Справа № 22ц-123/ 2007 Головуючий у 1 інстанції Кузьмін О.В.
Категорія 21 Доповідач Баркова Л.Л.
УХВАЛА Іменем України
8 лютого 2007 року колегія суддів судової палати у цивільних справах
Апеляційного суду Донецької області у складі:
головуючого Песоцької Л.І.
суддів Баркової Л.Л., Салявіна С.В.
при секретарі Стрілецькій О.В. розглянувши матеріали справи за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про відшкодування шкоди за апеляційною скаргою відповідачки ОСОБА_3. на ухвалу Волноваського районного суду Донецької області від 18 грудня 2006 року
встановила:
Ухвалою Волноваського районного суду Донецької області від 18 грудня 2006 року застосовано заходи по забезпеченню позову ОСОБА_4. до ОСОБА_2., ОСОБА_3. про відшкодування шкоди спричиненої внаслідок дорожньо транспортної пригоди. Накладено арешт на квартиру за адресою: АДРЕСА_1 Волноваського району, автомобіль ВАЗ 21063, державний номерний знак НОМЕР_1, які належать на праві власності ОСОБА_3.
В апеляційній скарзі відповідачка ОСОБА_3. просить ухвалу суду скасувати, передати питання на новий розгляд до суду першої інстанції, посилаючись на порушення судом норм матеріального і процесуального права.
Заслухавши суддю доповідача, відповідачку ОСОБА_3., її представника ОСОБА_5 представника відповідача ОСОБА_6, які просили задовольнити апеляційну скаргу, позивача ОСОБА_4., який просив про її відхилення, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Відповідно до п.1 ч.І ст.312 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає ухвалу без зміни, якщо судом першої інстанції постановлено ухвалу з додержанням вимог закону.
Вирішуючи питання про прийняття заходів по забезпеченню позову, суд виходив з того, що неприйняття заходів по забезпеченню позову про відшкодування матеріальної шкоди у розмірі 96765 гривень може ускладнити або зробити неможливим виконання рішення суду.
Такий висновок суду є правильним і таким, що відповідає вимогам закону та матеріалам справи.
2
Відповідно до 4.1,3 ст.151 ЦПК України, суд за заявою осіб, які беруть участь у справі, може вжити заходи забезпечення позову на будь якій стадії розгляду справи, якщо невжиття їх може утруднити чи зробити не можливим виконання рішення суду.
Як вбачається з позовної заяви, ОСОБА_1 звертаючись до суду з позовом про відшкодування з відповідачів матеріальної шкоди, посилався на те, що ОСОБА_3. є власником автомобіля ВАЗ 21063, державний номер НОМЕР_1, 12 липня 2005 року довірила керування автомобілем 79 річному батьку, з вини якого сталася дорожня транспортна пригода. У відшкодування матеріальної шкоди просив стягнути з відповідачів 96765 грн. і моральної 20000 грн., а в цілях забезпечення позову накласти арешт на майно відповідачки ОСОБА_3.
Відповідачка ОСОБА_3. в судовому засіданні Апеляційного суду не заперечувала, що є власником двокімнатної квартири за адресою: АДРЕСА_1 Водноваського району, вартість якої складає 8000 гривень та автомобілю ВАЗ 21063, державний номерний знак НОМЕР_1, вартістю 10000 гривень, що в день дорожньо транспортної пригоди довірила управління автомобілем своєму батьку.
Із пояснень, представника відповідача ОСОБА_2.,- ОСОБА_6 в судовому засіданні вбачається , що у порушенні кримінальної справи відносно позивача було відмовлено, кримінальну справу відносно ОСОБА_2. закрито за актом „Про амністію", що автомобіль позивача в наслідок дорожньо транспортної пригоди зазнав технічних пошкоджень на значну суму, яка більше вартості арештованого майна.
Посилання ОСОБА_3. на те, що вона не є відповідачем по справі, що суд вирішив питання про застосування заходів по забезпеченню позову без виклику до суду, в її відсутності та без з"ясування обставин справи є безпідставними і такими, що не відповідають положенням закону.
У відповідності з ч. 1ст. 153 ЦПК України заява про забезпечення позову розглядається судом у провадженні якого перебуває справа, в день її надходження без повідомлення відповідача та інших осіб, які беруть участь у справі.
З урахуванням зазначеного, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції постановлено оскаржувану ухвалу з додержанням вимог закону і підстав для задоволення апеляційної скарги не має .
Наведені в апеляційній скарзі доводи з урахуванням зазначеного не належать до тих підстав, з якими процесуальне законодавство пов"язує можливість прийняти рішення щодо скасування або зміни оскаржуваної ухвали.
Керуючись ст.ст. 303, 307, 312 ЦПК України , колегія суддів
ухвалила:
Апеляційну скаргу ОСОБА_3. відхилити.
Ухвалу Волноваського районного суду Донецької області від 18 грудня 2006 року
залишити без зміни.
Головуючий