Справа № 11-230/2007                                      Головуючий 1 інстанції: Хоменко Л.В.

Категорія - ст. 185 ч.3 КК України     Доповідач: Салай Г.А.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

12 квітня 2007 року колегія суддів судової палати з кримінальних справ апеляційного суду Чернігівської області в складі:

Головуючого - Салая Г.А.

Суддів: Кузюри М.М., Борисенка І.П.

З участю прокурора - Томилко М.П.

Засудженого: ОСОБА_1

Захисників: ОСОБА_6, адвоката ОСОБА_5

розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Чернігові кримінальну справу за апеляціями засудженого ОСОБА_1 та старшого помічника прокурора Ріпкинського району на вирок Ріпкинського районного суду від 17 січня 2007 року.

Цим вироком ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1народження, українець, громадянин України, уродженець та житель АДРЕСА_1, освіта середньо-спеціальна, не одружений, не працюючий, раніше судимий: 24 грудня 2001 року за ст. 185 ч. З КК України до 3-х років позбавлення волі з відстрочкою виконання покарання строком на 2 роки; 21 жовтня 2003 року за ст. ст. 185 ч.3, 71 КК України до 3 років 6 місяців позбавлення волі; 23 лютого 2006 року постановою Шосткінського міськрайсуду не відбута частина покарання замінена більш м'яким у вигляді обмеження волі строком на 1 рік 7 місяців 1 день,

засуджений за ст. 185 ч.3 КК України до 3 років позбавлення волі.

На підставі ст. 70 ч.4 КК України за сукупністю злочинів шляхом часткового складання призначеного покарання та покарання, призначеного за вироком Чернігівського районного суду від 21 жовтня 2003 року остаточно призначено покарання у вигляді 3 років 7 місяців позбавлення волі.

Судом засуджений визнаний винним в тому, що 14 квітня 2002 року близько 2-ї години ночі, перебуваючи в с. Новоукраїнське Ріпкинського району Чернігівської області, за попередньою змовою з ОСОБА_2 який засуджений вироком Ріпкинського районного суду від 18 листопада 2002 року, повторно, шляхом зриву навісного замка, проник в приміщення сараю господарства ОСОБА_3, який знаходиться по АДРЕСА_2, звідки таємно викрав кабана, вагою 300 кг., чим спричинив потерпілому значну матеріальну шкоду на суму 1600 грн..

В апеляції засуджений ОСОБА_1 просить вирок Ріпкинського районного суду від 17 січня 2007 року змінити призначивши покарання у вигляді обмеження волі. Свої вимоги аргументує тим, що під час відбуття покарання за попереднім вироком суду він довів, що став на шлях виправлення.

Ст. помічник прокурора Ріпкинського району в апеляції просить вирок суду відносно ОСОБА_1 змінити, вказати в резолютивній частині, який строк засудженому повинен бути зарахований за сукупністю злочинів на підставі ст. 70 ч.4 КК України, а також виключити з вироку суду кваліфікуючу ознаку -заподіяння злочином значної матеріальної шкоди.

В судовому засіданні засуджений ОСОБА_1, а також захисники ОСОБА_4 і адвокат ОСОБА_5 підтримали апеляцію засудженого.

Колегія суддів, вислухавши доповідача, засудженого і його захисників, думку прокурора, який підтримав свою апеляцію, дослідивши матеріали кримінальної справи та доводи поданих апеляцій, вважає необхідним апеляцію засудженого залишити без задоволення, а апеляцію прокурора задовольнити.

Винність засудженого ОСОБА_1 у скоєнні інкримінованого злочину, при обставинах наведених у вироку суду повністю підтверджується сукупністю доказів, що досліджені в суді першої інстанції. Під час досудового слідства і в судовому засіданні ОСОБА_1 повністю визнав свою вину в інкримінованому злочині. Доведеність вини засудженого в апеляціях не оспорюється.

Дії засудженого ОСОБА_1 судом першої інстанції правильно кваліфіковані по ст. 185 ч.З КК України.

Колегія суддів вважає необхідним виключити з вироку суду кваліфікуючу ознаку, заподіяння злочином значної матеріальної шкоди, оскільки заподіяна злочином значна матеріальна шкода на суму 1600 грн., згідно примітки до ст. 185 ч.3 КК України не перевищує ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, тому не є значною.

Покарання у вигляді позбавлення волі за вчинений злочин засудженому ОСОБА_1 суд призначив у відповідності з вимогами ст. 65 КК України, з

врахуванням ступеня тяжкості вчиненого злочину, особи винного. Призначене засудженому покарання є достатнім для його виправлення та попередження нових злочині. Тому, колегія суддів не знаходить підстав для задоволення апеляції засудженого і призначення йому покарання у вигляді обмеження волі.

На підставі ст. 70 ч. 4 КК України, за сукупністю злочинів шляхом часткового складання призначеного покарання і частково невідбутого покарання за вироком від 21. 03. 2003 року , суд першої інстанції обґрунтовано призначив засудженому покарання у вигляді 3 років 7 місяців позбавлення волі.

Крім того, згідно вимог ст. 70 ч.4 КК України суд першої інстанції в цьому випадку повинен зарахувати в строк призначеного покарання відбуте повністю або частково за попереднім вироком.

Суд першої інстанції в резолютивній частині вироку суду вказав, що засудженому необхідно частково зарахувати частково відбуте покарання за попереднім вироком від 21. 10. 2006 року: 1 рік 10 місяців 29 днів у вигляді позбавлення волі; 4 місяці 16 днів позбавлення волі переведені згідно вимог ст. 72 КК України з обмеження волі, а також позбавлення волі з 23. 02. 2006 року по 08. 03.2006 року. Однак, суд першої інстанції конкретно не вказав, який строк частково відбутого покарання необхідно зарахувати засудженому в строк відбуття покарання.

Згідно постанови Шостинського районного суду Сумської області від 23. 02. 2006 року про заміну засудженому покарання у вигляді позбавлення волі на обмеження волі ОСОБА_1 відбув 1 рік 10 місяців 29 днів позбавлення волі. ( а. с. 220)

Згідно постанови Шостиського районного суду від 13. 11. 2006 року, після заміни засудженому покарання на обмеження волі, той 13 днів продовжував відбувати покарання у вигляді позбавлення волі, оскільки прибув до виправного центру лиш 08. 03. 2006 року. ( а. с. 219)

Покарання у вигляді обмеження волі у виправному центрі ОСОБА_1 відбував з 08. 03. 2006 року до поміщення в СІЗО. Згідно повідомлення СІЗО № 31 м. Чернігова ОСОБА_1 був поміщений в слідчий ізолятор 13. 12. 2006 року. ( а. с 210) 3 08. 03. 2006 року по 13. 12. 2006 р ОСОБА_1 відбув покарання у вигляді обмеження волі, всього 9 місяців 6 днів. Згідно вимог ст. 72 КК України вказаний строк покарання у вигляді обмеження волі відповідає 4 місяці 18 днів позбавлення волі.

Всього засудженому ОСОБА_1 необхідно зарахувати покарання у вигляді позбавлення волі частково відбуте за попереднім вироком у вигляді ( Ірік 10 місяців 29 днів +13 днів + 4 місяці 18 днів) 2 роки 4 місці позбавлення волі.

Керуючись ст., ст. 365, 366 КПК України судова колегія ,-

УХВАЛИЛА:

Апеляцію засудженого ОСОБА_1 залишити без задоволення, апеляцію ст. помічника прокурора Ріпкинського району Чернігівської області -задовольнити.

Вирок Ріпкинського районного суду Чернігівської області від 17 січня 2007 року відносно ОСОБА_1- змінити, виключити з вироку суду кваліфікуючу ознаку заподіяння „значної матеріальної шкоди".

На підставі ст. 70 ч.4 КК України засудженому ОСОБА_1 в строк призначеного покарання зарахувати частково відбуте покарання за вироком від 21. 10. 2003 року у вигляді 2 років 4 місяців позбавлення волі.

В іншій частині вирок суду залишити без змін.