УХВАЛА
Іменем України
12 квітня 2007 року м. Ужгород
Апеляційний суд Закарпатської області в складі
головуючого судді ВОТЬКАНИЧА Ф.А.
суддів КОНДОРА Р.Ю., ДІДИКАВ.М.
за участю прокурора ДЕМКА В.В.
розглянув у відкритому судовому засіданні матеріали за апеляцією ст. прокурора відділу прокуратури Закарпатської області Демка В.В. на постанову судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 15 березня 2007 р.
Цією постановою задоволено скаргу
Підозрюваного ОСОБА_1, 1969 року народження, мешканця смт. Тересва,АДРЕСА_1, Закарпатської обл., державного інспектора Львівсько-Закарпатського територіального відділу Західного державного басейнового управління Державної інспекції охорони, відтворення водних живих ресурсів та регулювання рибальства та його захисника адвоката ОСОБА_2
на постанову заст. прокурора Закарпатської області Міцоди І.І, від 31.01.2007 р. про порушення кримінальної справи щодо ОСОБА_1. за ознаками злочину, передбаченого ст. 368 ч. 2 КК України.
Як зазначено в постанові судді, ОСОБА_1. та його захисник оскаржили поста
нову прокурора про порушення кримінальної справи за ознаками злочину, перед
баченого ст. 368 ч. 2 КК України, просили скасувати її як незаконну, а в порушенні
кримінальної справи щодо ОСОБА_1. - відмовити. На їх думку, для порушення
справи не було належних приводів і підстав, а ті, що були взяті за основу проку
рором - ґрунтуються на незаконних діях працівників правоохоронних органів. Суд
дя, прийшовши до висновку, що прокурором не були дотримані вимоги ст.ст. 94,
97, 98 КПК України, скаргу задовольнив, постанову прокурора скасував, у пору
шенні кримінальної справи щодо ОСОБА_1. відмовив на підставі ст. 6 п. 2 КПК
України.
Свій висновок суддя обґрунтував, зокрема, тим, що: в постанові прокурора не вказано, що послужило приводами та підставами для висновку про наявність ознак даного злочину в діях ОСОБА_1.; заяви громадян ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6. про передачу ними на вимогу ОСОБА_1. в якості хабарів
Справа №11-297/07
хабарів матеріальних цінностей на загальну суму 3605,00 грн. за вчинення останнім в їх інтересах певних дій з використанням свого службового становища є сумнівними, а суд віддає перевагу тим поясненням цих осіб, що відібрані захисником; зміст протоколу огляду службового кабінету ОСОБА_1. від 12.01.2007 р. не відповідає вимогам ст. 190 КПК України, а кримінальна справа всупереч вимогам цієї статті була порушена тільки через 19 днів; ОСОБА_1. не був компетентний вчиняти ті дії, які йому ставляться у вину як привід для одержання хабарів, тому відповідні твердження прокурора - безпідставні. Постановою судді про відкриття провадження за даною скаргою слідчі дії в справі були зупинені.
Прокурор Демко В.В. в апеляції порушує питання про скасування постанови суду як незаконної. Так, для порушення даної кримінальної справи були необхідні приводи і підстави, зокрема - звернення до правоохоронних органів вищезазначених громадян про вимагання ОСОБА_1. від них хабарів за вчинення в їх інтересах відповідних дій та про передачу цих хабарів у різних формах. По місцю роботи підозрюваного були вилучені саме ті предмети, про оплату яких шляхом хабарів були заяви, стверджені ці факти й іншими об'єктивними даними, що вказують на використання ОСОБА_1. свого службового становища для одержання хабарів. Отже, висновки судді безпідставні та суперечать фактичним обставинам справи, внаслідок чого постанову судді слід скасувати.
Заслухавши доповідь судді, промову прокурора Демка В.В., який підтримав апеляцію та просить скасувати постанову судді як незаконну, обговоривши доводи сторін, перевіривши матеріали справи, суд приходить до наступного.
З наявних матеріалів убачається, що ОСОБА_1. є службовою особою. Кримінальну справу щодо нього було порушено 31.01.2007 р. заступником прокурора Закарпатської області за ознаками злочину, передбаченого ст. 368 ч. 2 КК України.
Приводами для порушення кримінальної справи стали заяви громадян ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6. про передачу ними в різних формах (в т.ч. - шляхом оплати майна) на вимогу ОСОБА_1. в якості хабарів матеріальних цінностей на загальну суму 3605,00 грн. за вчинення останнім в їх інтересах певних дій з використанням свого службового становища (а.к.с. 7-15, 21-23, 76-79). Заяви перших трьох осіб, які були попереджені про кримінальну відповідальність за ст. 383 КК України, зареєстровані в органах внутрішніх справ 11.01.2007 p., останнього заявника - 16.01.2007 р.
До справи приєднані розрахункові документи, на які посилалися заявники. 12.01.2007 р. під час огляду службового приміщення по місцю роботи ОСОБА_1. були вилучені й неоприбутковані матеріальні цінності (зокрема, комп'ютерна техніка), що були одержані останнім за кошти, сплачені заявниками.
Протягом 12.01 -31.01.2007 р. поводилася перевірка заяв про вчинення злочину, були відібрані відповідні пояснення тощо.
Відповідно ст.ст. 94, 95, 97, 98 КПК України, приводами до порушення кримінальної справи є, зокрема, заяви громадян про злочин; коли є достатні дані, які вказують на наявність ознак злочину та якщо на момент порушення справи встановлено особу, яка вчинила злочин, справу слід порушити щодо неї; заява про злочин за наявності для того підстав може бути перевірена в строк не більше 10-ти днів; в постанові про порушення справи вказуються приводи та підстави для
цього, стаття кримінального закону, за ознаками якої порушується справа, а також дальше її спрямування. Ст. 190 КПК України передбачає, що до порушення кримінальної справи в невідкладному випадку слідчим може бути проведений огляд місця події і, при наявності для того підстав, справа порушується негайно після огляду місця події. При розгляді скарги на постанову про порушення кримінальної справи, суддя не вправі розглядати й заздалегідь вирішувати ті питання, які вирішуються судом при розгляді справи по суті (ст. 2368 КПК України). Однобічність судового слідства та невідповідність висновків суду, викладених у постанові, фактичним обставинам справи, є підставами для скасування постанови судді (ст. 367 ч. 1 п.п. 1, 2 КПК України).
З урахуванням викладеного, апеляційний суд приходить до висновку про обґрунтованість апеляції.
На час порушення кримінальної справи були наявні приводи та підстави для цього. Доводи скарги про неправомірність порушення справи не можуть бути враховані, оскільки суперечать наявним на час прийняття цього рішення фактам, не спростовують їх і доводи апеляції. Постанова про порушення кримінальної справи не суперечить вимогам, встановленим ст. 98 КПК України. Посилання скаржників на недотримання строку порушення справи, на недопустимість як доказу протоколу огляду місця події від 12.01.2007 р. тощо, також не спростовують наявної сукупності приводів і підстав для порушення справи, а порушенням кримінально-процесуального закону, якщо такі будуть встановлені, може бути дана відповідна правова оцінка в подальшому. Крім того, як скаржники, так і суддя суду першої інстанції фактично вдалися до оцінки доказів у справі, віддаючи перевагу одним та заперечуючи інші, що на даній стадії провадження в справі недопустимо.
Отже, суд першої інстанції не мав підстав для задоволення скарги, а тому прийняв необґрунтоване та незаконне рішення.
За таких обставин, апеляцію слід задовольнити, постанову судді суду першої інстанції - скасувати, а скаргу на постанову про порушення кримінальної справи - залишити без задоволення.
Керуючись ст.ст. 365, 366 КПК України, апеляційний суд -
ухвалив:
Апеляцію ст. прокурора відділу прокуратури Закарпатської області Демка В.В. задовольнити.
Постанову судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 15 березня 2007 р. за скаргою підозрюваного ОСОБА_1. та його захисника адвоката ОСОБА_2. -скасувати, а скаргу на постанову заст. прокурора Закарпатської області Міцоди І.І від 31 січня 2007 року про порушення кримінальної справи щодо ОСОБА_1. за ознаками злочину, передбаченого ст. 368 ч. 2 КК України - залишити б є з задоволення.