Справа № 22ц-95/2006             Головуючий у1 інстанції Чумак СЮ.

Категорія 29                                         _______                Доповідач Баркова Л.Л.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

22 лютого   2007 року   колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Донецької області в складі: головуючого Песоцькій Л.І. суддів Трушкова М.М., Баркової Л.Л. при секретарі: Стрілецькій О.В. розглянувши    у відкритому судовому засіданні в місті Маріуполі    справу за позовом   ОСОБА_1  до   ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 про визначення порядку користування квартирою

за апеляційною скаргою позивача ОСОБА_1. на рішення    Жовтневого районного суду міста Маріуполя Донецької області від 8 грудня 2006 року

встановила: Рішенням Жовтневого районного суду міста Маріуполя від 8 грудня 2006 року у   задоволенні   позовних вимог ОСОБА_1. про визначення порядку користування квартирою за адресою  : АДРЕСА_1 в місті Маріполі відмовлено.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1. просить рішення суду скасувати, постановити нове, яким задовольнити його позовні вимоги, визнати порядок користування квартирою та надати йому в користування ізольовану кімнату, площею 10,3 кв. метра. Посилається на те, що висновки суду не відповідають обставинам справи, зібраним доказам дана неправильна оцінка, порушено норми   матеріального і процесуального права.

Заслухавши судцю доповідача, пояснення позивача ОСОБА_1., який просив задовольнити апеляційну скаргу, відповідачів ОСОБА_2. ОСОБА_3, які просили її відхилити, дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідно до положень статті 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без зміни, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасовано правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.

Вирішуючи справу, суд першої інстанції прийшов до висновку про те, що спірна квартира є спільною сумісною власністю ОСОБА_1., ОСОБА_2., ОСОБА_3. та ОСОБА_4, що між сторонами склався порядок користування квартири і підстав для зміни існуючого порядку не має.

Такий висновок суду є правильним і таким, що відповідає вимогам закону та матеріалам справи.

Судом встановлено, що квартира за адресою: АДРЕСА_1 в місті Маріуполі складається із трьох кімнат, жилою площею 9,1кв.м, 10,3 кв.м, та 17,1 кв.м.

2

Спірна квартира належить ОСОБА_1, ОСОБА_2., ОСОБА_3 та ОСОБА_4 в рівних долях на праві приватної спільної сумісної власності на підставі свідоцтва про право власності від 21 березня 1995 року. /а.с.10/

Кімната, площею 10,3 кв.м, є ізольованою і за згодою всіх співвласників знаходиться в користуванні відповідачки ОСОБА_2.

У період 1978-2004 років ОСОБА_1. і ОСОБА_2. перебували у зареєстрованому шлюбі.

Згідно із ч.І ст.369 ЦК України співвласники майна, що є у спільній сумісній власності, володіють і користуються ним спільно, якщо інше не встановлено домовленістю між ними.

Із пояснень відповідачів ОСОБА_2., ОСОБА_3 вбачається, що між ними та позивачем, з урахуванням бажання та стану здоров"я кожного співвласника, склався порядок користування зазначеною квартирою і змінювати його вони не бажають, оскільки при цьому будуть порушені їх права та інтереси.

Позивач ОСОБА_1. в судовому засіданні не заперечував, що за домовленістю всіх співвласників між ними склався порядок користування спірною квартирою, що він став займати кімнату, розміром 17,1кв.м. ще до розірвання шлюбу і користується нею постійно, від переселення в кімнату розміром, 9,1 кв.м., яку займає їх донька відмовився, що ізольованою кімнатою користується колишня дружина, яка є інвалідом другої групи.

Доказів щодо необхідності зміни існуючого порядку користування квартирою позивачем не надано.

В апеляційній скарзі позивачем не приведено нових доводів, які б не були предметом дослідження суду першої інстанції і які б вплинули на правильність його висновків при розгляді справи по суті.

З урахуванням викладеного, колегія суддів вважає що рішення суду відповідає вимогам ст.ст. 10,60,212,2ІЗ,215 ЦПК України, ст. 368,369 ЦК України, ст. 150,156 ЖК України, роз'ясненням п.16 постанови Пленуму Верховного Суду України №2 від 12 квітня 1985 року із змінами, внесеними згідно постанов Пленуму №2 від 10 березня 1989 року, №13 від 25 грудня 1992 року, №15 від 25 травня 1998 року „Про деякі питання, що виникли в практиці застосування судами Житлового кодексу України" і підстав для його скасування немає.

Керуючись ст.ст. 303, 307, 308 ЦПК України, колегія суддів

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1. відхилити.

Рішення Жовтневого районного суду міста Маріуполя від 8 грудня 2006 року залишити без зміни.

т-

Ухвала набирає законної сили з дня проголошення, може бути оскаржена протягом двох місяців з дня набрання законної сили шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду України.