Справа №4/2-1001/07

РІШЕННЯ

Іменем України

            15 березня 2007 року Вишгородський районний суд Київської області в складі:

головуючого судді                     -               Заріцького С.М.,

при секретарі                             -                Смілянець І.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Вишгороді позовну заяву ОСОБА_1та ОСОБА_2до Вишгородської міської ради, третя особа: ОСОБА_3про визнання права власності на самочинне будівництво, -

ВСТАНОВИВ:

Позивачі у лютому 2007 року звернулися в суд з вказаною позовною заявою, посилаючись на те, що батько позивачів ОСОБА_3був власником земельних ділянок площею 0,10га., 0,0091га. та 0,056га., призначених для будівництва та обслуговування житлового будинку, а також для ведення особистого селянського господарства в м. Вишгороді по вулиці Поповича в м. Вишгороді.

На земельній ділянці, площею 0,056 га., батьком з допомогою позивачів було побудовано без відповідного погодження будинок, веранду та сараї.

Відповідно до договору дарування від 24.11.2004р. батько подарував позивачам належні йому земельні ділянки і виявив бажання оформити самочинно зведений будинок, але оскільки будинок будувався без відповідного дозволу для вирішення цього питання йому було запропоновано звернутися до суду.

Посилаючись на те, що самовільним будівництвом не порушуються права інших громадян, позивачі на підставі ст. ст. 375,376 ЦК України просять визнати за ними право власності в рівних частках на самочинно зведені будівлі, що розташовані за адресою АДРЕСА_1, а саме: жилий будинок, позначений на плані під літерою «А», який складається з приміщень 1-1 - житлова кімната, площею 13,5 кв.м., веранда І площею 3,6 кв.м. сараїв «Б» та «В».

У судовому засіданні позивачі підтримали позовні вимоги.

Представник Вишгородської міської ради не заперечує проти задоволення позову.

Вислухавши пояснення представників сторін, дослідивши письмові докази по справі, суд, приходить до висновку про задоволення позовних вимог з таких підстав.

Встановлено, що позивачі на підставі договору дарування від 24.11.2004р., посвідченого приватним нотаріусом ОСОБА_4 є власниками земельної ділянки площею 0,1651 га., що знаходиться на території АДРЕСА_1, яка була надана дарувальнику для ведення особистого підсобного господарства та будівництва і обслуговування будинку.

В судовому засіданні позивачі довели, що проведені ними самочинні побудови проведені ними з додержанням архітектурних та будівельних норм і правил.

Зазначені обставини підтверджуються технічним паспортом на будинок, планом присадибної ділянки з будівлями та технічним висновком відділу містобудування, архітектури та житлово-комунального господарства.

Обставин, які свідчили б про те, що самочинним будівництвом порушено права інших осіб у судовому засіданні не встановлено.

Відповідно до ч. 5 ст. 376 ЦК України на вимогу власника (користувача) земельної ділянки суд може визнати за ним право власності на нерухоме майно, яке самочинно збудоване на ній, якщо це не порушує права інших осіб.

За таких обставин, суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог шляхом визнання права власності позивачів на самочинні побудови.

На підставі ст.ст. 375, 376 ЦК України, керуючись ст.ст.60,213,215 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов -задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1та ОСОБА_2в рівних частках (по 1/2 кожному) право власності на самочинно зведені будівлі, що розташовані за адресою АДРЕСА_1, а саме: жилий будинок, позначений на плані під літерою «А», який складається з приміщень 1-1 - житлова кімната, площею 13,5 кв.м., веранда І площею 3,6 кв.м., сараїв під літерами «Б» та «В».

Заяву про апеляційне оскарження рішення суду може бути подано протягом десяти днів з дня проголошення рішення. Апеляційна скарга на рішення подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.