АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа № 22ц-8722- 2010року Головуючий у 1-й інстанції С.В.Щенюченко категорія 39 Доповідач В.А. Франко
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
12 жовтня 2010 року
Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Кіровоградської області в складі :
Головуючого : судді Вербицького В.С.
суддів : Франко В.А., Єгорової С.М.
при секретарі Дімановій Т.А.
розглянула у відкритому судовому засіданні в місті Кіровограді цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Новомиргородського районного суду Кіровоградської області від 27 липня 2010 року,
В С Т А Н О В И Л А :
У березні 2010 р. ОСОБА_3 звернувся в суд з позовом до ОСОБА_2, редакції щотижневої районної газети “Новомиргородщина” про спростування недостовірної інформації та стягнення моральної шкоди.
Зазначив, що 11.12.2009 р. відповідачі через газету “Новомиргородщина” № 50 (8960) у рубриці “Лист у номер” опублікували листа ОСОБА_2. “Сьогодні щастя не буває?”, поширивши негативну інформацію, яка не відповідає дійсності та принижує його честь, гідність і ділову репутацію депутата міської ради.
“... Я вам в очі казав, що ви зрадник – і повторюю це в газеті...”; “... Тільки попередніх ви шельмували вже після відходу від влади – тому, що ви на колінах повзали перед ними...”; “... У вас немає ні честі, ні совісті – так вас виховали на брехні, і ви продовжуєте оббріхувати...”; “... Ви, ОСОБА_4, мабуть, багатовекторний політик – з якої партії вам більше заплатять туди ви біжите і все продаєте...”; “...Ви і такі, як ви, зрадили Леніна, зробили в Горках зі Сталіним йому тюрму...”; “...Потім ви зрадили Сталіна...”; “...Потім ви зрадили Хрущова...”; “...Потім ви зрадили Горбачова...”; “...Ви ненавидите Ющенка..”; “...Ви славите Путіна...”.
Позивач вважає, що вище викладена недостовірна інформація є фактичним твердженням автора листа, яка висловлена в принизливій формі, та не відповідає дійсності.
Тому ця поширена відповідачами через газету недостовірна інформація про нього за своїм змістом та формою порочать його честь, гідність та ділову репутацію як громадянина, ветерана, учасника Великої Вітчизняної війни, депутата Новомиргородської міської ради, батька і дідуся.
У зв’язку з цими діями відповідачів йому було завдано моральну шкоду через психологічні та моральні страждання, розмір якої визначає в сумі 1,7 тис. грн.
Посилаючись на ст. ст. 23, 270, 277, 1166-1167 ЦК України, просить суд зобов’язати відповідачів спростувати поширену недостовірну інформацію та стягнути з них моральну шкоду в сумі 1,7 тис. грн. і судові витрати у справі.
Рішенням Новомиргородського районного суду Кіровоградської області від 27 липня 2010 року, позов було задоволено частково.
Зобов’язано відповідачів ОСОБА_2 та редакцію щотижневої районної газети “Новомиргородщина” спростувати поширену 11 грудня 2009 р. у щотижневій районній газеті “Новомиргородщина” № 50 (8960) у рубриці “Лист у номер” у листі ОСОБА_2 “Сьогодні щастя не буває?” щодо ОСОБА_3 недостовірну негативну інформацію: “... Ви, ОСОБА_4, мабуть, багатовекторний політик – з якої партії вам більше заплатять туди ви біжите і все продаєте...”.
Зазначено в рішенні, що відповідачі повинні спростувати поширені про ОСОБА_3 відомості, що не відповідають дійсності та принижують його честь, гідність і ділову репутацію, опублікувавши їх спростування у запланованому найближчому випуску друкованого засобу масової інформації після набрання рішенням суду законної сили.
Спростування повинно бути набрано тим же шрифтом і поміщено під заголовком “Спростування” на тому ж місці шпальти, де містилося повідомлення, яке спростовується.
Стягнуто із ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 500 грн. моральної шкоди, 63 грн. судових витрат у справі, а всього стягнути 563 (п’ятсот шістдесят три) гривні.
В решті позову відмовлено за його недоведеністю.
Стягнуто із редакції щотижневої районної газети “Новомиргородщина” на користь ОСОБА_3 46 (сорок шість) гривень судових витрат у справі.
Не погоджуючись з рішенням суду в скарзі апелянт ОСОБА_2 зазначив, що рішення суду є незаконним та необґрунтованим, ухваленим з порушенням норм матеріального права., зокрема ст.10 Європейської конвенції з прав людини.
Просив рішення суду скасувати, та ухвалити нове рішення, яким в задоволенні позову відмовити.
Перевіривши за матеріалами справи законність та обґрунтованість рішення суду в межах, визначених ст..303 ЦПК України, заслухавши пояснення апелянта, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.
Задовольняючи частково позов, суд дійшов висновку,що знайшло своє підтвердження факт поширення недостовірної негативної інформації стосовно позивача у щотижневій районній газеті „Новомиргородщина” №50 від 11.12.2009 року.
Проте з таким висновком суду погодитись не можна.
Так, згідно зі Ст.47-1 Закону України „ Про інформацію”, ніхто не може бути притягнутий до відповідальності за висловлення оціночних суджень.
Оціночними судженнями за винятком образи чи наклепу, є висловлення, які не містять фактичних даних, зокрема критика, оцінка дій, а також висловлювання, що не можуть бути витлумачені як такі, що містять фактичні дані, з огляду на характер мовних засобів, зокрема вживання гіпербол, алегорій, сатири.
Оціночні судження не підлягають спростуванню та доведенню їх правдивості.
Право висловлювати судження, оцінку, думки закріплено статтею 10 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка відповідно до ст.9 Конституції України є частиною національного законодавства.
Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що свобода вираження поглядів є однією з основних опор демократичного суспільства, однією з основоположних умов для прогресу та розвитку кожної людини. Стаття 10 конвенції при умові дотримання вимог п.2 застосовується не тільки щодо „інформації” чи „ідеї”, які сприятливо сприймаються у суспільстві або розглядаються як необразливі чи не достойні уваги, але також і відповідно тих, що шокують, ображають, викликають занепокоєння у державі або частини населення. Такі вимоги плюралізму толерантності, лібералізму, без яких не існує демократичне суспільство.
Пункт 21 Постанови Пленуму Верховного Суду України №1 від 27 лютого 2009 року „Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи” зазначає:
При поширенні недостовірної інформації стосовно приватного життя публічних осіб вирішення справ про захист їх гідності, честі чи ділової репутації має свої особливості. Суди повинні враховувати положення Декларації про свободу політичних дебатів у засобах масової інформації (далі- Декларація), схваленої 12 лютого 2004 року на 872-му засіданні Комітету Міністрів Ради Європи, а також рекомендації, що містяться у Резолюції 1165 (1998) Парламентської Асамблеї Ради Європи про право на недоторканість приватного життя.
Зокрема у названій Резолюції зазначається, що публічними фігурами є особи, які обіймають державні посади і (або) користуються державними ресурсами, а також усі ті, хто відіграє певну роль у суспільному житті (у галузі політики, економіки, мистецтва, соціальній сфері, спорті чи в будь-якій іншій галузі).
У статтях 3, 4, 6 Декларації вказується, що оскільки
політичні діячі та посадові особи, які обіймають публічні посади
або здійснюють публічну владу на місцевому, регіональному,
національному чи міжнародному рівнях, вирішили апелювати до довіри
громадськості та погодилися "виставити" себе на публічне політичне
обговорювання, то вони підлягають ретельному громадському контролю
і потенційно можуть зазнати гострої та сильної громадської критики
у засобах масової інформації з приводу того, як вони виконували
або виконують свої функції. При цьому зазначені діячі та особи не
повинні мати більшого захисту своєї репутації та інших прав порівняно з іншими особами
У зв'язку з цим, межа допустимої критики щодо політичного
діяча чи іншої публічної особи є значно ширшою, ніж окремої
пересічної особи. Публічні особи неминуче відкриваються для прискіпливого висвітлення їх слів та вчинків і повинні це усвідомлювати.
За таких обставин колегія суддів дійшла висновку, що в задоволенні позову ОСОБА_3. до ОСОБА_2 редакції щотижневої районної газети “Новомиргородщина” про спростування недостовірної інформації та стягнення моральної шкоди, слід відмовити.
Керуючись ст.ст.303,307, 309,313, 314, 316 ЦПК України, колегія суддів,-
В И Р І Ш И Л А:
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити
Рішення Новомиргородського районного суду Кіровоградської області від 27 липня 2010 року скасувати та ухвалити нове рішення, яким в позові ОСОБА_3 до ОСОБА_2, редакції щотижневої районної газети “Новомиргородщина” про спростування недостовірної інформації та стягнення моральної шкоди відмовити.
Рішення набирає чинності з моменту проголошення і може бути оскаржено протягом двадцяти днів до касаційної інстанції
Головуючий
Судді