Справа № 2- 228/2010
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
13 жовтня 2010 року м. Олевськ
Олевський районний суд Житомирської області в складі:
головуючого - судді Волощука В.В.
при секретарі Корнєйчук О.В.
з участю:
позивачки ОСОБА_1
відповідача ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Олевську цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,
В С Т А Н О В И В :
Позивачка звернулася до суду з позовом в якому просить суд розірвати шлюб з відповідачем, при цьому зазначивши, що з 09.08.1994 року перебуває з ним в зареєстрованому шлюбі, який було зареєстровано Тепеницькою сільською радою Олевського району Житомирської області за актовим записом № 13.
Від спільного проживання у шлюбі з відповідачем мають неповнолітніх дітей: сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 та сина ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, які проживають по місцю проживання позивачки.
Між позивачкою та відповідачем виникли неприязні стосунки через які вони не проживають разом понад один рік.
У судовому засіданні позивачка свої позовні вимоги підтримала, при цьому пояснила, що вона не проживає з відповідачем понад один рік, спільного господарства не ведуть та спільного майна не мають. На даний час вона зустрічається з іншим чоловіком з яким має намір створити нову сім’ю. Крім того просить суд залишити за місцем її проживання дітей: синів ОСОБА_3 і ОСОБА_4 для подальшого виховання та після розірвання шлюбу залишити їй прізвище „ОСОБА_1”.
Відповідач у судовому засіданні заявлені до нього позовні вимоги визнав частково, в частині щодо розірвання шлюбу з позивачкою. Відносно визначення місця проживання сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 за місцем проживання позивачки заперечує, оскільки вважає, що син ОСОБА_3 повинен жити по місцю його проживання. Не заперечує щоб менший син ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2 залишилася проживати за місцем проживання позивачки.
В судовому засіданні встановлено, що сторони 09.08.1994 року уклали шлюб, який було зареєстровано у Тепеницькій сільській раді Олевського району Житомирської області за актовим записом № 13, що стверджується свідоцтвом про укладення шлюбу. Від спільного проживання в шлюбі сторони мають неповнолітніх дітей: сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 та сина ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_2, що стверджується копіями свідоцтв про народження дітей. Під час проживання у шлюбі між сторонами виникли неприязні відносини, які створили обстановку при якій збереження сім’ї є неможливим і у зв’язку з чим сторони не підтримують шлюбні відносини з 18.05.2009 року, проживають окремо, спільного господарства не ведуть. Крім того позивачка на даний час має іншого чоловіка з яким має намір створити нову сім’ю.
Сторони на примирення не згодні, оскільки судом у судовому засіданні, яке відбулося 31.03.2010 року було призначено подружжю строк для примирення, однак примирення між сторонами не відбулося за небажання відповідача.
Дослідивши та оцінивши докази по справі суд дійшов висновку , що між сторонами виникли правовідносини, які регулюються ст. ст.109,110,112 СК України з яких слідує, що шлюб розривається за заявою одного із подружжя, якщо судом буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу стали неможливими і якщо заява про розірвання шлюбу відповідає дійсній волі дружини або чоловіка .
Позивачка у судовому засіданні та у поданій до суду позовній заяві стверджує, що її рішення про розірвання шлюбу є остаточним і відповідає її волі.
Обставин, які перешкоджають розірванню шлюбу судом не встановлено.
В даному випадку суд прийшов до висновку, що подальше спільне проживання сторін та збереження їх сім’ї є неможливим, тому шлюб між ними слід розірвати.
Разом з тим вирішуючи питання щодо визначення місця проживання неповнолітнього сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 та у відповідно до ст.29 ЦК України з якої слідує, що місцем проживання фізичної особи є житловий будинок, квартира, інше приміщення, придатне для проживання в ньому, у відповідному населеному пункті, в якому фізична особа проживає постійно, переважно або тимчасово. Фізична особа, яка досягла чотирнадцяти років, вільно обирає собі місце проживання, за винятком обмежень, які встановлюються законом.
Враховуючи вищезазначене, суд вважає, що у відповідності до ст.29 ЦК та 160 СК України, син позивачки та відповідача - ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 маючи 16 років, має відповідне право вільно і самостійно обрати собі місце свого проживання, або проживати по місцю проживання з одним із своїх батьків.
Вирішуючи питання щодо визначення місця проживання неповнолітнього сина ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, суд у відповідності до ч.4 ст.29 ЦК України, вважає, сина ОСОБА_4, 1997 року народження слід залишити з позивачкою для подальшого виховання, оскільки це не суперечить її інтересам та інтересам дитини, що також погоджено між сторонами у судовому засіданні.
Керуючись: ст.ст.10,11,15,57,60,81,88,212-218 ЦПК України, ст.ст.109,110,112,160 СК України, ст.29 ЦК України, суд -
В И Р І Ш И В :
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу – задовольнити частково.
Шлюб між ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_4 та ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_5, уродженцем с.Кишин Олевського району Житомирської області, жителем АДРЕСА_1, зареєстрований 09.08.1994 року у Тепеницькій сільській раді Олевського району Житомирської області за актовим записом № 13 – розірвати.
Неповнолітню дитину: сина ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, залишити з матір’ю ОСОБА_1 для подальшого виховання.
Після розірвання шлюбу позивачці ОСОБА_1 залишити прізвище: „ОСОБА_1”.
Звільнити ОСОБА_1, та ОСОБА_2, від сплати судового збору за розгляд цивільної справи Олевським районним судом Житомирської області відповідно до п. 18 ст. 4 Декрету КМУ «Про державне мито».
Звільнити ОСОБА_1, та ОСОБА_2, від сплати держмита за реєстрацію розірвання шлюбу в органах РАЦС, відповідно до п.18 ст.4 Декрету КМ України „Про державне мито”.
В решті позову ОСОБА_1 щодо визначення місця проживання сина ОСОБА_3, 1994 року народження за місцем її проживання – відмовити за безпідставністю.
Рішення набирає законної сили після закінчення строків подання апеляційної скарги.
Рішення може бути оскарженим до апеляційного суду Житомирської області протягом 10 днів з дня його проголошення. А особами, які брали участь у справі, але не були присутніми у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Суддя :