2-7756/10
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
5 жовтня 2010 року місто Маріуполь
Орджонікідзевський районний суд міста Маріуполя Донецької області у складі:
головуючого судді – Мельник І. Г.,
при секретарі – Догаєвій А. В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду справу за позовом ОСОБА_1 до Маріупольської міської ради, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 про визнання права власності на самовільне будівництво; за зустрічним позовом ОСОБА_2 до Маріупольської міської ради, ОСОБА_1 про визнання права власності на самовільне будівництво, -
В С Т А Н О В И В:
ОСОБА_1 звернулась до суду із позовом до відповідачів про визнання права власності на самовільне будівництво. В обґрунтування заявлених вимог посилається на те, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер батько її матері, ОСОБА_4, ОСОБА_5, після смерті якого спадкоємцями стали його діти, ОСОБА_4 та ОСОБА_6, які наслідували домоволодіння 21 по пров. Довженко та земельну ділянку за вказаною адресою у рівних частках. За договором дарування ОСОБА_1 стала власником Ѕ частки спірного домоволодіння. Згодом ОСОБА_1 разом із ОСОБА_6 разом побудували гараж до складу вказаного домоволодіння. ІНФОРМАЦІЯ_2 помер ОСОБА_6, тому своєчасно привести у відповідність правовстановлюючі документи на домоволодіння вона не мала змоги. Оскільки вказане нерухоме майно було побудовано без відповідного дозволу компетентних органів, однак при їх будівництві порушення прав інших осіб не було допущено, рівно як і порушень будівельних норм, тому на за цих підстав просить суд визнати за нею право власності на Ѕ частку гаражу літ. Ж-1.
За зустрічним позовом ОСОБА_2 просить суд визнати за нею право власності на іншу Ѕ частку спірного гаражу літ. Ж-1, посилаючись на те, що вона є спадкоємицею після смерті ОСОБА_6, її батька, спадкове майно якого складається з Ѕ частки домоволодіння АДРЕСА_1, на підставі чого вважає, що розгляд вказаних позовів необхідно провести у одному провадженні та визнати за нею право власності на Ѕ частину гаражу, побудованого свого часу ОСОБА_1 та її батьком, ОСОБА_6
ОСОБА_1 та її представник, адвокат ОСОБА_7, у судовому засіданні позовні вимоги повністю підтримали, надали пояснення аналогічні тим, що викладені у позовній заяві ОСОБА_1, та просили задовольнити позов. Проти задоволення зустрічного позову ОСОБА_2 не заперечували.
ОСОБА_2 вимоги ОСОБА_1 визнала у повному обсязі, не проти визнання за ОСОБА_1 право власності на Ѕ частини гаражу літ. Ж-1 по пров. Довженко в м. Маріуполі, надавши пояснення аналогічні викладеним у зустрічному позові. Просила при цьому суд задовольнити вимоги за своїм зустрічним позовом у повному обсязі.
Представник відповідача, Маріупольської міської ради, у судове засідання не з’явився за невідомих суду причин, про причину неявки суд не повідомив, про час та місце розгляду справи був належним чином повідомлений.
Відповідачі ОСОБА_3 та ОСОБА_4 проти задоволення позовних вимог у судовому засіданні не заперечували, підтвердивши пояснення інших учасників процесу.
Заслухавши пояснення сторін, дослідивши письмові докази, суд вважає, що позови підлягають задоволенню з наступних підстав.
Згідно державного акту на землю від 20 липня 1998 року на підставі рішення Маріупольської міської ради від 18 березня 1998 року ОСОБА_5 був власником земельної ділянки площею 0,0476 га, що розташована по АДРЕСА_1
Згідно витягу з реєстру прав власності на нерухоме майно Маріупольського БТІ від 14 травня 2003 року вбачається, що ОСОБА_6 та ОСОБА_4 були у рівних частках (по Ѕ частки) співвласниками будинку АДРЕСА_1, на підставі свідоцтва про право на спадщину від 12 травня 2003 року, реєстр № 1-910, згідно з яким вони були спадкоємцями у рівних долях майна померлого ОСОБА_5, що складалось також з земельної ділянки площею 0,0476 га, розташованої по АДРЕСА_1
Згідно витягу з реєстру прав власності на нерухоме майно Маріупольського БТІ від 29 травня 2003 року вбачається, що ОСОБА_1 є власником Ѕ частини будинку АДРЕСА_1, на підставі договору дарування від 22 травня 2003 року.
Згідно свідоцтва про шлюб, виданого 2 червня 2007 року Жовтневим відділом реєстрації актів цивільного стану Маріупольського міського управління юстиції Донецької області, актовий запис № 391, ОСОБА_9 одружився 2 червня 2007 року із ОСОБА_1, після чого дружині було присвоєно прізвище – ОСОБА_1.
Згідно свідоцтва про право на спадщину за законом від 8 вересня 2010 року, посвідченого державним нотаріусом, Демко М. Л., ОСОБА_2 є власником спадкового майна померлого ОСОБА_6, що складається з Ѕ частини будинку АДРЕСА_1, реєстр № 2714.
Згідно довідки БТІ міста Маріуполя від 24 червня 2010 року при обстеженні домоволодіння АДРЕСА_1 було встановлено факт самовільного будівництва гаражу літ. Ж-1.
За висновком будівельно-технічної експертизи № 387 від 31 серпня 2010 року вбачається, що конструкції самовільно збудованого гаражу літ. Ж-1, розташованого на земельній ділянці по пров. Довженко 21 м. Маріуполі, не суперечать вимогам державних будівельних норм України. Однак при будівництві гаражу мається порушення по розміщенню будівлі, оскільки гараж розташований на відстані менш ніж 1 метр від суміжної земельної ділянки. При цьому у матеріалах справи мається заява від власника суміжного домоволодіння, за якою він не заперечує проти знаходження на відстані менш ніж 1 метр гаражу літ. Ж-1.
Оскільки відповідачі за обома позовами визнали позовні вимоги повністю, таке визнання не суперечить закону й не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд ухвалює рішення про задоволення позовів ОСОБА_1 та ОСОБА_2 без з’ясування та дослідження інших обставин справи.
Згідно ст. 376 ЦК України право власності на самочинно збудоване нерухоме майно може бути за рішенням суду визнане за особою, яка є власником або користувачем земельної ділянки, на якій було самовільно побудоване нерухоме майно, за умови надання земельної ділянки у встановленому порядку особі під уже збудоване нерухоме майно, якщо це не порушує права інших осіб.
З урахуванням рівності часток у праві власності на домоволодіння АДРЕСА_1 за позивачами (по Ѕ частки) та наведеного вище, суд вважає можливим задовольнити позовні вимоги як ОСОБА_1 та і ОСОБА_2, визнавши за ними право власності на спірний гараж у рівних частках.
На підставі ст. 376 ЦК України, керуючись ст. ст. 10, 60, 213-215 ЦПК України, суд -
В И Р І Ш И В:
Позов ОСОБА_1 до Маріупольської міської ради, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 про визнання права власності на самовільне будівництво – задовольнити.
Зустрічний позов ОСОБА_2 до Маріупольської міської ради, ОСОБА_1 про визнання права власності на самовільне будівництво - задовольнити.
Визнати за ОСОБА_1 та ОСОБА_2 право власності на Ѕ частки за кожною на самовільно побудований гараж літ. Ж-1, розташований на земельній ділянці по АДРЕСА_1.
Рішення суду може бути оскаржене шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з дня проголошення до Апеляційного суду Донецької області у м. Маріуполі через Орджонікідзевський районний суд м. Маріуполя.
Суддя