Справа № 8042/10/1570
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
06 жовтня 2010 року
Одеський окружний адміністративний суд у складі:
Головуючого судді: Білостоцького О.В.
При секретарі: Нагул В.С.
За участю сторін:
Представника позивача: Леонова А.Г.
Представника відповідача: не з’явився
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Агро-Гелеос»до Державної податкової інспекції у Комінтернівському районі Одеської області про визнання дій протиправними та зобов’язання вчинити певні дії, -
В С Т А Н О В И В:
До Одеського окружного адміністративного суду 10 серпня 2010 року надійшов адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю «Агро-Гелеос»(далі ТОВ «Агро-Гелеос») до Державної податкової інспекції у Комінтернівському районі Одеської області (далі ДПІ). Позивач у позові просить визнати дії ДПІ у Комінтернівському районі Одеської області щодо проведення невиїзної документальної перевірки та складання акту перевірки «Про неможливість проведення перевірки ТОВ «Агро-Гелеос»з питань підтвердження відомостей по взаємовідносинам з контрагентами, яким сформовано податкові зобов’язання та податковий кредит в січні, лютому, березні, квітні, травні та червні 2010 року»№ 1757/23/31432587 (далі акт) від 10.08.2010 року протиправними.
Представник позивача у судовому засіданні підтримав адміністративний позов та надав письмову заяву про уточнення позовних вимог (т.2 а.с. 83-88), в якій просив суд:
1. Визнати дії ДПІ у Комінтернівському районі Одеської області щодо проведення невиїзної документальної перевірки ТОВ «Агро-Гелеос»протиправними.
2. Визнати дії ДПІ у Комінтернівському районі Одеської області щодо складання акту перевірки «Про неможливість проведення перевірки ТОВ «Агро-Гелеос»з питань підтвердження відомостей по взаємовідносинам з контрагентами, яким сформовано податкові зобов’язання та податковий кредит в січні, лютому, березні, квітні, травні та червні 2010 року»від 10.08.2010 року № 1757/23/31432587 протиправними.
3. Визнати дії ДПІ у Комінтернівському районі Одеської області щодо неприйняття податкових декларацій ТОВ «Агро-Гелеос»з податку на прибуток за 1 квартал 2010 року та податкових декларацій ТОВ «Агро-Гелеос»з податку на додану вартість за січень 2010 року, лютий 2010 року, березень 2010 року, квітень 2010 року, травень 2010 року, червень 2010 року протиправними.
4. Зобов’язати ДПІ у Комінтернівському районі Одеської області прийняти податкові декларації ТОВ «Агро-Гелеос»з податку на прибуток за 1 квартал 2010 року та з податку на додану вартість (далі ПДВ) за січень 2010 року, лютий 2010 року, березень 2010 року, квітень 2010 року, травень 2010 року, червень 2010 року та внести їх показники до електронної бази даних звітності, що ведеться в податкових органах на основі показників звітних документів платників податків.
Представник відповідача в судове засідання 6 жовтня 2010 року не з’явився, про дату та час судового розгляду був повідомлений належним чином та своєчасно. Письмових заперечень проти адміністративного позову не надав. Брав участь у судовому засіданні 29 вересня 2010 року, під час якого позовні вимоги не визнав у повному обсязі, давав суду пояснення з приводу оскаржуваних дій відповідача. Відповідно до положень ч. 4 ст. 128 КАС України суд вважав за можливим закінчити розгляд справи за відсутності представника відповідача.
Суд вважає, що уточнені позовні вимоги позивача щодо визнання протиправними дій ДПІ у Комінтернівському районі Одеської області, зобов’язання відповідача вчинити певні дії підлягають розгляду в адміністративному суді з огляду на приписи ст.ст. 2 ч.2, 3 ч.1 п.1, 17 ч.2 п.1 КАС України. Під час розгляду позовних вимог було встановлено:
Підприємство ТОВ «Агро-Гелеос»зареєстровано рішенням Комінтернівської районної державної адміністрації Одеської області від 11.06.2001 року, про що зроблено запис в журналі обліку реєстраційних справ за номером 04057155Ю0010315, ідентифікаційний код 31432587. До Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців підприємство було внесено 04.03.2009 року, номер запису 1 538 120 0000 015746 (т.2 а.с.98-100). 20 червня 2001 року ДПІ у Комінтернівському районі Одеської області позивача було зареєстровано платником податку на додану вартість та видано свідоцтво № 40381807.
10.08.2010 року працівниками ДПІ у Комінтернівському районі Одеської області радником податкової служби ІІІ рангу Стояновим Д.Д. та інспектором податкової служби ІІ рангу Кушніром А.С. було складено акт від 10.08.2010 року № 1757/23/31432587 «Про неможливість проведення перевірки ТОВ «Агро-Гелеос»з питань підтвердження відомостей по взаємовідносинам з контрагентами, яким сформовано податкові зобов’язання та податковий кредит в січні, лютому, березні, квітні, травні та червні 2010 року»(т.1 а.с. 9-23).
Як зазначає в адміністративному позові ТОВ «Агро-Гелеос», та як вбачається із змісту вказаного акту фактично вищевказаними посадовими особами відповідача було проведено невиїзну документальну перевірку позивача, за результатами якої перевіряючи дійшли висновку про нікчемність договорів, укладених ТОВ «Агро-Гелеос» з його контрагентами. Судом встановлено, що незважаючи на назву акту, в його тексті перевіряючими неодноразово вказується саме про проведення перевірки відповідача, а в п.3 акту ними прямо зазначено, що 10.08.2010 року було проведено невиїзну документальну перевірку ТОВ «Агро-Гелеос»(т.1 а.с.12). В судовому засіданні представник відповідача визнав факт проведення 10.08.2010 року невиїзної документальної перевірки позивача та посилався на те, що назва акту № 1757/23/31432587 викладена перевіряючими невірно. Позивач вважає дії посадових осіб по проведенню вищевказаної перевірки протиправними.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади, їх посадові особи, зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно ст. 13 Закону України «Про державну податкову службу в Україні»№ 509-ХІІ, посадові особи органів державної податкової служби зобов'язані дотримувати Конституції і законів України, інших нормативних актів, прав та охоронюваних законом інтересів громадян, підприємств, установ, організацій, забезпечувати виконання покладених на органи державної податкової служби функцій та повною мірою використовувати надані їм права.
Право на проведення перевірок органами ДПС визначено п. 1 ч. 1 ст. 11 Закону України № 509-ХІІ. Згідно цієї норми закону органи державної податкової служби у випадках, в межах компетенції та у порядку, встановлених законами України, мають право здійснювати документальні невиїзні перевірки (на підставі поданих податкових декларацій, звітів та інших документів, пов’язаних з нарахуванням і сплатою податків та зборів (обов’язкових платежів) незалежно від способу їх подачі), а також планові та позапланові виїзні перевірки своєчасності, достовірності, повноти нарахування і сплати податків і зборів (обов’язкових платежів), додержання валютного законодавства юридичними особами, їх філіями, відділеннями, іншими відокремленими підрозділами, що не мають статусу юридичної особи, а також фізичними особами, які мають статус суб’єктів підприємницької діяльності чи не мають такого статусу, на яких згідно із законами України покладено обов’язок утримувати та/або сплачувати податки і збори (обов’язкові платежі), крім Національного банку України та його установ.
Пунктом 1.2 Порядку оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого Наказом Державної податкової адміністрації України (далі ДПА) від 10.08.2005 року № 327, встановлено, що невиїзною документальною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться в приміщенні органу державної податкової служби на підставі поданих податкових декларацій, звітів та інших документів, пов'язаних з нарахуванням і сплатою податків та зборів (обов'язкових платежів), незалежно від способу їх подачі.
Наказом ДПА України від 27.05.08 № 355 затверджені Методичні рекомендації щодо порядку взаємодії між підрозділами органів державної податкової служби при організації та проведенні перевірок платників податків, в яких зазначено, що невиїзна документальна перевірка проводиться у приміщенні органу ДПС на підставі поданих податкових декларацій, звітів та інших документів, пов'язаних з нарахуванням і сплатою податків та зборів (обов'язкових платежів), та документів, наданих платником податків або отриманих від контролюючих, правоохоронних та інших органів державної влади, а також інших відомостей, отриманих у встановленому законодавством порядку (п.2.4).
П. 2.3 вказаних методичних рекомендацій встановлено, що невиїзні документальні перевірки можуть проводитися посадовими особами органу ДПС з письмового дозволу керівника (заступника керівника) органу ДПС про проведення перевірки за наявності таких обставин:
- у разі надходження від платника податків на запит органу ДПС пояснень та документів, достатніх для проведення невиїзної документальної перевірки (в тому числі і з питань перевірки відомостей, отриманих від особи, яка мала правові відносини з платником податків);
- у разі надходження до органу ДПС після проведення планової та позапланової виїзної перевірки платника податків щодо дотримання ним вимог податкового законодавства матеріалів перевірок інших суб'єктів господарювання з питань правових відносин з платником податків, що свідчать про порушення платником податків податкового законодавства, та надання платником податків пояснень та їх документального підтвердження, достатніх для проведення невиїзної документальної перевірки, на обов'язковий письмовий запит органу ДПС;
- у разі надходження до органу ДПС у встановленому порядку інформації та даних, що свідчать про окремі порушення платником податків податкового законодавства, та надання платником податків пояснень та їх документального підтвердження, достатніх для проведення перевірки, на обов'язковий письмовий запит органу ДПС; в інших випадках, передбачених законодавством.
Системний аналіз зазначених норм вказує на те, що невиїзні документальні перевірки проводяться податковим органом на підставі наданих платником податків не тільки декларацій, а й інших документів, оскільки проводити перевірку правильності та повноти нарахування та сплати податків можливо лише за наявності усіх необхідних документів. У такому випадку лише платник податків, тобто особа, яка проводила нарахування та сплату податків, може надати документи первинного бухгалтерського обліку у повному обсязі, без чого неможливо зробити обґрунтовані та правильні висновки. Посадові особи ДПІ не наділені повноваженнями щодо зміни порядку та підстав проведення перевірок та визначення їх виду, оскільки все це вже встановлено законом і може бути змінено лише ним.
Тому, на думку суду, дії Державної податкової інспекції у Комінтернівському районі Одеської області щодо проведення невиїзної документальної перевірки ТОВ «Агро-Гелеос» 10.08.2010 року є безпідставними та вчинені на порушення приписів чинного законодавства України, а тому суд визнає їх протиправними.
Відповідно до акту № 1757/23/31432587 від 10.08.2010 року фахівцями ДПІ перевірку було проведено без відома та без присутності директора ТОВ «Агро-Гелеос», або уповноважених ним осіб, оскільки на момент проведення та складання акту, місцезнаходження ТОВ «Агро-Гелеос»не було встановлено.
Так в акті вказано, що ДПІ у Комінтернівському районі відповідно до п. 2 частини 6 ст. 11-1 Закону України «Про державну податкову службу в Україні»№509-ХІІ від 04.12.1990 року здійснено вихід за місцезнаходженням юридичної особи –Одеська область, Комінтернівський район, с. Першотравневе, вул. Степова, будинок 13 та встановлено відсутність платника податків, його посадових осіб за місцезнаходженням юридичної особи, про що був складений акт № 235/15 від 29.07.2010 року. Зазначений акт представником відповідача до суду наданий не був. Разом з тим, наведена в акті норма Закону передбачає підставу для проведення позапланової перевірки платника податків у разу неподання в установлений строк податкової декларації або розрахунків, якщо їх подання передбачено законом.
При проведенні перевірки перевіряючи вказали, що декларацію з податку на прибуток підприємства за 1 квартал 2010 року позивачем надано не було. Що стосується декларацій позивача з ПДВ, то перевіряючими в акті вказано суперечливу інформацію. Так, в деяких частинах акту вказано, що податкові декларації з ПДВ по ТОВ «Агро-Гелеос»за квітень, травень 2010 року мають статус не визнаної податкової звітності, декларація з ПДВ за червень 2010 року також не надана (т.1 а.с.12). В деяких розділах акту вказано про ненадання позивачем податкових декларацій за квітень, травень та червень 2010 року (т.1 а.с. 14), а в деяких взагалі - про відсутність податкових декларацій з ПДВ ТОВ «Агро-Гелеос»за усі звітні періоди першого півріччя поточного року (т.1 а.с.18).
Незважаючи на посилання позивача в акті про ненадання ТОВ «Агро-Гелеос»декларацій з податку на прибуток та ПДВ, працівниками ДПС робиться висновок на підставі аналізу матеріалів податкової звітності, реєстраційних документів, звітів та інших документів про відсутність необхідних умов для досягнення результатів відповідної фінансово-господарської діяльності в силу відсутності у ТОВ «Агро-Гелеос»технічного персоналу, основних засобів, виробничих активів, складських приміщень, транспортних засобів, при встановлених обсягах реалізації товарів (робіт, послуг). Це на думку фахівців ДПС дало змогу поставити під сумнів факт здійснення суб’єктом господарювання задекларованого основного виду діяльності. Крім того відповідачем в акті робиться висновок про відсутність трудових ресурсів, складських приміщень, виробничих потужностей для здійснення будь-яких видів діяльності, проведення операцій з контрагентами, які не виконують свої податкові зобов’язання, здійснення операцій через посередників з метою штучного формування валових витрат та податкового кредиту, відсутність реального товарного характеру операцій.
Також у акту працівники ДПС дійшли до висновку про те, що операції між ТОВ «Агро-Гелеос»та контрагентами - постачальниками не підтверджуються, виходячи з врахування реального часу здійснення операції, відсутності майна, наявності трудових ресурсів, виробничо-складських приміщень, технічного персоналу, основних фондів, виробничих активів, складських приміщень, засобів для транспортування та іншого майна, отже здійснені без мети реального настання правових наслідків з метою заниження об’єкту оподаткування, несплати податків, чим порушено ст.ст. 203, 228 ЦК України щодо укладання правочину, який суперечить моральним засадам суспільства, а також порушує публічний порядок, спрямований на заволодіння майном держави, дохідної частини бюджету, а отже згідно зі ст.ст. 215 ч.1 та 2, 216 ч.1 ЦК мають ознаки нікчемності.
Водночас з зазначеного акту вбачається, що наведені у ньому висновки фактично зроблені податковим органом лише на підставі акту про незнаходження позивача за місцезнаходженням юридичної особи, та у тому числі податкових декларацій ТОВ «Агро-Гелеос»з ПДВ з січня по червень 2010 року, на відсутність яких вказували перевіряючі особи в акті. Це не заперечував і представник відповідача, який стверджував в судовому засіданні, що підставою для таких висновків податкового органу був лише факт відсутності позивача за місцезнаходженням підприємства. Як вбачається із тексту акту (аркуш 6), наведені у ньому висновки зроблені лише на підставі податкової звітності контрагентів шляхом співставлення додатків № 5 за допомогою підсистеми «Співставлення податкових зобов’язань та податкового кредиту на рівні ДПА України», документи бухгалтерського та податкового обліку не надавались. З цим погодився і представник відповідача. Таким чином судом встановлено, що висновки відповідача щодо факту відсутності поставок за договорами, укладеними між ТОВ «Агро-Гелеос»та його контрагентами, зроблені без вивчення первинних документів та проведення відповідних перевірок контрагентів позивача.
Згідно методичних рекомендацій щодо взаємодії органів державної податкової служби при проведенні перевірок податкових декларацій з податку на додану вартість з урахуванням інформації розшифровок податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість у розрізі контрагентів, затверджених наказом ДПА України № 266 від 18.04.2008 року під час проведення документальної невиїзної перевірки працівники підрозділів оподаткування юридичних осіб мають право: одержувати від платників податків (посадових осіб платників податків) пояснення з питань, що виникають під час перевірок та стосуються реалізації повноважень органів державної податкової служби; запрошувати платників податків або їх представників для перевірки правильності нарахування та своєчасності сплати податків та зборів (обов'язкових платежів) такими платниками податків; вимагати від платників податків, діяльність яких перевіряється, усунення виявлених порушень податкового законодавства (п. 4.2).
Згідно п. 4.9 Методичних рекомендацій працівник підрозділу оподаткування юридичних, фізичних осіб органу ДПС, на обліку якого знаходиться платник ПДВ (постачальник), що не подає податкову звітність, та органу ДПС, на обліку якого знаходиться платник ПДВ (отримувач), відповідно пункту 3 статті 11, пункту 3 статті 111 Закону № 509 звертаються в письмовій формі до таких платників ПДВ з метою одержання пояснення та їх документальні підтвердження щодо здійснення господарських операцій постачання товарів, послуг та правомірності формування податкового кредиту платником ПДВ (отримувачем).
Якщо платник ПДВ (постачальник) подає податкову звітність, орган ДПС діє відповідно до цих Методичних рекомендацій (після прийняття, обробки податкової звітності, передачі її на центральний рівень, автоматизованої перевірки розшифровок податкової звітності, отримання таких результатів проводиться перевірка такої звітності підрозділами органу ДПС) (п. 4.10.).
Якщо платник ПДВ (постачальник) не подає податкову звітність та пояснення (передбачені пунктом 4.2 Методичних рекомендацій) на звернення органу ДПС протягом десяти робочих днів з дня отримання запиту платником ПДВ, працівник підрозділу оподаткування юридичних, фізичних осіб: складає Акт про неподання податкової декларації з податку на додану вартість та готує матеріали для прийняття повідомлення-рішення відповідно до Наказу ДПА України № 253 від 21.06.2001 року (п.п. 4.11; 4.11.1).
Разом з тим судом встановлено, що ДПІ у Комінтернівському районі Одеської області в межах проведення невиїзної документальної перевірки не було надано позивачу –ТОВ «Агро-Гелеос», господарська діяльність якого перевірялась, жодного запиту з приводу надання пояснень щодо наявності та можливості підтвердження первинними документами взаємовідносин з контрагентами, переліченими в акті перевірки.
Таким чином, судом встановлено, що не дотримавши приписи ч. 1 ст. 13 Закону України № 509-ХІІ щодо вичерпного використання своїх прав в ході реалізації своїх повноважень та порушивши вимоги ч. 2 ст. 19 Конституції України, відповідачем проігноровано необхідність формування будь-якої доказової бази в підтвердження наведених в акті висновків, та не отримано жодних фактичних даних на їх обґрунтування та підтвердження.
Відповідачем до суду взагалі не було надано доказів, які б підтверджували відсутність поставок товарів за договорами ТОВ «Агро-Гелеос»з контрагентами, зазначеними в акті перевірки, тому висновок ДПІ про укладання угод без мети реального настання правових наслідків є припущенням відповідача, не підтвердженим належними доказами. Такі дії суб’єкта владних повноважень щодо складання офіційних документів, на підставі яких можуть прийматися акти індивідуальної дії, є неприпустимими з огляду на вимоги Конституції та законів України, тому що роблячи висновок про порушення будь-яким суб’єктом правовідносин приписів діючого законодавства, орган державної влади зобов’язаний чітко встановити склад такого порушення, зазначивши у чому воно полягає та якими фактичними даними це підтверджується. Крім того, суб’єкт владних повноважень повинен підтвердити та довести правомірність зроблених ним висновків.
Для спростування висновків ДПІ про нікчемність договорів, укладених ТОВ «Агро-Гелеос»з контрагентами, представником позивача надано до суду первинні документи податкового та бухгалтерського обліку, а саме: договори поставки товарів, рахунки, видаткові накладні, податкові накладні, а також податкові декларації за 2010 рік, які у повному обсязі підтверджують дійсність господарських відносин між вказаними у них суб’єктами господарювання та реальний товарний характер проведених операцій (т.1 а.с. 31-252; т.2 а.с. 1-73; 78-82). Проти цього представник відповідача в судовому засіданні не заперечував.
Згідно з ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов’язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Відповідно до ст. 202 Цивільного кодексу України правочини є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов’язків.
Статтею 203 Цивільного кодексу України встановлено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним. Відповідно до ст. 638 Цивільного кодексу України договір вважається укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Згідно зі ст. 181 ГК України господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками. Відповідно до ст. 207 ЦК України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його сторонами. Правочин, який вчиняє юридична особа, підписується сторонами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства, та скріплюється печаткою.
Згідно ст. 215 ЦК України підставою для недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною вимог, які встановлені частинами першою –третьою, п’ятою та шостою ст. 203 ЦК України
З матеріалів справи вбачається, що ТОВ «Агро-Гелеос»та його контрагентами повністю дотримано вимоги, встановлені ст. 203 Цивільного Кодексу України та досягнуто згоди з усіх істотних умов при укладанні договорів.
Відповідно до ст. 204 Цивільного кодексу України, правочин, до яких віднесені вище зазначені договори є правомірними, якщо його недійсність не встановлена законом, або якщо він не визнаний судом недійсним.
Як вбачається з наданих представником позивача документів (договорів, накладних, актів тощо), у них міститься опис господарської операції та підтвердження її виконання, тобто вони у світлі вимог Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»від 16липня 1999 року № 996-XIV є первинними документами, що спростовують висновок ДПІ у Комінтернівському районі щодо безтоварності операцій між позивачем та контрагентами.
Крім того, твердження відповідача про незнаходження ТОВ «Агро-Гелеос»за місцезнаходженням підприємства спростовується наступним. Законом України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб –підприємців»від 15 травня 2003 року № 755-IV встановлено, що місцезнаходження юридичної особи це адреса органу або особи, які відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступають від її імені (ст.1). Представник відповідача у своїх поясненнях стверджував, що працівники ДПІ тривалий час не могли знайти місцезнаходження відповідача, виїжджали за адресою: с. Першотравневе Комінтернівського району Одеської області, вул. Степова, 13, надсилали повідомлення Державному реєстратору у відповідності до роз’яснення Державний комітету України з питань регуляторної політики та підприємництва № 7572 від 08.09.2008 року щодо підтвердження відомостей про місцезнаходження юридичної особи. Разом з тим, на обґрунтування своїх тверджень представник відповідача надав лише акт обстеження місцезнаходження суб’єкта господарювання за юридичною адресою від 09.09.2010 року та копію пояснення мешканця с. Першотравневе ОСОБА_1 (т.2 а.с. 95-96). Інших доказів на обґрунтування своїх висновків представником відповідача надано не було. Разом з тим, з пояснення вбачається, що у с. Першотравневому існувало три вулиці з назвою Степова. Крім того, як було встановлено в судовому засіданні, позивач з 12.08.2010 року був зареєстрований за адресою: с. Красносілка Комінтернівського району Одеської області, вул. Двадцять Дев’ята, будинок № 587. В акті від 10.08.2010 року № 1757/23/31432587 вказано, що у 2008-2009 роках працівниками ДПІ у Комінтернівському районі Одеської області проводились виїзні перевірки позивача за місцем знаходження ТОВ «Агро-Гелеос»(т.1 а.с. 12). Факт неможливості знаходження юридичної особи та її уповноважених осіб також спростовується самим актом, який в день його складання 10 серпня 2010 року був підписаний особисто директором ТОВ «Агро-Гелеос»(т.1. а.с. 22).
Згідно п.п. 2.3.4. п. 2.3 розділу 2 порядку оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого наказом ДПА України від 10.08.2010 року № 327 не допускається відображення в акті перевірки необґрунтованих даних, а також суб'єктивних припущень перевіряючими, які не мають підтверджених доказів, та різного роду висновків щодо дій посадових осіб суб'єкта господарювання.
При розгляді справи суд перевіряє, чи використовувались повноваження податковим органом з тією метою, з якою вони надані; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); неупереджено; добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямована ця дія. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову (п. 2 ст. 71 КАС України). Відповідач та його представник не надав суду доказів в підтвердження правомірності та обґрунтованості проведення перевірки ТОВ «Агро-Гелеос»з його контрагентами 10.08.2010 року, складання акту № 1757/23/31432587 щодо формування ними податкових зобов’язань та податкового кредиту, а особливо доказів на підтвердження правомірності висновків про нікчемність укладених позивачем договорів з контрагентами. Виходячи з викладеного, суд визнає дії податкової інспекції щодо складання акту перевірки «Про неможливість проведення перевірки ТОВ «Агро-Гелеос»з питань підтвердження відомостей по взаємовідносинам з контрагентами, яким сформовано податкові зобов’язання та податковий кредит в січні, лютому, березні, квітні, травні та червні 2010 року»від 10.08.2010 року № 1757/23/31432587 протиправними.
При розгляді позовних вимог ТОВ «Агро-Гелеос»про визнання дій ДПІ у Комінтернівському районі Одеської області щодо неприйняття податкових декларацій позивача протиправними та зобов’язання відповідача прийняти податкові декларації та внести їх показники до електронної бази даних звітності, суд виходить з наступного.
Представником позивача в судовому засіданні було зазначено, та проти цього не заперечував представник відповідача, що працівники ДПІ відмовляються в прийнятті податкових декларацій ТОВ «Агро-Гелеос»з податку на прибуток за 1 квартал 2010 року та податкових декларацій з податку на додану вартість за січень 2010 року, лютий 2010 року, березень 2010 року, квітень 2010 року, травень 2010 року, червень 2010 року всупереч вимогам чинного законодавства. При цьому представник позивача зазначив, що дані документи були відправлені на адресу відповідача поштою рекомендованими листами, та є повідомлення про отримання відповідачем податкової звітності позивача за 2010 рік. Незважаючи на це надіслані на адресу відповідача документи не приймаються ним, як податкова звітність, дані податкових декларацій не заносяться до електронної бази даних звітності, у зв’язку з чим неможливо провести співставлення додатків № 5 за допомогою підсистеми «Співставлення податкових зобов’язань та податкового кредиту на рівні ДПА України», чим порушуються права позивача та його контрагентів.
В матеріалах справи наявні копії повідомлень про вручення відповідачу –ДПІ у Комінтернівському районі Одеської області рекомендованих листів ТОВ «Агро-Гелеос», які були отримані відповідачем до моменту проведення невиїзної документальної перевірки. (т.1 а.с. 190, 199, 208; т.2 а.с. 80), що підтверджують отримання відповідачем податкових декларації ТОВ «Агро-Гелеос»з податку на прибуток за 1 квартал 2010 року та податкових декларацій з податку на додану вартість за січень 2010 року, лютий 2010 року, березень 2010 року, квітень 2010 року, травень 2010 року, червень 2010 року.
Проти цього факту представник відповідача в судовому засіданні не заперечував, а тому суд у відповідності до вимог ст. 72 КАС України вважає ці обставини встановленими. Представник відповідача зазначив, що податковим органом дійсно було отримано вищезазначену податкову звітність, однак вона має статус невизнаної, а тому працівниками ДПІ у Комінтернівському районі Одеської області не обробляється та її показники не враховуються. В обґрунтування цих дій податкового органу представник позивача знову ж таки посилається на відсутність ТОВ «Агро-Гелеос»за місцезнаходженням юридичної особи.
Згідно п.п. 4.1.2 ст. 4 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»від 21 грудня 2000 року № 2181-ІІІ прийняття податкової декларації є обов'язком контролюючого органу. Податкова декларація приймається без попередньої перевірки зазначених у ній показників через канцелярію, чий статус визначається відповідним нормативно-правовим актом. Відмова службової (посадової) особи контролюючого органу прийняти податкову декларацію з будь-яких причин або висування нею будь-яких передумов щодо такого прийняття (включаючи зміну показників такої декларації, зменшення або скасування від'ємного значення об'єктів оподаткування, сум бюджетних відшкодувань, незаконного збільшення податкових зобов'язань тощо) забороняється та розцінюється як перевищення службових повноважень такою особою, що тягне за собою її дисциплінарну та матеріальну відповідальність у порядку, визначеному законом.
Податкова звітність, отримана контролюючим органом від платника податків як податкова декларація, що заповнена ним всупереч правилам, зазначеним у затвердженому порядку її заповнення, може бути не визнана таким контролюючим органом як податкова декларація, якщо в ній не зазначено обов'язкових реквізитів, її не підписано відповідними посадовими особами, не скріплено печаткою платника податків. У цьому випадку, якщо контролюючий орган звертається до платника податків з письмовою пропозицією надати нову податкову декларацію з виправленими показниками.
Згідно Методичних рекомендацій щодо централізованого приймання та комп'ютерної обробки податкової звітності платників податків в органах ДПС України - податкова звітність це сукупність документів, що подаються платниками податків до органів державної податкової служби у строки, встановлені законодавством, на підставі яких здійснюються нарахування та/або сплата податків, зборів (обов'язкових платежів) (п.2). Згідно з п 4.5 Методичних рекомендацій якщо надана органу ДПС платником податків податкова звітність заповнена ним з порушенням правил, зазначених у затвердженому порядку заповнення, то вона може бути не визнана таким органом ДПС як податкова декларація, а саме:
1) у ній не зазначено обов'язкових реквізитів або не проставлено прочерк у показниках, які не заповнюються;
2) її не підписано відповідними посадовими особами (факсиміле не дозволяється);
3) не скріплено печаткою платника податків;
4) відсутні обов'язкові додатки до податкової звітності, передбачені порядком заповнення відповідної звітності;
5) неможливо прочитати текст або цифри внаслідок пошкодження (наприклад, документи, залиті чорнилом або іншою рідиною, потерті);
6) наявні порвані аркуші, підчищення, помарки, виправлення, дописки і закреслювання;
7) подана ксерокопія звітних документів;
8) звітність з податку на додану вартість, подана неплатником ПДВ.
У таких випадках працівники структурного підрозділу ОДПС, до функцій якого належить приймання податкової звітності, в усній формі попереджають платника податків про виявлені недоліки і право невизнання органом ДПС такої податкової звітності відповідно до норм Закону № 2181.
Якщо платник податків наполягає на прийнятті звітності, то звітність приймається, реєструється та разом зі службовою запискою передається до галузевого підрозділу для подальшого зберігання у звітній частині особової справи платника податків. На примірнику, що залишається у платника податків, проставляється штамп "ОТРИМАНО, попереджено про можливість невизнання".
Структурним підрозділом ОДПС, до функцій якого належить приймання податкової звітності у триденний термін від дня отримання звітності (але не пізніше наступного дня від граничного строку подання), надсилається платнику податків повідомлення про невизнання ОДПС податкової звітності як податкової декларації із зазначенням підстав неприйняття та пропозицією надати нову податкову декларацію, оформлену належним чином.
Представник відповідача у судовому засіданні не навів жодних доказів стосовно заповнення позивачем вище вказаних податкових декларацій з порушенням затвердженого порядку їх заповнення та надання до податкового органу, а також не надав доказів направлення ТОВ «Агро-Гелеос»пропозиції про надання нових податкових декларацій з вказівкою причин їх неприйняття.
Таким чином суд приходить до висновку, що дії державної податкової інспекції у Комінтернівському районі Одеської області щодо неприйняття податкових декларацій ТОВ «Агро-Гелеос»з податку на прибуток за 1 квартал 2010 року та податкових декларацій ТОВ «Агро-Гелеос»з податку на додану вартість за січень 2010 року, лютий 2010 року, березень 2010 року, квітень 2010 року, травень 2010 року, червень 2010 року є протиправними.
Згідно з ч.1 ст.69 та ч.1 ст.70 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування.
Відповідно до ст.86 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Відповідно до ч.1 ст.9 Кодексу адміністративного судочинства України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно зі ст.159 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Відтак, приймаючи до уваги вищевикладене, оцінюючи надані докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю «Агро-Гелеос»правомірні, обґрунтовані, документально підтверджені, відповідають чинному законодавству, а отже підлягають задоволенню у повному обсязі.
Керуючись ст. 2, 3, 7-14, 17, 69-71, 76, 79, 86, 122, 158-163 КАС України, суд, –
П О С Т А Н О В И В :
Адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю «Агро-Гелеос»до Державної податкової інспекції у Комінтернівському районі Одеської області про визнання дій протиправними –задовольнити у повному обсязі.
Визнати дії Державної податкової інспекції у Комінтернівському районі Одеської області щодо проведення невиїзної документальної перевірки ТОВ «Агро-Гелеос»протиправними.
Визнати дії Державної податкової інспекції у Комінтернівському районі Одеської області щодо складання акту перевірки «Про неможливість проведення перевірки ТОВ «Агро-Гелеос»з питань підтвердження відомостей по взаємовідносинам з контрагентами, яким сформовано податкові зобов’язання та податковий кредит в січні, лютому, березні, квітні, травні та червні 2010 року»від 10.08.2010 року № 1757/23/31432587 протиправними.
Визнати дії Державної податкової інспекції у Комінтернівському районі Одеської області щодо неприйняття податкових декларацій ТОВ «Агро-Гелеос»з податку на прибуток за 1 квартал 2010 року та податкових декларацій ТОВ «Агро-Гелеос» з податку на додану вартість за січень 2010 року, лютий 2010 року, березень 2010 року, квітень 2010 року, травень 2010 року, червень 2010 року протиправними.
Зобов’язати Державну податкову інспекцію у Комінтернівському районі Одеської області прийняти податкові декларації ТОВ «Агро-Гелеос»з податку на прибуток за 1 квартал 2010 року, з податку на додану вартість за січень 2010 року, лютий 2010 року, березень 2010 року, квітень 2010 року, травень 2010 року, червень 2010 року та внести їх показники до електронної бази даних звітності, що ведеться в податкових органах на основі показників звітних документів платників податків.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подачі в Одеський окружний адміністративний суд апеляційної скарги на постанову суду протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Одеського апеляційного адміністративного суду.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги на постанову, встановленого статтею 186 КАС України, якщо таку скаргу не було подано.
Повний текст постанови виготовлений та підписаний суддею 11 жовтня 2010 року.
Суддя: Білостоцький О.В.
Визнати дії Державної податкової інспекції у Комінтернівському районі Одеської області щодо проведення невиїзної документальної перевірки ТОВ «Агро-Гелеос»протиправними.
Визнати дії Державної податкової інспекції у Комінтернівському районі Одеської області щодо складання акту перевірки «Про неможливість проведення перевірки ТОВ «Агро-Гелеос»з питань підтвердження відомостей по взаємовідносинам з контрагентами, яким сформовано податкові зобов’язання та податковий кредит в січні, лютому, березні, квітні, травні та червні 2010 року»від 10.08.2010 року № 1757/23/31432587 протиправними.
Визнати дії Державної податкової інспекції у Комінтернівському районі Одеської області щодо неприйняття податкових декларацій ТОВ «Агро-Гелеос»з податку на прибуток за 1 квартал 2010 року та податкових декларацій ТОВ «Агро-Гелеос» з податку на додану вартість за січень 2010 року, лютий 2010 року, березень 2010 року, квітень 2010 року, травень 2010 року, червень 2010 року протиправними.
Зобов’язати Державну податкову інспекцію у Комінтернівському районі Одеської області прийняти податкові декларації ТОВ «Агро-Гелеос»з податку на прибуток за 1 квартал 2010 року, з податку на додану вартість за січень 2010 року, лютий 2010 року, березень 2010 року, квітень 2010 року, травень 2010 року, червень 2010 року та внести їх показники до електронної бази даних звітності, що ведеться в податкових органах на основі показників звітних документів платників податків.
11 жовтня 2010 року