Справа № 2-553-10
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
01 жовтня 2010 року м.Олевськ
Олевський районний суд Житомирської області в складі:
головуючого - судді Волощука В.В.
секретаря Корнєйчук О.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Олевську цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,
В С Т А Н О В И В :
Позивачка звернулася до суду з позовом, в якому просить суд розірвати шлюб з відповідачем при цьому зазначивши, що з 07 серпня 1988 року перебуває з ним в зареєстрованому шлюбі. Між нею та відповідачем виникли неприязні стосунки, через які вони не можуть разом проживати.
За час спільного проживання сторони мають неповнолітню дитину, а саме: сина ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1, який проживає разом з ними.
Позивачка позов підтримала з підстав, які зазначені в позовній заяві та надала до суду заяву з проханням слухати справу у її відсутність.
Відповідач в судове засідання не з»явилася, але надав до суду заяву з проханням слухати справу у його відсутність. Позов визнає.
В судовому засіданні встановлено, що сторони 07 серпня 1988 року зареєстрували шлюб у Жубровицькій сільській раді Олевського району Житомирської області за актовим записом № 27, що стверджується свідоцтвом про одруження.
Під час шлюбу між сторонами виникли неприязні відносини, вони втратили почуття і повагу одне до одного, а також не підтримують подружніх стосунків, спільного господарства не ведуть.
Від спільного проживання в шлюбі сторони мають неповнолітню дітей, а саме: сина ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1, який проживає разом з ними, що стверджується свідоцтвом про народження дитини.
Дослідивши та оцінивши докази по справі суд дійшов висновку, що між сторонами виникли правовідносини, які регулюються ст. 112 СК України, з якої слідує, що шлюб розривається за позовом одного з подружжя, якщо судом буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечить інтересам одного з них, інтересам їхньої дитини.
В даному випадку суд прийшов до висновку, що подальше спільне проживання сторін та збереження їх сім’ї є неможливим, та суперечить інтересам позивача, тому шлюб між ними слід розірвати. Обставин, які перешкоджають розірванню шлюбу судом не встановлено.
Суд також дійшов висновку, що місцем проживання неповнолітньої дитини слід визнати за місцем проживання позивачки, оскільки це в даному випадку не суперечить їх інтересам.
Керуючись ст.ст.105,110,112 СК України , ст. ст. 10,11,15, 60,81,88, 212-215,217 ЦПК України, суд, -
В И Р І Ш И В :
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу - задовольнити.
Шлюб між ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_2, проживаючою по АДРЕСА_1 та ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_4, проживаючим по АДРЕСА_1, зареєстрований 07 серпня 1988 року Жубровицькою сільською радою Олевського району Житомирської області за актовим записом № 27 – розірвати.
Місцем проживання дитини: сина ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 визнати за місцем проживання матері ОСОБА_1.
Прізвище ОСОБА_1 після розірвання шлюбу залишити «ОСОБА_1.
ОСОБА_1 звільнена від сплати судового збору на підставі п. 18 ст. 4 Декрету Кабінету Міністрів України «Про державне мито».
Стягнути з ОСОБА_2 8, 50 грн. судового збору в прибуток держави.
ОСОБА_1 звільнена від сплати державного мита при реєстрації розірвання шлюбу в органах РАЦСу на підставі Декрету Кабінету Міністрів України «Про державне мито».
Стягнути з ОСОБА_2 8, 50 грн. державного мита при реєстрації розірвання шлюбу в органах РАЦСу.
Рішення може бути оскаржене в Апеляційний суд Житомирської області через Олевський районний суд Житомирської області на протязі десяти днів з дня отримання сторонами копії рішення.
Суддя: