Апеляційний суд  Кіровоградської  області

Справа № 33-270                                                                 Головуючий 1 інстанції  Кричун А.О.

Категорія ч.1ст.130                                                           Доповідач 11 інстанції Постйпайло Н.І.

КУпАП

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 жовтня 2010 року  Суддя апеляційного суду Кіровоградської області       Поступайло Н.І.за участ.  Скаржника ОСОБА_2  розглянула адміністративну справу стосовно                            

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1,  проживаючого по АДРЕСА_1,  працюючого водієм  ПП»Мотор Лайф» , одруженого, що має  на утриманні 1 неповнолітню дитину,

притягнутого до  адміністративної відповідальності  у виді  позбавлення права керувати  транспортними засобами строком на 2 роки                        

за ч.1 ст.130 Кодексу України про адміністративні правопорушення,    

ВСТАНОВИЛА:

Постановою Кіровоградського районного суду Кіровоградської області від 15 вересня 2010  року ОСОБА_2  притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді позбавлення  права керування транспортними засобами строком  на 2 роки.

ОСОБА_2 визнано винним в тому, що він 28.06.2010  року близько 18 год.  керував автомобілем НОМЕР_1 в м. Миколаєві   по вул..Софієвській, 11 з ознаками алкогольного сп’яніння (різкий запах із порожнини рота,  порушена координація рухів)  від проходження медичного огляду в установленому порядку на визначення стану сп’яніння відмовився,  чим порушив п.2.5 Правил дорожнього руху України, тобто вчинив правопорушення передбачене ч.1 ст.130 КУпАП.

Оцінюючи докази по справі в їх сукупності у відповідності до вимог ст.ст.33, 252 КУпАП, суд дійшов висновку про наявність в діях ОСОБА_2  складу адміністративного правопорушення та притягнув його до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП. Своє рішення суд мотивував тим, що правопорушник керуючи транспортним засобом ухилився від проходження відповідно до встановленого порядку медичного огляду на стан сп’яніння.  

У апеляційній скарзі на дану постанову суду  ОСОБА_2  просить постанову судді змінити, вказуючи на те, що при накладенні на нього стягнення у виді позбавлення права керування всіма видами транспортних засобів,  суддею не в повній мірі враховані дані про його особу, та обставини, що пом’якшують відповідальність за адміністративне правопорушення.

Вислухавши думку ОСОБА_2, який підтримав доводи своєї апеляційної скарги та просив постанову суду першої інстанції змінити, перевіривши матеріали справи, зваживши доводи  апеляційної скарги  підлягають задоволенню, а постанова судді – зміні, з наступних підстав.

Згідно протоколу про адміністративне правопорушення від 28.06.2010 р.  року ОСОБА_2 о 18  год. керував автомобілем з явними ознаками алкогольного сп’яніння (запах алкоголю із порожнини рота,  порушення  координації рухів), від проходження медичного огляду для встановлення стану сп’яніння відмовився в присутності свідків,  чим порушив п.2.5 Правил дорожнього руху України, тобто вчинив правопорушення передбачене ч.1 ст.130 КУпАП.

Відповідно до ч.1 ст.130 КУпАП відповідальність за вказане адміністративне  правопорушення настає у разі керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Згідно п.1.1 Інструкції “Про порядок направлення громадян для огляду на стан сп’яніння в заклади охорони здоров’я та проведення огляду з використанням технічних засобів” затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров’я України, Міністерства юстиції України від 24.02.1995 року № 114/38/15-36-18, встановлення у правопорушника стану сп’яніння здійснюється на підставі його огляду, який проводиться згідно з вимогами цієї інструкції працівниками міліції з використанням індикаторних трубок “Контроль тверезості”, або інших спеціальних технічних засобів працівниками медичних закладів.

Також, згідно п.2.6 вказаної Інструкції, якщо водій ухиляється від огляду, то в присутності двох свідків у протоколі про зазначене адміністративне правопорушення вказуються ознаки сп’яніння і дії порушника щодо ухилення від огляду, що є підставою для притягнення його до адміністративної відповідальності.

Як вбачається з матеріалів справи, а саме протоколу про адміністративне правопорушення від 28.06.2010 р. ОСОБА_2  відмовився від проходження медичного огляду відповідно до встановленого порядку огляду на стан сп'яніння, про що свідчить його підпис, а також у своєму поясненні зазначив, що відмовляється від проходження медичного огляду та зобов’язується не управляти транспортним засобом. Крім того, свідок ОСОБА_4та   ОСОБА_5 у своїх  поясненнях  до протоколу про адміністративне правопорушення  засвідчили, що ОСОБА_2  знаходився з явними ознаками алкогольного сп’яніння, запах алкоголю з порожнини рота, та який відмовився від проходження медичного огляду для встановлення стану сп’яніння.

Всебічно і повно дослідивши всі обставини справи, суд першої інстанції обґрунтовано визнав винним ОСОБА_2  у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП. Разом з тим, не можна погодитись з рішенням районного суду в частині призначеного правопорушнику стягнення, оскільки відповідно до ч.2 ст.33 КУпАП при  накладенні  стягнення  враховуються  характер  вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність.

    Так, з матеріалів справи вбачається, що під час розгляду справи не виконано вимоги ст.33 КУпАП. Стягнення призначено без урахування характеру правопорушення, ступеня вини порушника, а також не досліджені дані про особу правопорушника.

ОСОБА_2  щиро розкаявся у вчиненому адміністративному правопорушенні, раніше до адміністративної відповідальності не притягувався, на утриманні має неповнолітню  дитину, правопорушення вчинив з зв’язку зі збігом  сімейних обставин, оскільки у м. Миколаєві  був із сім»єю проїздом  і не мав  змоги  залишати  сім»ю та  проходити  медичне обстеження,  а також від правопорушення не настало шкідливих наслідків, позбавлення  права  управляти  автомобілем , який  є єдиним засобом забезпечення    родини,  позбавить  його можливості  утримувати  сім»ю.

За таких обставин, призначене правопорушнику судом першої інстанції стягнення є надто суворим, у зв’язку з чим адміністративне стягнення необхідно  змінити   на  прохання  скаржника із позбавлення  прав керування  транспортними засобами  на громадські роботи.

    На підставі викладеного та керуючись ст.ст.293, 294 КУпАП, -

ПОСТАНОВИЛА:

    Апеляційну скаргу ОСОБА_2  задовольнити частково.

Постанову Кіровоградського районного суду Кіровоградської області від 15 вересня 2010 року відносно ОСОБА_2  про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП – змінити,  призначити  йому за  ч.1 ст.130 КУпАП стягнення у виді 40 годин  громадських робіт .

Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.

Суддя апеляційного суду

Кіровоградської області                                                     Н.І. Поступайло