Справа №22-9201 головуючий в 1 інстанції Макуха А.А.
Категорія доповідач Остапчук Д.О.
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
21 вересня 2010 колегія суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду міста Києва в складі:
головуючого Остапчука Д.О.
суддів: Барановської Л.В., Побірченко Т.І.
при секретарі Ражевій В.В.
у відкритому судовому засіданні в м.Києві розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Солом’янського районного суду м. Києва від 27 квітня 2010 року, у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про виділ в натурі частки спадкового житла для тимчасового користування жилою площею та вселення в це житлове приміщення,
В С Т А Н О В И Л А :
У липні 2009 року ОСОБА_1 звернулася до суду із зазначеним позовом, в якому просила виділити їй в натурі частку спадкового житла для тимчасового користування жилою площею в АДРЕСА_1 та вселити її в це житлове приміщення.
У послідуючому позивачка уточнила позовні вимоги та просила встановити порядок користування вказаною квартирою, виділивши їй у користування кімнату площею 11.6 кв.м., зобов»язавши відповідачів не чинити їй перешкод у користуванні квартирою та стягнути на її користь 30000 гривень моральної шкоди.
Рішенням Солом»янського районного суду м.Києва від 27.04.2010 року позов задоволено частково.
Зобов’язано ОСОБА_2, ОСОБА_3 не чинити перешкод ОСОБА_1 в користуванні належною їй часткою квартири АДРЕСА_1 у м. Києві.
В іншій частині позовних вимог відмовлено.
У поданій апеляційній скарзі ОСОБА_1, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, рішення суду в частині відмови їй у позові, вважає незаконним, просить його скасувати, ухваливши нове рішення про задоволення її позову у повному обсязі.
Зазначає, що суд, відмовляючи їй у позові про встановлення порядку користування спірною квартирою, вселення та стягнення збитків у вигляді витрат на оренду житла, не звернув уваги на те, що свої вимоги у судовому засіданні вона довела повністю.
Перевіривши обґрунтованість та законність оскаржуваного рішення в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що вона підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Частково задовольняючи позов, суд виходив з того, що відповідачі чинять позивачці перешкоди у користуванні спірною квартирою.
Такі висновки відповідають встановленим фактам та ґрунтуються на законі.
Відповідно до вимог ст. 391 ЦК України власник має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.
Судом встановлено, що спірна квартира АДРЕСА_1 в м. Києві, розташована на 8-му поверсі 10-ти поверхового будинку та складається з двох ізольованих кімнат жилою площею 30,7 кв.м., у тому числі: 1-а кімната 11,6 кв.м., 2-а кімната 19,1 кв.м., кухні площею 7,8 кв.м., ванної кімнати 2.5 кв.м, вбральної 1,0 кв.м.. коридору 7,3 кв.м. Загальна площа квартири 51.3 кв.м.
На підставі свідоцтва про право власності № 973/2008 р. (реєстраційний номер 3-478) ОСОБА_1 належить 1/3 частина зазначеної квартири.
ОСОБА_2 та ОСОБА_3 є співвласниками іншої частини квартири. Відповідно до свідоцтв про право власності № 973/2008 р. (реєстраційні номери № 3-469 та 3-487 відповідно ) кожному з них належить по 1/3 частині цієї ж квартири.
За взаємною згодою сторін позивачка займала кімнату площею 11,6 кв.м. Однак договору про конкретне користування жилою площею між ними укладено не було.
01.04.2009 року позивачка передала ОСОБА_2 та ОСОБА_3 ключі від квартири, які зачинили вхідні двері на нижній замок та перешкоджають їй у вільному доступі до квартири. В зв’язку з цим позивачка 07 липня 2009 року звернулася до дільничного інспектора з проханням забезпечити їй доступ до квартири.
За наслідками розгляду цього звернення 25 липня 2009 року старшим дільничним інспектором міліції 3-го ТВМ Солом’янського РУГУ України в м. Києві ухвалено постанову про відмову в порушенні кримінальної справи ( а.с. 69).
Оскільки відповідачі чинять позивачці перешкоди щодо користування належною їй часткою у спірній квартирі, суд дійшов обґрунтованого висновку про необхідність захисту права позивачки на вільне користування належною їй часткою у квартирі.
В той же час враховуючи, що розмір жилої площі кімнати, яку просить виділити у окреме користування позивачка, перевищує її частку у спірній квартирі, то суд обґрунтовано у цій частині відмовив у позові.
Не ґрунтуються на законі і вимоги ОСОБА_1 про стягнення на її користь моральної шкоди.
Разом з тим з позовної заяви ОСОБА_1 вбачається, що поряд з іншими вимогами, вона просила і про своє вселення у зазначену квартиру.
Суд правильно встановивши, що відповідачі перешкоджають позивачці у вільному доступі до квартири, в той же час у позові у цій частині безпідставно відмовив.
Зазначена помилка суду підлягає виправленню шляхом скасування рішення у цій частині та ухвалення нового про задоволення позову про вселення ОСОБА_1 у спірну квартиру.
В своїй решті рішення ухвалено з дотриманням норм матеріального та процесуального права.
Керуючись ст.301,303,307,309,317,218 ЦПК України, колегія
В И Р І Ш И Л А :
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.
Рішення Солом’янського районного суду м. Києва від 27 квітня 2010 року в частині відмови у позові ОСОБА_1 про її вселення у спірну квартиру-скасувати, ухваливши у цій частині нове рішення, яким вселити ОСОБА_1 у квартиру АДРЕСА_1 у м.Києві.
В решті це рішення залишити без змін.
Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення, однак може бути оскаржене безпосередньо до Верховного Суду України протягом двадцяти днів.
Головуючий:
Судді: