Апеляційний суд Кіровоградської області
Справа № 22- 11629 2010 р. Головуючий у 1-й інстанції –Павелко І.Л.
Категорія –20 Доповідач – Потапенко В.І.
Р І Ш Е Н Н Я
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
19 жовтня 2010 року Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Кіровоградської області в складі :
Головуючого-судді – Черненко В.В.
Суддів – Потапенка В.І., Кодрула М.А.
при секретарі – Донець А.Ю.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кіровограді цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Кіровського районного суду м. Кіровограда від 21 липня 2010 року у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення подвійної суми завдатку, -
ВСТАНОВИЛА:
5 жовтня 2009 року ОСОБА_2 звернувся у суд з позовом до ОСОБА_1 про стягнення подвійної суми завдатку у розмірі 15960,00 грн. Рішенням Кіровського районного суду м. Кіровограда від 21 липня 2010 року позов задоволено. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 15960 грн., судовий збір 159 грн. та 120 грн. за інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи. У апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову , посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права. Заслухавши доповідача, учасників судового розгляду, обговоривши доводи апеляційних скарг та дослідивши матеріали справи , колегія суддів вважає , що апеляційна скарга ОСОБА_1 підлягає частковому задоволенню з таких підстав. Відповідно до ч.1 ст.303 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог , заявлених у суді першої інстанції. Згідно п.2 ч.1 ст.307 ЦПК України за наслідками розгляду апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції апеляційний суд має право скасувати рішення суду першої інстанції і ухвалити нове рішення по суті позовних вимог , з підстав передбачених ст. 309 ЦПК України. Судом першої інстанції встановлено , що 20.09. 2008 року між сторонами була досягнута домовленість про придбання ОСОБА_2 в ОСОБА_1 будинку по АДРЕСА_1, і відповідно для виконання зобов’язань сплачено, як зазначає позивач завдаток 1000 доларів США та пізніше 500 доларів США, про, що відповідачкою було видано розписки. Придбати будинок позивач не зміг , оскільки курс долару США по відношенню до гривні збільшився і відповідно відповідачці необхідно було заплатити більшу суму , а у них таких коштів не було. Свідки ОСОБА_3 та ОСОБА_4 пояснили , що платили завдаток за купівлю будинку , але курс долара виріс і ціна будинку зросла. З цієї причини вони не змогли його
2
придбати. Виходячи з встановлених обставин справи, з посиланням на ст. ст. 570, 571, 614 ЦК України, суд першої інстанції дійшов висновку щодо наявності підстав для задоволення позову. При цьому суд у мотивувальній частині рішення зробив два протилежних висновки щодо сплачених коштів: у одному випадку суд визнав сплачені кошти завдатком , у іншому авансом , але при цьому прийняв рішення про стягнення з відповідачки подвійної суми завдатку.
Про те , з висновком суду , що сплачені ОСОБА_2 відповідачці кошти у сумі 1500 доларів США є завдатком колегія суддів не погоджується , оскільки він зроблений судом помилково та з неправильним застосуванням норм матеріального права. Як встановлено судом, 20 вересня та 8 жовтня 2008 року між сторонами з метою забезпечення зобов'язання укласти у подальшому договір купівлі-продажу будинку по АДРЕСА_1 складено розписки, згідно умов яких вони домовилися укласти договір купівлі-продажу будинку та позивачем передано відповідачці 1000 та 500 доларів США, всього 1500 доларів США. Цю суму вони визначили як завдаток. В подальшому договір купівлі-продажу будинку між сторонами укладено не було. Згідно ст. 570 України завдатком є грошова сума або рухоме майно, що видається кредиторові боржником у рахунок належних з нього за договором платежів, на підтвердження зобов'язання і на забезпечення його виконання. Якщо не буде встановлено, що сума сплачена в рахунок належних з боржника платежів, є завдатком, вона вважається авансом. Таким чином, внесення завдатку як способу виконання зобов'язання може мати місце лише у випадку наявності зобов'язання, яке б мало випливати із договору, укладеного сторонами. Оскільки договір купівлі-продажу будинку в установленому законом порядку між сторонами не укладено, передана ОСОБА_2 відповідачці сума у розмірі 1500 доларів США є авансом, який підлягає поверненню позивачу у цьому ж розмірі. За таких обставин та з урахуванням наведених норм матеріального права, колегія суддів дійшла висновку , що рішення суду першої інстанції підлягає зміні . Частиною 1 статті 192 ЦК України визначено, що законним платіжним засобом , обов’язковим до приймання за номінальною вартістю на всій території України , є грошова одиниця України – гривня. Враховуючи вищенаведене з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 необхідно стягнути суму , еквівалентну 1500 доларів США по курсу НБУ України станом на день постановлення рішення . Враховуючи , що на 19.10.2010 року курс долару США по відношенню до гривні становить 791,1600 грн. за 100 доларів США , то стягненню підлягає 11867, 40 грн. (1500 х 791,16) Частиною 5 ст. 88 ЦПК України встановлено, що якщо суд апеляційної або касаційної інстанції , не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, суд відповідно змінює розподіл судових витрат. У зв’язку з частковим задоволенням позову з відповідачки на користь позивача підлягають частковому стягненню сплачений ним при зверненні до суду судовий збір у сумі 118, 67 коп. і 89, 22 грн. за інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи. Керуючись ст.ст. 303, п.2 ч.1 ст. 307, п.4 ч.1 ст. 309 , ст. 313, 314, 316, 319 ЦПК України , колегія суддів ,-
ВИРІШИЛА :
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити частково. Рішення Кіровського районного суду м. Кіровограда від 21 липня 2010 року - скасувати та ухвалити нове рішення . Позов задовольнити частково. Стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 11867 грн. 40 копійок авансу та судові витрати судовий збір 118, 67 коп. і 89, 22
3
грн. за інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи. Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення і може бути оскаржено у касаційному порядку безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів з дня набрання ним законної сили.
Головуючий – суддя
Судді :