АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа № 22ц-8767- 2010року Головуючий у 1-й інстанції С.АКрімченко категорія 51,53 Доповідач В.А. Франко
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
30 вересня 2010 року
Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Кіровоградської області в складі :
Головуючого : судді Кіселика С А ,
суддів : Франко В.А., Суржик М.М.
при секретарі Липі А.О.
розглянула у відкритому судовому засіданні в місті Кіровограді цивільну справу за апеляційною скаргою Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю на рішення Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області від 25 серпня 2010 року.
В С Т А Н О В И Л А :
В травні 2010 року ОСОБА_2 звернувся в суд до сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю ім.. Шевченка (надалі - СТОВ ім..Шевченка) з позовом про зміну формулювання причин звільнення, стягнення заробітної плати, невиплаченої за роботу у вихідні дні, надурочний час та при звільненні.
Просив суд визнати його звільнення за ч.2 ст.41 КЗпП України незаконним.
Змінити формулювання причин звільнення та вважати його звільненим за власним бажанням на підставі ст.38 КЗпП України та внести зміни запису в трудову книжку.
Стягнути зі СТОВ ім.. Шевченка на його користь невиплачену заборгованість по заробітній платі за липень 2008 року в сумі 338,52 грн., за листопад 2008 року у сумі 116,48 грн., за грудень 2008 року у сумі 36,30 грн. Всього 3633 грн.12 коп.
Стягнути з відповідача на його користь середній заробіток за час затримки повного розрахунку по заробітній платі у сумі 3633 грн.12 коп. та моральну шкоду в сумі 5 000 грн.
Свої вимоги обґрунтовував тим, що з 17 серпня 2007 року по 15 жовтня 2009 року працював у СТОВ ім. Шевченка спочатку сторожем, а з 6.03.2009 року згідно наказу по підприємству № 38 був переведений на роботу водієм.
Наказом по підприємству № 108 від 15.10.2009 року його було звільнено з роботи згідно п.2 ст.41 КЗпП України в зв’язку з втратою довір’я на підставі протоколу №1 рішення комісії по трудових спорам від 15.10.2009 року.
Вважає звільнення незаконним, проведеним з грубим порушенням норм трудового законодавства, окрім того, вказана у трудовій книжці причина звільнення є неправдива і така, що порушує його конституційні права, що є підставою для зміни формулювання причини звільнення з п.2 ст.41 КЗпП на ст.38 КЗпП - за власним бажанням.
Вважає, що ним не пропущений строк звернення до суду з даним позовом відповідно до ст.233 КЗпП.
Окрім того, в період роботи у відповідача, він, позивач постійно працював надурочно, у вихідні та святкові дні, але не отримував належну заробітну плату, як це передбачено трудовим законодавством у зв’язку з чим відповідач і повинен йому сплатити вищезазначену суму, не донараховану під час його роботи та не виплачену під час звільнення.
Рішенням Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області від 25 серпня 2010 року, позов ОСОБА_2 було задоволено частково .
Стягнуто зі СТОВ ім. Шевченка на користь ОСОБА_2 1838 грн.30 коп. заборгованості заробітної плати, 6 706 грн.38 коп. середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, а всього 8 544 грн.68 коп.
В іншій частині позову відмовлено.
Стягнуто також зі СТОВ ім.. Шевченка на користь держави 85грн.44 коп. судового збору і 120 грн. витрат на ІТЗ розгляду справи.
Допущено до негайного виконання рішення суду в частині стягнення середнього заробітку в межах місячного платежу.
Не погоджуючись з рішенням суду в скарзі апелянт СТОВ ім.. Шевченка зазначив, що рішення суду є незаконним та необґрунтованим, ухваленим з порушенням норм матеріального та процесуального права.
Зокрема зазначив, що в судовому засіданні апелянт визнав недоплачену суму в розмірі 1838,30 грн., дана сума складається з невірного розрахунку додаткових виплат працівнику за роботу в нічний час та у святкові дні за період з серпня 2007 року по лютий 2009 року.
Просив рішення суду скасувати в частині стягнення з апелянта на користь позивача 6706 грн.38 коп. середнього заробітку за затримку розрахунку при звільненні та 655 грн.50 коп. середнього заробітку, яке було допущено до негайного виконання.
Перевіривши за матеріалами справи законність та обґрунтованість рішення суду в межах, визначених ст..303 ЦПК України, заслухавши пояснення представника апелянта та позивача, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Відповідно до вимог ч.1 ст.308 ЦПК України, апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.
Вирішуючи спір, суд першої інстанції на підставі досліджених доказів, з посиланням на ст. 233 КЗпП України, обґрунтовано дійшов висновку, що при звільненні позивача ОСОБА_2 були допущені порушення трудового законодавства, але в вимозі про визнання звільнення незаконним і зміну формулювання звільнення слід відмовити за пропуском строку звернення до суду.
Вбачається, що позивача звільнено з роботи 15.10.2009 року. Копію трудової книжки ним отримано 21.12.2009 року , а звернувся в суд лише 5.05.2010 року, пропустивши строк звернення до суду.
Обгруновано суд відмовив і в задоволенні моральної шкоди у зв’язку з пропуском строку звернення до суду відповідно до ст.233 КЗпП України.
Судом також встановлено, що облік робочого часу і відповідно нарахування заробітної плати у відповідача ведеться на неналежному рівні.
В наданих суду табелях за листопад-грудень 2008 року відпрацьований час ОСОБА_2 не співпадає з відпрацьованим часом в табелях, наданих в прокуратуру.(а.с.96.97).
В судове засідання відповідачем надано розрахунок заборгованості позивачу заробітної плати в сумі 1838 грн.30 коп., яка на час розгляду справи у суді не була йому виплачена (а.с.124-126).
Згідно наданих відповідачем довідок, середньомісячна заробітна плата ОСОБА_2 складає у 2009 році 655 грн.50 коп., а середньоденна за цей же період - 25 грн.23 коп. (а.с.88,90).
Суд на користь позивача стягнув 6709 грн.38 коп. (655.50х 10 місяців+25.23х6 днів). Тобто середньомісячний заробіток за час затримки розрахунку при звільненні стягнутий з 15.10.2009 року по 25 серпня 2010 року - на день винесення рішення.
Посилання апелянта, на ту обставину, що сума 1838 грн.30 коп. складається з невірного розрахунку додаткових виплат працівнику за роботу в нічний час та у святкові дні за період з серпня 2007 року по лютий 2009 року, про що відповідач дізнався в ході розгляду справи не відповідає дійсності, оскільки, як вбачається з актів перевірки територіальної державної інспекції праці у Кіровоградській області від 27 серпня 2009 року за № 11-21-054/1086 та від 16 листопада 2009 року за № 11-21-054/1464 державним інспектором вказувалось на порушення з боку відповідача оплати праці позивачеві за роботу в нічний час, вихідні та святкові дні, саме за той період, який відповідач зазначив у своєму розрахунку заборгованості позивачу заробітної плати в сумі 1838 грн.30 коп. (а.с.19-20,63-65,124-126).
Апеляційний суд погодився в цілому з висновками суду першої інстанції і вважає, що суд правильно визначився зі спірними правовідносинами, справа була розглянута в межах позовних вимог та відповідно до наданих доказів.
Обставини, на які посилається скаржник в апеляційній скарзі не спростовують висновків суду першої інстанції.
Рішення суду постановлено з дотриманням норм матеріального права, які регулюють спірні правовідносини та з дотриманням норм процесуального права.
Керуючись ст.ст.303,307, 308,313 - 315 ЦПК України, колегія суддів,-
У Х В А Л И Л А :
Апеляційну скаргу Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю відхилити.
Рішення Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області від 25 серпня 2010 року залишити без змін.
Ухвала набирає чинності з моменту проголошення і може бути оскаржена протягом двадцяти днів до касаційної інстанції
Головуючий
Судді