’язку з недоведеністю участі  обвинуваченого  у вчиненні злочину,  - залишити без задоволення.

             Постанова може бути оскаржена до Апеляційного суду м. Києва протягом  7 діб з дня її винесення.

      Суддя