Справа № 2а-2254/2010

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

20 жовтня 2010 року.

          Новоукраїнський районний суд Кіровоградської області у складі

головуючого – судді Карпенко О.Л.

при секретарі – Пономаренко Р.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Новоукраїнка справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до старшого інспектора ДПС взводу ДПС м. Кіровограда лейтенанта міліції Онищенка Ярослава Петровича про визнання протиправною і скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення, -

ВСТАНОВИВ:

15 липня 2010 року позивач звернувся до суду із позовом до відповідача про визнання протиправною і скасування постанови в справі про адміністративне правопорушення ВА № 166295 від 11 липня 2010 року за ст.122 ч. 2 КУпАП, посилаючись на те, що відповідачем винесено оскаржувану ним постанову, за якою його було притягнено до адміністративної відповідальності та накладено стягнення у виді штрафу в розмірі 425 грн. Вважає постанову незаконною, оскільки вона складена з порушенням норм права , а саме: відповідач належним чином не встановив обставини справи, прийняв рішення за відсутності доказів його вини, в його діях відсутній склад адміністративного правопорушення.          

               Позивач в судовому засіданні підтримав позовні вимоги в повному обсязі, факт порушення ним Правил дорожнього руху та скоєння адміністративного проступку заперечив з підстав викладених у позовній заяві.

Відповідач в судове засідання не з’явився по невідомим суду причинам, про день та час розгляду справи був повідомлений у встановленому законом порядку, заперечень відносно позову не направлено.

Відповідно до ч. 4 ст. 128 КАС України у разі неприбуття відповідача – суб’єкта владних повноважень, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин або без повідомлення ним про причини не прибуття розгляд справи не відкладається і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.  

Заслухавши пояснення позивача, дослідивши письмові докази по справі, суд встановив наступні обставини справи і визначив відповідні до них правовідносини.

           При розгляді справи суд виходить з того, що водій зобов’язаний виконувати Правила дорожнього руху і лише в разі порушення цих Правил, за наявності належних та допустимих доказів, водій може бути притягнутий до адміністративної відповідальності.

Відповідно до ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, вина (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.  

Частою 2 ст. 122 КУпАП встановлено відповідальність, серед іншого, за порушення водіями транспортних засобів правил проїзду перехресть.

             11 липня 2010 року відповідачем по справі було винесено постанову по справі про адміністративне правопорушення ВА № 166295 якою ОСОБА_1 притягнено до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 122 КУпАП і накладено на нього стягнення у виді штрафу в сумі 425 грн.

         Як вбачається з оскаржуваної постанови, 11 липня 2010 року о 12 год. 17 хв. в м. Кіровограді ОСОБА_1 керував автомобілем марки «Мазда 323»  реєстраційний номер НОМЕР_1 по вул. Г. Сталінграда виїхав на перехрещення проїзних частин з вул. Яновського згідно сигналу світлофора, що дозволяє рух та не виїхав у наміченому напрямку згідно світлофора на виїзді.

         Відповідно до вимог ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

         Обставини скоєння адміністративного правопорушення встановлюються органом (посадовою особою), який розглядає справу на підставі наявних доказів.

         Статтею 251 КУпАП встановлено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

         Пунктом 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України „Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті” від 23 грудня 2005 року №14 встановлено, що зміст постанови  має відповідати вимогам, передбаченим статтями 283 та 284 КУпАП, зокрема, в постанові потрібно навести докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення, та зазначити мотиви відхилення інших доказів, на які посилався правопорушник, чи висловлених останнім доводів

         Проте в оскаржуваній постанові не вказано доказів та їх джерела на підставі яких відповідач встановив наявність адміністративного правопорушення.

         З копії доданого позивачем до оскаржуваної постанови протоколу про адміністративне правопорушення ВА1 № 029756 від 11 липня 2010 року, який складено відповідачем по справі, вбачається, що позивач по справі порушив п. 16.8. Правил дорожнього руху за тих же обставин що і вказані у постанові.

         Однак ні протокол про адміністративне правопорушення, ні оскаржувана постанова не місять відомості про те на який сигнал світлофора виїхав автомобіль під керуванням позивача по справі, як змінився сигнал світлофора після цього та якими були дії позивача по справі (продовження руху, зміна напрямку руху, зупинка транспортного засобу, тощо).

          Крім того з цього протоколу вбачається, що на місці його складення позивач по справі із змістом протоколу не погодився, винним себе не визнав. Проте відповідач по справі не вжив заходів щодо збирання доказів по справі.

            Згідно ч. 2 ст. 7 КУпАП, провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.

           Відсутність достатніх доказів наявності в діях особи складу адміністративного правопорушення виключає можливість провадження у адміністративній справі (ст. 247 п. 1 КУпАП).

          Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України у справах про оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок доказування правомірності рішень, дій чи бездіяльності покладено на суб’єкта владних повноважень.

             Відповідач не надав суду доказів правомірності прийнятого ним рішення про притягнення позивача до адміністративної відповідальності.

           Статтею 2 ч. 3 КАС України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно;  розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;  своєчасно, тобто протягом розумного строку.

           Суд вважає, що відповідач по справі під час вирішення питання про притягнення позивача по справі до адміністративної відповідальності порушив вимоги ст. 7, 247, 251, 280  КУпАП, прийняв необґрунтоване та упереджене рішення.

             З огляду на встановлені обставини справи, суд дійшов висновку про те, що оскаржувану постанову по справі про адміністративне правопорушення постановлено відповідачем за відсутності переконливих доказів його вини у скоєнні адміністративного правопорушення, а тому її не можливо визнати правомірною та обґрунтованою. У зв’язку з цим позов підлягає задоволенню.

             Керуючись ст.ст. 159, 160 ч. 3, ст.ст. 161, 162, 163, 171-2 КАС України, суд –

ПОСТАНОВИВ :

           Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити.

           Визнати протиправною і скасувати постанову старшого інспектора ДПС взводу ДПС м. Кіровограда лейтенанта міліції Онищенка Ярослава Петровича від 11 липня 2010 року ВА № 166295 у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст.122 ч. 2 КУпАП.

            Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий :                                                      О. Л. Карпенко