Справа№22 Ц- 276/ 2007р.                       Суддя 1-й інстанції: Ротар ММ.

Категорія -34                                            Суддя-доповідач апеляційного суду: Галущенко O.I.

УХВАЛА

2007p., лютого   місяця, 21 дня, Судова колегія   судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Миколаївської області в складі:

головуючої:             Вовненко Г.Ю.

суддів:                      Колосовського СЮ.

Галу щенка О. І.

при секретарі:      Плотник С.А.

за участю:

позивача -              ОСОБА_1

відповідачки -       ОСОБА_2 розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Миколаєві цивільну справу за

апеляційною скаргою

ОСОБА_1 на рішення Вознесенського міськрайонного суду Миколаївської області від 12.12.2006 р., у справі за

позовом ОСОБА_1   до    ОСОБА_2  про визначення місця постійного проживання дитини.,

встановила:

02.10.2006 р. ОСОБА_1 звернувся з позовом до ОСОБА_2 про визначення місця постійного проживання дитини.

Позивач зазначав, що він є батьком малолітнього сина ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 р. нар., який після розірвання шлюбу залишився проживати з відповідачкою.

Остання чинить перешкоди у спілкуванні та вихованні дитини.

Посилаючись на ці обставини, позивач просив визначити місце проживання сина з ним.

Рішенням Вознесенського міськрайонного суду Миколаївської області від 12.12.2006 р. постановлено про відмову у задоволенні позовних вимог.

В апеляційній скарзі позивач ставить питання про скасування рішення, посилаючись на те, що суд не врахував всіх обставин, які свідчать про обгрунтованність його вимог та необхідність передачі дитини йому.

Перевіряючи законність рішення в межах оскарження, визначених ст.. 303 ЦПК України, судова колегія вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з таких установлених обставин.

Відповідно до правил ст. ст. 161 СК України, в разі відсутності згоди батьків, які проживають окремо, щодо того, з ким із них буде проживати дитина, спір вирішується виходячи з ставлення батьків до виконання своїх батьківських обов'язків, віку дитини, стану здоров'я, особистої прихильності дитини до батьків та інших істотних обставин.

Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 перебували в шлюбі, від якого мають сина ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 р. нар.

Після розірвання шлюбу син залишився проживати з відповідачкою, яка належним чином займається вихованням та утриманням дитини.

2

Зазначені обставини підтверджуються поясненнями сторін, третіх осіб, характеристиками відповідних компетентних органів, актом обстеження матеріально-побутових умов, в яких утримується дитина та іншими матеріалами справи.

Повно та всебічно дослідивши матеріали спору і встановивши обставини, що достовірно свідчать про належне виконання відповідачкою своїх батьківських обов'язків, суд прийшов обґрунтованого доказами висновку про відсутність підстав для передачі дитини позивачу та визначення місця її проживання разом з батьком.

З врахуванням такого висновку, що відповідає обставинам справи та вимогам сімейного законодавства, судом постановлене правильне і законне рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.

Доводи апелянта про неналежне утримання та виховання дитини відповідачкою і необхідність передачі дитини йому, не можуть бути взяті до уваги, оскільки спростовуються достовірними доказами які свідчать про те, що перебування дитини на утриманні матері на даний час відповідає її інтересам.

Враховуючи встановлене, судова колегія не вбачає підстав для скасування чи зміни оскаржуваного рішення.

Керуючись ст.303, 307, 308, 314-315 ЦПК України, судова колегія

ухвалила:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 -відхилити, а рішення Вознесенського міськрайонного суду Миколаївської області від 12.12.2006 р. - залишити без зміни..

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення, але з цього часу на протязі двох місяців може бути оскаржена у касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду України.

Головуючий:   підпис

О.Л..Галущенко