Справа № 22-196\07                             Головуючий у 1 інстанції Єфімік О. О.

Категорія 39                                         ____________________ Доповідач Кучерява В. Ф.

 

РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 березня   2007 року. Колегія суддів судової палати у цивільних справах Донецького апеляційного суду у складі:

Головуючого Баркової Л. Л.

Суддів Кучерявої В. Ф. Кочегарової Л. М.

При секретарі Фік К.В. Розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Маріуполі справу за позовом ОСОБА_1 до загальноосвітньої школи 1 - ПІ ступенів № 41 м. Маріуполя Донецької області про оскарження наказів про оголошення догани, відшкодування моральної шкоди, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, оскарження акту службового розслідування за апеляційними скаргами ОСОБА_1 на ухвалу Орджонікідзевського районного суду м. Маріуполя від 20 листопада 2006 року та рішення Орджонікідзевського районного суду м. Маріуполя від 27 грудня 2006 року

ВСТАНОВИЛА:

1 червня 2005 року ОСОБА_1. звернулась до суду з позовом до загально -освітньої шкоди 1 - Ш ступенів № 41 м. Маріуполя про скасування наказу № 180\к від 16.05.05 року , згідно якого їй оголошено догану. Посилалась на те, що вона працює сторожем у школі, стягнення на неї накладено внаслідок того, що вона вимагає доплатити їй заробіток , який вона не отримала внаслідок незаконного скорочення її робочого часу адміністрацією школи в 2004 та 2005 роках.

1 липня 2005 року ОСОБА_1. звернулась до суду з позовом до відповідача про стягнення на її користь середньої заробітної плати сторожа за 275 годин вимушеного прогулу , з яких 200 годин - нічних та просила провести індексацію цих сум. Посилалась на те, що адміністрація школи незаконно у червні, липні, жовтні, грудні 2004 року та з січня по червень 2005 року включно скоротила їй норму робочого часу, внаслідок чого вона не отримала повністю свою заробітну плату і отримала менше, ніж її оклад та мінімальна заробітна плата.

5 липня 2005 року позивачка звернулась до суду з позовною заявою про скасування наказу № 250\к від 21.06.2005 року, яким їй оголошено догану. Посилалась на те, що наказ видано на підставі акту № 18 від 17.06.2005 року, який є незаконним, і що вказаних у наказі порушень вона не допускала.

20.10.2005 року позивачка звернулась до суду з позовом про зміну позовних вимог і просила стягнути з відповідача на її користь середній заробіток внаслідок незаконного скорочення її норми робочого часу за 311 годин, з яких 244 години нічних ,що складає 527,18 грн і провести індексацію цих сум.

21.04.06 року позивачка звернулась до суду з позовом до відповідача про оскарження акту № 18 від 17.06.2005 року та визнання його незаконним, посилаючись на

 

2

те, що порушень, вказаних у акті вона не допустила, акт складено в її відсутності, пояснень по акту вона не давала.

12 травня 2006 року позивачка звернулась з позовом до відповідача про відшкодування їй моральної шкоди, заподіяної незаконним накладенням на неї догани згідно наказу № 180\к від 16.05.2005 року та порушенням її трудових прав, оскільки вона втратила спокій, авторитет серед співпрацівників, втратила здоров'я і просила стягнути у відшкодування моральної шкоди, заподіяної винесенням цієї догани , 5000 гривень.

Ухвалою Орджонікідзевського районного суду м. Маріуполя від 20 листопада 2006 року провадження у справі за позовом ОСОБА_1. до загальноосвітньої школи 1 -Ш ступенів № 41 м. Маріуполя про оскарження наказу № 180 к від 16 травня 2005 року про оголошення догани та стягнення моральної шкоди у зв'язку із відмовою позивача від позову у частині оскарження наказу № 180- к від 16.05.05 року закрито.

Рішенням Орджонікідзевського районного суду м. Маріуполя від 27 грудня 2006 року в задоволенні позову ОСОБА_1. до загальноосвітньої школи 1-Ш ступенів № 41 м. Маріуполя про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, про оскарження наказу № 250 к від 21 червня 2005 року про оголошення догани, про оскарження акту службового розслідування № 18 від 17 червня 2005 року, про стягнення моральної шкоди - відмовлено.

З ухвалою суду від 20 листопада 2006 року не згодна ОСОБА_1, яка просить ухвалу суду скасувати і направити справу на новий розгляд, оскільки вона не мала наміру відмовлятись від позову .

ОСОБА_1. також оскаржує рішення суду, посилаючись в апеляційній скарзі на те, що висновки суду не відповідають обставинам справи, суд порушив норми матеріального та процесуального права, безпідставно відмовив їй в задоволенні її позову, тому просила рішення суду скасувати, справу направити на новий розгляд.

Заслухавши суддю- доповідача, ОСОБА_1. та її представника, які просили задовольнити апеляційні скарги, заперечення представника школи, дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційні скарги ОСОБА_1. підлягають частковому задоволенню

Апелянт просить скасувати ухвалу суду від 20 листопада 2006 року, посилаючись на те, що вона не мала бажання відмовлятись від цього позову, тим більше не відмовлялась від позову про відшкодування їй моральної шкоди, суд не роз'яснив їй наслідки відмови від позову і постановив ухвалу, з якою вона не згодна.

У відповідності із п. З ) ст. 205 ЦПК України суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо позивач відмовився від позову і  відмова прийнята судом.

В матеріалах справи знаходиться заява ОСОБА_1, в якій вона відмовляється від своїх позовних вимог відносно оскарження наказу № 180 \ к від 16.05.2005 року в зв'язку з тим, що цей наказ анульований за протестом прокурора. Хоча в своїй заяві вона не відмовлялась від позову про відшкодування моральної шкоди, і це не позбавляло її права вимагати відшкодування моральної шкоди, суд закрив провадження у справі за позовом ОСОБА_1. не тільки відносно оскарження наказу № 180\к від 16 травня 2005 року про оголошення догани, а також і відносно відшкодування моральної шкоди, не вирішивши питання про прийняття відмови від позову.

 

3

Крім того, в матеріалах справи відсутні докази того, що позивачці роз'яснено наслідки закриття провадження по справі.

При таких обставинах колегія суддів вважає, що ухвала Орджонікідзевського районного суду м. Маріуполя від 20 листопада 2006 року підлягає скасуванню з передачею питання на новий розгляд до суду першої інстанції, як така, що постановлена з порушенням норм процесуального права.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог позивачки , суд першої інстанції посилався на те, що адміністрацією школи порушень норм трудового законодавства не допущено, а тому позовні вимоги позивачки задоволенню не підлягають.

З таким висновком суду погодитись неможна.

Позивачка просить скасувати наказ № 250\к від 21.06.2005 року, яким їй оголошено догану, а також визнати неправомірним акт № 18 від 17.06.2005 року , складений відносно неї, оскільки таких порушень вона не допускала.

У відповідності із ст. 147, 148 КЗпП України за порушення трудової дисципліни до працівника може бути застосовано тільки один з таких заходів стягнення : догана, звільнення. Дисциплінарне стягнення застосовується власником або уповноваженим органом безпосередньо за виявленням проступку, але не пізніше одного місяця з дня його виявлення.

У відповідності із ст. 149 КЗпП України до застосування дисциплінарного стягнення власник або уповноважений ним орган повинен зажадати від порушника трудової дисципліни письмові пояснення. За кожне порушення трудової дисципліни може бути застосоване лише одно дисциплінарне стягнення.

При обранні виду стягнення власник або уповноважений ним орган повинен враховувати ступінь тяжкості вчиненого проступку і заподіяну ним шкоду, обставини, за яких вчинено проступок, і попередню роботу працівника.

Актом службового розслідування про порушення трудової дисципліни сторожем ОСОБА_1. встановлено, що в діях ОСОБА_1. є порушення «Функціональних обов'язків сторожа ОШ № 41», «Правил внутрішнього трудового розпорядку», а саме: запізнення на роботу 19.05.2005 року, виконання не покладених на неї посадових обов'язків - самовільне відкриття подачі холодної води на школу, не прийняття заходів по усуненню причин аварії ( закрити задвижку ), не інформувала представника адміністрації про аварійну ситуацію, неодноразово безпідставно відмовлялась від прийому об'єкту під охорону, тобто порушила п. 3.2 Статуту школи, п. 2,4 розділу Ш, п. 4 розділу У Правил внутрішнього трудового розпорядку, а також «Функціональні обов'язки сторожа школи» по ряду положень.

Як вбачається з п. 3.2 Статуту - він регулює статус учасників навчально-виховного процесу, до якого сторож відношення не має (а. с. 203 обор.)

Із п. 2 розділу 3 « Правил внутрішнього трудового розпорядку» вбачається, що працівники школи зобов'язані сумлінно працювати, творчо, виконувати режим школи , вимоги Статуту та Правил внутрішнього трудового розпорядку, сурово підтримувати трудову дисципліну та інше. П. 4 розділу ПІ заборонено розпивати спиртні напої, в чому позивачка не звинувачується.

 

4

П. 4 розділу У передбачено, що працівники приходять у школу за 15 хвилин до початку роботи.

Як вбачається із графіка роботи ОСОБА_1, 19 травня 2005 року відпрацювала повну зміну (а.с. 228 )

Із книги передачі змін вбачається, що 19.05.2005 року ОСОБА_1. зробила запис, що зміну прийняла в 19-45 год, в запису ОСОБА_2. що зміну здано в 20-10, в цифрі 10 є виправлення. ( а.с. 341 )

Із запису інших сторожів на цій сторінці вбачається, що всі вони зміни здають або приймають у 20- 00, 7-00,13-00 годин, а не на 15 хвилин раніше, як цього вимагають у ОСОБА_1.

Висновок про запізнення позивачки зроблено на підставі докладної ОСОБА_2, написаної 16.06.05 на ім'я директора школи, а не в день запізнення, (а.с. 143) .

У відповідності із ст. 147 КЗпП України та п. 24 Типових правил може бути застосовано до працівника стягнення за порушення трудової дисципліни і трудових обов'язків з вини працівника.

Як вбачається з посадової інструкції сторожа школи, в її обов'язки не входить закриття та відкриття подачі холодної води на школу, а тому вона не може нести дисциплінарну відповідальність за такі дії.

З пояснень директора школи вбачається, що від пориву труби ніяких тяжких наслідків не наступило, воду зібрали, нічого не було пошкоджено не було. Висновки комісії , що вона не прийняла заходів для усунення причин аварії, не інформувала представників адміністрації школи про аварійну ситуацію, спростовуються тим, що до приходу інших працівників воду збирали і ніяке майно пошкоджено не було . Посилання на те, що ОСОБА_1. відмовлялась від прийому об'єкту безпідставні, оскільки в книзі передачі змін стоять її записи про прийом змін .

При таких обставинах, колегія суддів вважає, що акт № 18 від 17 травня 2005 року є неправомірним і позовні вимоги позивачки в цій частині підлягають задоволенню.

З цих же підстав підлягає скасуванню наказ № 250\ к від 21 червня 2005 року про оголошення догани ОСОБА_1, оскільки догану їй оголошено за ті порушення, які вказано у акті.

Крім того, як вбачається з наказу, ОСОБА_1. запізнилась на роботу 19 травня 2005 року, а наказ видано 21 червня 2005 року, тобто після спливу місячного строку. Інші порушення у наказі не конкретизовано, невідомо коли вони скоєні, що також дає підстави для скасування цього наказу.

Звернувшись до суду, позивачка просить стягнути їй середній заробіток за час вимушеного прогулу і посилається на те, що в червні, липні, жовтні та грудні 2004 року а також з січня по червень 2005 року включно адміністрація школи незаконно зменшила їй норму робочого часу в табелях виходу на роботу, внаслідок чого вона не відпрацювала і не отримала належну їй заробітну плату, яку просила стягнути із школи з урахуванням індексації.

 

5

Колегія суддів вважає, що позивачка помилково просить стягнути середній заробіток за час вимушеного прогулу, оскільки мова і її позовній заяві іде про стягнення недоотриманої заробітної плати внаслідок незаконного зменшення норми робочого часу.

Колегія суддів вважає, що позовні вимоги позивачки і в цій частині підлягають задоволенню.

Із статуту школи вбачається, що вона є міським комунальним закладом освіти, заснованим на майні міської громади, суб'єктом права власності якої є Маріупольська міська рада, яка здійснює фінансування закладу освіти. ( а.с. 201)

Згідно ст. 98 КЗпП України оплата праці працівників установ і організацій, що фінансуються з бюджету, здійснюється на підставі законів та інших нормативно- правових актів України, генеральної, галузевих, регіональних угод, колективних договорів , у межах бюджетних асигнувань та позабюджетних доходів.

У відповідності із ст. 50 КЗпП України нормальна тривалість робочого часу працівників не може перевищувати 40 годин на тиждень.

Підприємства і організації при укладенні колективного договору можуть встановлювати меншу норму тривалості робочого часу, ніж передбачено в частині першій цієї статі.

Згідно ст. 57 КЗпП України час початку і закінчення щоденної роботи ( зміни) передбачається правилами внутрішнього трудового розпорядку і графіками змінності у відповідності із законодавством.

Відповідно до наказу по загальноосвітній школі № 41 від 26.10.1998 року лаборанта фізики ОСОБА_1. переведено сторожем з 26.10.1998 року на одну ставку.

Норми тривалості робочого часу помісячно в установах встановлено листами міністерства праці та соціальної політики України «Про норму тривалості робочого часу на 2004 рік». «Про норму тривалості робочого часу на 2005 рік»

Із графіків роботи ОСОБА_1. вбачається, що в червні 2004 року вона відпрацювала менше норми тривалості робочого часу на 38 годин, у липні 2004 року -на 18 годин, у жовтні 2004 року на 21 годину, у грудні 2004 року - на 54 години, у січня 2005 року - на 10 годин, у лютому 2005 року - на 35 годин, у березні 2005 року на 39 годин, у квітні 2005 року - на 45 годин, у травні 2005 року - на 18 годин, у червні 2005 року на 36 годин

Представник школи вважає, що вони мають право скорочувати норму тривалості робочого часу сторожам, оскільки це передбачено у них у колективному договорі.

Із ст. 5 розділу Ш колективного договору вбачається, що тривалість робочого часу сторожів регулюється ст. 50 ( п. 2) КЗпП України ( а.с. 186). В цій статті, колективного договору не вказано, яким чином і на скільки годин скорочується сторожам тривалість робочого часу.

ОСОБА_1. була переведена на роботу на ставку і адміністрація школи не мала права   зменшувати її   норму тривалості робочого часу, внаслідок чого зменшився її

заробіток

 

6

Оскільки колегія суддів прийшла до висновку, що підстав для зменшення норми тривалості робочого часу і зменшення заробітної плати позивачці не було, то вважає за необхідне стягнути з ЗОШ № 41 на користь позивачки недоплачену заробітну плату з урахуванням індексації

В червні 2004 року заробітна плата ОСОБА_1. складала 198 гривень, норма тривалості робочого часу складала 168 годин ( скорочено н\р), середньочасовий заробіток ( скорочено с\з) складає : 198 грн. : 168 н\р =1,18 грн. Оскільки в червні 2004 року вона не допрацювала до норми 38 годин, то за денне чергування вона повинна отримати 198 : 168 х 38 = 44, 84 грн. Доплата за працю у нічний час складає : 24 години нічних ( скорочено н\г)( розрахунок нічних годин 38 годин : 11 годин роботи у зміну згідно графіка = 3 зміни х 8 годин нічних = 24) х 1,18 ( середньочасовий заробіток) х 35 % ( доплата за нічну роботу) = 9,85 грн. Всього ОСОБА_1. в червні 2004 року не доплачено 44,84 грн. + 9, 78 грн = 54, 69 грн.

В липні 2004 року: 198 грн.: 176 н\р х 18год. = 20,25 грн

8н\г.   х 1,13 с\зх 35% = 3,15 грн Всього в липні не доплачено : 20,25 грн.+ 3,15 грн = 23,4 грн

В жовтні 2004 року : 229 грн.: 168 н\р х 21 год = 28,62 грн

8 н\г х 1,36 с\з х 35% = 3,83 грн Всього в жовтні 2004 року ОСОБА_1. не отримала 28,62 грн + 3,83 грн. =32,45 грн

В грудні 2004 року: 229 грн.: 183 н\ч х 54 год. = 67, 5грн

32 н\г х 1,25 с\з х 35 % = 14.09 грн Всього у грудні 2004 року ОСОБА_1. не доплачено : 67,5грн. + 14.09грн. = 81,59

В січні 2005 року: 253 грн : 151 н\р х 10 год.= 16,75 грн

8 н\г х 1,67 с\з х 35% = 4,69 грн Всього у січні 2005 року ОСОБА_1. не доплачено 21,44 грн

В лютому 2005 року : 253 грн : 160 н\р х 35 год.= 55,3 грн.

24 н\г х 1,58 с\з х 35 % = 13,26 грн Всього у лютому 2005 року ОСОБА_1. не доплачено 68,56 грн

В березні 2005 року : 253 грн.: 175 н\ч х 39 год. = 56, 34 грн.

24н\гх 1,45с\зх35%= 12,18 грн. Всього в березні 2005 року ОСОБА_1. не доплачено 56,34 + 12,18 = 68,62 грн

В квітні: 280 грн.: 168 н\ч х 45 год. = 75,15 грн. 32н\г х 1,67 с\з х 35 % = 18,52 грн. В квітні 2005 р. ОСОБА_1. не отримала 75,15 грн + 18,52 грн = 93,67 грн.

В травні 2005 року : 280 грн : 152 н\г х 18 год.= 33,12 грн. 8 н\г х 1,84 с\з х 35 % = 38,32 грн. 33,12 + 5,20 = 38,32 грн. В червні 2005 року ОСОБА_1. не доплачено :280грн.: 159 н\г х 36 = 63,36 грн.

24 н\г х 1,76 с\з х 35 % = 14,83 гр. В червні 2005 року ОСОБА_1. не отримала: 63,36 грн. + 14,83 грн.= 78,19 грн У відповідності із ст. . 2, 4   Закону України «Про індексацію грошових коштів доходів населення» в редакції Закону № 491-1У від 6. 02. 2003 року індексації підлягають доходи

 

7

громадян, одержані ним в гривнях на території України і які не мають разового характеру , в тому числі і оплата праці. Вона проводиться в тому разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який установлюється в розмірі 101 відсотка. В 2004 році величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації у вересні 101,3, у жовтні 102,2, у листопаді 101,6, у грудні 102,4 відсотки. У 2005 році величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації у січні 101,7, у березні 101,6, у листопаді 101,2 відсотки. У 2006 році величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації у січні 101,2, у лютому 101,8, у вересні 102, у жовтні 102, 6, у листопаді 101,8 відсотки. У 2007 році у січні - лютому величина індексу споживчих цін поріг індексації не перевищувала.

З урахування індексацій, ОСОБА_1. повинна отримати за червень 2004 року не отриману заробітну плату за 38 годин у розмірі 67,25 грн ( 54,69грн. х 101,3% х102,2 % х101,6 % х 102,4 % х 101,7 % х 101,6 % х 101,2 % х 101,2 % х101,8 % х 102% х 102,6 % х 101,8 % ) за липень 2004 року за 18 годин у розмірі 25,45 грн ( 23,4грн. х 101,3% х 102,2% х 101,1% х 102,4% х 101,7% х 101,6% х 101,2% х 101,2% х 101,8% х 102% х 102,6% х 101,8 %), за жовтень 2004 року за 21 годину у розмірі 38,69 грн( 32,45 грн.х 101,6% х 102,4% х 101,7% х 101,6% х 101, 2% х 101,2% х 101,8% х 102% х 102,6% х 101,8% ), за грудень 2004 року за 54 години у розмірі 93,6 грн ( 81,59 грн х 101,7 % х 101,6 % х 101,2 % х 101,2 % х 101,8 % х 102 % х 102,6 % х 101, 8 %), за січень 2005 року за 10 годин у розмірі 24,17 грн ( 21,44 грн х 101,6 % х 101,2 % х 101,2 % х 101,8 % х 102 % х 102,6 % х 101,8 %), за лютий 2005 року за 35 годин у розмірі 77,66 грн ( 68,62 грн х101,6 % х 101,2 % х 101,2 % х 101,8 % х 102 % х 102,6 % х 101, 8 %), за березень 2005 року за 39 годин у розмірі 76,19 грн ( 68,52 грн х 101,2 % х 101,2 % х 101,8 % х 102% х 102,6 % х 101,8 %), за квітень 2005 року за 45 годин у розмірі 105,23 грн ( 93,67 грн. х 101,2 % х 101,2 % х 101,8 % х 102% х 102,6% х 101,8 %), у травні 2005 року за 18 годин у розмірі 42,52 грн ( 38,31 грн х 101,2 % х 101,2 % х101,8 % х 102% х 102,6% х 101,8 %), за червень

2005 року за 36 годин у розмірі 86,31 грн( 78,19 грн. х 101,2% х 101,2 5 х101,8 % х 102%

х 102,6 % х 101,8 % ), а всього 637, 07 грн , які підлягають стягненню із відповідача на

користь позивачки.

В рішенні суд першої інстанції посилається на те, що за відсутністю доказів, що позивачці причинено моральну шкоду , підстав для задоволення позову позивачки про відшкодування моральної шкоди не вбачається. Але як вбачається із позовних заяв позивачки, вона ставила таке питання тільки в позовній заяві від 12 травня 2006 року про відшкодування їй моральної шкоди внаслідок незаконного винесення наказу № 180 \к від 16.05.2005 року  і   провадження в цій частині судом закрито ухвалою від 20 листопада

2006 року. Тому суд вийшов за межі позовних заяв і рішення в цій частині підлягає

скасуванню.

На підставі викладено, колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення з задоволенням позовних вимог

позивачки

Хоча позивачка у відповідності із вимогами закону звільнена від сплати судового збору за розгляд трудового спору, вона сплатила судовий збір, у розмірі, більшому , ніж передбачено Декретом Кабінету Міністрів «Про державне мито», тому з відповідача, який не звільняється від сплати судового збору, у відповідності із ст. 88 ЦПК України слід стягнути судовий збір у розмірі 51 грн. на користь позивачки.

Керуючись ст.ЗОЗ, 307, 309,312 ЦПК України, колегія суддів

Вирішила:

 

8

Апеляційні скарги ОСОБА_1 задовольнити частково.

Ухвалу Орджонікідзевського районного суду м. Маріуполя від 20 листопада 2006 року скасувати і передати питання на новий розгляд до суду першої інстанції.

Рішення Орджонікідзевського районного суду м. Маріуполя від 27 грудня 2006 року скасувати, позовні вимоги ОСОБА_1. задовольнити .

Скасувати наказ № 250-к від 21 червня 2005 року по загальноосвітній школі 1- Ш ступенів № 41 м. Маріуполя про оголошення догани ОСОБА_1, визнати неправомірним акт службового розслідування № 18 від 17 червня 2006 року

Стягнути на користь ОСОБА_1 з загальноосвітньої школи першого - третього ступенів № 41 м. Маріуполя недоотриману заробітну плату з урахуванням індексації за червень, липень, жовтень , грудень 2004 року та з січня по червень 2005 року включно у сумі 637 грн.07 коп (шістсот тридцять сім гривень 07 коп)

Стягнути із загальноосвітньої школи 1 - Ш ступенів № 41 м. Маріуполя судовий збір на користь ОСОБА_1. у розмірі 51 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу на користь держави у розмірі 30 грн.

Рішення набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржене протягом двох місяців з дня набрання законної сили шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.