У Х В А Л А

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

 8 жовтня 2010  року м. Київ

Колегія суддів Судової палати у цивільних справах

Верховного Суду України в складі:

             Пшонки М.П.,               Перепічая В.С.,          Романюка Я.М.,-    

розглянувши в попередньому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_4 до Снятинської міської ради, ОСОБА_5, третя особа – Коломийське міжрайонне бюро технічної інвентаризації, про визнання незаконними рішень Снятинської міської ради щодо розпорядження підвальним нежилим приміщенням, визнання незаконним договору купівлі-продажу нежилого приміщення, визнання права власності на допоміжне підвальне приміщення за касаційною скаргою ОСОБА_4 на рішення Снятинського районного суду Івано-Франківської області від 10 грудня 2009 року та ухвалу апеляційного суду Івано-Франківської області від 23 лютого 2010 року,

в с т а н о в и л а:

У березні 2009 року ОСОБА_4 звернулася до суду із зазначеним позовом, обґрунтовуючи свої вимоги тим, що вона є власником квартири АДРЕСА_1. Однак рішенням Снятинської міської ради від 17 січня 2008 року №439 підвальне приміщення будинку надано в оренду ОСОБА_5 Крім того, рішенням Снятинської міської ради від 31 січня 2008 року №8 оформлено право власності на це нежиле приміщення за територіальною громадою м. Снятина, за рішенням №479 цієї ж міської ради від 27 березня 2008 року дозволено укласти договір купівлі-продажу підвалу між Снятинською міською радою і ОСОБА_5 та     13 травня 2008 року такий договір укладено. Вважаючи вказані рішення міської ради та договір купівлі-продажу спірного підвалу такими, що порушують норми діючого законодавства, просила визнати їх незаконними та визнати за нею право власності на спірне підвальне приміщення.

Рішенням Снятинського районного суду Івано-Франківської області від 10 грудня 2009 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Івано-Франківської області від 23 лютого 2010 року, у задоволенні позову відмовлено.

    У касаційній скарзі ОСОБА_4 ставить питання про скасування судових рішень та ухвалення рішення про задоволення позову, мотивуючи свою вимогу порушенням судами норм матеріального й процесуального права.    

Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України вважає, що касаційна скарга підлягає відхиленню.

Згідно з ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до вимог ст. 335 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Встановлено й це вбачається з матеріалів справи, що судові рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, відсутні передбачені статтею 338 ЦПК України підстави для обов’язкового скасування судового рішення.

Наведені в касаційній скарзі доводи висновків суду не спростовують.    

Керуючись ст. ст. 332, 337 ЦПК України, колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України

у х в а л и л а:

    Касаційну скаргу ОСОБА_4 відхилити, а рішення Снятинського районного суду Івано-Франківської області від 10 грудня    2009 року та ухвалу апеляційного суду Івано-Франківської області від           23 лютого 2010 року залишити без змін.  

    Ухвала оскарженню не підлягає.

Колегія суддів:

     Пшонка М.П.                     Перепічай В.С.              Романюк Я.М.