Апеляційний суд  Кіровоградської  області

Справа № 22- 8730   2009 р.                              Головуючий у 1-й інстанції –Кади гроб С.М.

Категорія –27                                                                    Доповідач – Потапенко В.І.

  Р І Ш Е Н Н Я

        ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

13 жовтня  2010 року                                         Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Кіровоградської області в складі :

Головуючого-судді –  Черненко В.В.

Суддів – Потапенка В.І., Кодрула М.А.

 при секретарі – Животовській С.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кіровограді цивільну справу за апеляційними  скаргами ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та Кредит»  на рішення  Світловодського  міськрайонного суду   Кіровоградської області  від 13 серпня   2010 року у справі  за позовом  публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та Кредит» ( далі Банк)  до ОСОБА_1 , ОСОБА_2  про стягнення боргу по кредиту  , -                                              

   ВСТАНОВИЛА:

            11 червня  2010 року( дата пошитого відправлення) публічне акціонерне товариство «Банк «Фінанси та Кредит» звернулося у суд з позовом до ОСОБА_1 , ОСОБА_2  про стягнення солідарно з відповідачів заборгованості по пені в сумі 45134,42 грн.                                             Рішенням  Світловодського  міськрайонного суду   Кіровоградської області  від 13 серпня   2010 року позов задоволено частково.                                 Стягнуто з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь Банку солідарно заборгованість по пені у сумі  8946, 75 грн. та судові витрати.                                 У апеляційній скарзі ОСОБА_1 та ОСОБА_2  просить скасувати або змінити рішення Світловодського  міськрайонного суду   Кіровоградської області  від 13 серпня   2010 року   та ухвалити нове рішення  про відмову у позові ,  посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права.                                             Банк у апеляційній скарзі просить змінити оскаржуване рішення суду та стягнути з відповідачів на користь Банку солідарно заборгованість за кредитним договором по пені в сумі 26794, 53 грн., посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права.         Заслухавши доповідача, обговоривши доводи апеляційних скарг та дослідивши матеріали справи , колегія суддів вважає , що   апеляційна скарга  ОСОБА_1 та ОСОБА_2  підлягає відхиленню, а апеляційна  скарга публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та Кредит»  задоволенню з таких підстав.                                 Відповідно до ч.1 ст.303 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог , заявлених у суді першої інстанції.                 Згідно п.3 ч.1 ст.307 ЦПК України за наслідками розгляду апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції апеляційний суд має право змінити рішення ,  з підстав передбачених ст. 309 ЦПК України.                                                 Судом першої інстанції встановлено , що  29 березня 2007 року між ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит»  та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 57/SFG/5-03-07, згідно якого

2

позичальник отримав кошти в сумі 13500 грн., терміном до 29 березня 2010 року та зобов’язався, згідно п.3.3 договору, щомісячно в термін з 01 по 10 число кожного місяця здійснювати погашення заборгованості за кредитними ресурсами в розмірі 375 грн. та нарахованим процентам.                                                 29 березня 2007 року між ПАТ «Банк «Фінанси та кредит» і ОСОБА_2 було укладено договір поруки № 57/SFG/5-07, згідно розділу 2 якого останній зобов’язався у випадку невиконання  боржником зобов’язань за кредитним договором , відповідати з ОСОБА_1 перед кредитором як солідарні боржники.                                         Факт отримання кредитних коштів за договором ОСОБА_1 та сплати банку всієї суми отриманого кредиту, відсотків та щомісячної комісії підтверджено письмовими доказами та визнано представниками сторін.                                         З січня 2008 року ОСОБА_1   систематично порушував умови кредитного договору, а саме п.3.3 , тому Банк правомірно нараховував йому пеню в порядку п.6.1 договору, з розрахунку 1% від простроченої суми за кожен день прострочення.                         Виходячи з встановлених обставин справи, з посиланням на ст. ст. 258, 261, 267, 549, 550  ЦК України, суд першої інстанції дійшов висновку  щодо наявності  підстав для часткового задоволення позову.                                             При цьому суд зазначив, що строк виконання зобов’язань за кредитним договором поручителем ОСОБА_2 не закінчився, а тому він зобов’язаний солідарно з ОСОБА_1 погашати заборгованість по пені. Оскільки банк довідався про порушення виконання зобов’язань за кредитним договором ОСОБА_1  в січні 2008 року , то з того часу , а саме з 16 січня 2008 року починається перебіг строку позовної давності , який закінчується 16 січня 2009 року.                              

            Про те , з таким висновком  колегія суддів не погоджується , оскільки він зроблений  судом  помилково та з неправильним застосуванням норм матеріального права.             Згідно ст. 261 ЦК України перебіг позовної давності починається від дня , коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права , або про особу, яка його порушила.     Судом першої інстанції правильно встановлено, що порушення права Банку почалося 16 січня 2008 року, але при цьому суд не врахував того, що це порушення не є разовим , а є тривалим. Право Банку на нарахування пені існує до припинення порушення грошового зобов’язання , яке було припинено  ОСОБА_1 тільки 29.03.2010 року.                   У суд з позовом до відповідачів Банк звернувся 11 червня 2010 року (дата поштового відправлення позову), а тому нарахована пеня за прострочення виконання грошового зобов’язання повинна бути стягнута з відповідачів за період з 11.06.2009 року по 11.06.2010 року , тобто в межах річного строку позовної давності.                             Відповідно до розрахунку пені , наданого Банком при звернені до суду ( ас. 6,7) та уточненого розрахунку пені за період з 11.06.2009 року по 11.06.2010 року (доданого до апеляційної скарги) загальна сума пені за порушення строків сплати коштів за кредитним договором ОСОБА_1 складається з пені по простроченому кредиту  21933, 75 грн., пені по простроченим відсоткам 1485, 79 грн. та пені по простроченій щомісячній комісії 3374, 99 грн. та всього  становить 26794, 53 грн., яка і  підлягає стягненню з відповідачів на користь Банку.         Відповідно до ст. 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.         Доводи викладені у апеляційній скарзі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 колегія суддів вважає необгрунтованими та безпідставними.  При укладенні договору кредиту та договору поруки сторони дійшли згоди по всіх істотних умовах, які встановлені для цих видів договорів, відповідачі не зверталися до суду з зустрічним позовом про визнання недійсними укладених договорів повністю або частково, а тому суд першої інстанції правомірно досліджував обставини справи виходячи із змісту укладених договорів, позовних вимог та доводів позовної заяви.                                                           Частиною 5 ст. 88 ЦПК України встановлено, що якщо суд апеляційної або касаційної інстанції , не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, суд

3

відповідно змінює розподіл судових витрат.                                 У зв’язку з частковим задоволенням позову з відповідачів на користь позивача підлягають частковому стягненню сплачений ним при зверненні до суду судовий збір у сумі 267, 96 грн. та сплачені витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у сумі 71, 24 грн.    

    Керуючись ст.ст.88, 303, п.3 ч.1 ст. 307, п.4 ч.1 ст. 309 , ст. 313, 314, 316,  319 ЦПК України , колегія суддів ,-                

                                            ВИРІШИЛА  :

            Апеляційну скаргу ОСОБА_1 та ОСОБА_2   - відхилити.                                                   Апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та Кредит»  - задовольнити.                                             Рішення  Світловодського  міськрайонного суду   Кіровоградської області  від 13 серпня   2010 року – змінити.                                         Стягнути солідарно з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та Кредит» заборгованість по пені у сумі 26794 гривні 53 копійки.( двадцять шість тисяч сімсот дев’яносто чотири гривні 53 копійки)                                                       Стягнути з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та Кредит» по 133 грн. 98 коп. з кожного судового збору та по 35 грн.62 коп. з кожного витрат з інформаційно-технічного забезпечення розгляду справи.                                                 В решті рішення залишити без змін.                                     Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення і може бути оскаржено у касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду України протягом двадцяти днів з дня набрання ним законної сили.

Головуючий – суддя

Судді :